Рішення № 95234399, 17.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 р. Справа№200/11293/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., представника відповідача - Сельська О.З., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про стягнення коштів.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора в якій просив:

- стягнути з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2016 по 19.11.2017 у сумі 274559,30 грн.;

- стягнути з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи під час вимушеного прогулу з 20.11.2017 по 28.04.2020 у сумі 590474,27 грн;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області №219к від 06.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Київської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службою прокуратури Київської області, або, у разі її ліквідації на день ухвалення рішення, іншу з аналогічними функціональними обов`язками;

- стягнути з прокуратури Київської області (на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.05.2020 по день фактичного поновлення на роботі, розрахований згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою ПКМУ від 08.02.1995 №100;

- зобов`язати прокуратуру Київської області скасувати в трудовій книжці запис про звільнення ОСОБА_1 з прокуратури Київської області. Ухвалою суду від 02.12.2020 виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури в частині позовних вимог про стягнення з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2016 по 19.11.2017 у сумі 274559,30 грн., та стягнення з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи під час вимушеного прогулу з 20.11.2017 по 28.04.2020 у сумі 590474,27 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виплатив позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2016 по 19.11.2017, а також за період з 20.11.2017 по 28.04.20120 різницю в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи, що призвело до порушення його прав та гарантій.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов у якому зазначив, що на виконання рішення суду та за заявою позивача прокурором Київської області 20.11.2017 прийнято наказ № 312к, поновлено ОСОБА_1 на посаді, виплачено позивачу середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 70478,70 грн. Прокуратура Київської області у повному обсязі виконала постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016, шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення та виплачено позивачу середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу. Враховуючи надходження від позивача заяви про відтермінування виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016 у справі № 826/10460/16, прокуратурою області його виконання здійснено в добровільному порядку після надходження заяви позивача про виконання рішення суду, що виключає вину прокуратури Київської області у затримці виконання судового рішення. З урахуванням викладених обставин, підстави для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 02.11.2016 по 20.11.2017 ОСОБА_1 відсутні. Після ліквідації управління нагляду у кримінальному провадженні, ОСОБА_1 продовжував обіймати посаду, яка скорочена та виконував повноваження прокурора без переведення на іншу роботу за що отримував заробітну плату із збереженим посадовим окладом, що підтверджується табелями обліку робочого часу. Таким чином вимоги стосовно зобов`язання прокуратури області здійснити виплати у зв`язку із виконанням позивачем нижчеоплачуваної роботи теж є безпідставними.

Ухвалою суду від 03.12.2020 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.12.2020.

Ухвалою суду від 17.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2021.

27.01.2021 відкладено розгляд справи до 17.02.2021 для надання додаткових доказів.

Сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2015 наказом Прокуратури Київської області, ОСОБА_1 (далі - позивач) призначено на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області з 27.01.2015 в порядку переведення з прокуратури м. Києва.

01.07.2016 позивача звільнено з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області наказом прокурора Київської області № 375к, у зв`язку з реорганізацією органів прокуратури та скороченням кількості прокурорів прокуратури Київської області відповідно до вимог п. 9 частини першої ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» та п. 1 частини першої ст. 40 КЗпП України

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Прокуратури Київської області про:

- визнання протиправним та скасування наказу прокурора Київської області від 01.07.2016 № 375к про звільнення позивача з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області;

- зобов`язання відповідача поновити позивача на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та Державної прикордонної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Київської області;

- зобов`язання відповідача нарахувати (обчислити) та виплатити Прокуратури Київської області заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.07.2016 по дату фактичного поновлення на роботі, яку обчислити у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, провівши її індексацію відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078;

- стягнення з прокуратури Київської області на користь позивача моральної шкоди в розмірі 300000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016 по справі 826/10460/16, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017, позовні вимоги було задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Київської області від 01.07.2016 № 375к про звільнення позивача із займаної посади;

- поновлено позивача на посаді, з якої його було звільнено;

- стягнуто з Прокуратури Київської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 70478,70 грн.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині адміністративного позову відмовлено.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016, ОСОБА_1 наказом від 20.11.2017 № 312к, скасовано наказ від 01.07.2016 № 375к, поновлено на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області. Виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 70478,70 грн., за період з 01.07.2016 по 02.11.2016.

Наказом Прокурора області від 27.12.2017 № 330к, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Київської області з 28.12.2017 звільнивши його з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області.

Наказом Прокурора області від 06.04.2018 № 63к, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області з 10.04.2018 звільнивши з посади начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Київської області.

Постановою Верховного Суду від 03.10.2019 зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій по справі 826/10460/16 в частині задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, скасовано та в цій частині направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.

Ухвалюючи таку постанову в частині скасування рішень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що посада, з якої позивача було звільнено та на якій його поновлено судами, не існувала на час постановлення судового рішення в цій справі, а тому задля повного та належного захисту порушеного права позивача, суд повинен був з`ясувати, яка посада в апараті Прокуратури Київської області є рівнозначною тій, яку позивач обіймав до звільнення.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що при повторному розгляді цієї справи суду необхідно з`ясувати назву посади в апараті Прокуратури Київської області, яка за обсягом та переліком функціональних завдань та обов`язків, повноважень і відповідальністю є рівнозначною посаді, яку обіймав позивач до звільнення, а також, що спосіб захисту порушеного права повинен бути пов`язаний безпосередньо з подальшою можливістю виконати судове рішення і є ефективним тоді, коли може забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

За результатами нового розгляду цієї справи в частині вирішення позовних вимог щодо поновлення позивача на роботі, Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено рішення від 14.01.2020, яким у задоволенні позову в цій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі №826/10460/16 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2020 - скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов в частині позовних вимог про поновлення на посаді - задоволено частково.

Поновлено позивача на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою прокуратури Київської області.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині таких позовних вимог - відмовлено.

Наказом Генерального прокурора від 04.05.2020 № 16ш посаду яку обіймав ОСОБА_1 було ліквідовано та створено нову посаду з аналогічними функціональними обов`язками.

Наказом Прокурора області від 05.05.2020 № 203к, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі №826/10460/16, поновлено з 05.05.2020 ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Київської області, звільнивши з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області.

Наказом Прокурора області від 06.05.2020 № 219к, звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про Прокуратуру» з 06.05.2020.

Вважаючи дії відповідача щодо не виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу та різниці в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами статей 38, 43 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Відповідно до положень статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом; організація та порядок діяльності якої визначається Законом.

Отже, прокуратура є конституційним органом, організація та порядок діяльності якої визначається лише Законом.

При цьому, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до абз. 2 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) - при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до Наказу Прокуратури Київської області №375к від 01.07.2016, ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені прокуратури області, в зв`язку з реорганізацією та скороченням.

Наказом Прокуратури Київської області №312к від 20.11.2017, ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені прокуратури області, наказано виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 70478,70грн. на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016 №826/10460/16 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 №826/10460/16.

Виплата ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 70478,70 грн. позивачем не заперечується.

Попередженням Прокуратури Київської області №11-1722вих17 від 08.12.2017 про вивільнення, ОСОБА_1 було попереджено про ліквідацію займаної ним посади та запропоновано інші.

В подальшому ОСОБА_1 займав наступні посади:

- відповідно до Наказу №330к від 27.12.2017 - начальник відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Київської області;

- відповідно до Наказу №63к від 06.04.2018 - начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному проваджені прокуратури Київської області.

Відповідно до даних наданого на дослідження Попередження про вивільнення Прокуратури Київської області №11-1903вих18 від

10.08.2018, ОСОБА_1 було попереджено про скорочення займаної ним посади та запропоновано інші.

Наказом Прокуратури Київської області №393к від 18.09.2018, ОСОБА_1 , з 01.09.2018, встановлено надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавок за класний чин та вислугу років.

Відповідно до даних Наказу Прокуратури Київської області №203к від 05.05.2020, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів СБУ та державною прикордонною службою України прокуратури Київської області, підстава - постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі №826/10460/16.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 (зі змінами і доповненнями), пункту 2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 (зі змінами і доповненнями) (надалі - Порядок №100) - середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку №100 - основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Верховний суд України в Постанові від 14.09.2016 за справою №6-419цс1б сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абз. 3 п.2 Порядку №100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку №100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, положеннями р.ІІІ Порядку №100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не підлягають урахуванню відпускні та лікарняні.

Відповідно до п.1 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995р. (зі змінами і доповненнями):

«Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; б) надання працівникам творчої відпустки; в) виконання працівниками державних і громадських обов`язків у робочий час; г) переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров`я; д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихідної допомоги; ж) службових відряджень; з) вимушеного прогулу; и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; і) звільнення працівників-донорів від роботи; ї) залучення працівників до виконання військових обов`язків; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу; л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати».

Пунктом 10 вищезазначеного порядку передбачено що, у випадках підвищення тарифних ставок посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт підвищення розраховується шляхом ділення суми посадового окладу після підвищення на суму посадового окладу до підвищення.

Відповідно до норм Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» №505 від 31.05.2012 (зі змінами і доповненнями) (в редакції постанови КМУ №657 від 30.08.2017), яка набрала чинності 06.09.2017, визначено, Затвердити схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5».

Відповідно до Додатку №2 до Постанови КМУ №505, посадовий оклад начальника відділу прокуратури області становить 7750,00 грн.

Отже, коефіцієнт підвищення розраховано, як відношення суми посадового окладу на 06.09.2017 - дату набрання чинності Постанови КМУ №657 від 30.08.2017, на суму посадового окладу станом на липень 2016 року (відповідно даним Довідки Прокуратури Київської області №27-138вих20 від 27.05.2020) та становить 2,46 (7750,00 грн./ 3148,00 грн. = 2,46).

Відповідно, розмір середньоденної заробітної плати з 06.09.2017 становитиме - 1992,85 грн. (810,10 грн. (розмір середньоденної заробітної плати, яка була використана для прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва постанови по справі від 02.11.2016 №826/10460/16 та зазначена в Довідці №27-138вих20 від 27.05.2020) * 2,46).

Відповідно до норм Постанови Кабінету міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019, яка набрала чинності 16.01.2020, визначено, що Кабінет Міністрів України постановляє затвердити схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3.

Відповідно до Додатку №2 до Постанови Кабінету міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019, місячний посадовий оклад начальника відділу прокуратури області становить 31408,00 грн.

Отже, коефіцієнт підвищення розраховано, як відношення суми посадового окладу на 16.01.2020 - дату набрання чинності Постанови КМУ №1155 від 11.12.2019, на суму посадового окладу станом на 06.09.2017 (відповідно до Постанови КМУ № 657 від 30.08.2017) та становить 4,05 (31 408,00грн. / 7750,00 грн. = 4,05).

Відповідно, розмір середньоденної заробітної плати з 16.01.2020 становитиме - 8071,04 грн. (1992,85 грн. (розмір середньоденної заробітної з 06.09.2017) * 4,05).

26.03.2020 Конституційним судом України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України було прийнято Рішення № 6-р /2020, яким визначено:

- визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- вішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

За приписами статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №697-VII (зі змінами та доповненнями) визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: вислугу років; виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.

Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: прокурора обласної прокуратури - 1,2; прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються, зокрема у розмірі керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,27-1,2 посадового окладу прокурора прокуратури.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 становить 2102,00грн.

Враховуючи вищевикладене, розмір посадового окладу ОСОБА_1 , з 26.03.2020, становить: (2 102,00 * 15) х 1,2 х 1,2 = 45403,20 грн.

Таким чином, коефіцієнт підвищення розраховано, як відношення суми посадового окладу на 26.03.2020 - дату рішення Конституційного суду №6-р/2020, на суму посадового окладу станом на 16.01.2020 (відповідно до Постанови КМУ №1155 від 11.12.2019) та становить 1,45 (45403,20 грн. / 31408,00 грн. = 1,45)

Відповідно, розмір середньоденної заробітної плати з 26.03.2020 становитиме - 11703,01грн. (8071,04 грн. (розмір середньоденної заробітної з 16.01.2020) * 1,45).

Згідно з додатком до Листа Міністерства праці та соціальної політики України №10846/0/14-15/13 від 20.07.2015 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» та додатку до Листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.2016 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», за період з 02.11.2016 по 19.11.2017, кількість робочих днів становить - 263 дня.

Отже, враховуючи вищевикладене, сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , за період з 02.11.2016 по 19.11.2017, враховуючи розмір середньоденної заробітної плати в сумі 810,10 грн. та п.1 0 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 (зі змінами і доповненнями), за посадою начальника відділу Прокуратури Київської області, становить 274559,30 грн. ( 810,10 грн. (розмір середньоденної заробітної плати, яка була використана для прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва постанови по справі від 02.11.2016 №826/10460/16 та зазначена в Довідці №27-138вих20 від 27.05.2020) * 211 днів (кількість робочих днів за період з 02.11.2016 по 05.09.2017) + 1992,85грн. (розмір середньоденної заробітної з 06.09.2017) * 52 (кількість робочих днів за період з 06.09.2017 по 19.11.2017) = 274559,30 грн.

Згідно з додатком до Листів Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.2016 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», №224/0/103-17/214 від 19.10.2017 «Щодо норми робочого часу на 2018 рік», №78/0/206-18 від 08.08.2018 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік», №1133/0/206-19 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік», за період з 20.11.2017 по 28.04.2020, кількість робочих днів становить - 608 днів.

Отже, враховуючи вищевикладене, сума середньої заробітної плати за виконання менш оплачуваної роботи ОСОБА_1 , за період з 20.11.2017 по 28.04.2020, враховуючи п.10 Постанови КМУ №100, за посадою начальника відділу Прокуратури Київської області, становить 1723107,63 грн., (1992,85 грн. (розмір середньоденної заробітної з 06.09.2017) * 537 днів (кількість робочих днів за період з 20.11.2017 по 15.01.2020) + 8071,04 грн. (розмір середньоденної заробітної з 16.01.2020) * 49 днів (кількість робочих днів з 16.01.2020 по 25.03.2020) + 11703,01 грн. (розмір середньоденної заробітної з 26.03.2020) * 22 дня (кількість робочих днів з 26.03.2020 по 28.04.2020) = 1723107,63 грн.

Відповідно до розрахункових листів ОСОБА_1 , за період з листопада 2017 року по квітень 2020 року, ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати в загальній сумі 1132633,36 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, фактична різниця в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи ОСОБА_1 , за період з 20.11.2017 по 28.04.2020, враховуючи п. 10 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 (зі змінами і доповненнями), за посадою начальника відділу Прокуратури Київської області, становить 590474,27грню, (1723107,63 грн. - 1132 633,36 грн. = 590474,27 грн.).

Отже враховуючи все вищевикладене, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2016 по 19.11.2017 складає 274559,30 копійок, а різниця в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи під час вимушеного прогулу з 20.11.2017 по 28.04.2020 дорівнює 590474,27 грн.

Даний висновок щодо не виплачених грошових сум позивачу за період з 02.11.2016 по 19.11.2017 та з 20.11.2017 по 28.04.2020 збігається з висновком судового експерта судово-економічної експертизи ОСОБА_2 , який наявний в матеріалах справи.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 90, 132, 139, 242-244, 246, 255, 271, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Київської обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909996; м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Київської обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909996) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2016 по 19.11.2017 у сумі 274559 (двісті сімдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 30 копійок.

Стягнути з Київської обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909996) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) різницю в заробітку за виконання менш оплачуваної роботи під час вимушеного прогулу з 20.11.2017 по 28.04.2020 у сумі 590474 (п`ятсот дев`яносто тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 27 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 17 лютого 2021 року за участю представника відповідача.

Повний текст рішення складається відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець