Ухвала суду № 95251721, 02.03.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2133/20

номер провадження 1-кп/695/165/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого: судді – Середи Л.В.

за участю:

секретаря – Біліченко С.В.,

прокурора – Кам`янець Т.В.,

захисника – адвоката Побиванця Ю.В.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

у підготовчому засіданні за обвинувальним актом по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого у АДРЕСА_2 , останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , що обвинувачуються за ч. 3 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Дане кримінальне провадження перебуває у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

У підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивує тим, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, існує ризик переховування обвинувачених від суду з метою уникнення покарання. Також обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати судовому розгляду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються. Крім того, у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси, Придніпровського районного суду м. Черкаси та Черкаського районного суду перебувають кримінальні провадження стосовно обвинувачених, а тому існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, і за таких обставин більш м`якими запобіжними заходами забезпечити належну поведінку обвинувачених неможливо.

Захисник Побиванець Ю.В. заперечував проти клопотання прокурора, просив прокурору відмовити у задоволенні клопотання, обрати обвинуваченим запобіжний захід у виді домашнього арешту, мотивуючи свою позицію тим, що обвинувачені сприяли досудовому слідству, мають постійне місце проживання, ОСОБА_1 – за місцем проживання його матері, а ОСОБА_2 – у його співмешканки. Також ОСОБА_2 хворіє на ВІЛ-інфекцію та гепатит В, С та не отримує належної медичної допомоги в умовах СІЗО. Крім того, у разі задоволення клопотання прокурора, просив зменшити розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_2 у максимальній сумі 168160.0 грн. на мінімальний розмір застави у сумі 63060.0 грн.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю підтримали свого захисника.

Суд, вирішуючи дане клопотання виходить з наступного.

Відповідно до п.,п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначено в п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року "тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превуалює над принципом поваги до свободи особистості".

Отже, заслухавши думку учасників процесу, суд, враховуючи кількість епізодів та потерпілих по даному кримінальному провадженню, та беручи до уваги, що у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси, Соснівського районного суд м. Черкаси та Черкаського районного суду перебувають кримінальні провадження стосовно обвинувачених, обоє притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, проте свідомо вчинили ряд кримінальних правопорушень, що свідчить про небажання обвинувачених стати на шлях виправлення, а тому існує ризик вчинення ними інших кримінальних правопорушень при обранні більш м`якого запобіжного заходу, зважаючи на необхідність у захисті інтересів суспільства від кримінальних посягань, а також беручи до уваги відсутність доказів щодо неможливості лікування обвинуваченого ОСОБА_2 в умовах СІЗО, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, так як відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів та суду, підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, у судах Черкаської області перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому дійсно існує ризик переховування від суду з метою уникнення покарання та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, і саме цей запобіжний захід, на думку суду, забезпечує належну процесуальну поведінку обвинувачених.

За таких обставин суд вважає, що більш м`якими запобіжними заходами забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неможливо, а тому продовжує термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не зменшуючи розмір застави, так як вважає достатнім для забезпечення належної поведінки обвинувачених саме максимальний розмір застави, визначений слідчим суддею.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 199, 314 КПК України, суд – УХВАЛИВ:

Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, а саме по 30 квітня 2021 року включно.

Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб, а саме по 30 квітня 2021 року включно.

Головуючий: Середа Л.В.