Рішення № 95240321, 02.03.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2021 р. Справа № 924/1357/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця

до фізичної особи-підприємця Філатової Аліси Віталіївни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення 1897,80 грн орендної плати, 660,13 грн пені, 850,10 грн штрафу,

представники сторін:

позивача: Власюк О.М. - представник за довіреністю № 103 від 10.12.2020р.;

відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні 02.03.2021р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.12.2020р. відкрито провадження у справі № 924/1357/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.02.2021р. судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях звернулося до суду з позовом, у якому просить (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з фізичної особи-підприємця Філатової Аліси Віталіївни 1897,80 грн орендної плати за період червень-серпень 2020 року, 660,13 грн пені, 850,10 грн штрафу за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1926 від 21.09.2017р. В обґрунтування поданого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем договору оренди № 1926 від 21.09.2017р. в частині своєчасності та повноти внесення передбаченої договором орендної плати. Крім того, позивачем на суму основаної заборгованості нараховано 660,13 грн пені та 850,10 грн штрафу.

23.02.2021р. позивачем надано суду розгорнутий розрахунок заборгованості по орендній платі та штрафу.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали суду від 22.12.2020р., від 18.01.2021р. надіслані на юридичну адресу відповідача, однак повернуті до суду із відміткою "адресат відсутній".

Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суму позову, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

21.09.2017р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Хмельницькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Філатовою Алісою Віталіївною (орендар) укладено договір № 1926 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення порохових складів, реєстровий номер 23564969.1.АААДДЛ196 (майно) загальною площею 446,8 кв.м, яке розміщене за адресою: вул. Руська, 15, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300 (охоронний № пам`ятки 735) і є пам`яткою архітектури та містобудування національного значення - постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР", охоронний договір від 05.08.2016р. № 17/1 лист Міністерства 642/10/61-16, що перебуває на балансі Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець", ідентифікаційний код 23564969 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2017р. і становить за незалежною оцінкою 1154413,00 грн. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення музею.

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Як передбачено п. 2.4. договору, обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2017 року - 1925,94 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. договору).

Згідно п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем, відповідно до пропорцій розподілу, установлених п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Як передбачено п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У п. 5.3. договору до обов`язків орендаря віднесено своєчасну та в повному обсязі сплату орендної плати до державного бюджету та балансоутримувачу.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21 вересня 2017 року до 20 серпня 2020 року включно (п. 10.1. договору).

Договір підписаний сторонами, скріплений їхніми печатками.

Згідно акта від 08.09.2020р. комісією у складі представників Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" (балансоутримувач) складено в односторонньому порядку акт приймання орендованого індивідуально визначеного (нерухомого) майна нежитлове приміщення порохових складів, загальною площею 446,8 кв.м, що розміщені за адресою: вул. Руська, 15 в м. Кам`янець-Подільський, які використовуються відповідно до договору № 1926 від 21.09.2017р. з причин порушення п.п. 3.1., 3.6. договору і утворення заборгованості по орендній платі на суму 8721,47 грн.

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі до державного бюджету за договором оренди від 21.09.2017р. № 1926 (орендар - фізична особа-підприємець Філатова А.В.) загальна сума заборгованості складає 1897,80 грн (за червень 2020р. - 202,67 грн, за липень 2020р. - 1173,31 грн, за серпень 2020р. - 521,82 грн).

Відповідно до стану надходження орендної плати по договору оренди від 21.09.2017р. № 1926, нараховано орендної плати до бюджету в сумі 39532,82 грн, а фактично сплачено відповідачем 37632,02 грн. Всього сума боргу до бюджету складає 1897,80 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.12.2020р. місце проживання фізичної особи-підприємця Філатової Аліси Віталіївни є: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях звернулося до фізичної особи-підприємця Філатової Аліси Віталіївни із претензією № 18-08-01674 від 28.08.2020р., у якій просило сплатити заборгованість по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1926 від 21.09.2017р. в сумі 7327,67 грн., пені - 539,41 грн., штрафу - 732,77 грн.

У матеріали справи також надано накази Фонду державного майна України від 11.04.2019 № 364 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України", від 15.04.2019р. № 100-р "Про призначення Маркевича А.М. на посаду начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях з 16.04.2019р.", від 20.06.2019р. № 595 "Про визнання такими, що втратили чинність, Положення про регіональне відділення Фонду державного майна по Вінницькій області, Положення про регіональне відділення Фонду державного майна по Хмельницькій області".

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем не виконано свої зобов`язання щодо оплати заборгованості по договору оренди № 1926 від 21.09.2017р., позивач звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі договору № 1926 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 21.09.2017р.

Оренда державного майна є різновидом майнового найму, що регулюється як спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час укладення сторонами договору (10 квітня 1992 року № 2269-XII)) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 18 та 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції від 10 квітня 1992 року № 2269-XII) передбачено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об`ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору оренди № 1926 від 21.09.2017р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області передало у строкове платне користування відповідачу приміщення порохових складів, реєстровий номер 23564969.1.АААДДЛ196 (майно) загальною площею 446,8 кв.м, яке розміщене за адресою: вул. Руська, 15, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300 (охоронний № пам`ятки 735) і є пам`яткою архітектури та містобудування національного значення, що перебуває на балансі Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець", а відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати орендну плату згідно з погодженим у договорі порядком (п.п. 3.6, 5.3 договору).

Як слідує із стану надходження орендної плати по договору оренди від 21.09.2917р. № 1926, позивачем нараховано всього 79065,51 грн орендної плати, з яких 39532,82 грн - орендна плата, що мала перераховуватись до державного бюджету. Відповідач частково виконав свої зобов`язання щодо сплати орендної плати до державного бюджету в сумі 37635,02 грн, що відображено у графі "сплачено", тому різниця між нарахованими орендними платежами та їх сплатою відповідачем становить 1897,80 грн. Також судом враховано, що станом на дату підписання акта повернення майна від 08.09.2020р. заборгованість відповідача становила 9022,80 грн (в подальшому відповідачем було сплачено: 2150,00 грн - 21.09.2020р., 1750,00 грн - 29.09.2020р., 3225,00 грн - 12.01.2021р.), тобто сума боргу в розмірі 1897,80 грн існувала у період, за який просить позивач стягнути борг (червень-серпень 2020 року). Отже, відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та умов договору оренди свої зобов`язання щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати до державного бюджету не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1897,80 грн (39532,82 грн - 37635,02 грн).

Доказів про сплату 1897,80 грн заборгованості з орендної плати та доказів, які би спростовували позовні вимоги щодо їх стягнення, суду не подано. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 1897,80 грн заборгованості з орендної плати заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов`язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 660,13 грн пені згідно з поданим розрахунком за період з 20.07.2019р. по 08.09.2020р.

Судом здійснено перерахунок пені у системі "Законодавство" по кожному зобов`язанню окремо із врахуванням проведених відповідачем проплат у спірний період (21.10.2019р. - 4542,00 грн, 11.12.2019р. - 2100,00 грн, 14.01.2020р. - 1060,00 грн), відповідно до якого суд вважає підставним до стягнення суму пені в розмірі 442,94 грн (на суму орендної плати в розмірі 1103,27 грн (недоїмка на кінець періоду) за період з 21.07.2019р. по 12.08.2019р. = 23,64 грн; на суму орендної плати за липень 2019 року в розмірі 1145,66 грн за період з 13.08.2019р. по 20.10.2019р. = 72,22 грн; на суму орендної плати за серпень 2019 року в розмірі 1142,22 грн за період з 13.09.2019р. по 20.10.2019р. = 39,24 грн; на суму орендної плати за вересень 2019 року в розмірі 1150,22 грн за період з 13.10.2019р. по 20.10.2019р. = 8,32 грн; на суму орендної плати за жовтень 2019р. в розмірі 54,37 грн за період з 13.11.2019р. по 10.12.2019р. = 1,29 грн; за листопад 2019 року відповідачем не прострочено сплату оренди; на суму орендної плати за грудень 2019 року в розмірі 270,91 грн за період 13.01.2020р. = 0,20 грн; на суму орендної плати за січень 2020 року в розмірі 370,33 грн за період з 13.02.2020р. по 13.08.2020р. (відповідно ч. 6 ст. 232 ГК України) = 30,54 грн; на суму орендної плати за лютий 2020 року в розмірі 1155,94 грн за період з 13.03.2020р. по 08.09.2020р. = 85,02 грн; на суму орендної плати за березень 2020 року в розмірі 1165,19 грн за період з 13.04.2020р. по 08.09.2020р. = 65,96 грн; на суму орендної плати за квітень 2020 року в розмірі 1174,51 грн за період з 13.05.2020р. по 08.09.2020р. = 49,68 грн; на суму орендної плати за травень 2020 року в розмірі 1178,04 грн за період з 13.06.2020р. по 08.09.2020р. = 33,99 грн; на суму орендної плати за червень 2020 року в розмірі 1180,39 грн за період з 13.07.2020р. по 08.09.2020р. = 22,45 грн; на суму орендної плати за липень 2020 року в розмірі 1173,31 грн за період з 13.08.2020р. по 08.09.2020р. = 10,39 грн.). У задоволенні 217,37 грн пені суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Також позивач просить стягнути з відповідача 850,10 грн штрафу, посилаючись на п. 3.8 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Так, відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом проведено перерахунок штрафу по заборгованості відповідача за період грудень 2019р - липень 2020 року, відповідно до якого суд вважає підставним до стягнення суму штрафу в розмірі 739,77 грн (7397,71 грн * 10%), оскільки: заборгованість відповідача з орендної плати (із врахуванням здійснених ним проплат) у грудні 2019 року в розмірі 270,91 грн була сплачена відповідачем 14.01.2020р. в сумі 1060,00 грн, а тому судом не враховувалася; у січні 2020 року борг становив 370,33 грн, у лютому 2020 року - 1155,94 грн, у березні 2020 року - 1165,19 грн, у квітні 2020 року - 1174,51 грн, у травні 2020 року - 1178,04 грн, у червні 2020 року - 1180,39 грн, у липні 2020 року - 1173,31 грн. У задоволенні 110,33 грн штрафу суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Щодо нарахування одночасно штрафу та пені судом відзначається наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України передбачено що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості та штрафних санкцій згідно укладеного між сторонами договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК та статті 549 ЦК унормовано, що видами штрафних санкцій є штраф та пеня.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК, частиною 6 статті 231 ГК та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018р. у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018р. у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018р. у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018р. у справі № 922/1720/17, 09.07.2018р. у справі № 903/647/17. Суд по даній справі не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 1897,80 грн заборгованості з орендної плати, 442,94 грн пені, 739,77 грн штрафу. У позові в частині стягнення 217,37 грн пені та 110,33 грн штрафу належить відмовити з вищенаведених підстав.

Доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не подано.

При цьому, судом враховано, що наказом Фонду державного майна України від 11.04.2019р. № 364 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Вінниця, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області. Установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (90,39%).

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця до фізичної особи-підприємця Філатової Аліси Віталіївни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 1897,80 грн орендної плати, 660,13 грн пені, 850,10 грн штрафу задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Філатової Аліси Віталіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (м. Вінниця, вул. Гоголя, буд. 10, ідентифікаційний код 42964094) для зарахування до Державного бюджету України 1897,80 грн (одну тисячу вісімсот дев`яносто сім гривень 80 коп.) заборгованості з орендної плати, 442,94 грн (чотириста сорок дві гривні 94 коп.) пені, 739,77 грн (сімсот тридцять дев`ять гривень 77 коп.) штрафу (отримувач: Кам`ян.-Поділ. УК у м. Кам.-Под./22080200, код отримувача: 37971377, р/р: UA868999980313020093000022003 код банку: 899998, банк одержувача: Казначейство України).

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Філатової Аліси Віталіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UA248201720343110002000156369, код 42964094) 1900,00 грн (одну тисячу дев`ятсот гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 217,37 грн пені та 110,33 грн штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.03.2021 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи;

2, 3 - позивачу (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10; 29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75);

4 - відповідачу (АДРЕСА_1

Всім рекомендованим з повідом.