Рішення № 95240300, 02.03.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1414/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача Державної служби України з безпеки на транспорті

до фізичної особи-підприємця Боталова Сергія Леонідовича

про стягнення 19 135,30 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Прокурора

29.12.2020 заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом до фізичної особи-підприємця Боталова Сергія Леонідовича про стягнення 19 135,30 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, вагові параметри якого перевищували нормативні.

У якості обґрунтування власної позиції Прокурор вказав, що:

- Укртрансбеспека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті,

- у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів,

- 23.04.2020 посадовими особами Управління Укртрансбеспеки в Запорізькій області під час проведення габаритно-вагового контролю на автодорозі Н-08 474 км транспортного засобу марки DAF державний номер НОМЕР_1 , що належить Відповідачу, встановлено порушення порядку проїзду автомобільними дорогами, а саме перевищення нормативних вагових параметрів, зокрема повна маса автомобіля склала 43,7 тон при нормативно допустимому навантаженні 40 тон,

- відповідне порушення зафіксоване в акті № 0016439 від 23.04.2020 та довідці № 0009939 від 23.04.2020,

- зважування транспортного засобу здійснювалося за допомогою вимірювальної техніки «Вага автомобільна підкладна моделі АS у складі: вимірюваного приладу № 09-24, вантажоприймальної платформи № 09-460 та № 09-488», яка пройшла державну метрологічну атестацію згідно зі свідоцтвом № 34-1191 від 08.09.2009, а також вона пройшла повірку зі строком до 12.07.2020 відповідно до свідоцтва № 34-00/2529 від 12.07.2019,

- відсутність методики зважування не впливає на результати такого зважування та виявлення порушення,

- за наслідками допущеного порушення Відповідачу нарахована відповідна плата у сумі 19 135,30 грн, яка ним не сплачена,

- позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави в особі Позивача, оскільки бездіяльність Позивача завдає матеріальної шкоди інтересам держави та проявляється у тривалому незверненні до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та вказав, що:

- акт та розрахунок Позивача не створюють правових наслідків та вони не підлягають оскарженню,

- за підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 879 зважування транспортного засобу проводиться згідно з методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, проте на даний час така методика не затверджена,

- номери вимірювальної техніки не співпадають з графіком щоденної роботи пересувного пункту,

- відповідно до постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 540/1655/20 постанова про застосування адміністративного-господарського штрафу № 171458 від 16.06.2020 скасована.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 25.01.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою Відповідачу встановлені строки для надання відзиву на позов (19.02.2021) та заперечення (01.03.2021), а Прокурору та Позивачу строк (24.02.2021) для надання відповідей на відзив. Зокрема, Відповідачем наданий відзив на позов, а Прокурором - відповідь на відзив.

Установлені судом обставини

Як слідує зі Щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Управління Укртрнсбезпеки у Запорізькій області у період з 21.04.2020 до 24.04.2020 (а.с. 23 на зв.) для працівників Управління було визначено місце проведення рейдових перевірок, а саме: на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходиться на території Запорізької області (а.с. 23 на зв.).

Відповідно до Графіка щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю (ваги № 17-393, або № 17-378, або № 17-398, або ППГВК № 2, або ППГВК № 1) у Запорізькій області на квітень 2020 року Управлінням за погодженням зі Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області складено щоденний графік роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю, у тому числі, на здійснення контролю з 00 год 00 хв по 24 год 00 хв 23.04.2020 (а.с. 24).

За змістом Свідоцтва про державну метрологічну атестацію № 34-1191 від 08.09.2009 на «Вагу автомобільну підкладну моделі AS: вимірювальний прилад № 09-224, вантажоприймальні платформи № 09-460 та № 09-488», виробництва Туреччина, за результатами державної метрологічної атестації (протокол № 9-4 від 08.09.2009) вага автомобільна визнана такою, що відповідає ГОСТ 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования» по звичайному класу точності у якості робочого засобу вимірювальної техніки в умовах: для вантажоприймальних платформ - від мінус 10 градусів Цельсія до плюс 40 градусів Цельсія, для вимірювального приладу - від мінус 10 градусів Цельсія до плюс 40 градусів Цельсія, та відносній вологості повітря - до 80 % (а.с. 27).

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2529 від 12.07.2019, яке чинне до 12.07.2020, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» за результатами повірки, «Вага автомобільна підкладна моделі AS у складі: вимірювальний прилад № 09-224, вантажоприймальні платформи № 09-460 та № 09-488», виробництва Туреччина, відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования» та Свідоцтва про державну метрологічну атестацію № 34-1191 від 08.09.2009 (а.с. 26).

Згідно з направленням на рейдову перевірку № 010072 від 21.04.2020, виданого Управлінням Укртрнсбезпеки у Запорізькій області головним спеціалістам ОСОБА_1 та Загорулько О.В., ці особи у відповідності до щотижневого графіка проведення перевірок уповноважені на проведення рейдових перевірок транспортних засобів на 474 км автомобільної дороги Н-08 у період з 21.04.2020 до 24.04.2020 (а.с. 23).

За змістом Акту № 125106 проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.04.2020, складеного головними спеціалістами Управління Укртрнсбезпеки у Запорізькій області Головахою В.В. та Загорульком О.В. на підставі направлення на рейдову перевірку № 010072 від 21.04.2020, встановлено, що 23.04.2020 о 14 год 52 хв на 474 км автомобільної дороги Н-08 автомобіль DAF державний номер НОМЕР_1 , з причепом GRAS державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_3 , мав перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, зокрема перевищення склало 10,45 %. В Акті наявні підписи осіб, які його склали та водія - ОСОБА_2 (а.с. 25).

Відповідно до Акту № 0016439 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, складеного Управлінням Укртрнсбезпеки у Запорізькій області 23.04.2020 на 474 км автомобільної дороги Н-08, встановлено, що автомобілем DAF FT XF 105.410 державний номер НОМЕР_1 , з причепом GRAS GS 24 державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , здійснювалося перевезення вантажу за маршрутом: м. Запоріжжя - м. Херсон, фактичною масою 43,7 т при допустимій масі 40 т. В Акті наявні підписи особи, яка його склала, головного спеціаліста ОСОБА_1 та водія автомобіля - ОСОБА_2 (а.с. 18).

Як слідує з Довідки № 0009939 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.04.2020, складеної посадовими особами Управління Укртрнсбезпеки у Запорізькій області на 474 км автомобільної дороги Н-08, автомобіль DAF FT XF 105.410 державний номер НОМЕР_1 , з причепом GRAS GS 24 державний номер НОМЕР_2 , мав повну масу автомобіля 43,7 т. У Довідці наявні підписи осіб, які її склали, а саме головного спеціаліста ОСОБА_1 та оператора вагового комплексу ОСОБА_4 (а.с. 18 на зв.).

Відповідно до Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 23.04.2020 № 1404 Відповідачу нарахована відповідна плата за наслідками перевірки, складених Актів та Довідки у сумі 650,46 євро, що становить за розрахунками Прокурора та Позивача 19 135,30 грн (за офіційним курсом 29.4181 грн за 1 євро станом на 23.04.2020) (а.с. 19, 28).

Згідно з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171458 від 16.06.2020, складеної Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, на Відповідача накладений штраф за наслідками виявленого порушення абзацу 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 17 000 грн (а.с. 31).

Водночас, як слідує із рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 540/1655/20 за позовом фізичної особи-підприємця Боталова Сергія Леонідовича до Чорноморського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови № 171458 від 16.06.2020 позовні вимоги задоволені та постанова про застосування штрафу у сумі 17 000 грн скасована. Проте, з його змісту вбачається, що позовні вимоги задоволені з підстав недоведеності відповідачами шляхом надання відповідних доказів правомірності накладення штрафу, а саме довідки про результати габаритно-вагового контролю, акту про перевищення габаритних або вагових параметрів, розрахунку суми плати та інших.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо прокурорського представництва

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Згідно з положеннями пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. А за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За положеннями частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що:

- представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя);

- не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, (абзац 3 частини 3),

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу; наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Поряд з цим, у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді, а також правові висновки стосовно застосування наведених вище правових норм відносно прокурорського представництва:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом; розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно; у кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права стосовно прокурорського представництва:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності; наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

В іншій постанові від 21.12.2018 у справі № 922/901/17 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону.

Про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів інших касаційних судів (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 802/4083/15-а, від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та інші; постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 201/5279/16, від 04.09.2019 у справах № 372/1688/17-ц, № 448/764/17 та інші).

В додаток до наведених правових висновків суд зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 надані додаткові правові висновки стосовно прокурорського представництва. Зокрема:

- відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу;

- бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу;

- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу; розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва;

- якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові; але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Таким чином, з огляду на вказані правові положення та висновки Верховного Суду стосовно їх застосування у контексті поданого позову, суд зазначає, що Прокурор у позові має обґрунтувати та довести:

- правильність визначення Позивача як компетентного органу у спірних правовідносинах, у тому числі наявність чи відсутності повноважень у такого органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах,

- підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, тобто Позивача.

Надаючи оцінку правильності визначення Прокурором Позивача, як належного компетентного органу, суд зазначає, що у відповідності до абзацу 2 пункту 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Зокрема, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».

Так, відповідно до частини дванадцятої статті 6 цього Закону державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Безпосередньо механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових транспортних засобів визначається «Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, установлено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Отже, Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів, нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу та вживає заходи щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю

Таким чином, Прокурором правомірно визначено Позивача як належного компетентного органу у спірних правовідносинах.

Надаючи оцінку наявності бездіяльності Позивача у захисті інтересів держави, суд зазначає, що Позивач тривалий час після проведеної перевірки не звертався до суду з позовом про стягнення нарахованої плати, а у листі за вих. № 51412/26/24-20 від 13.07.2020 повідомив Прокурора, що причиною цьому є неможливість самостійного звернення до суду з позовом.

Отже, суд приходить до висновку, що Прокурором доведені підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки Позивач, як належний компетентний орган тривалий час не звертався до суду з позовом про стягнення нарахованої суми.

Щодо дотримання законодавства у сфері автомобільного перевезення

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За змістом частин першої та четвертої статті 48 названого Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху»:

- за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м,

- рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється,

- забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Безпосередньо механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається «Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Зокрема, за основними положеннями Порядку № 879, які впливають на вирішення спору:

- вимірюванням (зважуванням) є процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (підпункт 2 пункту 2),

- габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4 пункту 2),

- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3),

- за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (пункт 18),

- у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування; плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21),

- кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (пункт 26),

- плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд; плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (пункт 27),

- плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень; перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу; погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд; у разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається (пункт 28),

- плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (пункт 30),

- якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі (пункт 31.1).

Таким чином, за вказаними правовими положеннями:

- у разі перевезення вантажів із перевищенням вагових обмежень обов`язковим документом для такого перевезення є дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів,

- за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів у разі, коли фактична маса складає понад 40 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т,

- визначення вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь здійснюється

за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання у процесі відповідного контролю,

- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах здійснюється Укртрансбезпекою,

- за результатами контролю складається довідка результатів його здійснення,

- у разі виявлення факту перевищення вагового нормативного параметра більш як на 2 відсотки здійснюється плата за проїзд без відповідного дозволу,

- плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку,

- плата за проїзд вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень та за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що працівниками Позивача із дотриманням правових положень проведена перевірка додержання вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажу Відповідачем, результати якої зафіксовані у складених документах, а саме Акті № 125106, Акті № 0016439 та Довідці № 0009939. При перевірці установлені допущені Відповідачем порушення порядку проїзду автомобільними дорогами, а саме перевищення нормативних вагових параметрів (зокрема повна маса автомобіля склала 43,7 тон при нормативно допустимому навантаженні 40 тон), у зв`язку з чим правомірно нарахована плата у сумі 650,46 євро, що становить 19 135,30 грн (за офіційним курсом НБУ 29,4181 грн за 1 євро станом на 23.04.2020.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача стосовно відсутності методики зважування транспортного засобу, оскільки вона не впливає на сам факт перевезення вантажу з перевищенням встановлених параметрів та застосуванням при зважуванні сертифікованого обладнання, підтвердженням чому є Свідоцтво про державну метрологічну атестацію № 34-1191 від 08.09.2009 та Свідоцтво про повірку № 34-00/2529 від 12.07.2019.

Разом з тим, посилання Відповідача на скасування рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 540/1655/20 постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу № 171458 від 16.06.2020 не впливає на вирішення даного спору, оскільки цим рішенням не встановлено обставин неправомірності проведеної перевірки та визначення її результатів, оскільки позов задоволений з інших підстав, зокрема, недоведеності прийняття постанови на підставі відповідних доказів.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та правових положень, факту несплати нарахованої плати за проїзд у добровільному порядку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Херсонської обласної прокуратури на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 2189 від 15.12.2021 у сумі 2 102 грн, які згідно із приписами статті 129 ГПК України відносяться на Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із фізичної особи-підприємця Боталова Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 39816845) 19 135,30 грн плати за проїзд, шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок UA528999980313151216000008003 в УК в Олександрівському районі Запорізької області, 22160100, ЄДРПОУ 38025440, МФО 899998, призначення платежу: плата за проїзд.

3. Стягнути із фізичної особи-підприємця Боталова Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33; ідентифікаційний код 04851120) - 2 102 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін