Рішення № 95236636, 23.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року справа № 580/3639/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Азот» до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Азот» звернулось до суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. ЗВП №59959397 від 13.08.2020 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржена постанова про опис та арешт майна позивача не містить суми, у розмірі якої накладено арешт, не містить обов`язкових реквізитів: відсутнє зазначення кількості кімнат (приміщень), їх площа та призначення кожного описаного та арештованого об`єкта нерухомого майна; відсутнє зазначення матеріалу стін об`єктів; відсутнє зазначення кількості поверхів кожного описаного та арештованого об`єкта нерухомого майна; відсутня інформація про підсобні приміщення та споруди кожного описаного та арештованого об`єкта нерухомого майна.

На думку позивача, недотримання державним виконавцем порядку та відсутність у постанові обов`язкових реквізитів свідчить про протиправність постанови і є підставою для скасування.

За твердженням позивача, відповідач мав отримати від банківської установи підтвердження про наявність грошових коштів, що обліковуються на всіх відкритих рахунках ПрАТ «АЗОТ», а також повинен був перевірити суми коштів у касах позивача, і у випадку підтвердження про відсутність грошових коштів на рахунках та у касах боржника у сумі, необхідній для покриття заборгованості за виконавчими документами проводити звернення стягнення на інше майно позивача. Відповідач, не встановивши наявність та суму коштів на банківських рахунках позивача та суму грошових коштів у всіх касах позивача, передчасно прийняв оскаржувану постанову.

У позові зазначено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №580/591/20 постанова директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.11.2019 про передачу виконавчого провадження №55037853 визнана протиправною та скасована. Тобто, документ, на підставі якого виконавчі провадження по всім вищевказаним виконавчим документам перебувають на виконанні у відповідача, скасований судом, а отже відповідач не має права вчиняти жодних заходів щодо їх примусового виконання.

Позивач зазначив, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 823/1029/17, виданого 13.12.2017 Черкаським окружним адміністративним судом, про стягнення з ПАТ «Азот» на користь УПФУ у м. Черкасах боргу у сумі 2 788 019,39 грн., закінчено ще 02.03.2020 у зв`язку із повним виконанням, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №55515712. Отже, відповідач виніс оскаржувану постанову про опис та арешт майна боржника при примусовому виконанні виконавчого документа, який вже виконаний боржником та виконавче провадження щодо якого вже закінчено, що додатково свідчить про протиправність такої постанови.

На підставі наведеного позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнав та зазначив, що боржник умисно ухиляється від виконання рішень судів, не надає інформацію про дебіторську заборгованість та не вживає відповідних заходів, ігнорує вимоги державного виконавця, що підтверджується: не поданням декларації про доходи та майно боржника та вартістю основних засобів, зокрема щодо майна, про рахунки у банках чи фінансових установах, про майно, яке перебуває у заставі або інших осіб, про кошти чи майно, належні позивачу від інших осіб за формою встановленою Міністерством юстиції України; не допуском державних виконавців до майна боржника, що перебуває на території підприємства.

У відзиві зазначено, що державним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт майна від 13.08.2020 відповідно до норм чинного законодавства, оскільки у оскаржуваній постанові державним виконавцем зазначено щодо кожного описаного об`єкта місце розташування, зазначено площу, реєстраційний номер та інші дані за якими можливо ідентифікувати об`єкт. Якщо боржник вважає, що опис майна здійснено неповно, він має право подати відповідне клопотання державному виконавцю про усунення розбіжностей/неточності, що розглядається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідачем зазначено, що згідно відомостей банківських установ коштів, які знаходяться на рахунках боржника не достатньо для задоволення законних вимог стягувачів. Для належного виконання рішень судів, що набрали законної сили, державним виконавцем накладено арешт на майно боржника. У відзиві зазначено, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі № 580/591/20 на яке позивач посилається у обґрунтування позивачем позовних вимог скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020, якою у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Азот» до департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено, тому постанова про передачу виконавчого провадження від 25.11.2019 є законною, що підтвердив суд апеляційної інстанції.

Відповідач зазначив, що окремі технічні помилки під час оформлення документації не спростовують наявної заборгованості і не можуть нівелювати вчинених процедур виконавцем для реалізації виконання рішень судів.

На підставі наведеного відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Вирішуючи питання чи заявлено позов до належного відповідача в адміністративній справі, суд зазначає, що згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VІІІ систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до абз. 3 пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є, зокрема, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Отже, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є належним відповідачем у справі, оскільки є самостійним органом державної виконавчої служби.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що 13.08.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні № 59959397.

Згідно вказаної постанови описано та накладено арешт на нерухоме майно, що належить позивачу, а саме: комплекс, до складу якого входить: заводоуправління (корпус 120) площею 6416,5 кв.м; заводоуправління з прохідною (корпус 101) площею 2999 кв.м; нежитлова будівля площею 2624,9 кв.м, яка складається із складової частини будівлі ВАСУП, К-124; нежитлова будівля - центральна лабораторія хімічного комбінату, К-112, загальною площею 7975,3 кв.м.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Частиною 5 статті 48 Закону № 1404 встановлено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, що необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону № 1404 виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Частиною 2 статті 52 Закону № 1404 встановлено, що виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 1404 не належать арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до частини 5 статті 52 Закону № 1404 у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Судом встановлено, що вимогою державного виконавця від 21.07.2020 № 59959397/24 зобов`язано директора ПрАТ «Азот» ЄДРПОУ 00203826 надати до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у триденний термін з моменту надходження вимоги, зокрема: декларацію про доходи та майно боржника, про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; інформацію про усі відкриті банківські рахунки ПрАТ «Азот» ЄДРПОУ 00203826 із зазначенням залишків коштів на рахунках підприємства боржника; письмову розшифровку за усіма видами доходу ПрАТ «Азот» ЄДРПОУ 00203826; копію балансу ПрАТ «Азот» ЄДРПОУ 00203826 у повному обсязі, з усіма додатками на повним переліком майна підприємства - боржника; детальну інформацію про наявність рухомого та нерухомого майна що належить боржнику на праві власності; копії технічної та правовстановлюючої документації на усе рухоме та нерухоме майно боржника; виписку з касової книги з 01.01.2020 до дати отримання даної вимоги; дані про поточну кредиторську та дебіторську заборгованість, інформацію про випуск цінних паперів, інформацію про кошти та майно, що належить боржнику та перебуває у інших осіб; інформацію про усі земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні боржника та ін. У вимозі наявне попередження про кримінальну відповідальність за невиконання та перешкоджання виконанню судових рішень.

Судом встановлено, що позивачем не виконано вимогу щодо надання відомостей «про кошти та майно, належні йому від інших осіб». Згідно з ПБО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну. Згідно з п. 5 цього стандарту дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначено її суму.

24.07.2020 до відповідача надійшов лист АТ «Сбербанк» у відповідь на вимогу від 03.07.2020, де зазначено, що станом на початок дня 08.07.2020 на ім`я ПрАТ «Азот» ЄДРПОУ 00203826 в АТ «Сбербанк» відкриті рахунки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , валюта 978 залишок коштів - 0, валюта 643 - 0, валюта 980 - 1683,87, валюта 840 - 0; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , валюта 978 залишок коштів - 0, валюта 643 - 0, валюта 980 - 0, валюта 840 - 0; НОМЕР_6 НОМЕР_5 , валюта 980 - 0, валюта 840 - 0. До листа додано виписку за особовими рахунками з 01.10.2018 до 08.07.2020.

29.07.2020 відповідачем прийнято постанову ЗВП № 59959397 про арешт коштів боржника якою накладено арешт на кошти у межах суми 2 385 459 066,81 грн, що перебувають у всіх касах ПрАТ «Азот» ЄДРПОУ 00203826 та надходять до них. У постанові зазначено, що вона належить негайному виконанню з моменту надходження. Головному бухгалтеру ПрАТ «Азот» повідомлено про виконання постанови у 3-денний термін з моменту надходження.

29.07.2020 відповідачем прийнято постанову ЗВП № 59959397 про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук 100 одиниць транспортних засобів, належних боржнику.

29.07.2020 відповідачем направлено до Головного управління Національної поліції в Черкаській області подання щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності керівника ПрАТ «Азот» ОСОБА_1 за фактом умисного невиконання рішень суду та незаконних дій щодо майна на яке накладено арешт або яке описано чи належить конфіскації на підставі виконавчих документів, що входять до складу ЗВП №59959397. У поданні зазначено про відсутність коштів на рахунках у банківських установах, що підтверджено відповідями банківських (фінансових) установ, місцезнаходження майна на яке накладено арешт та яке оголошено у розшук боржником державному виконавцю не повідомлено, майно приховується.

Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.08.2020 відповідачу повідомлено, що за результатами розгляду подання відповідно до вимог частини 1, 4 статті 214 КПК України внесено відомості до ЄРДР від 07.08.2020 за №1202251010003050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Частиною 2 статті 56 Закону № 1404 встановлено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом прийняття постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника приймається виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Згідно частини 3 статті 56 Закону № 1404 арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Частиною 4 статті 56 Закону № 1404 встановлено, що копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Згідно з частиною 5 статті 56 Закону № 1404 про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; якщо опису належить транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

У зв`язку з відсутністю коштів позивача у необхідній сумі на відомих відповідачу рахунках, що підтверджено відомостями банків, невиконанням головним бухгалтером постанови про арешт коштів у касах ПрАТ «Азот», відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 13.08.2020 ЗВП № 59959397 про опис та арешт майна (коштів) боржника - описано та накладено арешт на нерухоме майно.

Надаючи оцінку твердженню позивача про недотримання відповідачем послідовності вчинення виконавчих дій під час прийняття оскаржуваної постанови та неналежному оформленні документації, суд зазначає, що відповідачем дотримано послідовність накладення арешту, тобто у першу чергу звернено стягнення на кошти боржника (у касах, на рахунках) та дії щодо рухомого майна (транспортні засоби), і після вчинено відповідні дії спрямовані на виконання судових рішень шляхом накладення арешту на кошти на рахунках у банках та у касах ПрАТ «Азот», прийнято постанову від 13.08.2020 про опис та арешт майна боржника ЗВП № 59959397.

Оцінюючи твердження позивача про відсутність у оскаржуваній постанові обов`язкових реквізитів, а саме суми, у розмірі якої накладено арешт та характеристики об`єктів нерухомості, суд зазначає, що державним виконавцем вказано матеріали стін, площу приміщень, ідентифікуючі відомості згідно Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, в постанові вказано, що опис складено виходячи із зовнішнього вигляду будівель та наявних документів із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки боржником не надано доступу до середини приміщень.

Наведена постанова складена у присутності двох понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили вірність викладених у ній відомостей своїми підписами.

В контексті наведеного, суд зазначає, що боржник не повинен отримувати вигоду за рахунок своїх же протиправних дій щодо недопуску державного виконавця до приміщень та в подальшому вказувати на недоліки постанови про арешт нерухомого майна.

Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі № 904/1069/18 (ЄДРСР 84944538) зроблено висновок, що не зазначення виконавцем у постанові опису та арешту майна боржника інформації щодо площі кожного приміщення, що є складовою нерухомого майна, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, позаяк це не свідчить про те, що такими діями виконавця було порушено права чи свободи боржника. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази щодо звернення позивача до відповідача із клопотанням про усунення недоліків щодо опису майна.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова містить суми, що належать стягненню за судовими рішеннями у контексті забезпечення виконання яких відкрито виконавчі провадження, об`єднані у зведене виконавче провадження № 59959397.

Оцінюючи твердження представника позивача, що відповідачем не звернено стягнення на дебіторську заборгованість позивача, що відповідно до балансового звіту (наданого органу статистики) форми № 1 станом на 30.06.2020 становить 18048265604,37 грн., суд зазначає про таке.

Наданий у судове засідання 30.09.2020 звіт форми № 1 станом на 30.06.2020, подано до Центру обробки електронних звітів Держстату України 27.07.2020 щодо наявних відомостей про дебіторську заборгованість та не наданий до податкових органів. Згідно з частиною 2 статті 48 та частиною 1 статті 52 Закону № 1404 не передбачено, що зверненню стягнення на майно боржника передує звернення стягнення на дебіторську заборгованість.

У матеріалах справи відсутні докази, що позивачем на вимогу відповідача від 21.07.2020 № 59959397/24 надано відомості щодо наявної дебіторської/кредиторської заборгованості контрагентів або пояснення щодо поважності причин невиконання зазначеної вимоги.

Статтею 54 Закону № 1404 встановлено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону № 1404 боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Оцінюючи твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови у зв`язку із скасуванням рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №580/591/20 постанови від 25.11.2019 про передачу виконавчого провадження №55037853 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №580/591/20 постанова директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.11.2019 про передачу виконавчого провадження №55037853 та приєднання до ЗВП № 59959397 визнана протиправною та скасована.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 № 580/591/20 апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову ПрАТ «Азот» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, відмовлено.

Отже, станом на момент вирішення спору постанова від 25.11.2019 про передачу виконавчого провадження є чинною, тому державним виконавцем правомірно вчиняються виконавчі дії в межах зведеного виконавчого провадження № 59959397.

Оцінюючи твердження позивача про закінчення виконавчого провадження №55515712 з примусового виконання виконавчого листа №823/1029/17 від 13.12.2017 у зв`язку із повним виконанням, суд зазначає, що оскаржена постанова від 13.08.2020 прийнята у рамках зведеного виконавчого провадження № 59959397, тому фактичне виконання виконавчого листа №823/1029/17 жодним чином не впливає на здійснення процедури примусового виконання у зведеному виконавчому провадженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» та п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко