Рішення № 95245189, 22.02.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1892/20

Провадження № 2/348/244/21

22 лютого 2021 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у м. Надвірна Івано-Франківської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

представник позивача, Насадюк А.І .

Процесуальні дії у справі.

09.10.2020 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 227654,85 гривень та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те,що відповідач звернувся до позивача з заявою № б/н від 19.09.2011, на підставі якої позивач відкрив відповідачу картковий рахунок, встановив кредитний ліміт, а потім розмір кредитного ліміту було збільшено, оскільки відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою позивача. Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідач взяті на себе зобов`язання неналежно виконував, і через це у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

15.10.2020 суд прийняв до розгляду позовну заяву і відкрив провадження у справі. У зв`язку з тим, що ціна позову не перевищувала 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа була визнана справою незначної складності, а розгляд справи було вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.11.2020 відповідач подав заяву про долучення до матеріалів справи квитанції про часткове погашення заборгованості.

03.11.2020 суд визнав явку представника позивача обов`язковою та викликав представника позивача у судове засідання для дачі особистих пояснень, у зв`язку з необхідністю встановити розмір та складові частини заборгованості з урахуванням часткового погашення.

29.12.2020 відповідач подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності. Вказав, що позовні вимоги не визнає, оскільки 19.09.2011 при підписанні ним заяви йому не було надано для ознайомлення Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, крім того зазначив, що він їх не підписував. У заяві від 19.09.2011 немає жодної умови про встановлення кредитного ліміту. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

21.01.2021 від представника позивача надійшла заява про перенесення слухання у даній справі, у зв"язку з відправкою відповідачу заяви про зменшення позовних вимог.

22.01.2021 суд ухвалою відклав судове засідання у даній справі, роз`яснивши позивачу, що у разі повторної неявки в судове засідання без поважних причин суд має право залишити позовну заяву без розгляду.

25.01.2021 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути заборгованість за договором № б/н від 19.09.2011 185062,80 гривень, зазначивши, що це заборгованість за тілом кредиту. Додаткових обгрунтувань позову не надав.

22.02.2021 представник позивача у судовому засіданні підтримала заяву про зменшення розміру позовних вимог, пояснила що кредитний ліміт збільшили від 300,00 до 24900,00 гривень. На день подання позову заборгованість відповідача перед АТ КБ "ПриватБанк" становила 227654,85 гривень. В подальшому відповідач часткового погасив заборгованість, тому банк зменшив позовні вимоги до 185062,80 гривень. На запитання суду чому заборгованість за тілом кредиту перевищує розмір наданого кредитного ліміту, представник позивача покликаючись на пункту 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» та були змінені у 2014 році, пояснила, що банк мав право здійснювати списання понад кредитний ліміт. Відповідно до цього пункту Умов та правил клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюєть за рішеннм банку; банк може змінити розмір кредитного ліміту у будь-який момент; у випадку нарахування відсотків, комісій чи інших платежів та не внесенні клієнтом коштів на їх погашення, банк здійснює списання таких коштів за рахунок кредитного ліміту. Таким чином, пункт 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг надає позивачу право додавати обов`язкові платежі до кредитного ліміту. Іншого пункту в Умовах та правилах банку, який дозволяв би списувати кошти понад розмір кредитного ліміту немає. Вказала, що у матеріалах справи знаходяться Умови та правила надання банківських послуг, які були діючими на момент підписання відповідачем анкети-заяви і у них пункт 2.1.1.2.3. іншого змісту, а також зазначила, що клопотання про огляд веб-сайту позивач не заявляв і у заявленні такого клопотання немає необхідності.

22.02.2021 відповідач в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи був повідомлений. Крім цього, у матеріалах справи є підтвердження відправлення йому копії заяви про зменшення позовних вимог. Враховуючи те, що у заяві про зменшення позовних вимог встановлену меншу суму боргу ніж у позовній заяві, не наведено додаткових обгрунтувань, що надавало б право відповідачу подати заяву по суті справи, а сам відповідач 29.12.2020 подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, суд доходить висновку, що розгляд справи слід проводити за його відсутності, з урахуванням його позиції у справі, яка викладена у заяві від 29.12.2020.

Суд встановив:

Відповідно до заяви відповідача від 19.09.2011, яка підписана сторонами, відповідач ОСОБА_1 ствердив своїм підписом, що: він згідний з тим, що ця заява разом з пам"яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений і згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Умовами та Правилами надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua. Він зобов"язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank. ua. У даній заяві не зазначено тип карти, яка була оформлена відповідачу та кредитний ліміт.

Згідно з довідкою про умови кредитування з використанням кредитної карти "Універсальна", яка підписана відповідачем 19.09.2011, визначено тип карти, пільговий період, термін внесення щомісячних платежів, відсоткову ставку, розмір комісії та пені.

06.03.2019 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування.

Згідно з випискою за договором від 19.09.2011 № б/н станом на 15.07.2020 у відповідача виникла заборгованість починаючи з 24.10.2016, після цього відповідач здійснював зняття готівки та розрахунок картою в межах кредитного ліміту та вносив кошти на картковий рахунок для погашення заборгованості.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідача: 19.09.2011 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 300,00 гривень; з 19.09.2011 - 4000,00 гривень; з 28.03.2012 - 2500,00 гривень; з 03.05.2012 - 0,00 гривень; з 17.09.2013 - 2000,00 гривень, з 02.03.2015 - 2000,00 гривень, з 20.11.2015 - 5000,00 гривень, з 31.01.2017 - 24900,00 гривень, з 01.06.2020 - 0,00 гривень.

З моменту укладення договору відповідачу видано чотири кредитні картки, строк дії останньої до листопада 2022 року, що стверджується довідкою про видачу кредитної картки відповідачу.

Відповідно до остаточного розрахунку заборгованості за договором від 19.09.2011 № б/н, який долучений позивачем до заяви про зменшення позовних вимог станом на 10.01.2021 заборгованість відповідача складається виключно з заборгованості за тілом кредиту і станом на 10.01.2021 становить 185062,80 гривень.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом даного спору виникла у відповідача починаючи з 24.10.2016. З 31.01.2017 позивач збільшив відповідачу кредитний ліміт до 24900,00 гривень. На виконання умов договору, визначених у заяві від 19.09.2011 позивач повідомив про збільшення кредитного ліміту відповідача, оскільки відповідач здійснив зняття готівки з кредитної карти та витрачав на покупки, що стверджується випискою за договором від 19.09.2011 №б/н. Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідача з 01.06.2020 кредитний ліміт скасували.

Враховуючи те, що у матеріалах справи є підписані відповідачем Анкета-заява про надання банківських послуг від 19.09.2011, довідка про умови кредитування від 19.09.2011 та паспорт споживчого кредиту від 06.03.2019, суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що він не укладав кредитний договір з позивачем та що його не ознайомили з тарифами банку. Судом встановлено, що підписана відповідачем анкета-заява, довідка про умови кредитування, яка містить тарифи банку, та паспорт споживчого кредиту, виписка по картковому рахунку та довідки про зміну кредитного ліміту та видану відповідачу кредитну картку, є належними, допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до ст.1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 185062,80 гривень.

Тілом кредиту є та сума коштів на яку оформляється кредит, тобто та сума коштів, яку фактично отримує боржник за умовами договору. У даному випадку це кредитний ліміт встановлений позивачем відповідачу.

Судом встановленого, що максимальний розмір кредитного ліміту, який було встановлено відповідачу це 24900,00 гривень. Це стверджуєтсья довідкою про зміну умов кредитування.

Позивач стверджує, що заборгованість за тілом кредиту становить 185062,80 гривень. Доказів, які б підтверджували збільшення кредитного ліміту до такої суми позивач не надав. В обгрунтування таких позовних вимог представник позивача в судовому засіданні пояснила, що нараховані відсотки та інші супутні платежі за кредитом за відсутності коштів для їх погашення на карті позивач списував за рахунок тіла кредиту, а кредитний ліміт це ті кошти, якими міг користуватися власне відповідач. В обгрунтування цього навела п.2.1.1.2.3. Умов та правил надання банківських послуг в редакції 2014 року.

У п.2.1.1.2.3. Умов та правил надання банківських послуг в редакції 2010 року, які долучені до матеріалів позовної заяви, визначено таке. Після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити чи анулювати) кредитний ліміт. Як встановлено зміст цього пункту Умов та правил відрізняється від змісту п. 2.1.1.2.3. в редакції 2014 року.

Клопотання про огляд веб-сайту позивача з позовною заявою не подано і у судовому засіданні представник позивача такого не заявила. Однак, навіть з урахуванням пояснень представника позивача, даних у судовому засіданні, суд встановив, що в Умовах та правилах надання банківських послуг 2014 року визначено, що у випадку нарахування відсотків, комісій чи інших платежів та невнесенні клієнтом коштів на їх погашення, банк здійснює списання таких коштів лише за рахунок кредитного ліміту, а не понад встановлений кредитний ліміт. Крім цього, у судовому засіданні представник позивача зазначила, що іншого пункту в Умовах та правилах банку, який дозволяв би списувати кошти понад розмір кредитного ліміту немає.

Також слід зауважити, що суду не надано доказів того, що відповідач був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а відповідач заперечує ту обставину, що його з Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомили. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право - бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу для ознайомлення з ним, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше з урахуванням конкретно наданої послуги. Крім цього, зміна зазначених Умов та правил надання банківських послуг повністю залежить від волевиявлення однієї із сторін - позивача. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог щодо ознайомлення відповідача з цим документом. Такого висновку дійшов і Верховний суд у складі Великої палати 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 24900,00 гривень, яка відповідає розміру кредитного ліміту, який був встановлений позивачем відповідачу і фактично отриманий відповідачем, відповідно до виписки за договором б/н станом на 15.07.2020.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3414,82 гривень, що стверджується платіжним дорученням від 11.08.2020 № BOJ61В31XS.

Згідно з заявою про зменшення позовних вимог ціна позову - 185062, 80 гривень, судовий збір за таких умов становить 2775,94 гривень.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надміру сплачений судовий збір згідно з платіжним дорученням № BOJ61В31XS підлягає поверненню Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" у ромзірі 638 гривень 88 копійок.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню 24 900 гривень на користь позивача. Відтак на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 373,50 гривень (24900,00 : 185062,80 х 2775,94 = 373,50).

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 24 900 (двадцять чотири тисячі дев"ятсот) гривень копійок заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення ще 160162,80 гривень заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Повернути Акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученям № BOJ61В31XS, що становить 638 (шістсот тридцять вісім) гривень 88 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 373 (триста сімдесят три) гривні 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського 1 Д, ідентифікаційний код 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний тексту рішення складено 01.03.2021.

Суддя Матолич В.В.