Рішення № 95239462, 25.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2021Справа № 910/18843/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Єрмак Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудактив», Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асінг Групп», м. Київ

про стягнення 51 303,70 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудактив» (далі - ТзОВ «Укрбудактив»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асінг Групп» (далі - ТзОВ «Асінг Групп») про стягнення 51 303,70 грн заборгованості, в тому числі: 47 310,00 грн - основного боргу та 3 993,70 грн - пені, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором на поставку товару №19КР/2111 від 21.11.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 25.01.2021.

25.01.2021 у судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, внаслідок чого суд оголосив перерву в судовому засіданні до 25.02.2021.

23.02.2021 через електронну пошту суду представник позивача подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із завантаженістю в інших судових справах, а також просив здійснювати подальший розгляд справи в режимі відеоконференції.

Суд відмовив ТзОВ «Укрбудактив» у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, з огляду на приписи статті 248 ГПК України, якою передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Приймаючи до уваги, що провадження у справі відкрито 04.12.2020, суд обмежений строком, встановленим законодавством на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТзОВ «Асінг Групп» ТзОВ «Асінг Групп» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудактив» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асінг Групп» (далі - покупець) укладено договір №19КР/2111 на поставку товару, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, товар партіями, у кількості та ціні, які вказуються у рахунках, накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.2. договору покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

У відповідності до п. 2.1. договору, загальна вартість договору складає 885 000,00 грн, яка розраховується з урахуванням податку на додану вартість та конкретизується у накладних до цього договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється покупцем згідно виставлених постачальником рахунків протягом 5-ти банківських днів; остаточний розрахунок у розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється покупцем протягом 15 банківських днів з дати прийому товару.

В п. 6.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату поставленого постачальником товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення з оплати.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 8.1. договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов цього договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 132 750,00 грн згідно видаткових накладних № РН-0000356 від 25.11.2019, № РН-0000374 від 10.12.2019 та № РН-0000382 від 17.12.2019.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 85 440,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору на поставку товару №19КР/2111 від 21.11.2019, позивач просить суд стягнути з ТзОВ «Асінг Групп» заборгованість у розмірі 47 310,00 грн, а також пеню в сумі 3 993,70 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на поставку товару №19КР/2111 від 21.11.2019, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 132 750,00 грн, проте останній за поставлений товар розрахувався частково в сумі 85 440,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Асінг Групп» виникла заборгованість у розмірі 47 310,00 грн.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється покупцем згідно виставлених постачальником рахунків протягом 5-ти банківських днів; остаточний розрахунок в розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється покупцем протягом 15 банківських днів з дати прийому товару.

Судом встановлено, що в порушення умов п. 2.2. договору відповідач у визначений термін оплату за поставлений товар в повному обсязі не здійснив.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Асінг Групп» порушено умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 47 310,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3 993,70 грн, нарахованої на суму боргу по кожній видатковій накладній окремо.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого постачальником товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення з оплати.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що її розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо позовної вимоги ТзОВ «Укрбудактив» про стягнення з ТзОВ «Асінг Групп» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано договір про надання юридичних послуг № 28/02/2020 від 28.02.2020, укладений між ТзОВ «Укрбудактив» та ПП «Правовий центр-Гарант», відповідно до якого вартість послуг складає 9 600,00 грн, рахунок-фактуру № 28/02/2020 від 28.02.2020 на суму 9 600,00 грн та платіжне доручення № 4123 від 06.03.2020 на суму 9 600,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану Приватним підприємством «Правовий центр-Гарант», у розмірі 9 600,00 грн, що має наслідком задоволення цієї вимоги.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудактив» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асінг Групп» (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 20; ідентифікаційний код 39662259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудактив» (50106, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Коломійцівська, будинок 25/1, офіс 212; ідентифікаційний код 38334906) заборгованість у розмірі 47 310 (сорок сім тисяч триста десять) грн 00 коп., пеню в сумі 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 70 коп., витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. та 2 102 ( дві тисячі сто дві) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 02.03.2021.

Суддя В.В. Бондарчук