Рішення № 95251141, 26.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11761/20

Провадження № 2/643/983/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2021

26 лютого 2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Сугачової О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» про розірвання договору, визнання відмови у повернені коштів протиправною, відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, яким просить розірвати договір на туристичне обслуговування за №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020, що укладений між позивачем та ТОВ «Музенідіс Травел Харків»; визнати відмову відповідача, яка полягає в усній відмові менеджера з туризму відповідача ОСОБА_2 у повернені належних коштів у розмірі 25807,50грн. неправомірною; стягнути з відповідача сплачені позивачем кошти в рахунок за ненадані туристичні послуги в розмірі 25807,50грн.; стягнути з відповідача сплачені позивачем кошти за послуги банку у розмірі 15грн; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000грн.; стягнути з відповідача неустойку у розмірі 3% від сплаченої суми за кожен ден прострочення виконання зобов`язання у розмірі 774,23грн, починаючи з 05.08.2020 та зобов`язати відповідача надати суду належним чином завірені документи про фінансове забезпечення цивільної відповідальності перед туристом з боку банку або іншої кредитної установи.

Вимоги позову мотивує тим, що 09.01.2020 між сторонами укладено договір на туристичне обслуговування № ДТО/20-TRC04080А0, за умовами якого туроператор зобов`язався забезпечити надання туристичного продукту/туру за маршрутом Харків-Бориспіль-Рим та трансфером із аеропорту Рима до готелю у м. Террачина та в зворотному напрямку в період з 04.08.2020 по 14.08.2020 із наданням номеру в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та медичного страхування туристів від нещасних випадків, усього на суму 51615грн. 10.01.2020 позивачем сплачено в рахунок туру 25807,50грн., що підтверджено квитанцією №17ВFDF33ВВ від 10.10.2020, тобто половину від вартості туру, а другу половину у зазначеному розмірі необхідно було сплатити до 14.07.2020. При цьому, позивачем за переведення відповідачу коштів у розмірі 25807,50грн. сплачено 15грн. за послуги банку, що підтверджується квитанцією банку від 10.01.2020. 13.07.2020 позивачу зателефонувала менеджер із туризму ОСОБА_3 , яка займалася оформленням туру і повідомила, що внаслідок коронавірусу здійснення туру неможливо, тобто авіакомпанія МАУ не здійснює авіарейси з Харкова до Борисполя, а з Борисполя до Риму, а Італія заборонила в`їзд туристам з України, тому запропонувала подовжити дію договору на рік. Між тим, домовились, що менеджер зателефонує 14.07.2020 для зустрічі з можливими оформленням додаткового договору на інших умовах, однак на наступний день менеджер не передзвонила. Зв`язавшись з менеджером 15.07.2020, позивач повідомив про бажання розірвання договору з поверненням коштів, на що йому категорично відмовлено, посилаючись, що кошти пішли на авіаквітки та бронювання готелю. Оскілки відповідачем туристичні послуги не надані, сплачені кошти не повернуто, позивач вважає за необхідне стягнення з відповідача пеню за прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення в розмірі 3% з 05.08.2020 774,23грн. Крім того, позивачу заподіяно й моральну шкоду через ненадання туристичних послуг не з вини позивача, що порушило право на відпочинок, а відмова у повернені коштів позбавила фінансової можливості, у зв`язку з чим позивач зазнав душевних страждань тощо, що позивач оцінює в розмірі 10000грн.

Ухвалою судді Довготько Т.М. 20.08.2020 відкрито провадження по справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)сторін.

Ухвалою суду від 05.10.2020 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Довготько Т.М. задоволено та справу згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.10.2020 справу розподілено судді Майстренку О.М.

Ухвалою судді від 09.10.2020 задоволено самовідвід судді Майстренко О.М.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.10.2020 справу розподіллено судді Сугачової О.О.

Ухвалою судді від 21.10.2020 справу прийнято до провадження та визначено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подання відзиву проти позову.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.10.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

05.11.2020 від позивача надійшла заява про повернення відповідачу відзив проти позову без розгляду, оскільки до відзиву не додано документів, що підвереджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 15.02.2021 відзив проти позову від 05.10.2020 повернуто відповідачу.

Відповідачу після прийняття справи до провадження від 21.10.2020 направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала відповідачем отримана 27.01.2020, про що свідчить зворотне поштове повідомлення.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 09.01.2020 між ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» та ОСОБА_4 укладено договір на туристичне обслуговування № ДТО/20-TRC04080А0, за умовами якого туроператор зобов`язався забезпечити надання туристичного продукту/туру за маршрутом Харків-Бориспіль-Рим та трансфером із аеропорту Рима до готелю у м. Террачина та в зворотному напрямку в період з 04.08.2020 по 14.08.2020 із наданням номеру в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та медичного страхування туристів від нещасних випадків, усього на суму 51615грн.

10.01.2020 позивачем сплачено в рахунок туру 25807,50грн. та за переведення відповідачу коштів у розмірі 25807,50грн. сплачено 15грн. за послуги банку.

Такі обставини підтверджено копіями договору на туристичне обслуговування №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020, Додатку №1 до договору на туристичне обслуговування № ДТО/20- TRC04080А0 підтвердження заявки замовника, рахунку на оплату № TRC04080А0 від 10.01.2020, підтвердження заявки № TRC04080А0 від 10.01.2020, квитанції №17BFDF33BB від 10.01.2020 (а.с.9-18).

За умовами п.1 договору виконавець зобов`язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг (надалі туристичний продукт), а замовник зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити його.

Пунктом 1.4 договору на туристичне обслуговування передбачено, що послуги, які входять до складу Турпродукту, безпосередньо надаються замовнику третіми особами – перевізником, готелем (або іншим засобом розміщення), страховою організацією та іншими особами.

Відповідно ло п.1.5 договору послуги, які входять до складу Турбпродукту, потребують бронювання і підтвердження з боку третіх осіб, які надають такі послуги.

Отже, на підстав укладеного договору з боку ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» за заявкою на бронювання через грецького туроператора був заброньований туристичний продукт для позивача.

Відповідно до п.4.3 договору виконавець зобов`язаний у випадку виникнення обставин, що роблять неможливими надання замовнику послуг з вини виконавця (за винятком випадків форс-мажорних обставин та відмова консульських установ у видачі замовнику та/або туристам) у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником, в т.ч. туристом, за врахуванням фактично понесених виконавцем витрат.

Відповідно до п.5.7 договору замовник має право на відшкодування вартості ненаданих (наданих не в повному обсязі виконавцем туристичних послуг у випадках, передбачених ст.20 ЗУ «Про туризм», якщо ненадання послуг відбулося не з вини замовника.

Як встановлено судом позивач виконав умови договору та здійснив оплату частини вартості туристичного туродукту в сумі 25807,50грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч.3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Так, Указом Президента України № 87/2020 від 13 березня 2020 року введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинено корона вірусом SARS-CoV-2», відповідно до якого з 17 березня 2020 року закрито регулярне пасажирське сполучення через державний кордон України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» урядом запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України в термін до 31.10.2020, одночасно із запровадженням карантину до 31.10.2020, тобто у період заброньованого туру.

Отже , станом на серпень 2020 перетин державного кордону України з туристичними цілями громадянами України був обмежений, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення припинено, а тому туристичне обслуговування у зазначеному у договорі напрямку був неможливим, і цю обставину турагент при всій своїй турботливості та обачності, які від нього вимагалися, усунути не міг, що визнається загальновідомим фактом.

13.07.2020 відповідачем повідомлено позивачу, що заброньована подорож не відбудеться, повторно така інформація зазначена в листі на електронну адресу позивача 16.07.2020, при цьому, позивач відмовився від пере бронювання туру та бажав повернення сплачених коштів.

Відповідно, належить дійти висновку, що на період запровадження в державі надзвичайної ситуації та обмеження перетину кордону позивач повідомив туроператора про неможливість виконання сторонами договору з незалежних причин, тому у відповідності до ч.1 ст. 907 ЦК України, п.1 ч.6 ст. 30 Закону України «Про туризм» належить вважати вимогою розірвати договір у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме запровадження в державі надзвичайної ситуації, карантину, обмеження перетну державного кордону, який неможливо було передбачити і виконати виконавцем з незалежних від сторін причин.

Таким чином, згідно правил п.1 ч.6 ст. 20 Закону України «Про туризм», ч.2 ст. 651 ЦК України, у зв`язку з чим згідно ч.1 ст. 907, ч.ч.1, 2 ст. 652 ЦК України вказаний договір на туристичне обслуговування від 09.01.2020 підлягає розірванню.

Далі, відповідно до ст.1,2,19-1,20 Закону України «Про туризм», туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо); супутні туристичні послуги та товари - це послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам.

Законодавство України про туризм складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них. Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору:

1) строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування;

2) характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту);

3) готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування;

4) види і способи забезпечення харчування;

5) мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв`язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи;

6) програма туристичного обслуговування;

7) види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту;

8) інші суб`єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту;

9) страховик, що здійснює обов`язкове та/або добровільне страхування туристів за бажанням туриста, інших ризиків, пов`язаних з наданням туристичних послуг;

10) правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там;

11) вартість туристичного обслуговування і порядок оплати;

12) форма розрахунку.

Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі:

1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків;

2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги;

3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів;

4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту;

5) домовленості сторін.

Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну туриста, встановлюється законом, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена більша відповідальність туроператора.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про туризм» порушення законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про туризм», суб`єкти туристичної діяльності мають право:виробляти і реалізовувати туристичні послуги згідно із законодавством; визначати та оприлюднювати шляхом опублікування загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг;

Суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані: надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов`язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом; надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.

Туристи і екскурсанти мають право на: необхідну і достовірну інформацію про правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам`ятки природи, історії, культури та інші об`єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища; отримання обов`язкової інформації, що передує укладенню договору; отримання туристичних послуг, передбачених договором; відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Згідно ст. 33 Закону України «Про туризм», суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 524, 526, 533, 901, 906 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності,а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі,у строки та в порядку, що встановлені договором.

Збитки,завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем,у разі наявності його вини,у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо інше не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Отже, за змістом ст. 20, ст. 30, ст. 32, ст. 33 Закону України «Про туризм»,ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 610 та 611, ст. 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, оскільки не було внесено змін до договору щодо погодження зміни строків туристичної подорожі та відповідачем не виконані вимоги договору.

З вище викладеного, вбачається, що суб`єкт туристичної діяльності, що порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Крім того, відповідач в порушення вимог ст. 20 Закону України«Про туризм» з метою продовження туристичного обслуговування відповідно до Договору не вжив альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на позивача, який не порушив його умов.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, встановлено, що позивачу повідомлено відповідачем про відміну всіх регулярних рейсів, що тур не відбудеться, а тому позивач вимагав повернення коштів, які до теперішнього часу не повернуто.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 25807,50грн., які є оплатою частини туристичного продукту за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.13, ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Розрахунок позивача відповідачем не спростовано, свого розрахунку неустойки, інфляційних втрат та 3% річних не надано.

Період прострочення на час здійснення розрахунку позивачем становить 223 дні за період з 05.08.2020 по 21.02.2021, тому пені за кожен день прострочення повернення коштів складає 164911грн. (774,23грн. х 223 дні).

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, положення частини третьої ст. 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 року по справі №6-1120цс15 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №703/1181/16-ц.

Враховуючи те, що розмір нарахованої позивачами неустойки значно перевищує розмір збитків, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення її розміру на підставі ч.3 ст.551 ЦК України до суми в розмірі 25807,50грн., тобто вартості сплачених, але не наданих послуг, оскільки сума нарахованої неустойки значно перевищує розмір завданих позивачу збитків та вартість послуг.

Далі, вирішуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, яку позивача оцінює в розмірі 10000грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч.12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: - невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; - невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; - невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Таким чином, встановивши наявність неможливості виконання договору туроператором з незалежних від нього причин, суд приходить до висновку про відсутність підстав за ч.12 ст. 20 Закону України «Про туризм» про відшкодування моральної шкоди, а посилання позивачів на ч.2 ст .22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 23 ,1167 ЦК України помилковим, оскільки вказані норми передбачають відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями особи та з її вини, тоді як у цій справі встановлено невиконання умов договору з незалежних від туроператора причин.

Отже, в задоволені вимог позову в цієї частині необхідно відмовити. Далі, позивач просить стягнути з відповідача 15грн., які позивачем сплачені за послуги банку, що судом не задовольняється, виходячи із такого.

Всі банківські витрати відповідач поніс з метою організації подорожі позивача.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плат (ч.2 ст.903 ЦК України).

Оскільки будь-яка плата за послуги відповідача за договором на туристичне обслуговування з позивача не стягувалась, витрати, прив`язані з купівлею валюти, інші банківські витрати понесені за рахунок відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Суд також відмовляє позивачу у зобов`язанні відповідача надати до суду документи про фінансове забезпечення цивільної відповідальності ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» перед туристом з боку банку або іншої кредитної установи.

Так, п.11.8 договору №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020 передбачений розмір фінансового забезпечення виконавця, що визначається банківською гарантією №602/15-Г від 23.10.2015, наданою ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» в сумі еквівалентної 20000 євро, дійсною до 20.10.2020.

Банківською гарантією забезпечується відповідальність виконавця перед замовником згідно до договору за умови виникнення обставин банкрутства чи неплатоспроможності виконавця, які пов`язані з необхідністю вартості ненаданих виконавцем послуг, передбачених договором.

Оскільки відповідач не визнаний банкрутом, відсутні будь-які відомості щодо неплатоспроможності останнього тощо, суд вважає такі вимоги позову безпідставними.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, на підставі досліджених доказів, норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору як споживача, судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в сумі 1681,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 76-81, 83, 137, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, Законом України «Про туризм», Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір на туристичне обслуговування №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» (код ЄДРПОУ 37658550) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачені кошти за договором на туристичне обслуговування №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020 в сумі 25807 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сім)грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» (код ЄДРПОУ 37658550) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) неустойку у розмірі 3% річних від сплаченої суми за договором на туристичне обслуговування №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020 у розмірі 25807 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сім)грн.

В іншої частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» (код ЄДРПОУ 37658550) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106), судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна)грн.,60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м. Харкова.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВ «Музенідіс Тревел Харків»; адреса місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр. Науки,24, офіс 2, Код ЄДРПОУ: 376585550; юридична адреса: 61007, м. Харків, пр. Індустріальний,12, офіс 48.

Суддя О.О. Сугачова