Ухвала суду № 95240208, 01.03.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"01" березня 2021 р.Справа № 922/4225/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників учасників процесу:

позивача – не з`явився

першого відповідача – не з`явився

другого відповідача – Шилець А.Р., адвокат, довіреність 60-16220/20 від 24.12.2020 р.

в межах підготовчого провадження, розглянувши клопотання позивача у справі

за позовом Азово-Черноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, місто Харків,

до відповідачів:

першого відповідача - Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", місто Харків,

другого відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", місто Харків,

про визнання недійсним договору та припинення речового права,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/4225/20.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", про визнання недійсним укладеного 07 лютого 2014 року договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 16-03-09 від 21 січня 2008 року з усіма додатковими угодами до нього та припинення речового права Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", як іпотекодержателя та обтяжувала щодо нерухомого майна – нежитлових приміщень 3-го поверху № 1-6, 8-20 в літ. "А-3", реєстраційний номер 88210663101, загальною площею 357,3 кв. м., розташованих за адресою: місто Харків, вулиця Сумська, будинок 96. Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху, із наданням позивачу строку на усунення недоліків до 11 січня 2021 року (включно). 11 січня 2021 року, на виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки, які послугували підставою для залишення позовної заяви без руху, шляхом направлення заяви про усунення недоліків (вх. № 433).

12 січня 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Азово-Черноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/4225/20 підготовче провадження із призначенням підготовчого засідання на 08 лютого 2021 року.

08 лютого 2021 року постановлено протокольні ухвали суду, якими відмовлено у задоволенні клопотання позивача про визнання поважною причини неявки представника в засідання суду через недоведеність поважності причин неявки в судове засідання та відкладено підготовче засідання на 01 березня 2021 року. 01 березня 2021 року представник позивача в підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, 01 березня 2021 року позивачем скеровано на електронну скриньку суду заяву про відкладення розгляду справи через раптову хворобу адвоката Орлова О.О., який є уповноваженим представником позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи; до частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В постановах Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/23344/17, від 15 січня 2019 року у справі № 914/794/18, від 22 січня 2019 року у справі № 922/2584/18, суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 суд дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

08 лютого 2021 року позивачем представлено до суду клопотання (вх. № 656) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, за наслідками розгляду якого судом 08 лютого 2021 року постановлено протокольну ухвалу якою відмовлено у визнанні поважною причини неявки представника позивача в засідання суду через недоведеність поважності причин неявки в судове засідання.

01 березня 2021 року позивач скерував до суду заяву про відкладення підготовчого засідання на іншу дату через хворобу представника позивача. Втім доказів наявності у представника позивача захворювання ОРЗ, як-то медична довідка, тощо), не представлено. Водночас, дана заява й не містить й прохання про розгляд справи за його відсутністю.

Позивач (Азово-Черноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю) не обмежено у виборі представника та може, в тому числі укладати договори на надання правової (правничої) допомоги з необмеженим колом адвокатів. Адвокат О.О. Орлов, будучи фаховим адвокатом, не проявив зацікавленості у розгляді даної справи, направляючи до суду заяву та клопотання про відкладення розгляду справи, які належним чином не обґрунтовані та не доведені документальними доказами, поважність причини не з`явлення у підготовче провадження.

В даному випадку позивач не з`явився в жодне з підготовчих засідань (08 лютого 2021, 01 березня 2021 року), не подавав до суду будь-яких заяв про розгляд справи без його участі та не повідомляв про причини його неявки в судові засідання із наданням документального підтвердження поважності причин не з`явлення у судові засідання в рамках розгляду даної господарської справи.

У цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статтею 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

В матеріалах справи наявні достовірні докази повідомлення позивача про дату, час та місце судових засідань.

Положення пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився та не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності господарського судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (Постанова від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13).

Враховуючи неявку позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду, в підготовче засідання 01 березня 2021 року, неповідомлення останнім про причини своєї неявки із приведення доказів на підтвердження поважності причин не з`явлення, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки, позов залишається судом без розгляду в зв`язку з неявкою позивача в судове засідання, то судовий збір, сплачений за звернення до суду із цим позовом, не підлягає поверненню.

Керуючись ст. 42, п. 10 ч. 2 ст. 182, п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 4 ч. 1 статті 226, статтями 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача відмовити.

Позов Азово-Черноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" про визнання недійсним договору та припинення речового права залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 255-257 ГПК України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повну ухвалу складено 02 березня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4225/20