Рішення № 95234362, 01.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 р. Справа№200/292/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Аляб`єва І.Г. розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 40, код ЄДРПОУ 25954290) про визнання протиправним рішення щодо відмови у поновленні виплати допомоги при народженні дитини,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради в якій просить:

- відкрити спрощене провадження в адміністративній справі з вжиттям заходів щодо невідкладного розгляду справи;

- зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини за період з 01.06.2014 по 31.03.2016;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по допомозі при народженні дитини за період з 01.06.2014 по 31.03.2016.

У позовній заяві свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_4 , та перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа. В 05.11.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату допомоги при народженні дитини, оскільки останній раз її отримувала в червні 2014 року. Проте позивачу повідомили про відмову в призначені допомоги в зв`язку з пропуском 12-місячного строку для звернення. Будь-яких рішень позивач не отримувала, такі дії відповідача вважає протиправними тому просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою від 01.02.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов, у якому він зазначає, що з 10.10.2017 позивача взято на облік, позивач отримує державну допомогу на дітей одиноким матерям, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям та щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі №200/799/20-а зобов`язано Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року. На виконання рішення суду Управління прийняло рішення від 27.04.2020 про відмову у призначенні соціальної допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском 12-місячного строку для звернення. Виходячи з наведеного просить відмовити позивачу в задоволені позову.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26 квітня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сніжнянського міського управління юстиції у Донецькій області.

Позивач та її дитина були взяті на облік внутрішньо переміщених осіб відповідачем, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками № 1429-67258 від 10.10.2017 року та № 1429-74004 від 26.06.2018 року.

Після отримання довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи позивач 05.11.2019 року звернулася до відповідача для поновлення виплати державної допомоги в зв`язку з народженням дитини.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі №200/799/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 40, код ЄДРПОУ 25954290) про визнання протиправним рішення щодо відмови у поновленні виплати допомоги при народженні дитини, зобов`язання поновити виплату допомоги при народженні дитини, нарахувати та виплатити заборгованість по допомозі при народженні дитини - задоволено частково. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради на користь

27.04.2020 Управлінням на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі №200/799/20-а прийнято рішення про відмову в призначені допомоги при народженні дитини на підставі ст.11 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», а саме у зв`язку з пропуском позивачем 12-місячного строку звернення за допомогою при народженні дитини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), який спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною першою статті 1 зазначеного Закону громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2811-XII одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII, для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається. Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що заява про призначення допомоги при народженні дитини подається одним із батьків дитини в письмовій формі до органів соціального захисту за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Суд зазначає, що у відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Окрім того, суд зауважує, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

У даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів саме дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16.

Частинами сьомою, дев`ятою статті 11 Закону № 2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, позивачем підтверджено, що останню допомогу на дитину вона отримала до червня 2014 року. Період з якого припинено виплату допомоги на дитину не є спірним у цій справі.

За таких обставин, з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на звернення до органу праці та соціального захисту населення за призначенням допомоги при народженні дитини та отримання цієї допомоги, через що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, суд враховує, що вчинення оскаржених дій супроводжувалось прийняттям з боку Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради в межах наявної в нього компетенції відповідного рішення від 27.04.2020, яке безпосередньо стосується прав та інтересів позивача, на захист яких заявлений позов у цій адміністративній справі.

При цьому суд зазначає, статті 245 КАС України, зокрема містить такі приписи:

1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії [...].

4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням зазначених норм, враховуючи зміст заперечень відповідача проти заявленого позову, які не містять інших підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, крім пропуску строку на її подання, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 27.04.2020 про відмову в призначенні допомоги та зобов`язання відповідача її нарахувати та виплатити допомогу при народженні дитини за період з 01.06.2014 по 31.03.2016.

Що стосується строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з Конвенцією про права дитини (п. 1 ст. 3) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також Верховний Суд вказав на свою раніше прийняту позицію, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини (постанова ВС від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а).

Отже, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021, зокрема, поновлено строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 133 КАС якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою суду від 01.02.2021 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру.

На підстав наведеного, керуючись статтями 2, 133, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 40, код ЄДРПОУ 25954290) про визнання протиправним рішення щодо відмови у поновленні виплати допомоги при народженні дитини - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 40, код ЄДРПОУ 25954290) від 27 квітня 2020 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої допомоги при народженні дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 40, код ЄДРПОУ 25954290) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) недоотриману допомогу при народженні дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01 червня 2014 року по 31 березня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 40, код ЄДРПОУ 25954290) на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення складено у повному обсязі та підписане 01 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Аляб`єв