Рішення № 95239596, 08.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. Справа № 911/2876/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Вест» від 28.01.2021 про прийняття додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Вест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод»

про стягнення 958822,49 грн

за відсутності представників сторін у зв`язку з їх неявкою

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Вест» (далі – позивач, ТОВ «Агро Вест») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (далі – відповідач, ТОВ «БКЗ») про стягнення( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. № 26/11 від 26.11.2020) 958822,49 грн, з яких: 856155,60 грн основного боргу, 11356,00 грн 3% річних та 91310,89 грн пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «БКЗ» на користь ТОВ «Агро Вест»: 856155,60 грн основного боргу, 11318,17 грн 3% річних, 45272,68 грн пені та 13691,20 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Через канцелярію суду 29.01.2021 ТОВ «Агро Вест» подано заяву про прийняття додаткового рішення у справі.

Обгрунтовуючи подану заяву, ТОВ «Агро Вест» посилається на те, що у позовній заяві позивач просив покласти на ТОВ «БКЗ» витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 150000,00 грн, відповідно до поданих, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, документів, згідно зі ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2021 розгляд заяви ТОВ «Агро Вест» від 28.01.2021 про прийняття додаткового рішення у справі призначено на 08.02.2021.

У судове засідання 08.02.2021 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши подану заяву в сукупності з матеріалами справи, суд дійшов висновку щодо її часткового задоволення, виходячи з такого.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом установлено, що ТОВ «Агро Вест» у прохальній частині позовної заяви викладено вимогу про покладення на ТОВ «БКЗ» витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 150000,00 грн, відповідно до поданих, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, документів, згідно зі ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 8ст. 129 ГПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення суду в даній справі було ухвалено 25.01.2021, а отже п`ятиденний строк для подання до суду доказів, що підтверджують розмір та здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув01.02.2021 (з урахуванням того, що останній п`ятий день строку припадав на вихідний день).

Суд установив, що заяву про прийняття додаткового рішення ТОВ «Агро Вест» подано до суду 29.01.2021, що підтверджується штампом Господарського суду Київської області про отримання вхідної кореспонденції.

Відтак позивач дотримався передбаченого частиною 8 ст.129 ГПК України строку.

ТОВ «БКЗ» у відзиві на позовну заяву виклав заяву про зменшення суми витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, до розміру не більше ніж 15000,00 грн.

На думку відповідача, зважаючи на предмет позову (стягнення заборгованості за звичайним договором поставки), враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг (складення та подання позовної заяви), витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 150000,00 грн не є співмірними з предметом позову та нескладністю юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи оплату боргу відповідачем в більшій частині ще до відкриття провадження у справі, та є надмірними. У зв`язку з цим відповідач просив суд зменшити суму витрат на правову допомогу, яка підлягає до стягнення з відповідача, до розміру – не більше 15000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога ТОВ «Агро Вест» у даній справі надавалась адвокатом Сергєєвим Петром Олександровичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви було надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6130, виданого 12.07.2018, довіреність № 1 від 29.09.2020 та копію договору про надання правової допомоги № 28/09 від 28.09.2020.

Судом установлено, що між Адвокатським об`єднанням «Ювіто» (об`єднання), в особі голови об`єднання Сергєєва П.О., та ТОВ «Агро Вест» (замовник) 28.09.2020 укладено договір про надання правової допомоги № 28/09 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого об`єднання бере на себе зобов`язання надавати замовнику правову допомогу, з стягнення заборгованості з ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод» за договором поставки кукурудзи № 43/БКЗ від 21.03.2019 на користь замовника, а замовник бере на себе зобов`язання приймати та оплачувати вартість такої правової допомоги.

По договору замовник доручає, а об`єднання виконує захист, представництво та інші види правової допомоги на умовах і в порядку, визначені даним договором, а замовник зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.2. Договору).

За умовами п. 2.7. Договору об`єднання вважається таким, що виконало свої зобов`язання за цим Договором, з моменту підписання сторонами акту приймання передачі виконаних робіт, в іншому випадку відповідно п. 5.2.

У пункті 5.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість правової допомоги (гонорар) об`єднання за цим Договором становить 150000,00 грн та фіксується сторонами у актах приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг/правової допомоги. Замовник має право вимагати від об`єднання звіту про надану правову допомогу.

Згідно з п. 5.2. Договору не пізніше 5 (п`ятого) робочого дня місяця наступного за днем надання послуг сторони зобов`язуються підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг/правової допомоги (надалі також – «Акт») сформований об`єднанням.

Правова допомога об`єднання оплачується замовником протягом 5-ти днів з моменту виставлення рахунку (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами.

Між сторонами 27.01.2021 складено та підписано акт надання послуг № 1, відповідно до якого загальна вартість послуг, наданих об`єднанням замовнику на підставі вказаного Договору, склала 150000,00 грн.

Також до заяви про прийняття додаткового рішення долучено копію звіту до Договору про надання юридичних послуг, складеного об`єднанням 27.01.2021 на підтвердження надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 28.09.2020 № 28/09. Відповідно до цього звіту об`єднанням було надано замовнику наступні послуги з правової допомоги:

- 28.09.2020 – аналіз документів по та написання позовної заяви до Бориспільського комбікормового заводу (5:00 год.);

- 29.09.2020 – написання заяви про забезпечення позову, прорахунок штрафних санкцій до позовної заяви до Бориспільського комбікормового заводу (3:45 год.);

- 30.09.2020 – копіювання додатків до позовної заяви, формування пакету документів для подання позову до суду (6:25 год.);

- 01.10.2020 – направлення позовної заяви з додатками та заяви про забезпечення позову на адресу відповідача та до суду (1:30 год.);

- 16.11.2020 – виїзд до суду та участь в судовому засіданні по справі за позовом Бориспільського комбікормового заводу (2:00 год.);

- 26.11.2020 – аналіз платіжних доручень щодо здійснених відповідачем оплат, після подання позову до суду. Написання заяви про зменшення розміру позовних вимог по справі за позовом до Бориспільського комбікормового заводу; формування пакету документів для направлення заяви про зменшення позовних вимог відповідачеві та до ГС Київської області. Направлення заяви відповідачеві (3:30 год.);

- 07.12.2020 – виїзд до суду та участь в судовому засіданні по справі за позовом до Бориспільського комбікормового заводу (1:30 год.);

- 17.12.2020 – ознайомлення з відзивом на позовну заяву та формування позиції щодо тверджень викладених у відзиві на позовну заяву (1:30 год.);

- 11.01.2021 – виїзд до суду та участь в судовому засіданні по справі за позовом до Бориспільського комбікормового заводу (2:00 год.);

- 25.01.2021 – виїзд до суду та участь в судовому засіданні по справі за позовом до Бориспільського комбікормового заводу (2:30 год.);

- 27.01.2021 – написання заяви про прийняття додаткового рішення. Формування пакету документів та їх направлення до суду (2:15 год.).

Досліджуючи надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих ТОВ «Агро Вест» доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Сергєєвим П.О. професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас суд зауважує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони (в даному випадку – відповідача), відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також – чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4ст. 126 ГПК України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, а також у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1785/18 та від 18.11.2019 у справі № 908/374/19.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, наданий позивачем звіт до Договору про надання юридичних послуг, складений 27.01.2021 Адвокатським об`єднанням «Ювіто», містить детальний опис наданих об`єднанням послуг з правової допомоги та кількість витраченого адвокатом часу. При цьому в указаному звіті не зазначена вартість кожної з наданих послуг та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За надані послуги з правової допомоги сторонами в акті надання послуг № 1 від 27.01.2021 встановлено фіксовану суму гонорару в розмірі 150000,00 грн. Разом з тим акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 150000,00 грн, стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, у розумінні приписів частини 4 статті 129 ГПК України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, з огляду на що суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Такі висновки суд обґрунтовує наступним.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності та фактично є спором про стягнення заборгованості за договором поставки із застосуванням пункту договору щодо наслідків прострочення грошового зобов`язання (пеня) та статті 625 Цивільного кодексу України (3% річних), до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Судом також враховано, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, відповідач не заперечував факту наявності заборгованості.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не є складною та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.

Враховуючи фактичні обставини справи та критерії розумності судових витрат, беручи до уваги предмет позовних вимог, час, який витратив адвокат на надання послуг позивачу, тривалість розгляду, складність справи та ціну позову, а також заяву відповідача про зменшення витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, суд установив наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які заявлено до стягнення з відповідача.

Таким чином, з урахуванням норм ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Вест» від 28.01.2021 про прийняття додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46; код ЄДРПОУ 42362447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Вест» (04080, м. Київ, вул. Турівська, буд. 38; код ЄДРПОУ 37391848) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.03.2021.

Суддя О.В. Щоткін