Ухвала суду № 95248972, 25.02.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/416/21

Провадження №1-кс/265/396/21

У Х В А Л А

25 лютого 2021 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва І.М., за участю секретаря судового засідання Проходи К.А.,

розглянувши скаргу представника ТОВ «Інгаз» адвоката Касьянова М.М. на бездіяльність слідчого СУ ГУ ДФС у Донецькій області щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні за № 32020050000000051 від 10 серпня 2020 року,

за участю: представника ТОВ «Інгаз» адвоката Касьянова М.М.,

слідчого Брусленко Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Інгаз» адвокат Касьянов М.М. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого слідчого 1 -го ВРКП СУ ГУ ДФС України в Донецькій області, щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні за №32020050000000051 від 10 серпня 2020 року.

В обґрунтування скарги зазначає, що на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26 січня 2021 року, 11 лютого 2021 року, був проведений обшук в нежитловому приміщенні, що належить ТОВ «Інгаз», розташованому за адресою: місто Маріуполь, вул. Таганрозька, буд 54-Б. Під час обшуку, з сервера ТОВ «Інгаз» та інших електронних носіїв, була скопійована інформація на два флеш накопичувача Apacer 32 GB та один флеш накопичувач об`ємом 8GB, нібито зазначена в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку, а також був вилучений журнал обліку відвідувачів з кімнати охорони. Проте протокол обшуку не містить опису, обсягу та формату вилученої інформації, а тому її не можливо ідентифікувати. Вказана інформація скопійована із сервера підприємства та журнал обліку відвідувачі не мають жодного відношення до відомостей, зазначених в ухвалі на проведення обшуку, а тому вилучене майно має ознаки тимчасово вилученого. Крім того, посилався на те, що вилучене майно (інформація) містить персональні дані фізичних осіб, а також технологічну інформацію щодо обладнання та виробничого процесу та є комерційною таємницею підприємства, доступ до якої є обмеженим. Незаконний доступ та утримання такої інформації у слідчого є порушенням прав та законних інтересів ТОВ «Інгаз».

Відомості про те, що слідчий протягом 48 годин після проведення обшуку звертався до суду з клопотанням про арешт тимчасового вилученого майна та про його арешт, у ТОВ «Інгаз» відсутні. Таким чином, дії слідчого є такими, що не відповідають вимогам закону, просив зобов`язати слідчого повернути ТОВ «Інгаз» вилучене під час обшуку 11 лютого 2021 року майно, зокрема інформацію, що була скопійована на флеш накопичувачі, та журнал обліку відвідувачів з кімнати охорони підприємства.

Представник ТОВ «Інгаз» адвокат Касьянов М.М. у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити, надав обґрунтування, аналогічно викладеним в скарзі.

Слідчий СУ ГУ ДФС у Донецькій області Брусленко Р.В. заперечував проти задоволення скарги, вказував, що дії слідчого повністю відповідають вимогам закону. Зазначив, що дозвіл на копіювання інформації із серверу та інших електронних носіїв ТОВ «Інгаз» було прямо надано в ухвалі слідчого судді про обшук від 26 січня 2021 року, а тому, відповідно до положень КПК, на вказану інформацію не було накладено арешт. Зазначив, що на теперішній час по кримінальному провадженню призначена комп`ютерна технічна експертиза, в тому числі із метою визначення змісту скопійованої інформації. Також зазначив, що не може стверджувати, що вся вилучена електрона інформація стосується виключно взаємовідносин ТОВ «Інгаз» з підприємствами, зазначеними в ухвалі суду про обшук. Щодо вилученого під час обшуку журналу обліку відвідувачів, то пояснив, що ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2021 року на вказаний журнал, як на тимчасово вилучене майно, було накладено арешт, а тому підстав для його повернення немає.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №32020050000000051, заслухавши пояснення адвоката Касьянова М.М., слідчого Брусленко Р.В., слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту вчинення бездіяльності.

Згідно із ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, яка може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

На підставі ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Також слідчий суддя зауважує, що на підставі Листа від 12 січня 2017 року Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», за положеннями п. 6 ч. 2 ст. 235, ст. 236 КПК ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке не було включено до відповідного переліку, передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор не внесли клопотання в порядку і строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК, слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених суб`єктів з неповернення відповідного майна. Однак володільці вилученого майна або їх представники часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках обґрунтовано відмовляють у задоволенні скарг, оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК ознакам, у такий спосіб не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 КПК.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене. Таким чином, у разі вилучення майна, на відшукання якого не було надано дозвіл, КПК передбачає гарантію реалізації права власності, а саме оскарження бездіяльності, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин з дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ ДФС у Донецькій області здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020050000000051 від 10.08.2020 року, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та стосуються зокрема службових осіб ТОВ «Інгаз».

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26 січня 2021 року, в межах вказаного кримінального провадження надано дозвіл на проведення обшуку в нежитлових приміщеннях (майновому комплексі) ТОВ «Інгаз», розташованому за адресою: Донецька область місто Маріуполь вул. Таганрозька, 54-Б.

Згідно ухвали про надання дозволу на обшук, метою цього обшуку є відшукання та вилучення оригіналів документів та речей ТОВ «Інгаз» (ЄДРПОУ 14361569) по взаємовідносинам з ТОВ «Рісконт», ТОВ «Юнія Транс», ТОВ «Еком Білдінг Компані», ООО «Ингаз» (РФ) та «ATMIS LP» (Великобританія), за період 2017-2020 років.

Відповідно до протоколу обшуку, проведеного 11 лютого 2021 року в приміщеннях розташованих на території підприємства ТОВ «Інгаз» за адресою: місто Маріуполь вул. Таганрозька, 54-Б під час обшуку, серед іншого: із флеш накопичувача, що знаходився на столі бухгалтера на інший флеш накопичувач в папку «Флеш Накопичувача Бухгалтерія» скопійовано файли «Импорт, експорт для налоговой» формату XLS об`єм 179 КВ, «Импорт для налоговой» формату XLS об`єм 179 КВ, в яких зазначено відомості ТОВ «Інгаз» щодо ATMIS LP; з комп`ютера секретаря, з локального диску (rackstation), скопійована на флеш накопичувач 20 файлів, з них одна папка з одним файлом. Загальний об`ємом 8,21 МВ; з кімнати охорони підприємства вилучено «журнал учета посетителей». Крім того, за участю спеціаліста із сервера ТОВ «Інгаз» скопійовано інформацію на два флеш накопичувача Apacer 32 GB та один флеш накопичувач об`ємом 8GB.

Відповідно до розділу 1.2 узагальнення ВССУ від 12.01.2017 року № 9-49/0/4-17 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», правильність розгляду скарг на бездіяльність стосовно неповернення тимчасово вилученого майна значною мірою залежить від чіткості переліку, сформованого в ухвалі слідчого судді про обшук. Отже, слідчим суддям, з огляду на непорушність права власності, слід ретельно оцінювати доводи скаржника стосовно того, що вилучення певного майна здійснене з виходом за межі, регламентовані ухвалою про обшук.

Отже, слідчим суддею встановлено що, вилучена під час обшуку приміщень ТОВ «Інгаз» електронна інформація дійсно може мати доказове значення для кримінального провадження, оскільки може бути предметом кримінального правопорушення та, відповідно може відповідати критеріям речових доказів, чи зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, чи містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Втім, вказане обґрунтування є досить абстрактним, оскільки ухвала про дозвіл на обшук містить вказівку на конкретну інформацію, яка підлягає вилученню, а саме відшукання та вилучення оригіналів документів та речей ТОВ «Інгаз» по взаємовідносинам з ТОВ «Рісконт», ТОВ «Юнія Транс», ТОВ «Еком Білдінг Компані», ООО «Ингаз» (РФ) та «ATMIS LP» (Великобританія) і з цією метою, слідчим суддею 26 січня 2021 року надано дозвіл на вилучення інформації з електронних носіїв інформації (магнітні, оптичні, зовнішні, диски та дискети, флеш-накопичувачі, зовнішні та наружні жорсткі диски, персональні комп`ютери з жорсткими дисками, ноутбуки, планшети, мобільні телефони) на яких здійснюється складання фінансово-господарських документів та на яких міститься інформація відносно фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інгаз».

Проте, із пояснень слідчого в судовому засідання та змісту протоколу обшуку вбачається, що під час обшуку у приміщеннях ТОВ «Інгаз», не вся інформація яка була скопійована, зокрема з сервера ТОВ «Інгаз» та локального диску (rackstation), містить посилання про її зміст та відношення до кримінального провадження. А тому така інформація, яка не стосується взаємовідносин ТОВ «Інгаз» з ТОВ «Рісконт», ТОВ «Юнія Транс», ТОВ «Еком Білдінг Компані», ООО «Ингаз» (РФ) та «ATMIS LP» (Великобританія), підпадає під критерій тимчасово вилученого майна, а тому прокурор зобов`язаний був звернутись до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після їх вилучення.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що на вилучену під час обшуку у нежитлових приміщеннях ТОВ «Інгаз» електрону інформацію арешт не накладався, а отже, на підставі частини 5 статті 171 КПК України є підстави для її повернення власнику.

Щодо вилученої під час обшуку електронної інформації, про яку прямо зазначено в ухвалі слідчого суді про обшук, а саме електронна інформація щодо взаємовідносин ТОВ «Інгаз» з ТОВ «Рісконт», ТОВ «Юнія Транс» ТОВ «Еком Білдінг Компані» ООО «Ингаз» (РФ), то слідчий суддя виходить з наступного.

Як передбачено ч.2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати і матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації, в т.ч. електронні.

З наведених вище правових норм випливає, що матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації, в т.ч. електронні, щоб відповідати ознакам документу в кримінальному провадженні, повинні бути спеціально створеними і бути носіями інформації. Проте, слідчим суддею встановлено, що під час проведення обшуку з сервера та інших електронних носіїв інформації ТОВ «Інгаз», зокрема локального диску (rackstation) та флеш накопичувача бухгалтера вилучено, шляхом копіювання, інформацію, яка не відповідає вимогам щодо документа в КПК України, оскільки не є спеціально створеним з метою збереження інформації ні матеріальним об`єктом, ні, власне, носієм інформації.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що постановою старшого слідчого 1 -го ВРКП СУ ГУ ДФС України в Донецькій області, Брусленко Р.В. від 24 лютого 2021 року, по даному кримінальному провадженню призначено комп`ютерну технічну експертизу, на вирішення якої експерту серед інших поставлено питання щодо змісту на наданих на дослідження об`єктах (флеш- накопичувачах): двох флеш накопичувачів Арасег 32 GB, флеш накопичувач Арасег 8 gb та флеш накопичувач Verico 08 WANDERER 8 gb.

На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку про відсутність у вилученої з сервера ТОВ «Інгаз», локального диску (rackstation) та флеш накопичувача бухгалтера під час обшуку інформації статусу тимчасово вилученого майна, що виключає обов`язок накладення на нього арешту і, відповідно, бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна. Проте, як зазначено вище, це стосується виключно інформації, дозвіл на вилучення якої прямо надано в ухвалі про обшук від 26 січня 2021 року, а саме, по взаємовідносинам ТОВ «Інгаз» з ТОВ «Рісконт», ТОВ «Юнія Транс» ТОВ «Еком Білдінг Компані» ООО «Ингаз» (РФ).

Щодо вилученого під час обшуку з кімнати охорони ТОВ «Інгаз», журналу обліку відвідувачів то слідчий суддя, розглядаючи скаргу, дійшов висновку, що підстав для його повернення власнику не має, з огляду на таке.

В судовому засіданні, крім вище зазначеного, також встановлено, що по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя, від 16 лютого 2021 року, за клопотанням прокурора, поданого у відповідності до положень ст. ч. 5 ст. 171 КПК, на тимчасове вилучене майно, при приведенні обшуку в нежитлових приміщеннях ТОВ «Інгаз», за адресом: Донецька область місто Маріуполь вул. Таганрозька, 54-Б, накладено арешт, в тому числі і на журнал № 1 обліку відвідувачів.

Постановою слідчого від 12 лютого 2021 року, речі та документи, вилучені під час обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32020050000000051 , зокрема визнано речовим доказом і журнал №1 обліку відвідувачів поч. 11.10.2017 з чотирма заповненими аркушами.

Ухвала слідчого судді про арешт майна від 16 лютого 2021 року у встановленому законом порядку, на час розгляду скарги, не оскаржена, з клопотанням про скасування арешту майна власник не звертався, а відтак підстави для його повернення відсутні.

З огляду на наведене, слідчий суддя відмовляє в задоволенні скарги в цій частині.

Разом з тим, з урахуванням пояснень представника ТОВ «Інгаз», що вилучена під час обшуку, як електрона інформація підприємства, так і журнал обліку відвідувачів ТОВ «Інгаз», можуть містити особисті відомості, слідчий суддя звертає увагу на необхідність дотримання під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №32020050000000051 ст.32 Конституції України, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими гарантується захист особистого і сімейного життя, право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

На підставі наведеного слідчий суддя надійшов до висновку, що скарга представника ТОВ «Інгаз» адвоката Касьянова М.М. на бездіяльність слідчого СУ ГУ ДФС у Донецькій області щодо неповернення тимчасово вилученого майна, підлягає частковому задоволенню, а саме в частинні зобов`язання слідчого СУ ГУ ДФС України в Донецькій області повернути належну ТОВ «Інгаз» електронну інформацію, що не стосується фінансово господарської діяльності ТОВ «Інгаз» по взаємовідносинам з ТОВ «Рісконт», ТОВ «Юнія Транс», ТОВ «Еком Білдінг Компані», ООО «Ингаз» (РФ), «ATMIS LP (Великобританія), яка була скопійована із сервера та інших електронних носіїв підприємства при проведенні обшуку 11 лютого 2021 року. В іншій частині скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303-307, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Скаргу представника ТОВ «Інгаз» адвоката Касьянова М.М. на бездіяльність старшого слідчого 1-го ВРКП СУ ГУ ДФС України в Донецькій області, щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні за № 32020050000000051 від 10 серпня 2020 року, задовольнити частково.

Зобов`язати старшого слідчого 1 -го ВРКП СУ ГУ ДФС України в Донецькій області Брусленко Руслана Валерійовича, за участю спеціаліста, повернути ТОВ «Інгаз» (ЄДРПОУ 14361569) електронну інформацію скопійовану із сервера та інших електронних носіїв ТОВ «Інгаз», при проведенні обшуку 11 лютого 2021 року в нежитлових приміщеннях ТОВ «Інгаз» за адресою: Донецька область місто Маріуполь вул. Таганрозька, 54-Б, проведеного в межах кримінального провадження № 32020050000000051, яка не стосується фінансово господарської діяльності ТОВ «Інгаз» по взаємовідносинам з ТОВ «Рісконт» (код ЄДРПОУ 34960032); ТОВ «Юнія Транс» (код ЄДРПОУ 37342256); ТОВ «Еком Білдінг Компані» (код ЄДРПОУ 40179649); ООО «Ингаз» (Російська Федерація, «ATMIS LP (Великобританія).

У задоволенні решти скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текс ухвали складено та проголошено о 15-00 годин 01 березня 2021 року

Слідчій суддя І. М. Міхєєва