Ухвала суду № 95239808, 02.03.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 березня 2021 року Справа № 915/2420/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

розглянувши без виклику представників сторін

заяву головного державного виконавця Арбузинського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзгоєвої Т.Ю.,

пл. Центральна, 88, смт. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область, Україна, 55301;

про роз`яснення змісту наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2020 у справі № 915/2420/19

за позовом державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”,

вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032;

в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”,

промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;

до комунального підприємства “ГРААЛЬ” Костянтинівської селищної ради,

площа Соборна, 20, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1870427 грн. 40 коп.

встановив:

Рішенням суду від 02.07.2020 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.07.2020) в даній справі частково задоволені позовні вимоги державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі – ВП “ЮУ АЕС”) та вирішено стягнути з комунального підприємства “ГРААЛЬ” Костянтинівської селищної ради, площа Соборна, 20, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340, ідентифікаційний код 41340464, на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, грошові кошти у загальній сумі 1637101 (один мільйон шістсот тридцять сім тисяч сто одна) грн. 09 коп., із яких: 1512862 (один мільйон п`ятсот дванадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 71 коп. – основний борг; 13817 (тринадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 15 коп. – 3 % річних; 32645 (тридцять дві тисячі шістсот сорок п`ять) грн. 79 коп. – інфляційні втрати; 33556 (тридцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 86 коп. ? 7 % штраф; 4302 (чотири тисячі триста дві) грн. 76 коп. ? 5 % штраф; 39915 (тридцять дев?ять тисяч дев`ятсот п?ятнадцять) грн. 82 коп. ? пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 28056 (двадцять вісім тисяч п`ятдесят шість) грн. 41 коп.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2020, залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 Господарським судом Миколаївської області 04.11.2020 було видано наказ.

Головний державний виконавець Арбузинського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзгоєва Т.Ю. звернулася до суду з заявою від 24.02.2021 № 4286, зареєстрованою в суді 01.03.2021 за вх. № 3084/21, про роз`яснення змісту документу ? наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2020 у даній справі в частині, що стосується дати його видачі.

Заяву мотивовано тим, що указаний наказ не містить зазначення дати його видачі, що є обов`язковою вимогою до виконавчого документа у розумінні ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження”.

Розглянувши матеріали справи щодо заяви державного виконавця, суд приходить до такого.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.ч. 1-3 ст. 3 ГПК України).

За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ст. 245 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази (ч. 1 ст. 232 ГПК України).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень (ч.ч. 1, 4 ст. 147 ГПК України).

Статтею 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Із змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що судовий наказ та наказ суду є двома окремими різновидами виконавчих документів. Так, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог у порядку спрощеного позовного провадження, тоді як наказ суду є документом, який за своїм змістом не є формою судового рішення, а лише спрямований (виданий) на виконання певного судового рішення.

З урахуванням викладеного, роз`ясненню судом в порядку ст. 245 ГПК України, окрім ухвал, рішень та постанов суду, підлягають лише судові накази, тоді як щодо наказів суду законодавець такої можливості не передбачив.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що підстави для задоволення заяви державного виконавця відсутні.

Судом відхиляються посилання державного виконавця на правову позицію, викладену в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” ? так як що указана постанова, згідно абз. 1 її резолютивної частини, постановлена з метою надання роз`яснень для правильного і однакового застосування розділу XIV ГПК України щодо порядку виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, ? а отже носить рекомендаційний характер.

Крім того, при вирішенні питання щодо можливості застосування висновків, викладених в указаній заявником постанові, належить взяти до уваги те, що процесуальне законодавство, чинне на час прийняття постанови, остання редакція якої відбулася 16.12.2015, зазнало значних змін; серед іншого, набула чинності нова редакція ГПК України, який є спеціальним законодавчим актом в регулюванні господарсько-правових відносин, і яким прямо передбачені види судових документів, які можуть бути роз`ясненими у порядку ст. 245 ГПК України.

Разом із тим, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження”, у виконавчому документі зазначається, зокрема, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Датою видачі наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2020 у справі № 915/2420/19 є 04.11.2020, про що зазначено у третьому рядку зазначеного документа.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 245 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви головного державного виконавця Арбузинського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзгоєвої Т.Ю. про роз`яснення наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2020 у справі № 915/2420/19 в частині, що стосується дати його видачі.

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Т.М. Давченко