Рішення № 95234376, 01.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 р. Справа№200/998/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2020 № 4719 про відмову у призначенні пенсії згідно з п. 1 ст. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язання призначити пенсію згідно з п. 1 ст. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем невірно визначено стаж його роботи для призначення пенсії тривалістю 13 років 11 місяців 1 день, оскільки трудова книжка містить записи про його роботу в період з 14.02.1983 по 21.02.1985, з 27.02.1985 по 18.11.1985, з 10.12.1985 по 16.07.1988, з 17.07.1988 по 12.11.1993, з 01.01.1994 по 03.06.2000, з 05.10.2002 по 25.11.2002, з 07.11.2005 по 20.08.2006, з 01.08.2009 по 31.10.2015, які в сукупності становлять стаж тривалістю 24 роки 3 місяці 12 днів. Крім цього, позивач у 1978 - 1980 роках працював трактористом, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника, а також служив в армії з 13.11.1980 по 18.12.1982. Позивач вважає протиправним неврахування відповідачем у складі стажу період роботи позивача з 14.02.1983 по 21.02.1985 через несвоєчасність заповнення трудової книжки, оскільки за заповнення трудової книжки має відповідати роботодавець, а не працівник, порушення порядку внесення записів до трудової книжки не може впливати на право останнього щодо пенсійного забезпечення.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи з 14.02.1983 по 21.02.1985 у зв`язку з тим, що трудова книжка позивач заповнена 19.11.1984, а мала бути заповнена протягом тижня з дня прийому позивача на роботу. Страховий стаж позивача становить 13 років 11 місяців 21 день, пільговий за списком № 1 - 3 роки 4 місяці 3 дні. Через відсутність необхідного страхового стажу у кількості 22 років 6 місяців позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

12.10.2020 позивач звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач у справі) із заявою про призначення пенсії за віком.

19.10.2020 відповідачем прийнято рішення № 4719 про відмову позивачу в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу тривалістю 22 років 6 місяців. Зазначено, що позивач претендує на призначення пенсії відповідно до п. 1 ст. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до стажу за списком № 1 періодів роботи з 10.12.1985 по 16.07.1988, з 07.11.2005 по 20.08.2006. Вказано, що не зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 14.02.1983 по 21.02.1985 у зв`язку з тим, що трудова книжка позивач заповнена 19.11.1984, а мала бути заповнена протягом тижня від дня прийому позивача на роботу. Згідно викладеного в рішенні страховий стаж позивача на час звернення становить 13 років 11 місяців 21 день, пільговий за списком № 1 - 3 роки 4 місяці 3 дні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок заповнення трудової книжки в спірний період роботи позивача визначався Інструкцією про прядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162)

Згідно з її положеннями теж передбачалося, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку від дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про працівника, відомості про роботу та відомості про нагороду та заохочення (п. 2.2 Інструкцій № 162).

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 4.1 цієї Інструкції передбачено, що при звільненні працівника всі записи по роботу на підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства чи уповноваженої ним особи та печаткою відділу кадрів.

Відповідно до п. 5 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, схвалених союзною радою колгоспників 14 березня 1975 року та затверджених постановою Ради міністрів УРСР від 21 квітня 1975 року N 310, до трудових книжок колгоспників вносяться, зокрема, відомості про трудову участь: прийняті в колгоспі річні мінімуми трудової участі у суспільному господарстві та їх виконання.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

При вирішенні питання правомірності прийнятого відповідачем рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, суд виходить з наступного.

У спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії вказано, що страховий стаж позивача становить 13 років 11 місяців 21 день, пільговий за списком № 1 - 3 роки 4 місяці 3 дні, зазначено про незарахування до страхового стажу тільки періоду з 14.02.1983 по 21.02.1985, у зв`язку з тим, що трудова книжка позивача заповнена 19.11.1984, а мала бути заповнена протягом тижня з дня прийому позивача на роботу, як передбачено Інструкцією № 162.

Суд водночас зазначає, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником. Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство роботодавець, а відтак позивач не може нести відповідальності за те, яким чином здійснювалось внесення роботодавцем записів до трудової книжки.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить записи про роботу позивача з 14.02.1983 по 21.02.1985 у Донрибкомбінаті. Запис про звільнення засвідчено підписом відповідної посадової особи та печаткою підприємства. Будь-яких зауважень до записів про роботу позивача на цьому підприємстві відповідач не висував, а сам по собі факт заповнення трудової книжки 19.11.1984, про що проставлена дата на титульному аркуші книжки, не може свідчити про недостатність даних для підтвердження факту роботи позивача з 14.02.1983 по 21.02.1985 на цьому підприємстві та про можливість незарахування цього періоду до страхового стажу позивача.

Зважаючи на викладене, відповідачем безпідставно не враховано до страхового стажу позивача період його роботи з 14.02.1983 по 21.02.1985 спірним рішенням.

Щодо інших підстав обчислення страхового стажу позивача тривалістю 13 років 11 місяців 21 день та пільгового за списком № 1 - 3 роки 4 місяці 3 дні, то у спірному рішенні жодним чином не наведено обґрунтування такого обчислення, не вказано про незарахування до стажу позивача будь-яких інших періодів роботи, окрім періоду з 14.02.1983 по 21.02.1985.

При цьому, трудова книжка позивача колгоспника № 126 містить записи про роботу позивача в колгоспі у 1979-1982 роках та про службу в армії у 1980-1982 роках; трудова книжка серії НОМЕР_2 - про роботу з 27.02.1985 по 18.11.1985 в Олександрівському колхозі, з 10.12.1985 по 16.07.1988 в Добропільському виробничому об`єднанні по видобутку вугілля, з 17.07.1988 по 12.11.1993, з 01.01.1994 по 03.06.2000 у колгоспі ім. Леніна, з 05.10.2002 по 25.11.2002 у ТОВ «Милоградово», з 07.11.2005 по 20.08.2006 у ДП «Добропіллявугілля»; трудова книжка НОМЕР_3 - про роботу з 01.08.2009 по 31.10.2015 в ТОВ «Голден філд».

З наданого відповідачем розрахунку стажу позивача вбачається, що наведені вище періоди роботи позивача, записи про які наявні в трудовій книжці, зараховані до його стажу не повністю.

Водночас, у оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідачем не надано цьому жодної оцінки, причини зарахування до стажу позивача відображених у його трудових книжках періодів роботи лише частково не зазначені.

Зважаючи на викладене, при оцінці відповідності рішення від 19.10.2020 № 4719 про відмову у призначенні позивачу пенсії критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що його прийнято відповідачем необґрунтовано та недобросовісно, а до цього ж, відповідачем в ході його прийняття не використане надане ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 та п. 4.2 Порядку № 22-1 право на витребування дооформлення документів для призначення пенсії у разі необхідності, а отже ним не використано повноваження з метою, з якою ці повноваження надано.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як закріплено у ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, рішення від 19.10.2020 № 4719 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги - задоволенню.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене вище та беручи до уваги необґрунтоване обчислення відповідачем позивачу стажу та неналежний розгляд питання призначення позивачу пенсії взагалі, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути питання призначення позивачу пенсії з урахуванням висновків суду.

При цьому, у задоволенні вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію слід відмовити через їх передчасність, оскільки зазначене питання буде вирішено відповідачем під час повторного його перегляду. До цього ж, підстави незарахування певних періодів роботи позивача до його стажу відповідачем не визначені, а відтак суд станом на теперішній час позбавлений можливості надати оцінку правомірності обчислення стажу позивача.

Відтак, заявлений позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частинами 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Зважаючи на наведене, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Беручи до уваги викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.10.2020 № 4719 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути питання призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) - код ЄДРПОУ 42170475, адреса: 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22.

Суддя А.С. Михайлик