Рішення № 95246887, 02.03.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/514/19

Провадження №2/568/342/21

02 березня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2019 р. в Радивилівський районний суд звернулось АТ КБ «ПриватБанк» з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 13493,45 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 08.04.2016 р. між сторонами укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно умов якої выдповыдач отримав кредит у розмірі 6384,84 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх кредитних зобов`язань утворилася заборгованість станом на 14.03.2019 року в сумі 12888,49 грн, яка складається з: 5184,84 грн - заборгованість за кредитом; 1,54 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 6843,87 грн - заборгованість за пенею та комісією; 1463,2 грн - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Ухвалою Радивилівського районного суду (суддя Панчук М.В.) від 12.04.19 р. відкрито провадження у справі № 568/514/19 та призначено позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 року справу №568/541/19 передано для розгляду судді Радивилівського районного суду Сільман А.О.

Ухвалою від 29.12.2020 р. позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 03.02.2021 р.

Ухвалою від 03.02.21 р. розгляд справи відкладено.

В судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час та місце судових засідань повідомлені в установленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та оголошенням про виклик на офіційному веб-сайті судова влада.

Водночас, разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору у даній справі, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2016 р. між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, згідно умов якої, останній отримав кредит у розмірі 6384,84 грн на строк 6 місяці, з 8 квітня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, зі сплатою відсотків в розмірі 0,01 % в місяць на суму залишку заборгованості (а.с. 5).

Сторони обумовили, що строк повернення кредиту рахується 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість рахується з 32 дня порушення. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1463,2 грн. (п. 2.2)

Відповідно п. 2.8 Угоди, у разі невиконання боржником зобо`язань в частині погашення кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожен день порушення.

Особистим підписом відповідач підтвердила, що ця генеральна угода разом з пропозиціями ПАТ КБ "ПриватБанк", Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, становлять між нею та банком кредитний договір.

З матеріалів справи вбачаться, що на виконання умов угоди, позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 6384,84 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника та довідкою про зміну умов кредитування.

Однак, відповідач не виконував умови угоди, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Неналежне виконання умов угоди, стало підставою для звернення в суд з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 12888,49 грн. заборгованості, яка складається з: 5184,84 грн - заборгованість за кредитом; 1,54 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 6843,87 грн - заборгованість за пенею та комісією; 1463,2 грн - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачаться, що на виконання умов Угоди, позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 6384,84 грн., що підтверджується випискою по особовому картковому рахунку позичальника та довідкою про зміну умов кредитування.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем по кредиту в сумі 5184,84 грн..

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті в обумовлені строки, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи наведене, Радивилівський районний суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 5184,84 грн.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки, в укладеній між сторонами генеральній угоді встановлено сплату відсотків за користування кредитними коштами (процентна ставка 0,01 % в місяць), до стягнення з відповідача підлягає сума заборгованості за відсотками у розмірі 1,54 грн. А тому, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу суд враховує наступне.

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦКУ).

Відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, що укладена між сторонами, заборгованість за кредитом, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1463,2 грн.

Оскільки, умовами Угоди сторони узгодили розмір штрафу, що повинен бути сплачений у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення штрафу у розмірі 1463,2 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 6843,87 грн. заборгованості за пенею та комісією, розрахованих за кожень день прострочення сукупним розрахунком. З наданого розрахунку й заявлених вимог не можливо встановити суми заборгованості по пені та комісії окремо.

Позивач, обґрунтовує право вимоги в частині розрахунку заборгованості за пенею та комісією Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, які є невід`ємні частини договору, витягом з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» «Універсальна 30 днів пільгового періоду».

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦКУ).

Відповідно п. 2.8 Угоди, у разі невиконання боржником зобов`язань в частині погашення кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожен день порушення.

При цьому, підписана сторонами Генеральна угода від 08.04.16 р. не містить положень щодо розміру та умов нарахування пені та комісії.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Генеральній угоді, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Генеральну Угоду, а також те, що вказані документи на момент підписання Генеральної угоди містили саме такий розмір, що додані банком до позовної заяви.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину Генеральної угоди, укладеної між сторонами 08.04.2016 року.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань та комісії. Тому, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» 6843,87 грн. пені та комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст..ст. 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул.. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 5184,84 грн. заборгованості за кредитом, 1,54 грн. заборгованості по процентам, 1463,20 грн. штраф, 945 грн. судового збору.

В решті позову- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.21 р.

Суддя А.О. Сільман