Рішення № 95249639, 28.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9606/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що після смерті дідуся - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на його майно. Її бабка - ОСОБА_4 , прийняла спадщину, яка залишилася після смерті діда, а саме на 5/8 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та оформила її. ОСОБА_2 , мати позивачки, спадщину після смерті свого батька прийняла, але не оформила. У вказаному будинку ОСОБА_1 проживає з моменту свого народження і по теперішній час. Більше тридцяти років вона проживала у вказаному будинку разом з бабкою. Відповідачка з 1985 року в будинку не проживає. Ніхто інший ніколи не проживав у вказаному будинку. З 2000 року відповідачка або інші правонаступники власника жодного разу не витребували у позивача спірне майно, вимог щодо повернення будинку не висувалося, не заперечувалось проти ремонтів. Впродовж багатьох років позивачка добросовісно, відкрито, безперервно володіє будинком АДРЕСА_1 , доглядає за ним, щоб запобігти його псуванню чи руйнуванню, робить необхідні ремонтні роботи, проживає в ньому, відкрито володіє всім будинком більше десяти років, не приховуючи цей факт. Тому, вважає за можливе, визнати в порядку набувальної давності за нею право власності на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за уточненою позовною заявою до судового розгляду по суті.

В судове засіданні позивачка не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити.

В судове засіданні відповідачка не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що вимоги викладені ОСОБА_1 в позовній заяві визнає та просить їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 14 липня 1975 року Невицькою сільрадою Ужгородського району, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 . Батьками вказані : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

07.02.1987 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено шлюб у Невицькій сільською Радою народних депутатів Ужгородського району. Після реєстрації шлюбу дружині змінено прізвище на ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 22 червня 1981 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 . Батьками вказані : ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05 січня 2015 року померла бабуся позивачки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер дідусь позивачки ОСОБА_9 , що стверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 виданого 23 лютого 2007 року.

Судом встановлено, що після смерті діда позивачки - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на його майно. ОСОБА_4 - бабуся позивачки, прийняла спадщину , яка залишилася після смерті дідуся, а саме на 5/8 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та оформила її.

З довідки Ужгородського районного КП БТІ №321/01-14 від 05 жовтня 2020 року, слідує, що згідно із записом № 213 у реєстровій книзі № 2 житлових будинків по селу Невицьке Ужгородського району Закарпатської області та матеріалами інвентаризаційної справи № 22 1/2 частка житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована Ужгородським районним комунальним підприємством (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11 листопада 2012 року на праві приватної спільної часткової власності за громадянкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого виконуючою обов`язки завідувача Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Митровкою Валентиною Миколаївною 12 жовтня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 91. Згідно із записом № 213 у реєстровій книзі № 2 житлових будинків по селу Невицьке Ужгородського району Закарпатської області та матеріалами інвентаризаційної справи № 22 1/8 (одна восьма) частка житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована Ужгородським районним комунальним підприємством (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11 листопада 2012 року на праві приватної спільної часткової власності за громадянкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого виконуючою обов`язки завідувача Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Митровкою Валентиною Миколаївною 12 жовтня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 92. Реєстраційний номер нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 38147555

Відповідно до Свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. 20 жовтня 2016 року, спадкоємцем майна ОСОБА_4 є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з 5/8 часток житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №227774777, ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності 5/8 частки житлового будинку, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка в позовній заяві зазначає, що в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживає з моменту свого народження і по теперішній час, її мати ОСОБА_2 , у вказаному будинку не проживає.

Згідно довідки №129/02-12 від 03.04.2019 року виданої Невицькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області про склад сім`ї, за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_1 . Згідно примітки,за вказаною адресою зареєстрована, але фактично на даний час не проживає ОСОБА_2 (мама) 1955 року народження.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , посвідченої приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Борсовою О.С. від 13.02.2019 року, її сусідами була сім`я ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Крім вказаних осіб за адресою : АДРЕСА_1 ніхто інший не проживав. Крім того, ОСОБА_10 у свій заяві зазначила і те, що їй відомо, що впродовж більш як десять років тягар по утриманню будинку та його ремонту лежав на ОСОБА_1 , яка облаштувала ванну кімнату, кухню, провела в будинку електрику, тощо.

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_12 , посвідченої приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Борсовою О.С. від 29.01.2019 року, яка з моменту свого народження і по теперішній час проживає в АДРЕСА_2 , її сусідами була сім`я ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Крім вказаних осіб за адресою : АДРЕСА_1 ніхто інший не проживав. У свій заяві зазначила і те, що їй відомо , що впродовж більш як десять років тягар по утриманню будинку та його ремонту лежав на ОСОБА_1 , яка облаштувала ванну кімнату, кухню, провела в будинку електрику, тощо.

Таким чином, позивачка відкрито користується майном, сплачує комунальні послуги, кошти на підтримання майна, його капітальний та поточний ремонт, проживає в будинку, обробляє земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе, а частина 3 цієї статті передбачає, що фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Згідно п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

На підставі ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 5,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику суду як джерело права.

У свою чергу, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» в контексті вказаної конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було в законному порядку встановлене, а залежить від фактичних обставин, а саме - існування достатніх і тривалих зав`язків із конкретним місцем. Утрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання в право на житло.

Згідно з абз. 2 п. 13 указаної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, на які посилається позивач ОСОБА_1 в обґрунтування порушення своїх прав, знайшли свого належного підтвердження при розгляді справи, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. . 15, 328, 344, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 80, 81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності в порядку набувальної давності на 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча О.В. Лемак