Ухвала суду № 95239542, 01.03.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" березня 2021 р. Справа № 911/553/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши заяву Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (ідентифікаційний код 36359583) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Гуд Лайн» (ідентифікаційний код 31689226) заборгованості у розмірі 428, 37 грн, що виникла внаслідок порушення умов Договору оренди №352 індивідуально визначного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011

встановив:

Головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Приватного підприємства «Гуд Лайн» про стягнення заборгованості за Договором оренди № 352 індивідуально визначного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 в розмірі 428, 37 грн, з яких: 405, 25 грн основного боргу та 23, 12 грн пені.

Дослідивши матеріали наведеної вище заяви Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у видачі судового наказу, зважаючи на таке.

Положеннями ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 509, ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З аналізу вказаних норм чинного законодавства, слідує, що пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією. Вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Отже, вимоги в частині стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Отже, заявлена Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради вимога про видачу судового наказу в частині стягнення з боржника 23, 12 грн пені не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Беручи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за поданою Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради заявою про видачу судового наказу в частині стягнення з Приватного підприємства «Гуд Лайн» 23, 12 грн пені, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника, що згідно ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст. 148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у видачі судового наказу за поданою Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради заявою про видачу судового наказу в частині стягнення з Приватного підприємства «Гуд Лайн» 23, 12 грн пені, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Ухвала складена та підписана 01.03.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку – до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема