Рішення № 95239766, 25.02.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 справа № 914/18/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр”

про стягнення неустойки в розмірі 44051,91 грн.

за участю представників:

від позивача Пельо Н.Р.

від відповідача Яшин В.Ю.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр” про стягнення неустойки в розмірі 44051,91 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2021р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання вказаною ухвалою суду призначено на 09.02.2021р. В судовому засіданні 09.02.2021р. суд ухвалив відкласти розгляд справи на 25.02.2021р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2021р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.02.2021р. проти позову заперечив з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив таке.

08.05.2020р. між Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр” (постачальник) укладено договір поставки №272, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту Товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Крім того, 08.05.2020р. між Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр” (постачальник) підписано протокол розбіжностей №1 до договору поставки №272, відповідно до пункту 1 якого, сторони домовились читати пункти договору поставки від 08.05.2020р. №272, викладені в протоколі, в редакції постачальника.

Відповідно до пункту 2.1. договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору.

Згідно із пунктом 2.2. договору, у додатку (специфікації) та додаткових угодах до договору зазначаються також, зокрема, такі відомості про товар як порядок оплати та форма розрахунків, умови поставки товару.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

Відповідно до пункту 3.2. договору, постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві у строки, визначені пунктом 3.3. цього договору.

Згідно із пунктом 3.3. договору, поставка товару здійснюється постачальником згідно із пунктом 3.1. даного договору тільки після отримання Покупцем письмового підтвердження про готовність товару до відвантаження.

Пунктом 3.4.1. договору передбачено, що разом з поставкою товару постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали документів, оформлених на державній мові та відповідно до вимог пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., а саме:

а) рахунок-фактуру (оригінал);

б) видаткову накладну на відпуск товару (оригінал);

в) акт приймання-передачі товару (за згодою сторін).

Відповідно до пункту 3.4.6. договору, разом з поставкою товару постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали таких супровідних документів:

а) залізничної накладної (оригінал) – за умови поставки залізничним транспортом;

б) товарно-транспортної накладної (оригінал) – за умови поставки автотранспортом, що оформлена на державній мові відповідно Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 (зі змінами та доповненнями).

Постачальник здійснює заповнення супровідних документів з відображенням повних реквізитів, які характеризують товар і є даними цього договору, додатків (специфікацій) до договору. У разі поставки товару і невідповідності даних супровідних документів даним договору, додаткам (специфікаціям) до договору покупець має право відмовитися від його приймання, без відшкодування постачальникові будь-яких збитків, упущеної вигоди і т. п.

Згідно із пунктом 3.5. договору, якщо зазначені в пункті 3.4. договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів, якщо найменування та або номенклатура, якісні та кількісні характеристики товару, зазначені в таких документах, не відповідають назві та/або номенклатурі, якісним і кількісним характеристикам поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання пояснень.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний своєчасно поставити товар відповідної якості.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору, покупець зобов`язаний своєчасно здійснити оплату за поставлений якісний товар в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із пунктом 5.1. договору, ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору.

Пунктами 5.2. та 5.3. договору передбачено, що загальна сума договору на момент його складання становить 1258625,93 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят вісім тисяч шістсот двадцять п`ять грн. 93 копійки) з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступних поставок товару шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Ціна товару встановлюється у національній валюті України – гривні і вказується в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до пунктів 5.6. та 5.7. договору, порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору. Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із пунктом 6.1. договору, в редакції протоколу розбіжностей, право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від постачальника до покупця в момент передачі товару на склад покупця. Покупець зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів, з моменту отримання товару на своєму складі, повернути примірники видаткових документів постачальника на юридичну адресу, що зазначена в пункті 15 договору, за умови, якщо товар буде прийнятий.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у разі порушення строків поставки товару згідно даного договору постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару.

Відповідно до умов специфікації (додатку №1 до договору), постачальник зобов`язується передати покупцеві наступний товар:

- гідроциліндр ГЦС 180/110/900 у кількості 3 шт. загальною вартістю 903375,51 грн. (без ПДВ);

- гідроциліндр ГЦС 160/110/850 у кількості 1 шт. вартістю 145479,42 грн. (без ПДВ).

Як зазначено у специфікації, загальна вартість товару, який постачальник зобов`язується передати покупцеві становить 1258625,92 грн. (в тому числі ПДВ 209770,99 грн.).

Специфікацією передбачено такі терміни поставки:

- виготовлення товару в продовж 98 календарних днів з дати першої 50% передоплати;

- поставка товару впродовж 5 календарних днів після отримання другої частини передоплати.

Умови поставки: DAP, склад покупця, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, 11 (Інкотермс 2010).

Відповідно до умов специфікації, сторони погодили, що покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% передоплати від суми вартості товару у два етапи, а саме:

- перший етап: передоплата у розмірі 50% здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання покупцем наступних документів:

а) оригіналу рахунку на передоплату, оформленого на 629312,96 грн. (або його копії з подальшим наданням оригіналу протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати проведення передоплати);

б) оригіналу довідки, оформленої згідно з пунктом 4.1.8. договору (або її копії з подальшим наданням оригіналу протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати проведення передоплати):

- другий етап: решту від суми вартості товару покупець оплачує, шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання наступних документів:

а) оригіналу рахунку на оплату, оформленого на 629312,96 грн. (або його копії з подальшим наданням оригіналу протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати проведення оплати);

б) листа постачальника про готовність до відвантаження товару (або його копії з подальшим наданням оригіналу протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати проведення оплати).

Як зазначено у позовній заяві, Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» згідно умов договору та Додатку №1, виконуючи взяті на себе зобов`язання на підставі виставленого постачальником рахунку №2434-1 від 02.07.2020р. на суму 629312,96 грн. та наданої постачальником довідки з інформацією про відсутність у нього податкового боргу, перерахувало 31.07.2020р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр” передоплату у розмірі 50% від суми вартості товару, а саме 629312,96 грн.

Також як стверджує позивач, 19.11.2020р. згідно умов договору та Додатку №1, виконуючи взяті на себе зобов`язання на підставі виставленого постачальником рахунку №2434-2 від 06.11.2020р. на суму 629312,96 грн. та наданого Постачальником листа вих.№01/11 від 06.11.2020р. про готовність товару до відвантаження перерахував відповідачу наступні 50% передоплати від суми вартості товару, а саме 629312,96 грн.

Як зазначає позивач, зважаючи на те, що друга частина передоплати була здійснена ним 19.11.2020р., тому з огляду на умови договору та додатку №1 постачальник зобов`язаний був у строк по 24.11.2020р. поставити товар на склад покупця за адресою місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11, на суму з ПДВ у розмірі 1258625,92 грн.

Однак за твердженням позивача, відповідач свій обов`язок за договором та додатком №1 не виконав у цей строк, поставивши покупцю товар з порушенням терміну поставки – 02.12.2020р.

При цьому позивач посилається на видаткову накладну №3550 від 02.12.2020р. на суму 1258625,92 грн., а також товарно-транспортну накладну №3550 від 02.12.2020р.

Отже, як зазначено у позовній заяві, враховуючи те, що товар було поставлено 02.12.2020р., а не 24.11.2020р., тому за твердженням позивача відповідач прострочив виконання свого обов`язку щодо поставки товару на 7 (сім) календарних днів.

Враховуючи наведене, посилаючись на пункт 10.3. договору, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 44051,91 грн. (0,5% від суми непоставленого товару за 7 календарних днів прострочення).

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротехцентр» зазначає про те, що поставка товару відбулась вчасно, а не 02.12.2021р. як стверджує позивач.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на товарно-транспортну накладну №3550 від 25-30.11.2020р., відповідно до якої товар було доставлено до місця призначення за умовами договору №272 від 08.05.2020р. спецтранспортом МАН, д.н. НОМЕР_1 , перевізник ФОП Крочак О.Ф., який надавав послуги перевезення.

Вказану товарно-транспортну накладну №3550 від 25-30.11.2020р. відповідач долучив до відзиву на позовну заяву. При цьому, як зазначає відповідач, другий екземпляр видаткової накладної №3550 від 25.11.2020р. позивач йому не повернув.

Разом з тим, відповідач зазначає, що посилання позивача на аналогічну товарно-транспортну накладну №3550 від 02.11.2020р. не може заслуговувати на увагу, адже ця накладна була видана повторно на прохання позивача, а умовами договору або вимогами чинного законодавства не передбачено будь-якого коригування та оформлення повторних товарно-транспортних накладних.

Також, як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивач прострочив здійснення другої частини передоплати, оскільки така була здійснена 19.11.2020р., а не протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку на оплату від 06.11.2020р. №2434-2 та листа постачальника про готовність до відвантаження товару від 06.11.2020р. вих.№01/11.

При цьому, відповідач посилається на частину 4 статті 612 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Крім того, оскільки договором не визначено строку перевезення товару покупцю, тому на думку відповідача відсутнє прострочення з його сторони, адже перевезення було здійснено в розумний термін. Як вказано у відзиві на позовну заяву, 24.11.2020р. товар був відвантажений, а 25.11.2020р. було видано товарно-транспортну накладну перевізнику.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 08.05.2020р. між Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр” (постачальник) укладено договір поставки №272, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту товар), в асортименті та за ціпами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Як також встановлено судом, специфікацією (додатком №1 до договору) передбачено, що поставка товару повинна бути здійснена впродовж 5 календарних днів після отримання другої частини передоплати.

Як вбачається із матеріалів справи, друга частина передоплати на суму 629312,96 грн. була здійснена позивачем 19.11.2020р., що підтверджується платіжним дорученням №357349 від 17.11.2020р. на суму 629312,96 грн. (дата проведення платежу банком: 19.11.2020р.). Дана обставина визнається як позивачем у позовній заяві, так і відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Тобто, враховуючи наведене, відповідач зобов`язаний був поставити позивачу товар по 24.11.2020р. включно.

Як зазначалося судом, стверджуючи, що відповідач прострочив поставку товару на 7 (сім) календарних днів, позивач посилається на видаткову накладну №3550 від 02.12.2020р. на суму 1258625,92 грн., а також на товарно-транспортну накладну №3550 від 02.12.2020р.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, видаткова накладна №3550 від 02.12.2020р. на суму 1258625,92 грн., а також товарно-транспортна накладна №3550 від 02.12.2020р. містять відмітки з підписом та печаткою лише Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр”.

Відмітки із підписом та печаткою Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на вказаних накладних від 02.12.2020р. відсутні, а тому вказані документи не можуть підтверджувати факт здійснення поставки товару 02.12.2020р. При цьому, слід зазначити, що відповідач заперечує про те, що товар був поставлений саме 02.12.2020р., зазначаючи, що накладна від 02.12.2020р. була видана повторно на прохання позивача.

При цьому в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна №3550 від 25-30.11.2020р. (долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву), що за змістом є тотожною (окрім дати) товарно-транспортній накладній №3550 від 02.12.2020р.

Як вбачається із товарно-транспортної накладної №3550 від 25-30.11.2020р., вантажовідправником – Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр” товар на суму 1258625,92 грн. здано для перевезення (пункт навантаження: місто Львів, вулиця Генерала Курмановича, будинок 2), а вантажоодержувачем – Акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” вказаний товар прийнято (пункт розвантаження: місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок, 11), що підтверджується відмітками із підписами та печатками як вантажовідправника – Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехцентр”, так і вантажоодержувача – Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно із частиною 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, матеріалами справи, а саме товарно-транспортною накладною №3550 від 25-30.11.2020р. підтверджується те, що відповідач не здійснив вчасної поставки товару, тобто не поставив позивачу товар у строк по 24.11.2020р. включно, у зв`язку з чим порушив умови договору та умови специфікації (додатку №1 до договору).

Разом з тим, в товарно-транспортній накладній №3550 від 25-30.11.2020р. хоч і міститься відмітка про отримання позивачем товару, однак в ній не міститься жодних даних, а в матеріалах справи не міститься жодних доказів, за допомогою яких можна було б встановити фактичну дату поставки товару на склад позивача, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок, 11.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення поставки товару, оскільки він не був поставлений у строк по 24.11.2020р. включно, однак зважаючи на те, що точної дати поставки товару на склад покупця з матеріалів справи встановити неможливо, суд дійшов висновку, що відповідач прострочив поставку товару на один календарний день. Докази, які б свідчили про інше в матеріалах справи відсутні, і відповідачем та позивачем іншого не доведено. Водночас, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що в товарно-транспортній накладній №3550 від 25-30.11.2020р. вказано, що разом із товаром додається накладна №3550 від 25.11.2020р.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.4. договору, постачальник здійснює заповнення супровідних документів з відображенням повних реквізитів, які характеризують товар і є даними цього договору, додатків (специфікацій) до договору. У разі поставки товару і невідповідності даних супровідних документів даним договору, додаткам (специфікаціям) до договору покупець має право відмовитися від його приймання, без відшкодування постачальникові будь-яких збитків, упущеної вигоди і т. п.

Згідно із пунктом 3.5. договору, якщо зазначені в пункті 3.4. договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів, якщо найменування та або номенклатура, якісні та кількісні характеристики товару, зазначені в таких документах, не відповідають назві та/або номенклатурі, якісним і кількісним характеристикам поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання пояснень.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що покупець (позивач) керуючись пунктами 3.4. та 3.5. заперечував щодо відповідності даних супровідних документів, а також щодо належного складання таких документів, про що свідчать відмітки із підписом та печаткою вантажоодержувача – Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” у товарно-транспортній накладній №3550 від 25-30.11.2020р. на суму 1258625,92 грн.

З огляду на зазначене, безпідставним є також посилання позивача на те, що товарно-транспортна накладна №3550 від 25-30.11.2020р. на суму 1258625,92 грн. складена з порушенням вимог для оформлення таких документів.

Щодо заперечення відповідача про те, що прострочення поставки товару не настало, оскільки позивач другу частину передоплати здійснив 19.11.2020р., а не протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку на оплату від 06.11.2020р. №2434-2 та листа постачальника про готовність до відвантаження товару від 06.11.2020р. вих.№01/11, суд зазначає таке.

Так, частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Однак, слід зазначити, що відповідачем не доведено того, що внаслідок здійснення позивачем другої частини передоплати 19.11.2020р., він не міг здійснити поставку товару впродовж 5 календарних днів після отримання цієї передоплати. Докази які б могли свідчити про наявність таких обставин в матеріалах справи також відсутні. Водночас, предметом спору є не прострочення оплати товару, а прострочення його поставки.

Враховуючи наведене, посилання відповідача на частину 4 статті 612 Цивільного кодексу України є безпідставним.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, пунктом 10.3. договору передбачено, що у разі порушення строків поставки товару згідно даного договору постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення неустойки в розмірі 44051,91 грн. за сім календарних днів прострочення поставки товару. Однак, враховуючи те, що судом встановлено факт такого прострочення на один календарний день, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Зокрема суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 6293,13 грн. неустойки за один календарний день прострочення поставки товару.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №358743 від 18.12.2020р. на суму 2102,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 300,29 грн. судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехцентр» (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Курмановича, будинок 2, ідентифікаційний код 39044726) на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11, ідентифікаційний код 00186542) неустойку у сумі 6293,13 грн. та судовий збір в розмірі 300,29 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.03.2021р.

Суддя М.М. Петрашко