Ухвала суду № 95242065, 24.02.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2872/17

Провадження № 2/202/412/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

24 лютого 2021 року м. Дніпро

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

прокурора - Волкогон Т.В.,

представника відповідача - Іванчика П.В.,

представника третьої особи - Кенжиної О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Іванчика Павла Володимировича про зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГУНА-2013», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТГРУП», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», арбітражний керуючий Барановський Олександр Миколайович, про витребування майна , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

24 лютого 2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Іванчика Павла Володимировича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №199/2819/17 (61-20307св19) Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. В обґрунтування посилаючись на те, що 16 жовтня 2020 року представником відповідача ОСОБА_1 було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №199/2819/17 (61-20307св19) Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду предметом якої також є витребування майна, яке вибуло із володіння Дніпровської міської ради в ході ліквідаційної процедури КЖЕП «Лівобережжя», що вказує на ідентичність правовідносин із правовідносинами даної справи.

Ключові тези в обґрунтування подібності правовідносин у даній справі та у справі №199/2819/17 зазначені в клопотанні від 16 жовтня 2020 року так на вирішення Верховного Суду поставлене питання: чиє конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар?.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року справу № 199/2819/17-ц (провадження № 61-20307св19) повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2021 року провадження по справі № 199/2819/17 за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Туле», комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», про витребування майна зупинене до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 461/12525/15-ц (Ухвала Верховного Суду з Єдиного державного реєстру судових рішень, 94938493) .

Згідно тексту наведеної ухвали, підставою для передачі справи № 461/12525/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія судців Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанови від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16), з огляду на положення статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61- 17779св18) та від 18 березня 2020 року у справі 199/7375/16-ц (провадження № 61- 35744св18), які зводяться до того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, а задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи застосування судом касаційної інстанції принципово різного підходу до вирішення подібних справ щодо витребування майна, яке вибуло із володіння Дніпровської міської ради в ході ліквідаційної процедури КЖЕП «Лівобережжя», вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання щодо того, чи є конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, - є надважливим для даної справи.

В судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі зазначивши що наразі відсутні правові підстави для призупинення провадження у справі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_5 просила суд задовольнити клопотання та зупинити провадження у справі.

Суд, заслухавши представника відповідача, прокурора, представника третьої особи, розглянувши клопотання, пояснення, матеріали справи, доходить наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом про витребування на користь Дніпровської міської ради нежитлового приміщення №114-а, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 65833012101) загальною площею 290,7 кв.м., яке було включено до ліквідаційної маси підприємства банкрута КЖЕП «Лівобережжя», а в подальшому реалізовано шляхом проведення торгів. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року у справі №38/5005/6636/2012 КЖЕП «Лівобережжя» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Реалізація нежитлового приміщення здійснена шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу нежитлового приміщення №114-а по АДРЕСА_1 , загальною площею 265,4 кв.м., оформлених протоколом №61 від 27.12.2012 року, та переможцем яких визначено ТОВ «МАРКЕТГРУП». На підставі протоколу №61 проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення №114-а по АДРЕСА_1 , 27.06.2013 року між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради та ТОВ «МАРКЕТГРУП» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №114-а по АДРЕСА_1 , загальною площею 265,4 кв.м., який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В. та зареєстровано в реєстрі за №1022, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав. В подальшому нежитлове приміщення за договором купівлі-продажу 1406 від 07.07.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець К.О. було відчужене на користь ОСОБА_4 .

В подальшому нежитлове приміщення №114-а у будинку АДРЕСА_1 було поділено на три окремі нежитлових приміщення № 114 Б, № 114 В, № 114 Г та зареєстровано право власності на ОСОБА_4 , а в подальшому нею відчужені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 року у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради задоволено скаргу прокурора області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об`єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі, зокрема щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №114-а в будинку АДРЕСА_1 та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсним результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 року Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення №114-а по АДРЕСА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу №1022 від 27.06.2013 року.

Просили суд: витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №114 Г, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №114В, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №114Б, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено в судовому засіданні 16 жовтня 2020 року представником відповідача ОСОБА_1 було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №199/2819/17 (61-20307св19) Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду предметом якої також є витребування майна, яке вибуло із володіння Дніпровської міської ради в ході ліквідаційної процедури КЖЕП «Лівобережжя».

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року справу № 199/2819/17-ц (провадження № 61-20307св19) повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2021 року провадження по справі № 199/2819/17 за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Туле», комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», про витребування майна зупинене до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 461/12525/15-ц (Ухвала Верховного Суду з Єдиного державного реєстру судових рішень, https:reyest.gov.ua/Review/94938493).

Згідно тексту наведеної ухвали, підставою для передачі справи № 461/12525/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія судців Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанови від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16), з огляду на положення статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61- 17779св18) та від 18 березня 2020 року у справі 199/7375/16-ц (провадження № 61- 35744св18), які зводяться до того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, а задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи застосування судом касаційної інстанції принципово різного підходу до вирішення подібних справ щодо витребування майна, яке вибуло із володіння Дніпровської міської ради в ході ліквідаційної процедури КЖЕП «Лівобережжя», вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання щодо того, чи є конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, - є надважливим для даної справи.

Таким чином, з огляду на ухвалу Верховного Суду від 03.02.2021 року по справі №199/2819/17, правовідносини у якій є подібними із правовідносинами по даній справі, при її вирішенні Верховним Судом будуть застосовані висновки Великої Палати Верховного суду по справі № 461/12525/15-ц

Згідно з п.10 ч.1 ст.251 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Суд доходить висновку, що розгляд даної справи не можливий до вирішення справи №199/2819/17 (61-20307св19) Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки правовідносини по даним справам є витребування майна, яке вибуло із володіння Дніпровської міської ради в ході ліквідаційної процедури КЖЕП «Лівобережжя», що вказує на ідентичність правовідносин із правовідносинами даної справи.

Виходячи із вищевикладено, суд доходить висновку, що є всі правові підстави для зупинення провадження у справі.

Керуючись: п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Іванчика Павла Володимировича про зупинення провадження по цивільній справі задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовною заявою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГУНА-2013», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТГРУП», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», арбітражний керуючий Барановський Олександр Миколайович, про витребування майна до вирішення справи №199/2819/17 (61-20307св19) Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повний текст складено 01 березня 2021 року.

Суддя: Л.П.Слюсар