Вирок № 95251918, 01.03.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15990/18

Провадження № 1кп/712/139/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Кончиної О.І.

за участю секретаря Тимошенко Д.А., Гапоненко О.С., Шевченко О.П.

прокурора Черниша Л.А., Кучера М.А., Пилипас Р.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Цвіркуна О.С. Півнюк С.Я.

представника потерпілого адвоката Орленка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сигнаївка Шполянського р-ну Черкаської області, громадянина України, українця, освіта середня, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . не працюючого, не одруженого, інвалідом, учасником бойових дій та ліквідатором на Чорнобильській ЧЕС не являється, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи фізичною особою підприємцем, виконуючи роботи по перевезенню вантажу, (КВЕД 49.41), вид діяльності вантажний автомобільний транспорт, уклав цивільно-правові угоди на стажування із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які здійснили перевезення 40 тон мінеральних добрив марки 16-16-16, які 19.05.2016 ТОВ «Хімагроекспорт» придбала у ТОВ «Українська агропромислова група», про що свідчить платіжне доручення № 198 від 19.05.2016 з метою виконання договору купівлі-продажу № 154/05 16 між ТОВ «Хімагроекспорт» та СПА «Єлізавета», згідно з яким СПА «Єлізавета» повинно було замовити автотранспорт для доставки товару і надіслало заявку та поставило під завантаження автомобілі ДАФ д.н.з. НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 та РЕПО д.н.з. НОМЕР_3 причіп НОМЕР_4 .

Так, 23.05.2016 за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 10/1. де згідно товаротранспортних накладних № 23052016 та № 23052016-2 від 23.05.2016 водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримано 40 тон мінеральних добрив, що підтверджується їхніми підписами в складській звітній книзі, видатковими накладними та рахунками. 24.05.2016 вищевказані автомобілі із мінеральними добривами було доставлено до с. Тарасівка, Константинівського р-ну, Донецької обл., але розвантажено не було, тому що не було здійснено оплату за товар, що підтверджується довідкою ПАТ ТКБ «ПриватБанк» №10621063/5466138 від 06.06.2016 автомобілі повернулися до м. Черкаси, але товар ТОВ «Хімагроекспорг» не повернули, посилаючись на те, що з ними не було здійснено розрахунок. В подальшому товар відвезли на орендовану ОСОБА_1 базу за адресою: АДРЕСА_3 , де автомобілі з мінеральними добривами було передано ОСОБА_1 , який, самовільно, всупереч установленому законом порядку, діючи умисно, з метою забезпечення виконання зобов`язання, перевантажив товар у належні йому причіпи та уклав цивільно-правові угоди щодо зберігання майна ТОВ «Хімагроекспорт», чим спричинив ТОВ «Хімагроекспорт» матеріального збитку на суму 374 000 грн.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.4 ст.191 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він є фізичною особою підприємцем, 23.05.2016 ним було взято замовлення на перевезення мінеральних добрив з ТОВ «Хімагроекспорт», вантаж був 40 тон та його треба було доставити до с. Тарасівка, Донецької області. Він зателефонував ОСОБА_3 та запропонував роботу ним було залучено ОСОБА_4 , після завантаження водії помітили не відповідності у товаро-транспортних накладних та почали наполягати на внесенні виправлень, чоловік на ім`я ОСОБА_5 скерував їх на Золотоніське КП, та сказав чекати там. Коли водії приїхали до місця призначення, то замовник відмовився приймати добриво, оскільки воно було не в мішках по 50 кілограмів, а в біг - бегах по 500 кг. ОСОБА_6 сказав, що гроші на рахунок не прийшли, тому вантаж не відвантажувати. Як потім стало відомо гроші були відправлені на рахунок не тієї фірми. Автомобілі було заблоковано на території СПА «Єлизавета» та навіть викликались працівники поліції. Потім ОСОБА_6 сказав, щоб водії повертались назад до м.Черкаси. Пізніше водії звернулись до потерпілого, щоб їм було відшкодовано хоча б транспортні витрати, в чому їм було відмовлено в категоричній формі. Водії не відвантажили добрива та поїхали на склад в село Ірдинь, де добрива були перевантажені в несправні автомобілі, за зберігання ним сплачувалась сума 6000 грн на місяць. Він сам залишався на ніч, охороняв автомобілі, так як база не охороняється та були побоювання, що добрива можуть вкрасти. Ним було заключено договір з юристом, для врегулювання спору в правовому полі. Писались листи до ТОВ Хімагроекспорт» та СПА «Єлизавета», як потім йому стало відомо, що директором ТОВ«Хімагроекспорт», було написано заяву до поліції. ОСОБА_7 відмовлявся йти на будь - які домовленості.

Не зважаючи на невизнання вини, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_7 який в судовому засіданні пояснив, що він є директором ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ», ним було закуплено добриво в кількості 40 тон та заключено договір з СПА «ЄЛІЗАВЕТА», яке знаходиться в с. Тарасівка, Костянтинівського району, Донецької області, для перевезення даних добрив було залучено ФОП ОСОБА_8 , оскільки йому відомо, що у нього були вантажні автомобілі та знайомі водії яких можна було залучити. Транспортні витрати мав відшкодувати замовник добрив, а саме СПА «Єлизавета», ОСОБА_1 було надано письмовий договір та видано відповідні товаро - транспортні накладні, оскільки на цьому наполягали водії автомобілів. На скільки йому відомо то коли автомобілі прибули до с. Тарасівка, замовник відмовився отримувати добрива, автомобілі були заблоковані та на його думку були спроби рейдерського захоплення вантажу, ним було викликано поліцію на місце події та в подальшому ним особисто було видано усне розпорядження, щоб автомобілі повертались в Черкаси. Коли автомобілі з добривами повернулись в Черкаси йому водії висунули вимогу про відшкодування витрат за розвантаження та зберігання добрив в сумі 40000 грн, він відмовився відшкодовувати витрати в даному розмірі. В телефонному режимі представник ФОП ОСОБА_1 повідомив, що в разі не сплати вказаних коштів, товар буде продано. На скільки йому відомо то добрива були відвантажені на території м. Черкаси на складах, подальша доля їх йому не відома, шкода підприємству на даний час так і не відшкодована, таким чином ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» зазнав збитків пов`язаних з крадіжкою 40 тон мінеральних добрив. Цивільний позов підтримав в повному обсязі;

- показами свідка ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченим йому було запропоновано роботу по вантажоперевезенню мінеральних добрив з м. Черкаси до с. Тарасівка, Донецької області. Він спільно ще з одним водієм, якого звати ОСОБА_3 , приїхали до складських приміщень, які знаходяться по вул.Сурікова в м. Черкаси та завантажили автомобілі мінеральними добривами, в його автомобіль було завантажено 20 тон про, що ним було поставлено підпис у журналі видачі вантажу, ймовірно такі самі дії були вчинені іншим водієм. Під час руху ним було помічено не відповідність у супровідних документах, про що ним було повідомлено. Їм було доставлено вірні документи на Золотоніське КП та вони попрямували до с. Тарасівка. По шляху слідування їм телефонував представник СПА «Єлизавета» та говорив куди їм краще їхати. По прибуттю до с. Тарасівка вони заїхали на територію фермерського господарства де представник оглянув вантаж та повідомив, що вони відмовляються його приймати, оскільки вони замовляли добрива в мішках по 50 кілограмів, а приїхали мішки по 500 кілограмів. Потім їх автомобілі було заблоковано та повідомлено, що їм доведеться почекати, оскільки до них прямує вантаж який містить необхідне їм фасування. Питання з відвантаженням так і не було вирішено та після довгих перемовин їм зателефонував представник ТОВ «Хімагроекпорт» на ім`я ОСОБА_5 та попросив, щоб вони не віддавали вантаж, оскільки на рахунок фірми не надійшли кошти. Потім приїхав директор фірми замовника та повідомив, що він взагалі не заключав договір з фірмою ТОВ «Хімагроекпорт». Потім на скільки йому стало відомо, директор ТОВ «Хімагроекпорт», викликав поліцію та їх автомобілі змогли безперешкодно виїхати, їм з напарником було сказано повертатись до м. Черкаси. По прибуттю вони намагались з директором фірми «Хімагроекспорт» вирішити питання про відшкодування коштів, які ними були витрачені, в чому їм було відмовлено, тоді вони повідомили, що не віддадуть вантаж. Потім він приїхав на базу та віддав ключі від автомобіля ОСОБА_9 . На даний час йому не відомо де можуть перебувати добрива;

- показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що в травні 2016 року йому було запропоновано поїхати разом з напарником ОСОБА_11 до с. Тарасівка, Донецької області. Везти треба було мінеральні добрива, він приїхав на склад, завантажив 20 тон добрив в автомобіль про, що розписався у відповідному журналі. На їх прохання було надано всі документи та повідомлено, що оплачувати транспортні витрати буде замовник, на що він погодився. Потім до нього зателефонував чоловік, який представився представником СПА «Єлизавета» та повідомив, що він буде приймати вантаж який вони повинні доставити. По телефону він вказував їм дорогу та завдяки йому вони проїхали майже 100 км зайвих. По прибуттю до фермерського господарства було оглянуто вантаж та повідомлено, що він їм не потрібен, так як не відповідає вимогам які ними було висунуто, а саме. не відповідало фасування. Та їм було наказано залишатись на території до того часу поки ситуація яка склалась не буде вирішена, та виїзд було заблоковано іншими вантажними автомобілями. Потім зранку приїхав водій директора фермерського господарства та привіз їм поїсти. Вони стояли та чекали поки приїде кран для того, щоб розвантажити їх автомобілі, кран повинен був пригнати чоловік який їх вів по телефону. Особисто вони його не бачили. Проте кран та інші вантажні автомобілі так і не прибули. Потім до них зателефонував чоловік на ім`я ОСОБА_5 та сказав, що він є представником ТОВ «Хімагроекспорт» та попросив поки на рахунок фірми не надійдуть кошти, вантаж нікому не віддавати. Потім приїхав директор СПА та повідомив, що ним взагалі не заключався договір поставки мінеральних добрив з ТОВ «Хімагроекспорт». Тобто з фірмою від якої вони привезли товар та сказав, щоб вони повертались додому. Проте власники вантажу, тобто ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ», викликали працівників поліції по їх прибуттю було складено якісь документи, які саме він не знає, та вони поїхали до м. Черкаси так і не розвантаживши свої автомобілі. По прибуттю до м. Черкаси ними було висунуто вимогу про відшкодування їм транспортних витрат, хоча б за пальне, однак їм було відмовлено. Тоді було прийнято рішення про не повернення добрива поки з ними не розрахуються. Він разом з напарником поїхали на територію складів де і залишили даний вантаж. Що відбувалось потім він не знає.

Крім показів потерпілого, свідків, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими доказами, які містяться у матеріалах справи, і були всебічно досліджені у судовому засіданні, зокрема:

- відомостями протоколу усної заяви ОСОБА_7 від 26.05.2016 , який повідомив про те, що 26.05.2016 водії автомобілів ДАФ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_10 та РЕНО д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 незаконно проте його волі заволоділи належним майном (нітроамафоск) на суму 400000 грн.;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.05.2016, згідно якого за фактом вчинення відносно ОСОБА_7 самоправних дій відносно майна за ознаками злочину передбаченого ст. 356 КК України внесено відповідні відомості про злочин;

- відомостями платіжного доручення № 198 від 19.05.2016, щодо сплати ТОВ «Хімагроекспорт» про оплату за 40 тн. Добрива 16-16-16 згідно рахунку № 1672 від 19.05.2016 у сумі 360000,00 грн. отримувач ТОВ Українська агропромислова група.

- відомостями з ЄДРРОУ № 05.3-15/2312 від 20.03.2015 ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємств ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» ;

- видатковою накладною № 2749 від 23.05.2016 , з якої вбачається ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА ГРУПА» видана ТОВ «ХІМВГРОЕКСПОРТ» добриво азотно фосфорно – калійне комплексне марки 16-16-16 3105 20 10 00 в кількості 40т. разом з ПДВ 360000,00 грн.

- видатковою накладною № РН-0000222 від 23.05.2016, ТОВ «ХІМВГРОЕКСПОРТ» на підставі договору поставки № 154/05/16 від 19.05.16, видав СПА «ЄЛІЗАВЕТА» добриво азотно – фосфорно-калійне комплексне марки 16-16-16 в кількості 40 тн. На суму разом с ПДВ 37400,00 грн.

- заявкою на відвантаження товару, а якій директор СЧА «ЄЛІЗАВЕТА» просив відвантажити товар зі складу в м. Черкаси по вул. Сурікова, 10/1 в кількості 40 тн. На вантажні автомобілі марки «ДАФ», «РЕНО»;

- договіром поставки № 154/05/16 від 19.05.20169 між ТОВ «ХІМВГРОЕКСПОРТ» та СПА «ЄЛІЗАВЕТА» про поставку мінеральних добривів та додатком № 1 до договору заявки про придбання товару (добриво складне азотно – фосфорне калійне» в кількості 41 тн. на загальну суму разом с ПДВ 374000,00 грн.;

- довідкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 10621063/5466138 від 06.06.2016 про відсутність надходження коштів від СПА «ЄЛІЗАВЕТА» за період з 19.05.2016 по 03.06.2016 ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ»;

- відомостями протоколу огляду місяця події від 16.06.2016, асфальтованої ділянки, що знаходиться за адресою по вул. Громова, 138 в м. Черкаси з фототаблицями до нього від 16.06.2016, якими встановлено місце вчинення злочину, детально зображено як розташований вантажний автомобіль разом з причепом;

- відомостями товарно - транспортної накладної № 23052016-1 від 23.05.2016 ТОВ «ХІМВГРОЕКСПОРТ» відвантажив 20 тн. на вантажний автомобіль Рено НОМЕР_3 (водій ОСОБА_2 ), перевізником є ПП « ОСОБА_1 » добриво складне азотно – фосфорне калійне на суму 187000 грн. для перевезення в Донецьку обл.. Константинівський район с. Тарасівка для СПА «ЄЛІЗАВЕТА»;

- відомостями товарно - транспортної накладної № 23052016-2 від 23.05.2016 ТОВ «ХІМВГРОЕКСПОРТ» відвантажив 20 тн. на вантажний автомобіль ДАФ НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 ), перевізником є ПП « ОСОБА_1 » добриво складне азотно – фосфорне калійне на суму 187000,00 грн. для перевезення в Донецьку обл. Константинівський район с. Тарасівка для СПА «ЄЛІЗАВЕТА»;

- даними повідомлення від ФОП ОСОБА_1 про відшкодування витрат понесених Перевізником рід час перевезення добрива азотно – фосфорно калійного комплексного марки 16-16-16 директору ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» ОСОБА_7 ;

- даними відповіді ФОП ОСОБА_1 на вимогу № 80/01-07 від 01.07.2016, щодо надання директором ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» ОСОБА_7 підтверджуючих документів на право власності на добриво азотно – фосфорно – калійного комплексного марки 16-16-16;

- даними запиту № 6200/46-2018 від 03.05.2018 начальнику ДПІ в Черкаській області про надання інформації про отримання ФОП ОСОБА_8 грошових коштів в період з 24.05.2016 та наявність або відсутність працівників в даному ФОП;

- даними відповіді на запит № 6200/46-2018 від 03.05.2018, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в ДПІ у м. Черкасах, як СГД – фізична особа з 15.03.2010 та задекларовано обсяг доходу за 2016 -275000,00 грн., 2017 – 250000,00 грн. та за період з 24.05.2016 по теперішній час не подавала звітність про використання праці найманих працівників;

- даними відповіддю ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА ГРУПА» на запит від 20.07.2018 № 10154/46-2018 та доданими до нею документами (видатковою накладною № 2749 від 23.05.2016, копією із журналу обліку в`їзду та виїзду на територію складського комплексу вантажних автомобілів), з яких вбачається, що 23.05.2016 було здійснено відвантаження 40 тн. добрива азотно – фосфорного калійного комплексного марки 1616-16 ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» на вантажні автомобілі РЕНО (водій ОСОБА_2 ), ДАФ (водій ОСОБА_3 ) про що останні розписались у журналі обліку в`їзду та виїзду із території складського комплексу;

- даними договіру № 000027 відповідального зберігання майна від 27.05.2016 та актом № 01 приймання – передачі майна до договору відповідального зберігання майна № 000027 між ТОВ НВО «Екопром» та ФОП ОСОБА_1 відповідно до якого 27.05.2016 ФОП ОСОБА_1 передав НВО «Екопром» на зберігання селітру аміачну в кількості 40000 кг. вартістю 374200,00 грн.;

- даними рахунку – фактури № К-000157 від 27.05.2016, з якого вбачається сума послуги ТОВ НВО «Екопром» за відповідальне зберігання вантажу, яка складає 6000,00 грн.;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.05.2016, згідно якого за фактом вчинення відносно ОСОБА_7 самоправних дій відносно майна за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України внесено відповідні відомості про злочин;

- даними постанови від 25.09.2018 про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення, якою змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення зі ст. 356 КК України на ч. 4 ст. 191 КК України;

- даними ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.10.2018 про накладення арешту на автомобілі, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 .

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого у межах пред`явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України у судовому засіданні не доведена і зібраних доказів не достатньо для визнання його винним у діянні передбаченому ч.4 ст.191 КК України. Суд виходить із такого, постановою Черкаської місцевої прокуратури від 25.09.2018 діяння ОСОБА_1 було перекваліфіковано зі ст.356 КК України на ч.4 ст.191 КК України необґрунтовано. Склад злочину передбачений ч.4 ст.191 КК України передбачає об`єкт злочину – суспільні відносини у сфері захисту права власності; об`єктивна сторона полягає у привласненні, розтраті майна, ввіреного особі чи того, що перебувало у її віданні; суб`єкт злочину є спеціальним – осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно було ввірене чи перебувало в її віданні; суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Відповідно до даних відповіді ФОП ОСОБА_1 на вимогу № 80/01-07 від 01.07.2016, щодо надання директором ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» ОСОБА_7 підтверджуючих документів на право власності на добриво азотно – фосфорно – калійного комплексного марки 16-16-16 ТОВ «Хімагроекспорт» заперечує факт цивільно-правових відносин між ним та ФОП ОСОБА_1 , відповідно суд вважає недоведеним той факт, що ОСОБА_1 майно було ввірене саме ТОВ «Хімагроекспорт» за цивільно-правовим договором перевезення чи поставки. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази щодо встановлення зобов`язань або відсутності таких зобов`язань між ТОВ «Хімагроекспорт» та ФОП ОСОБА_1 . Прямий умисел ОСОБА_1 на вчинення діяння передбаченого ч.4. ст.191 КК України, суд вважає недоведеним, крім цього обов`язковою ознакою ч.4 ст.191 КК України виступає корисливий мотив, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на відновлення його прав і законних інтересів і мети звернення майна на свою користь у нього не було. Суд відповідно до ч.3 ст.337 КК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Таким чином суд вважає за необхідне здійснити перекваліфікацію діяння ОСОБА_1 з ч.4 ст.191 КК України на ст. 356 КК України.

Статтею 2 КПК України визначено, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, згідно із ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Згідно ст.91 КПК України, 1. у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Частиною 1 ст.92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст.ст. 370, 373 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, обґрунтованим - на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КК України, вмотивованим - в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» при постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності.

Відповідно до вимог ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Таким чином, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 суд виходить з наступного, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України можуть виступати як матеріальні об`єкти, так і нематеріальні цінності. Об`єкт кримінального правопорушення - встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх прав та обов`язків. З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення характеризується сукупністю таких ознак: 1) самовільним, всупереч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій; 2) оспорюваністю правомірності цих дій з боку інших громадян або юридичних осіб; 3) заподіянням такими діями значної шкоди правоохоронюваним інтересам; 4) причинним зв`язком між діями винної особи та значною шкодою.

Самовільне вчинення будь-яких дій - це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень.

Оспорюваність правомірності дій особи означає, що інший громадянин або підприємство, установа, організація вважають дії того, хто вчиняє самоправні дії, незаконними, відкрито не погоджуються з ними, оскаржують їх. При цьому не обов`язково, щоб оскарження відбувалось саме у передбаченому законом порядку.

Кримінальне правопорушення визнається закінченим з моменту заподіяння самовільним вчиненням певних дій значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Суб`єкт кримінального правопорушення загальний. Суб`єктивна сторона характеризується умислом. Психічне ставлення винного до суспільно - небезпечних наслідків у вигляді значної шкоди може бути як у вигляді умислу, так і необережності.

Суд дослідивши матеріали кримінального провадження доходить до висновку, що ОСОБА_1 заволодів майном, відносно якого передбачав, хоч і помилково, про наявність у нього певних прав, а саме права на застосування притримання як способу забезпечення виконання цивільно-правового зобов`язання з метою отримання винагороди за здійснення перевезення 40 тон мінеральних добрив марки 16-16-16 від ТОВ «Хімагроекспорт». Суд вбачає за доцільне наголосити на тому, що усі ознаки об`єктивної сторони відповідають діянню ОСОБА_1 – самовільне вчинення дії – притримання, що підтверджується укладенням договору на відповідальне зберігання та повідомленням ТОВ «Хімагроекспорт» ОСОБА_1 про відкрите володіння ним мінеральними добривами марки 16-16-16 та про укладення ним договору зберігання майна ТОВ «Хімагроекспорт» з ТОВ НВО «Екопром»; оспорювання дій особи – ТОВ «Хімагроекспорт» у судовому засідані заявили про незаконність дій ОСОБА_1 , чим виразили своє оспорення його дій; суспільно-небезпечні наслідки у вигляді значної шкоди інтересам ТОВ «Хімагроекспорт» та необхідний причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та значною шкодою заподіяною ТОВ «Хімагроекспорт». ОСОБА_1 є належним суб`єктом даного кримінального правопорушення. Вина ОСОБА_1 характеризується умислом щодо протиправного діяння – при тримання і необережністю щодо наслідку – заподіяння значної шкоди, через неправильне зберігання мінеральних добрив марки 16-16-16.

Аналізуючи вищезазначені письмові докази, досліджені у ході судового розгляду, зокрема протоколи слідчих дій, суд визнає їх належними та допустимими доказами, складені відповідно до вимог КПК України та не оспорюються сторонами кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.

Сукупністю перевірених судом доказів, котрі співпадають між собою та об`єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину передбаченого ст.356 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій підсудного у суду не викликає сумнівів.

Наведені вище докази винності підсудного у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Також суд звертає увагу на той факт, що дослідженими доказами в їх сукупності підтверджуються, як дата, час, місце, так і способи вчинення злочинів, тобто обставини визначені ст.91 КПК України. При цьому, надані у ході судового розгляду показання свідків кореспондуються з даними відображеними у протоколах та узгоджуються між собою цілком і повністю в повній мірі.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.356 КК України, як самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина або інтересам власника.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Відповідно до ст.66 КК України, обставин що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, зокрема, характер діяння, обстановки, способу, місця і часу їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, відсутності обставини, що пом`якшують, та обтяжуючих покарання, особу обвинуваченого та індивідуальних властивостей обвинуваченого, зокрема його віку, способу життя, а саме того, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває, раніше не судимий, Відповідно до висновку органу пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, небезпеки для суспільства, у тому числі ризик для окремих осіб, оцінено як середній. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе при призначенні покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченим, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме їх особі.

Окрім того, у судовому засіданні потерпілий ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» в особі директора ОСОБА_7 подав до суду цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 374000,00 грн.

Згідно з ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред`явити позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ст.328 КПК України суд, постановляючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову.

У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд зазначає, що із вказаних норм права випливає, що шкоду, завдану потерпілому повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_1 , який вчинив злочин, в результаті якого виникла у потерпілого шкода, вина обвинуваченого повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом, тому цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди потерпілому необхідно задовольнити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» матеріальну шкоду в розмірі 374000,00 грн., оскільки судом встановлено, що саме таку шкоду завдав обвинувачений потерпілому внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.349, 368-370, 374, 394 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХІМАГРОЕКСПОРТ» майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 374000,00 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий О.І.Кончина