Рішення № 95245587, 02.03.2021, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1400/20

Провадження № 2/396/40/21

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2021 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіної Алли Анатоліївни,

за участю секретаря судового засідання Пасічник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/1400/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 05.02.2015 року, відповідач отримала кредит у розмірі 6123,78 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число місяця, відповідач надає банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими ПАТ КБ «Приват Банк» умовами та правилами, тарифами складають між нею та банком кредитний договір, що підтверджується її підписом. У зв`язку з порушеннями зобов`язань, відповідач станом на 04.08.2020 року має заборгованість перед банком в розмірі 15405,17 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.09.2020 року головуючою суддею Гарбуз О.А. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін у зв`язку з віднесенням даної категорії справи до малозначних.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за місцем її реєстрації, які відповідач отримала 01.10.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.01.2021 року у зв`язку з тривалив лікарняним судді Гарбуз О.А. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу передано судді Русіній А.А..

Ухвалою судді від 14.01.2021 року прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником позивача під час подання позову, подано до позову клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

27.01.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому остання зазначила, що не заперечує факт укладення кредитного договору, однак вказує, на сплив пропуск строку позовної давності. Згідно Генеральної угоди, відповідач мала погасити кредит 28.02.2017 року, а банк звернувся з позовом 31.08.2020 року, тобто строк у три роки пропустив, також останній платіж позивачем було проведено 05.02.2017 року і остання вважала, що всі питання щодо кредиту закриті.

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, керуючись нормами закону, суд вбачає наступне.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самі сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК). Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст.82 ЦПК) .

З матеріалів справи встановлено, що 05.02.2015 року відповідач ОСОБА_1 підписала Генеральну угоду про реструкторизацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання кредитних карт (а.с.8).

Згідно умов укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідач мала заборгованість по Договору 1 - 6540,78 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число місяця, відповідач надає банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач погодилася, що дана Генеральна угода разом з Умовами, правилами та Тарифами банку складає між нею та банком кредитний договір, про що поставила особистий підпис в Генеральній угоді (а.с.8 ).

ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно п. 2.1. Генеральної угоди банк надає позичальнику строковий кредит в розмірі 6123,78 грн. на термін 24 місяців, з 05.02.2015 року по 28.02.2017 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі в обмін на сплату кредиту зі сплатою відсотків в розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості. Обов`язок позичальника сплачувати з «1» по «25» число кожного місяця суму 306,43 грн. для погашення заборгованості по кредиту, процентам, а також інших витрат відповідно до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 28.02.2017 року.

Згідно із п. 2.5 Генеральної угоди, позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, відсотки, винагороду відповідно до умов Генеральної угоди та Умов та правил.

Відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує штраф у розмірі 592,39 грн.

Відповідно до п. 1.1.3.2.11 умов і правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банках рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-який іншій заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи не виконання зобов`язань перед банком.

Згідно із п. 2.10 Генеральної угоди, позичальник доручає банку без додаткової згоди, перераховувати кредитні кошти в день надання кредиту в розмірі 417,00 грн. на будь-який відкритий в банку рахунок.

Відповідач порушила умови угоди та станом на 04.08.2020 року має заборгованість перед банком в розмірі - 15405,17 грн., яка складається з наступного: 4257,82 грн. - заборгованість за кредитом; 3472,39 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 7674,96 грн. - заборгованість за пенею, що підтверджується розрахунком (а.с.3-4).

Генеральна угода була підписана представником АТ КБ «Приватбанк» і особисто ОСОБА_1 (а.с. 8).

Зі змісту Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 05.02.2015 року вбачається, що сторонами погоджений розмір кредиту, строк кредитування, розмір процентів за користування кредитом - 1,5% в місяць, що становить 18% річних, а також порядок виконання зобов`язань.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість по процентам в сумі 3472,39 грн. розрахована виходячи із процентної ставки 18% річних, що відповідає умовам Генеральної угоди.

Згідно з п.2.8 Генеральної угоди, при порушенні позичальником зобов`язань з погашення кредиту він повинен сплатити банку пеню, розмір якої зазначено в Умовах та правилах за кожен день прострочки.

Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України.

Правові наслідки порушення зобов`язання у виді сплати неустойки передбачено і п.3 ч.1 ст.611 ЦК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Позивач обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, посилався на Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms/як невід`ємну частину кредитного договору.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Генеральну угоду, а також те, що вказані документи на момент укладення сторонами Генеральної угоди взагалі містили умови щодо сплати пені.

А тому суд вважає недоведеними та необгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.

В поданому 27.01.2021 року до суду клопотанні, відповідач просила застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в позові у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду після спливу трирічного строку, так як згідно Генеральної угоди, відповідач мала погасити кредит 28.02.2017 року, а банк звернувся з позовом 31.08.2020 року, тобто строк у три роки пропустив, також позивач посилалася на проведення останнього нею платежу 05.02.2017 року та вважала, що всі питання щодо кредиту закриті.

Підстав для застосування у справі позовної давності як про це просить сторона відповідача, суд не вбачає, адже позивач звернувся до суду до спливу позовної давності, котру слід обчислювати у даному випадку за вимогами щодо повернення кредитних коштів вцілому з дня закінчення строку перевипущеної картки (строк дії якої - до останнього дня 07.2018 року, відповідно до довідки банку (а.с.5)), тобто строк спливу позовної давності закінчується останнього дня 07.2021 року, а позивач звернувся до суду 22.09.2020 року, тобто в межах строку, а тому аргументи відповідача про пропуск позовної давності судом як необґрунтовані відхиляються (судові рішення із аналогічних питань ухвалювалися Верховним Судом України 19.03.2014 року у справі № 6-14цс14 та 18.06.2014 у справі № 6-61цс14).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 7730,21 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 4257,82 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3472,39 грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн. при ціні позову 15405,17 грн., судом задоволено вимоги на суму 7730,21 грн., тобто підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2102,00 грн.* 7730,21 грн. : 15405,17 грн.= 1054,77 грн.

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 05.02.2015 року в сумі 7730 (сім тисяч сімсот тридцять) грн. 21 коп, у тому числі: заборгованість за кредитом - 4257,82 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3472,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1054 (одна тисяча п`ятдесят чотири) грн. 77 коп.

Всього підлягає стягненню 8784 (вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 98 коп.

В частині позовних вимог про стягнення 7674,96 грн. - заборгованості за пенею -відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: А. А. Русіна