Рішення № 95237462, 02.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року м. Київ № 640/20752/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби України та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 7137,42 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7137,42 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 грошових коштів та стягнути з Головного управління Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції в розмірі 839,38 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 429 грн.;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану протиправною бездіяльністю у розмірі 20000,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він як спадкоємець ОСОБА_2 має право на отримання податкової знижки у розмірі 7137,42 грн., що підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18, однак ГУ ДПС у м. Києві відповідні грошові кошти не нараховані та не виплачені позивачу, що і стало підставою для звернення його до суду із даним адміністративним позовом.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, з урахуванням того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18 не було зобов`язано контролюючий орган нарахувати та виплати податкову знижу.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України в порядку статті 76 розділу II ПК України та вимог статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи поданої за 2017 рік ОСОБА_2 .

За результатом проведеної перевірки 09.07.2018 відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи №1834/26-15-13-11-28 у висновках якого зазначено, що у громадянина ОСОБА_2 відсутні законодавчі підстави для нарахування податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом за наслідками 2017, оскільки платником не підтверджено копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача) понесені витрати. Також, зазначено, що при розрахунку суми податку на яку зменшуються податкові зобов`язання у зв`язку з використанням права на податкову знижку було встановлено завищення суми доходу утриманого (перерахованого) податку з доходів фізичних осіб, оскільки задекларовані дані в податковій декларації про майновий стан і доходи від 08.02.2018 не відповідають даним ЦБ ДРФО ДФС України.

28.08.2018 на підставі вищезазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0247551311, яким платнику податків ОСОБА_2 (податковий номер платника податків НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 7 137,42 грн. у зв`язку з порушенням підпунктів 14.1.170, 166.2.1, 166.3.1, 166.4.2 та пункту 175.1 ПК України.

Одночасно, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданим 05.03.2018 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві. 26.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_2 , 1970 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син - ОСОБА_1 . Спадщина складається з квартири АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Явдюк Н.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.03.2008 за реєстровим № 1030 та зареєстрованим у Київському МБТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 19.03.2008 у реєстровій книзі №д.525-302 за реєстровим № 7801.

Вищевказане нерухоме майно є предметом іпотеки у відповідності до пункту 1.2 Іпотечного договору № 20-0432/3-1 від 13.03.2008, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002). За умовами Договору іпотекодавець зобов`язаний не пізніше 05.03.2028 повернути іпотекодержателю кредит та, зокрема, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10% річних. У відповідності до пункту 1.1 Договору погашення кредиту здійснюється не пізніше 07 числа кожного місяця починаючи з 07.04.2008 і закінчуючи 07.03.2028.

Вказані обставини встановленні в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0247551311 від 28.08.2018.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, провадить безоплатні роз`яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації, у тому числі шляхом проведення відповідних навчань, семінарів тощо, забезпечує безоплатне надання бланків податкових декларацій з цього податку, інших розрахунків, передбачених цим розділом, контролюючими органами за першим запитом платника цього податку (п. 166.5 статті 166 ПК України).

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що батьком позивача була подано заява про отримання податкової знижки у розмірі 7137,42 грн. однак контролюючим органом, за наслідком розгляду такої заяви прийнято податкове повідомлення-рішення яким платнику податків ОСОБА_2 (податковий номер платника податків НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 7 137,42 грн. у зв`язку з порушенням підпунктів 14.1.170, 166.2.1, 166.3.1, 166.4.2 та пункту 175.1 ПК України.

Між тим, вказане податкове повідомлення-рішення скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18, яке набрало законної сили.

У вказаному рішенні зазначено про наступні обставини: «Судом встановлено, що ОСОБА_2 при поданні до податкового органу декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік самостійно визначено суму, на яку зменшується податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку використанням права на податкову знижку у сумі 7137,42 грн. Однак, на підставі акту від 09.07.2018р. №1834/26-15-13-11-28 відповідачем було відмовлено позивачу в праві на включення до податкової знижки частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом у зв`язку з тим, що платником не підтверджено копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача) понесені витрати.

Так, ОСОБА_2 для реалізації права на отримання податкової знижки до податкового органу надано меморіальні ордери за 2017р., копію договору купівлі-продажу квартири, копію іпотечного договору, довідку про заробітну плату за 2017р., копію паспорту та РНОКПП.

Таким чином, при декларуванні права на податкову знижку ОСОБА_2 дотримано вимоги п.166.2.1 ст.166 ПК України.».

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18 встановлено факт наявності у ОСОБА_2 права на отримання податкової знижки у розмірі 7137,42 грн. та безпідставність відмови контролюючого органу ОСОБА_2 в праві на включення до податкової знижки частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом у зв`язку з тим, що платником не підтверджено копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача) понесені витрати.

18.07.2020 позивач звернувся до контролюючого органу з метою перерахування на його рахунок, як спадкоємця ОСОБА_2 податкової знижки у розмірі 7137,42 грн., з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18.

Разом з цим, жодної відповіді на вказану заяву відповідачем не надано, під час подання останнім відзиву на позовну заяву не повідомлено.

Таким чином, на думку суду, контролюючим органом допущено протиправну бездіяльність в частині не розгляду заяви позивача від 18.07.2020 та відсутності прийняття рішення щодо порушених позивачем питань.

Суд проаналізувавши в сукупності матеріли справи погоджується частково із відповідачем, а саме в тій частині, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18 не було зобов`язано контролюючий орган нарахувати та сплатити ОСОБА_1 податкову знижу у розмірі 7137,42 грн.

Варто наголосити, що скасування судом податкового повідомлення-рішення мало своїм наслідком відсутність обов`язку позивача, як спадкоємця ОСОБА_2 сплатити відповідні грошові зобов`язання, які визначені таким рішенням.

З огляду на вказане позовні вимоги позивача не можуть бути задоволенні з тих підстав, якими він обґрунтовує останні.

Проте, суд враховує, що згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Варто наголосити, що обставини реалізації ОСОБА_2 свого права на отримання податкової знижки у розмірі 7137,42 грн. реалізовано за життя, таке право підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18 і право на отримання позивачем таких коштів входить, на думку суду, до складу спадщини, а тому, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача, як спадкоємця ОСОБА_2 визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у м. Києві щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2020 та не прийняття ним рішення, за наслідком розгляду такої заяви, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18 та наявність підстав для зобов`язання контролюючого органу вчинити такі дії.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом виходу за межі позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2020 та не прийняття ним рішення, за наслідком розгляду такої заяви, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2020 та прийняти рішення, за наслідком розгляду такої заяви, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №826/16090/18.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева