Ухвала суду № 95240235, 02.03.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"02" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/663/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

розглянув матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Текс" (02081,м.Київ, вул. Клеманська,3) до Приватного підприємства "Метаксі" (61038, м.Харків, Салтівське шоссе,67-А, офіс 212) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ім.Текс" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Метаксі", в якій просить суд стягнути з останнього 535000,0грн. основного боргу, інфляційні збитки в сумі 11 832,59грн., 3% річних в сумі 3777,92грн., всього 550610,51грн.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені останнім судові витрати, в т.ч. на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги №03/02/2020 від 03.02.2020 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України, а тому визнає їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 1, 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Враховуючи наявність спору між сторонами в даному випадку, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку наказного провадження, суд відповідно має визначити в порядку спрощеного чи загального позовного провадження підлягає розгляду ця справа.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги, що позовна заява не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність клопотання позивача про розгляду справи в порядку спрощеного провадження, беручи до уваги, що обставини справи, що згідно частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про відсутність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, суд приходить до висновку про те, що справа № 922/663/21 підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано з додержанням процесуальних вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд визнає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того позивач просить суд, з метою належного виконання майбутнього судового рішення та захисту прав та інтересів Позивача вжити наступних заходів забезпечення позову (без застосування зустрічного забезпечення):

1) в межах ціни позову накласти арешт на грошові кошти ПП «МЕТАКСІ» (ПН 40682781), які знаходяться та надходять на його поточний рахунок IBAN: НОМЕР_1 (ПАТ «ПУМБ», МФО 334851);

2) заборонити засновнику ПП «МЕТАКСІ» (ПН 40682781) Кучиній Інні Михайлівні, будь-яким іншим особам, що діятимуть від його імені, та державним реєстраторам, працівникам будь-якого Центру надання адміністративних послуг, нотаріусам й іншим особам, що наділені функціями державних реєстраторів, здійснювати дії та вчинювати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відчуження чи зміни корпоративних прав і бенефіціарів та засновників, а також керівника ПП «МЕТАКСІ» (ПН 40682781).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, зокрема, для попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти боржника.

За наведених вище обставин суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника, дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 12, 136,137, 176, 177, 178, 181, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ім.Текс" у вимозі про вжиття заходів забезпечення позову.

2.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/663/21

3.Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4.Почати підготовче провадження і призначити підготовче засідання "24" березня 2021 р. о 10:30.

5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 108.

6. Встановити відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

6.1. Зобов`язати відповідача надіслати (надати) відзив на позов та додані до нього документи позивачу одночасно з надісланням (наданням) такого відзиву до суду. Докази такого надіслання надати суду, із описом вкладеного у цінний лист (частина 5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

7. Встановити позивачу (п`ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

7.1. Зобов`язати позивача надіслати (надати) відповідь на відзив відповідачу одночасно з надісланням (наданням) такої відповіді на відзив до суду. Докази такого надіслання надати суду, із описом вкладеного у цінний лист.

7.2. Позивачу надати для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких подано разом з позовною заявою.

8. Участь учасників справи у підготовчому засіданні є обов`язковою.

8.1. Повноваження учасників справи оформити у відповідності з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України та надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

9. Звернути увагу учасників справи, що:

9.1. Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

9.2. У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Докази такого надіслання надати суду, із описом вкладеного у цінний лист.

9.3. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також на загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

10. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

11. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

В частині вимоги про вжиття заходів забезпечення позову, ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 02.03.2021.

Суддя О.О. Присяжнюк

Примітка: У зв`язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.