Вирок № 95245763, 02.03.2021, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 р. м. Кремінна Справа № 414/2420/20 Провадження № 1-кп/414/74/2021

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю прокурора: Неманова М.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020130460000395 від 05 липня 2020 року, за №12020130460000154 від 15 березня 2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого: 1) 07 лютого 2007 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 2) 19 жовтня 2007 року Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 309, ст. ст. 71, 75 КК України до 3х років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; 3) 31 березня 2009 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 27 жовтня 2012 року на підставі постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 19 жовтня 2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 13 днів; 4) 21 вересня 2017 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 28 лютого 2019 року по відбуттю строку покарання; 5) 29 листопада 2019 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ст. ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки; 6) 29 липня 2020 року Кремінським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

1. Обвинувачений ОСОБА_1 15 березня 2020 року, приблизно о 09 годині, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, незаконно проник до огородженої території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та шляхом розбиття вікна проник до житлового будинку. Після чого на одній з полиць дерев`яної шафи у спальній кімнаті будинку таємно викрав грошові кошти в розмірі 4 000 грн. та 5 000 російських рублів, що за курсом НБУ станом на цей день складало 1 727 грн. (0,3454 х 5000), а всього спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 5 727 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Під час досудового розслідування матеріальні збитки потерпілій не відшкодовані, ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5 931 грн. 25 коп. та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

2. Обвинувачений ОСОБА_1 04 липня 2020 року, приблизно о 10 годині, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом відчинення незапертої на замок хвіртки проник до огородженої території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , де таємно викрав мобільний телефон LG-GD350 у корпусі чорного кольору, вартістю 160 грн., який знаходився на сходах ґанку.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 через незачинені вхідні двері проник до житлового будинку, де у зальній кімнаті заволодів грошовими коштами у сумі 600 грн., що знаходилися у жіночій сумці. Після чого обвинувачений з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Діями обвинуваченого потерпілій ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду у загальному розмірі 760 грн. Під час досудового розслідування матеріальні збитки відшкодовані частково на суму 160 грн. шляхом повернення викраденого мобільного телефону, цивільний позов потерпілою не заявлено.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав і суду підтвердив обґрунтованість пред`явленого до нього обвинувачення. Вказав, що дійсно 15 березня 2020 року вчинив крадіжку грошових коштів з домоволодіння ОСОБА_2 , а 04 липня 2020 року викрав мобільний телефон та грошові кошти з домоволодіння ОСОБА_3 при обставинах, викладених в обвинувальних актах. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 15 березня 2020 року в період часу з 08-05 год. по 08-45 год. з її будинку було здійснено крадіжку грошових коштів у розмірі 4 000 грн. та 5 000 російських рублів при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі у розмірі 5 931 грн. 25 коп., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та покарати обвинуваченого на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, у заяві на ім`я суду просить справу розглянути за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру немає, покарати обвинуваченого на розсуд суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень також підтверджується матеріалами кримінального провадження, які запропоновані для дослідження сторонами кримінального провадження.

Згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи №19/113/7/1-264е від 10 квітня 2020 року (а.с. 54-55 т. 1) один слід пальця руки та один слід долоні руки, виявлені під час огляду місця події 15 березня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи №19/113/7/1-530е від 14 липня 2020 року (а.с. 27-34 т. 2) слід долоні руки, виявлений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , не придатний для ідентифікації.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1011е від 26 серпня 2020 року (а.с. 48-50 т. 2) ринкова вартість мобільного телефону LG-GD350 становить 160 грн.

Зібрані у справі докази в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище та житло.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив два тяжкі умисні корисливі злочини, має шість непогашених судимостей, в тому числі, за вчинення умисних корисливих злочинів, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 цього Кодексу відносить визнання ним своєї вини.

Обставиною, яка обтяжує його покарання відповідно до ст. 67 КК України суд вважає рецидив злочинів за ч. 1 ст. 309 КК України.

З урахуванням усіх цих обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців. Оскільки інкриміновані злочини обвинувачений вчинив до постановлення вирокуКремінським районним судом Луганської області 29 липня 2020 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити із застосуванням ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, повністю зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком. Таке покарання на думку судубуде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 цього Кодексу особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відповідно до ч. 1 ст. 1167 цього Кодексу, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховним судом України в п. 2 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`ясно судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року із змінами «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при визначенні розміру шкоди необхідну застосовувати ціни і відповідні коефіцієнти, чинні на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальні збитки у розмірі 4 000 грн. та 5 000 російських рублів, що на момент прийняття рішення, тобто на 02 березня 2021 року, за офіційним курсом НБУ складає 1 887 грн. 05 коп. (0,37741 х 5 000), а всього на суму 5 887 грн. 05 коп. (4 000 + 1 887,05), які обвинуваченим не відшкодовані. Тому з ОСОБА_1 на користь потерпілої необхідно стягнути матеріальні збитки у вказаному розмірі.

З урахуванням принципу верховенства права суд приходить до висновку, що потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди, завданої крадіжкою майна.

Верховний суд України в п.п. 1,3 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У зв`язку із вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків та інших негативних явищах.

Із показань потерпілої та наданих нею доказів вбачається, що остання після викрадення з її будинку грошових коштів вона залишилася без лікування у зв`язку з погіршенням зору.

В той же час заявлена потерпілою сума відшкодування моральної шкоди не відповідає рівню страждань, яких при викладених вище обставинах вона зазнала. Тому суд вважає за необхідне стягнути на її користь з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., яка буде відповідати принципу справедливості, співмірності та розумності.

Процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1011е від 26 серпня 2020 року у розмірі 653 грн. 80 коп., судових дактилоскопічних експертиз №19/113/7/1-264е від 10 квітня 2020 року у розмірі 1 307 грн. 60 коп. та №19/113/7/1-530е від 14 липня 2020 року у розмірі 653 грн. 80 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1 за правилами ст. 124 КПК України, оскільки вони витрачені на доведення його вини. Суд не погоджується з доводами захисника Шурхна К.А. про звільнення обвинуваченого від судових витрат у зв`язку з тим, що обвинувачений неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, є працездатною людиною

Долю речових доказів та документів вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Кремінського районного суду Луганської області від 29 липня 2020 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, більш суворим покаранням, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили, повністю зарахувавши в строк покарання частково відбуте покарання, призначене вироком Кремінського районного суду Луганської області від 29 липня 2020 року, тобто з 11 вересня 2020 року по день набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки у розмірі 5 887 грн. 05 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., а всього стягнути 7 887 грн.(сім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень) 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1011е від 26 серпня 2020 року у розмірі 653 грн. 80 коп., судових дактилоскопічних експертиз №19/113/7/1-264е від 10 квітня 2020 року у розмірі 1 307 грн. 60 коп. та №19/113/7/1-530е від 14 липня 2020 року у розмірі 653 грн. 80 коп., а всього стягнути 2 615 грн. (дві тисячі шістсот п`ятнадцять гривень) 20 коп. (Отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м.КРЕМІН/24060300, Код отримувача: 37991110, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA148999980313090115000012455, Код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Речові докази:

- мобільний телефон LG-GD350, ікону з зображенням «Пресвятої Богородиці з немовлям» – залишити потерпілій ОСОБА_3 ;

- 2 диска CD-R – зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення і набуває законної сили після закінчення цього терміну або залишення вироку без змін апеляційним судом у разі його оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В.М. Ковальов