Рішення № 95237453, 22.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Київ № 640/1757/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянувши за участі представника позивача Синюхіної І.В., відповідача Кондратенко О.В., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про за участі третьої особи визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (Концерн РРТ)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком", в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд Визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №2039 від 5 грудня 2019 року "Про створення багатоканальної телемережі у діапазоні 174-230МГц (МХ-7)".

Позовні вимоги мотивовано посиланням на порушення частини 5 ст. 23 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» та п. 3.1, 3.4 «Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги», затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 28 грудня 2011 р. № 2979.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з посиланням на приписи Плану заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 788 та Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 № 1684.

Крім того, відповідач стверджує про відсутність порушеного права позивача, з огляду на відсутність у позивача ліцензії для здійснення виду діяльності, щодо якого прийнято оспорюваний акт.

Третьою особою позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій відповідача та оспорюваного рішення. При цьому, третя особа стверджує про призначення Концерну РРТ оператором багатоканальної мережі МХ - 7 закріплено у вищезазначених нормативно правових актах, та не порушує прав позивача.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2019 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач) було прийнято Рішення № 2039 «Про створення багатоканальної телемережі у діапазоні 174-230 МГц (МХ-7)» (далі - рішення).

Преамбула даного рішення містить посилання на План заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 N 788-р, щодо залучення до розбудови національної цифрової мережі Концерну РРТ, замовлені Національною радою і отримані від ДП "УДЦР" висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України у смузі частот метрового діапазону 174 - 230 МГц для 158 населених пунктів, лист Концерну РРТ від 23.10.2019 N 3869/11-02.

Також, дана преамбула містить посилання на статті 22, 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору.

У відповідності до оспорюваного рішення було створено загальнонаціональну цифрову багатоканальну телемережу (МХ-7) у діапазоні частот 174 - 230 МГц у стандарті DVB-T2, яка охоплює 158 населених пунктів, (п.1) визначено оператором загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7 Концерн РРТ та вирішено зазначити це в конкурсних умовах при оголошенні конкурсу на мовлення (п.2).

Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, а також визначення правових, економічних, соціальних, організаційних умов їх функціонування, спрямованих на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань регулює Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 № 3759-XII (надалі - Закон).

Частиною 4 ст.7 Закону визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», канали мовлення, мережі мовлення та телемережі, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, створюються та/або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України та Плану розвитку.

Пунктами 3.11, 3.15 Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженому Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01 грудня 2010 року № 1684 (зі змінами та доповненнями) визначено, що Національна рада сприяє здійсненню мовлення ліцензіатами місцевої категорії мовлення, які використовують аналоговий стандарт, але не отримали ліцензії на цифрове мовлення, якщо таке мовлення не створює завад цифровому мовленню, шляхом створення місцевих цифрових каналів мовлення за наявності висновків УДЦР.

З метою реалізації прав телерадіоорганізацій на переоформлення чинних ліцензій у зв`язку з упровадженням цифрового телебачення Національна рада звертається до УДЦР щодо визначення вільного радіочастотного ресурсу, придатного для створення місцевих цифрових каналів мовлення, у порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до пропозицій, наданих місцевими телерадіоорганізаціями.

Пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», в свою чергу, визначено, що Державне госпрозрахункове підприємство «Український державний центр радіочастот» здійснює підготовку висновків на безпосереднє замовлення для Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення.

Відповідно до частин 1-3 статті 25 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», за результатами відкритих конкурсів здійснюється видача ліцензій на мовлення, пов`язане з використанням радіочастотного ресурсу, а також мовлення на вільних каналах багатоканальних мереж.(ч.1)

Конкурс на отримання ліцензії ініціюється, оголошується і проводиться Національною радою. Національна рада може ініціювати проведення конкурсу за власною ініціативою або за відповідним зверненням телерадіоорганізації.

Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення, мереж мовлення, вільного часу на каналах (мережах) мовлення, а також у випадках, якщо, зокрема, отримано висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення (п. «а», ч.3 ст. 25).

Матеріали справи містять висновки про можливість користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення, отримані відповідачем, в межах підготовки оспорюваного рішення.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Відповідно до частини сьомої вищезазначеної правової норми визначено, що на конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на: ефірне мовлення; багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

При цьому, згідно з частиною восьмою статті 23, без конкурсів здійснюється видача ліцензій на: супутникове мовлення; кабельне мовлення; проводове мовлення; ефірне мовлення на каналі мовлення багатоканальної ефірної телемережі у випадку, передбаченому частиною дев`ятою статті 22 цього Закону; мовлення НСТУ в обсязі, визначеному статтею 5 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".

Логічним поясненням вищенаведеного випадку отримання ліцензій на конкурсних засадах щодо ефірного мовлення та багатоканальне мовлення, вбачається об`єктивно граничний розмір такого ресурсу, як радіочастотний ресурс України.

При цьому, оспорюваним рішенням третю особу визначено оператором загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі, без проведення будь - якого конкурсу.

Зазначене, на думку суду, могло бути визнано правомірним у випадку визначення такої можливості безпосередньо у Законі України, з мотивів суспільної необхідності чи державного інтересу.

Натомість, ні норми Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", ні норми Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не надають відповідачу права визначати оператора загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі, без проведення будь - якого конкурсу, на власний розсуд.

Так, згідно з Планом заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 788, Національній раді спільно з Концерном РРТ доручено опрацювати питання щодо концепції використання смуги радіочастот 174-230 МГц (п. 4 Плану заходів).

Пунктом 3.13 розділу II Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 № 1684 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2010 р. за № 1294/18589 (зі змінами, далі - План розвитку) передбачено, що Національна рада сприяє створенню місцевих цифрових каналів мовлення у стандарті DVB- Т/Т2 з метою забезпечення цифровим телевізійним мовленням населення, що проживає на території тимчасово окупованого Криму та непідконтрольних органам державної влади України територіях Донецької та Луганської областей, а також створенню загальнонаціонального мультиплексу з використанням потужностей державного оператора телекомунікацій Концерну РРТ у смузі частот метрового діапазону (174-230 МГц).

Абзацом другим пункту 3.18 розділу 3 вищезазначеного Плану розвитку визначено, що технічна розробка багатоканальних телемереж забезпечується визначеним Національною радою оператором багатоканальних телемереж відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та радіочастотний ресурс.

Суд доходить висновків, що вищезазначеною нормою законодавства, на яке посилається відповідач в оспорюваному рішенні та у відзиві на позов, передбачено співпрацю (використання потужностей) з третьою особою, натомість, не надано прав відповідачу на прийняття рішення про видачу третій особі ліцензії поза конкурсом.

Щодо посилань відповідача на те, що, згідно з визначенням статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оператор багатоканальної телемережі - суб`єкт господарювання (юридична чи фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної телемережі відповідно до вимог Закону України «Про телекомунікації» без права надання програмної (інформаційної) послуги, як на підставу для відхилення позовних вимог судом не приймаються, з огляду на наступне.

Крім вищенаведеного, стаття 1 зазначеного Закону містить визначення, що багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) - телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування.

Також, дана правова норма містить визначення, що ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж.

Отже, використання каналів багатоканальних телемереж, яке здійснюється оператором багатоканальної телемережі, потребує ліцензії на мовлення, яка, в свою чергу, відповідно до приписів частини сьомої статті 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», видається на конкурсних засадах.

Посилання відповідача на відсутність у позивача ліцензії, як на відсутність порушеного права позивача, судом не приймаються з огляду на те, що, позивач може бути заявником на її отримання, а не ліцензіатом.

З огляду на викладене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №2039 від 5 грудня 2019 року "Про створення багатоканальної телемережі у діапазоні 174-230МГц (МХ-7)".

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 02.03.2021.

Суддя С.К. Каракашьян