Ухвала суду № 95242012, 01.07.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 178/1426/18

№ провадження 1-кп/208/77/21

УХВАЛА

01 липня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Савранського Т.А.,

при секретарі Луценко Л.О., за участю прокурора Резниченко І.М., обвинуваченої ОСОБА_1 , її захисника Чекуріна С.А., у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, не працюючої, розлучена, маючої середньо-спеціальну освіту, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених п.6,п.12, ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.3 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Справа розглядається судом присяжних. Питання щодо продовження строку тримання під вартою у цьому випадку, відповідно до норм КПК України, вирішується головуючим по справі.

Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченої заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, яке аргументовано обвинуваченням у вчиненні низки корисливих злочинів, у тому числі особливо тяжких, що створює ризики ухилення ОСОБА_3 від суду з метою уникнення від покарання, не виконання своїх процесуальних обов`язків. Його клопотання та обґрунтування, у повній мірі відповідає правовим позиціям практики ЄСПЛ.

Адвокат просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_3 на більш м`який, який на його думку у повній мірі забезпечить виконання нею своїх процесуальних обов`язків. Прокурором тільки задекларовані відповідні ризики, але вони нічим не підтверджені. Обвинувачена підтримала думку свого адвоката.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, або пожиттєве ув`язнення.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати про існування такого ризику.

Тяжкість злочину може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою, про що зазначається у рішенні ЄСПЛ «Волосюк проти України»

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, не наводилось.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, відносно особи обвинуваченої, суд вважає обґрунтованим клопотання про необхідність продовження щодо обвинуваченої виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні низки злочинів, один з яких є особливо тяжким, а інший будучі особливо тяжким, передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі, з огляду на термін покарання який їй загрожує у разі визнання винною, що є відповідним ризиком ухилення від суду, враховує, що знаходячись на свободі ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, перешкодити судовому провадженню іншим чином, і тому, застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, забезпечення її належної процесуальної поведінки та створити необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями ст. 2 КПК України, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком до 28 серпня 2020 року.

У задоволенні клопотання адвоката Чекуріна С.А. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через районний суд, протягом 7-днів з дня проголошення.

Суддя Савранський Т. А.