Рішення № 95240052, 22.02.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. м. Рівне Справа № 918/37/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія"

про стягнення заборгованості в сумі 46 214 грн 66 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Чумас Г.Г., ордер серія КС № 765892 від 18.01.2021 р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача - не з`явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP643XG31014137.

У судовому засіданні 22 лютого 2021 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" (далі - ТзОВ "Атлант Агро Трейд", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" (далі - ТзОВ "Західна Агровиробнича Компанія", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 46 214 грн 66 коп., з яких: 38 076 грн 00 коп. - основний борг, 1 860 грн 82 коп. - інфляційні втрати, 1 411 грн 42 коп. - 3% річних та 4 866 грн 42 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем, згідно договору поставки запчастин від 1 січня 2019 року № 01/19/ЗЧ-ЗАК, товару, у зв`язку з чим у ТзОВ "Західна Агровиробнича Компанія" виникла заборгованість перед ТзОВ "Атлант Агро Трейд" у розмірі 38 076 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 860 грн 82 коп., 3% річних у розмірі 1 411 грн 42 коп. та пені у розмірі 4 866 грн 42 коп.

Також ТзОВ "Атлант Агро Трейд" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно яких позивач вказує, що поніс та очікує понести витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову у розмірі 2 270 грн 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 26 січня 2021 року позовну заяву ТзОВ "Атлант Агро Трейд" від 18 січня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 22 лютого 2021 року на 10:20 год.

10 лютого 2021 року від представника ТзОВ "Атлант Агро Трейд" на адресу суду надійшла заява від 8 лютого 2021 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 38-41). В даній заяві представник ТзОВ "Атлант Агро Трейд" просив суд дозволити участь адвоката Чумаса Григорія Григорійовича у судовому засіданні по справі № 918/37/21, призначеному на 22 лютого 2021 року о 10:20 год. у приміщенні Господарського суду Рівненської області, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача за допомогою додатку "EasyCon", про що постановити відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року заяву представника ТзОВ "Атлант Агро Трейд" від 8 лютого 2021 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

12 лютого 2021 року від представника ТзОВ "Атлант Агро Трейд" на адресу суду надійшли пояснення по справі (а.с. 48-51), в яких останній зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідач платіжним дорученням № 9111114401 від 05.02.2021 р. сплатив 38 136 грн 82 коп., що складає суму основного боргу. Також в даних поясненнях представник позивача зазначив, що зважаючи на те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а заборгованість погашена ним лише після відкриття провадження позову до суду, судовий збір в сумі 2 270 грн 00 коп. має бути покладений на відповідача. До пояснень представником позивача додано копію платіжного доручення № 9111114401 від 05.02.2021 р. на суму 38 136 грн 82 коп.

Судом встановлено, що відповідач платіжним дорученням від 05.02.2021 р. № 9111114401 сплатив кошти в сумі 38 136 грн 82 коп.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 38 076 грн 00 коп. закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У судовому засіданні 22 лютого 2021 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Оскільки відповідач сплатив основний борг, то представник позивача просив суд стягнути з відповідача 1 860 грн 82 коп. інфляційних втрат, 1 411 грн 42 коп. три відсотки річних та 4 866 грн 42 коп. пені. Крім того представник позивача зазначив, що докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, будуть надані суду.

Відповідач у судове засідання 22 лютого 2021 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301311233700 (а.с. 36). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 22.02.2021 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" (далі - Покупець) укладено договір поставки запчастин № 01/19/ЗЧ-ЗАК (далі - Договір, а.с. 9-12), за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця запасні частини, вузли та агрегати до сільськогосподарської техніки (далі - товар), а Покупець зобов`язався її прийняти та оплатити на умовах передбачених діючим Договором та доповненнями до нього.

Найменування, кількість та вартість товару визначена у рахунках-фактурі та накладних на товар (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Постачальника грошових коштів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичної передачі товару Покупцю, та підписання відповідних видаткових накладних.

У пункті 3.3. Договору сторони погодили, що приймання-передача товару здійснюється шляхом оформлення видаткової накладної. Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної, або передання товару перевізнику, або службі доставки для відправлення Замовнику. Право власності на товар, ризик випадкової загибелі, знищення, втрату пошкодження товару переходить до Замовника з дати поставки товару.

Сторонами у п. 4.2. Договору визначено, що за порушення термінів оплати за товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання, за кожний день прострочки починаючи з моменту виникнення зобов`язання по оплаті товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, передбачених Договором. Зобов`язання мають бути виконані належним чином (п. 8.1 Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 38 076 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 7 жовтня 2019 року № 1498 (а.с. 13).

За твердженнями позивача відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару, у зв`язку з чим позивач вказує на існування у ТзОВ "Західна Агровиробнича Компанія" заборгованості у розмірі 38 076 грн 00 коп. та за несвоєчасне виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню у розмірі 4 866 грн 42 коп., інфляційних витрат у розмірі 1 860 грн 82 коп. та 3% річних у розмірі 1 411 грн 42 коп.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 7 жовтня 2019 року № 1498, яка підписана уповноваженими представниками, підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки товару відповідачу загальною вартістю 38 076 грн 00 коп.

Зважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом на спростування викладених позивачем обставин, суд приходить до висновку, що ТзОВ "Атлант Агро Трейд" належним чином виконано свої зобов`язання з поставки відповідачу товару за Договором.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п. 2.5. Договору визначено, що Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Постачальника грошових коштів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичної передачі товару Покупцю, та підписання відповідних видаткових накладних.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач після звернення ТзОВ "Атлант Агро Трейд" з позовом до суду сплатив суму основного боргу в розмірі 38 136 грн 82 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 05.02.2021 р. № 911111440, копію якого долучено до матеріалів справи (а.с. 51).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 38 076 грн 00 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням п. 2.5. Договору та положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару. При цьому, відповідач зобов`язаний був оплатити, поставлений йому 7 жовтня 2019 року, товар, до 21 жовтня 2019 року. Відтак, з 22 жовтня 2019 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зо Договором.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 866 грн 42 коп., інфляційних витрат у розмірі 1 860 грн 82 коп. та 3% річних у розмірі 1 411 грн 42 коп.

Судом встановлено, що відповідач свого грошового зобов`язання у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 4.2. Договору сторонами було погоджено, що за порушення термінів оплати за товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання, за кожний день прострочки починаючи з моменту виникнення зобов`язання по оплаті товару.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 4 861 грн 51 коп., при заявленому - 4 866 грн 42 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 4 861 грн 51 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення пені в сумі 4 866 грн 42 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 861 грн 51 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 4 грн 91 коп. слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 1 408 грн 29 коп., при заявленому 1 411 грн 42 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають відсотки річних, які за розрахунком суду складають 1 408 грн 29 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення трьох відсотків річних в сумі 1 411 грн 42 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 408 грн 29 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 3 грн 13 коп. слід відмовити.

Крім того суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, вважає, що наданий розрахунок позивача є арифметично вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення 1 860 грн 82 коп. інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 4 861 грн 51 коп. - пені, 1 860 грн 82 коп. - інфляційних втрат та 1 408 грн 29 коп. - 3% річних. У решті позовних вимог в частині стягнення 4 грн 91 коп. пені та 3% річних в сумі 3 грн 13 коп. відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 38 076 грн 00 коп., у зв`язку із відсутністю предмета спору, то судовий збір в частині закриття підлягає поверненню позивачу.

Суд звертає увагу на те, що згідно Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

В той час заява про повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачем не подавалася. Як було зазначено судом вище, в поясненнях представник позивача зазначив, що зважаючи на те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а заборгованість погашена ним лише після відкриття провадження позову до суду, судовий збір в сумі 2 270 грн 00 коп. має бути покладений на відповідача.

За таких обставин, судові витрати по сплаті судового збору в частині закриття провадження у справі покладаються на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

В той час, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 101 грн 63 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" (35601, Рівненська обл., м. Дубно, пров. Центральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 41099127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50, код ЄДРПОУ 41770480) три відсотки річних в сумі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн 29 коп., інфляційні втрати в сумі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн 82 коп., пеню в сумі 4 861 (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 51 коп. та 2 101 (дві тисячі сто одну) грн 63 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Агровиробнича Компанія" трьох відсотків річних в сумі 3 грн 13 коп. та пені в сумі 4 грн 91 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 2 березня 2021 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2-3 - позивачу (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50; 04053, м. Київ, вул. Некрасовська, буд. 6, офіс 15);

4 - відповідачу (35601, Рівненська обл., м. Дубно, пров. Центральний, буд.1).