Вирок № 95249667, 01.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2944/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Скраль В.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Левкулич О.І.,

представника ТОВ «Лайфселл» Пелешак Б.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

їх захисників Ковальчук О.В. та Товт М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030000169 від 04.02.2020 року та №12020070170000524 від 06.05.2020року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які заздалегідь домовились між собою про спільне вчинення крадіжки, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вважаючи, що роблять це непомітно для потерпілого та інших осіб, таємно, з корисливими мотивом та метою, реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, 15 листопада 2019 року близько 04 години 00 хвилин шляхом пошкодження корпусу металевого контейнера, відведеного для постійного зберігання обладнання та устаткування базової станції мобільного зв`язку, який має засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб, потрапили всередину базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Великі Лази, дачний масив «Горяни», без номера, звідки незаконно, безоплатно та поза волею власника шляхом демонтажу вилучили належні ПрАТ «ВФ Україна» 8 акумуляторних батарей марки «MomBat» моделі «12MVR180 12V 180Ah».

Крім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заздалегідь домовившись між собою про спільне вчинення крадіжки, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з прямим умислом, вважаючи, що роблять це непомітно для потерпілого та інших осіб, реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, 03 лютого 2020 року близько 10 години 00 хвилин, шляхом пошкодження металевої стінки потрапили до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» № UZ2051 за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, селище міського типу Середнє, урочище Каштани, без номера, де незаконно, безоплатно та поза волею власника шляхом демонтажу вилучили належні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» 2 акумуляторні батареї марки «Емерсон» («Emerson») моделі «ЕВ4 6V200».

Відразу після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перенесли з гори лісового масиву, на якій розташована вказана вище станція, до узбіччя автомобільного шляху міжнародного значення М-06 «Київ - Чоп», де завантажили викрадене майно до багажного відділення транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки «Ауді» моделі «100» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », та залишили місце події, вирушивши до міста Ужгорода, де в подальшому за адресою: місто Ужгород, вулиця Минайська, 16, збули шляхом продажу ОСОБА_3 2 вищевказані акумуляторні батареї марки «Емерсон» («Emerson») моделі «ЕВ4 6V200», отримавши за них грошові кошти в розмірі 840 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, об`єднанні єдиним злочинним наміром на таємне викрадення чужого майна, 04 лютого 2020 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проникли до металевої шафи базової станції мобільного зв`язку ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» № UZ2051 за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, селище міського типу Середнє, урочище Каштани, без номера, тобто проникли до сховища, де незаконно, безоплатно та поза волею власника шляхом демонтажу вилучили належні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» 6 акумуляторних батарей марки «Емерсон» («Emerson») моделі «ЕВ4 6V200».

Відразу після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 помістили згадані акумуляторні батареї до пластмасової ємності та спустили з гори лісового масиву, на якій розташована вказана вище станція, до узбіччя автомобільного шляху міжнародного значення М-06 «Київ - Чоп», де згодом завантажили викрадене майно до багажного відділення транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки «Ауді» моделі «100» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », та залишили місце події, вирушивши у напрямку міста Ужгорода.

Однак, виконавши усі дії, які ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважали необхідними для доведення злочину до кінця, викрадення майна не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, позаяк останні були затримані того ж дня о 12 годині 45 хвилин працівниками поліції на ділянці автомобільного шляху міжнародного значення М-06 «Київ - Чоп», 805 км + 400 метрів.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище, та ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Представник ТОВ «Лайфселл» Пелешак Б.В. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та підтримав поданий цивільний позов у повному обсязі.

Представник ПрАТ «ВФ Україна» не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої просив провести розгляд справи без його участі зазначивши, що цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та щиро розкаявся, просив суворо його не карати. Цивільний позов визнав частково та вказав, що частину викраденого майна було повернуто. Розповів про обставини вчинення крадіжок відповідно до обвинувачльного акту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та щиро розкаявля, а також цивільний позов визнав повністю.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілі та обвинувачені не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинувачених та дослідивши докази, що характеризують їх особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище, та за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який є раніше не судимим, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, зважаючи на те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, всі пом`якшуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, та ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить з положень ч. 1 ст. 70 КК України та призначає обвинуваченому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань.

З урахуванням обставин і наслідків злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-го року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище, та за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у сховище.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який є раніше не судимим, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, всі пом`якшуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, та ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Остаточне покарання суд призначає з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань.

З урахуванням обставин і наслідків злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-го року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

Вирішуючи цивільний позов ТОВ «Лайфселл» про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальної шкоди та цивільний позов ПрАТ «ВФ Україна» про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Положеннями ч. 1 ст. 56 КПК України передбачено, що потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Основними умовами пред`явлення цивільного позову в кримінальному процесі є подання позовної заяви; процесуальна правоздатність позивача; відсутність винесеного судом рішення за тією ж підставою та предметом позову.

Як встановлено судом, обвинуваченими внаслідок вчинення кримінальних правопорушень завдано матеріальну шкоду ТОВ «Лайфселл» на загальну суму 18 011,92 грн. та ПрАТ «ВФ Україна» на загальну суму 80 856 грн.

До спірних правовідносин слід застосувати норми ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Аналізуючи докази, надані позивачами у судовому засіданні на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивачі належними та допустимими доказами довели ті обставини, на які посилалися як на підставу своїх вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивачів виникло право вимоги до особи, яка завдала шкоду, шляхом звернення до суду із цивільним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо стягнення суми завданого матеріального збитку.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 1 (один) місяць;

за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 1 (один) місяць.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 1 (один) місяць;

за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 1 (один) місяць.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846) суму завданої матеріальної шкоди у розмірі по 9 005,96 /дев`ять тисяч п`ять грн. дев`яносто шість коп./ з кожного.

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937) суму завданої матеріальної шкоди у розмірі по 40 428 /сорок тисяч чотириста двадцять вісім/ гривень з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи №11/119 від 24.02.2020 у розмірі 471,03 гривень; трасологічної експертизи №2/90 від 28.02.2020 року у розмірі 863,55 гривень; трасологічної експертизи №2/92 від 28.02.2020 року у розмірі 1413,09 гривень; товарознавчої експертизи №11/248 від 15.04.2020 року у розмірі 326,9 гривень; дактилоскопічної експертизи №3/123 від 24.04.2020 року у розмірі 408,6 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи №11/119 від 24.02.2020 у розмірі 471,03 гривень; трасологічної експертизи №2/90 від 28.02.2020 року у розмірі 863,55 гривень; трасологічної експертизи №2/92 від 28.02.2020 року у розмірі 1413,09 гривень; товарознавчої експертизи №11/248 від 15.04.2020 року у розмірі 326,9 гривень; дактилоскопічної експертизи №3/123 від 24.04.2020 року у розмірі 408,6 гривень.

Речові докази:

- транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки «Ауді» («Audi»), моделі «100» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », червоного кольору, 1991 року випуску, з серійним номером шасі « НОМЕР_2 », ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу з серійним номером « НОМЕР_3 » - повернути власнику або іншій уповноваженій на те особі;

- кутову шліфувальну машину марки «Макіта» («Makita») (230V-50Hz 1400W) зеленого кольору, плоскогубці з жовто-чорною ручкою без маркування, ножиці для металу із зеленою ручкою без маркування, лом синього кольору без маркування, розсувний гайковий ключ з червоно-чорною ручкою без маркування, пильний диск для металу, 4 гайкові ключі без маркування, мобільний телефон марки «ЕлДжі» («LG») чорного кольору, мобільний телефон марки «САМСУНГ» («SAMSUHG»), акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 4 та з пошкодженим інвентаризаційним номером, на якій розбірливо видно лише цифри 8804, акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 6, на якій відсутній інвентаризаційний номер, акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 6 та з пошкодженим інвентаризаційним номером, на якій розбірливо видно лише цифри 2088040458-53, акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 5 та з пошкодженим інвентаризаційним номером, на якій розбірливо видно лише цифри 0-3006-0880, акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 5 та інвентаризаційним номером 21200652146010082, акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 5 з інвентаризаційним номером 102403006520980J00C2, мобільний телефон марки «ЕлДжі» («LG»), чорного кольору (ІМЕІ А: НОМЕР_4 ; ІМЕІ В: НОМЕР_5 ), мобільний телефон марки «Самсунг» («Samsung»), синього кольору (ІМЕІ: НОМЕР_6 ); 3 шматки металевих відрізків дроту з огорожі станції, 1 шматок чорного кабелю живлення з внутрішньої частини контейнера, 1 шматок жовто-бірюзового кабелю живлення з внутрішньої частини контейнера, 4 шматки прозорих пластмасових трубок (кабелів) з внутрішньої частини контейнера, 1 металевий лист від задньої частини пошкодженого контейнера, 2 сліди протекторів взуття, 1 пластмасову ємність чорного кольору з прикріпленою до неї мотузкою, 1 шматок чорного кабелю живлення; одну пару чоловічого взуття чорного кольору, яку добровільно видав ОСОБА_1 та одну пару чоловічого взуття чорного кольору, яку добровільно видав ОСОБА_2 - повернути власнику або іншій уповноваженій на те особі;

- акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 7 та з пошкодженим інвентаризаційним номером, на якій розбірливо видно лише цифри 0459, акумуляторну батарею білого кольору з порядковим номером 8, на якій розбірливо видно лише цифри НОМЕР_7 - повернути володільцю або іншій уповноваженій на те особі;

- три відрізки скотчу зі слідами папілярних ліній; шість відрізків скотчу зі слідами папілярних ліній - знищити;

- кепка чорного кольору марки Puma; викрутка; металевий ключ; пара рукавичок - повернути власнику;

- оптичний диск «Vindex» з опрацьованою інформацією, на якій відображено роздруківки з`єднань абонентських номерів НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , та оптичний диск CD-R диск «ARITA» «OUT-GD-20-03404/КІ» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Т.Р. Деметрадзе