Рішення № 95240336, 01.03.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2021 р. Справа № 924/20/21

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ "Східноєвропейська торгова компанія", м.Хмельницький

до ТОВ "ДОРТРАНС +", м. Хмельницький

про стягнення 82 061,82 грн., з яких 64 200,28 грн. - основна заборгованість, 2 669,60 грн. - пені, 5 324,40 грн. - 3% річних та 9 867,54 грн. - інфляційних втрат.

Представники сторін: не з"явились

Суть:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Східноєвропейська торгова компанія", м.Хмельницький до ТОВ "ДОРТРАНС +", м. Хмельницький про стягнення 82 061,82 грн., з яких 64 200,28 грн. - основна заборгованість, 2 669,60 грн. - пені, 5 324,40 грн. - 3% річних та 9 867,54 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 06.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін в засідання суду не з"явились. Відповідач відзиву на позов не надав.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТОВ "Східноєвропейська торгова компанія", м.Хмельницький та ТОВ "ДОРТРАНС +", м. Хмельницький був укладений усний договір поставки від 01.03.2018 р., відповідно до якого позивач зобов`язувався передати 14 вантажних шин по ціні 7 300, 02 грн., а відповідач зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього кошти у розмірі 102 200,28 грн.

На виконання умов договору, 12.03.2018 року позивач поставив відповідачу 14 вантажних шин, розміром 12.00R20 156/146J(ИД-304, У-4), 16 сл. з камерою без обводної, по ціні 7300,02 грн. за 1 одиницю, на загальну суму 102 200,28 грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 12.03.2018 року та рахунком № 6 від 12.03.2018 року, а відповідач прийняв товар.

Відповідно до виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 з АТ "АЛЬФА-БАНК" за період з 01.03.2018р. по 31.12.2018р. відповідач здійснив часткову оплату вартості товару, а саме:

- 07.05.2018 року в сумі 18 000 грн. з призначенням як часткова оплата за шини згідно рахунку №6 від 12.03.2018 року в сумі 15 000,00 грн., ПДВ - 20 % 3000,00 грн.;

- 10.08.2018 року в сумі 10 000 грн. з призначення як часткова оплата за шини згідно рахунку №6 від 12.03.2018 року в сумі 8 333,33 грн., ПДВ -20% 1666,67 грн.;

- 06.09.2018 року в сумі 10 000 грн. з призначенням як часткова оплата за шини згідно рахунку №6 від 12.03.2018 року в сумі 8333,33 грн., ПДВ -20% 1666,67 грн.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання, а саме сплатив кошти за договором поставки у розмірі 38 000, 00 грн.

Згідно даних виплат у відповідача виникла заборгованість за договором поставки в сумі 64 200, 28 грн.

Також, позивачем додатково нараховано відповідачу 2 669,60 грн. - пені, та в порядку ст.625 ЦК України 5 324,40 грн. - 3% річних, 9 867,54 грн. - інфляційних втрат.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.

Між ТОВ "Східноєвропейська торгова компанія", м.Хмельницький та ТОВ "ДОРТРАНС +", м. Хмельницький був укладений усний договір поставки від 01.03.2018 р., відповідно до якого позивач зобов`язувався передати 14 вантажних шин по ціні 7 300, 02 грн., а відповідач зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього кошти у розмірі 102 200,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

На виконання умов договору, 12.03.2018 року позивач поставив відповідачу 14 вантажних шин, розміром 12.00R20 156/146J(ИД-304, У-4), 16 сл. з камерою без обводної, по ціні 7300,02 грн. за 1 одиницю, на загальну суму 102 200,28 грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 12.03.2018 року та рахунком № 6 від 12.03.2018 року, а відповідач прийняв товар.

Відповідно до виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 з АТ "АЛЬФА-БАНК" за період з 01.03.2018р. по 31.12.2018р. відповідач здійснив часткову оплату вартості товаду, а саме:

- 07.05.2018 року в сумі 18 000 грн. з призначенням як часткова оплата за шини згідно рахунку №6 від 12.03.2018 року в сумі 15 000,00 грн., ПДВ - 20 % 3000,00 грн.;

- 10.08.2018 року в сумі 10 000 грн. з призначення як часткова оплата за шини згідно рахунку №6 від 12.03.2018 року в сумі 8 333,33 грн., ПДВ -20% 1666,67 грн.;

- 06.09.2018 року в сумі 10 000 грн. з призначенням як часткова оплата за шини згідно рахунку №6 від 12.03.2018 року в сумі 8333,33 грн., ПДВ -20% 1666,67 грн.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання, а саме сплатив кошти за договором поставки у розмірі 38 000, 00 грн.

Згідно даних виплат у відповідача виникла заборгованість за договором поставки в сумі 64 200, 28 грн.

Також, позивачем додатково нараховано відповідачу 2 669,60 грн. - пені, та в порядку ст.625 ЦК України 5 324,40 грн. - 3% річних, 9 867,54 грн. - інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 64 200, 28 грн. основного боргу, у стягненні 2 669,60 грн. - пені, 5 324,40 грн. - 3% річних та 9 867,54 грн. - інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРТРАНС +", (29000, м. Хмельницький, вул.Прибузька, 24, кв.15, код: 41792682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська торгова компанія", (29000, м.Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 14, кв.48 , код: 39546937) - 64 200,28 грн. (шістдесят чотири тисячі двісті гривень 28 коп.) - основного боргу та 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу - 29000, ТОВ "Східноєвропейська торгова компанія", м.Хмельницький, вул.Старокостянтинівське шосе, 14, кв.48;

3 - відповідачу - 29000, ТОВ "ДОРТРАНС +", м. Хмельницький, вул. Прибузька, 24, кв.15.