Рішення № 95245759, 27.01.2021, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кремінна

27 січня 2021 року Справа № 414/1576/20

Провадження № 2/414/15/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Акулова Є.М.

за участю секретаря: Дегтяренко Т.В.

представника позивача ОСОБА_1

відпвідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Шмуйловой І.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кремінна, цивільну справу за позовом Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області в особі Служби у справах дітей Красноріченської селищної ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2020 року Красноріченська селищна рада Кремінського району Луганської області в особі Служби у справах дітей Красноріченської селищної ради, як органу опіки та піклування звернулася до суду із позовом, в обґрунтування якого посилається на те, відповідачка, має малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, умов для виховання та розвитку дитини не створює, участі в утриманні дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає, долею дитини мало цікавиться, зловживає спиртними напоями, не дбає про здоров`я своєї малолітньої доньки, досить часто, залишає свою малолітню доньку на хворих та стареньких прабабусю та прадідуся і займається влаштуванням особистого життя, з дитиною не спілкується.

Позбавлення відповідачки батьківських прав необхідно для реалізації прав та інтересів дитини, а саме для надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування і для подальшого її влаштування. Тому просить позбавити відповідачку батьківських прав та стягнути з неї аліменти для матеріального забезпечення дитини до повноліття дитини, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 вказала, що відповідачка на шлях виправлення не стала, продовжує аморальний спосіб життя, тому наполягає на задоволенні позову.

Відповідачка в судовому засіданні зазначила, що є матір"ю одиначкою. Батько записаний із її слів. Підтвердила, що намагалася налагодити життя в м. Кремінна за допомогою знайомої ОСОБА_4 , проте пішла від неї, позаяк хотілося їй гуляти. Потім стверджувала, що змінилася. Вказала, що натепер влаштувалася на роботу в м. Харків, з іспитовим строком, пропрацювали нібито два тижні, проте довідки не надала. Визнала, що натепер проживає знову в Красноріченському, у бабусі, спиртного не вживає, притягувалася протягом року до адміністративної відповідальності, в тому числі за невиконання батьківських обов"язків, була засуджена за крадіжку чужого майна з іспитовим строком та натепер звільненна від покарання. В судових дебатах просила не позбавляти її батьківських прав. Обіцяла остаточно виправитися та дбати належним чином про дитину.

Представник відповідача просила взяти до уваги позицію відповідачки та не позбавляти її батьківських прав.

Допитані судом свідки зі сторони позивача, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є фахівцями Центру надання соціальних послуг, вказали на негативну поведінку відповідачки, байдуже ставлення до дитини, залишення її на призволяще, зловживання спиртним, потребування допомоги від фахівців, позаяк ця родина перебуває на обліку в службі.

Свідок ОСОБА_8 ,- бабуся відповідачки, відмовилася від дачи свідчень щодо онучки згідно приписів ст 63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_9 , -інспектор ювінальної превенції Кремінського ВП ГУНП в Луганській області підтвердив, що відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності в тому числі й за ухилення від виконання батьківських обов"язків. До органу поліції надходили численні звернення від небайдужих мешканців селища, виконкому селищної ради та служб про існування молодої матері з дитиною, якою ніхто не опікується і про можливу небезпеку для життя дитини без вжиття відповідних заходів.

Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_10 підтвердила, що намагалася допомогти молодій матері та її дитині, надати притулок в м. Кремінна, допомогти з доглядом за дитиною, матері з працевлаштуванням, проте остання пішла, не витримавши її вимог, та вказавши при цьому, що хоче гуляти.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши свідків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частинами 2, 3 статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Згідно до ч.3 ст.166 цього Кодексу при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зі змісту ст. 183 СК України вбачається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Красноріченське, Кремінського району, Луганської області (а.с.16) є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька дитини в свідоцтві про народження записані відповідно до ч.1.ст. 135 Сімейного Кодексу України (а.с.14).

Відповідно до акту обстеження матеріально - побутових умов сім`ї (а.с.17), характеристики (а.с.18), актів обстеження умов проживання (а.с.21,22), інформаційних повідомлень (а.с.23-27), довідки про притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності (а.с.28), копії вироку суду (а.с.158), акту проведення оцінки рівня безпеки дитини (а.с.44-47), малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_2 , прадідусем - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід по зору, та своєю прабабусею, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка має великі проблеми зі здоров`ям, пересувається по хаті за допомогою палиці або візочка. Вказаний житловий будинок, не належить ОСОБА_2 . Є присадибна земельна ділянка, але вона обробляється частково, наскільки дозволяє здоров`я дідуся та бабусі відповідачки. Сама гр. ОСОБА_2 , не приймає участі у веденні особистого господарства. Санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний, потребує капітально ремонту. Будинок цегляний, критий шифером. У будинку чотири кімнати. Опалення газове, вода на подвір`ї. ОСОБА_2 , не прикладає зусиль для приведення житла в задовільний стан. Умов для виховання та розвитку дитини не створено: є ліжко, постільна білизна, іграшки, одяг, взуття є, але в обмеженій кількості і мають незадовільний стан, предметів особистої гігієни немає. Участі в утриманні дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає, долею дитини мало цікавиться, зловживає спиртними напоями. Відповідачка не дбає про здоров`я своєї малолітньої доньки, хоча дитина має певні вади зі здоров`ям і потребує збалансованого харчування та цілодобового догляду, а мама в свою чергу часто залишає свою малолітню доньку на хворих та стареньких прабабусю та прадідуся і займається влаштуванням особистого життя. Відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, натепер не судима в порядку ст 89 КК УКраїни ( ас 158-159).

Відповідно до розпорядження селищного голови Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області № 94-к від 10 серпня 2020 року (а.с.12) та рішення виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області № 12 від 11 серпня 2020 року (а.с.13) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була відібрана у своєї матері (а.с.100-104) та з 07.09.2020 року до теперішнього часу знаходиться на повному державному забезпеченні у Луганському обласному будинку дитини № 2 (а.с.118).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Красноріченської селищної ради

Кремінського району, Луганської області, подання заступника начальника служби у справах дітей Красноріченської селищної ради, Кремінського району, Луганської області, Красноріченська селищна рада дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-11).

Надані представником відповідачки документи до відзиву на позовну заяву, повністю спростовуються доказами, приведеними позивачем, показаннями свідків та поясненнями самої відповідачки в судовому засіданні, отже не заслуговують на увагу.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов переконання доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав, стягнення з неї аліментів для матеріального забезпечення дитини до повноліття дитини, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, що не суперечить вимогам закону та інтересам сторін і дитини.

Позивача при зверненні до суду звільнено від сплати судового збору, тому його розмір 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави за правилами ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 164, 166, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимогиКрасноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області в особі Служби у справах дітей Красноріченської селищної ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Красноріченське, Кремінського району, Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 позбавити батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати, починаючи з 14 серпня 2020 року, з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Красноріченське, Кремінського району, Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь опікуна або установи, де перебуватиме дитина, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення, у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Красноріченське, Кремінського району, Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Є. М. Акулов