
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
02 березня 2021 року Справа 215/496/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізького міського голови про визнання бездіяльності протиправною, -
ВСТАНОВИВ:
29.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Криворізького міського голови, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови, за результатами розгляде скарги від 20.03.2020 року, яка виявилася у порушенні встановленого порядке ст.ст. 3, 19, 21, 46, 144 Конституції України та зобов`язати прийняти рішення в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України;
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови, за результатом розгляду скарги від 20.03.2020 року, яка виявилась у відмові звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням надати роз`яснення, відповідно забезпечення основних організаційних та правових засад оформлення трудових відносин фізичних осіб, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі для гарантування його випадку загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у повному обсязі та встановити наявність у нього такої компетенції звернення;
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови, за результатом розгляду скарги від 20.03.2020 року, яка виявилась у відмові дисциплінарного стягнення з начальника управління праці та соціального захисту населення виконкому міської ради у м. Кривого Рогу і виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг за непідкорення ст.ст. 19. 21, 22, 33, 46, 48, 68 Конституції України та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) такого дисциплінарного стягнення;
- визнати протиправною бездіяльність Криворізького міського голови, за результатом розгляду скарги від 20.03.2020 року, яка виявилась у відмові вжити систему заходів для забезпечення його електронним квитком для проїзду у комунальному пасажирському транспорті та встановити наявність у нього такої компетенції (повноважень).
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.02.2021 року адміністративну справу № 215/496/21 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 року адміністративна справа №215/496/21 передана для розгляду судді Серьогіній О.В.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
До адміністративного позову позивачем додана заява про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якої позивач зазначає про те, що він знаходиться в скрутному матеріальному становищі та отримує доходи, нижче від 5% розміру річного доходу.
Дослідивши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Такими підставами згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України Про судовий збір, є прерогативою суду, який вирішує питання про відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Водночас, з аналізу ст. 8 Закону України Про судовий збір вбачається, що суд може звільнити від сплати судового збору лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті чітко визначено перелік умов, а також суб`єктні та предметні критерії, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
На підтвердження свого матеріального стану позивачем долучено до заяви про звільнення від сплати судового збору довідку Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради від 19.01.2021 року № 445, відповідно до якої загальна сума виплат позивачу як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи за період січень 2020 року – грудень 2020 року склала 410,88 грн., а також компенсація за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи за період січень 2020 року - грудень 2020 року склала 24324,00 грн.
При цьому, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради від 19.01.2021 року № 445 про призначення та виплату щомісячної компенсації, а також компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю, не є достатнім доказом на підтвердження майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки вона не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.
При цьому, достатнім доказом для підтвердження скрутного майнового становища позивача, серед іншого, може бути довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду касаційних скарг (разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору) ОСОБА_1 у справі № 215/3786/19 від 17.10.2019 року, справі № 160/7077/19 від 16.10.2019 року, у справі № 215/3329/19 від 10.10.2019 року, у справі № 215/2132/19 від 23.09.2019 року, у справі № 215/2169/19 від 21.08.2019 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі №9901/77/20.
Також суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 року у справі № №810/1728/18.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, щоб суд скористався доступом до єдиного реєстру фізичних осіб з органу доходів і зборів про його місячний дохід, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.80 КАС України чітко передбачає право учасника справи подати клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати докази.
Суд зазначає, що будь-яких обставин, щодо унеможливлення самостійно надати належні для підтвердження скрутного матеріального становища доказів, а також заходи, які позивач вживав для отримання цих доказів самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів, ОСОБА_1 наведено не було.
КАС України не визначає обов`язку суду щодо звільнення від сплати судового збору та обов`язку самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, суддя зазначає, що статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб платників податків (далі Держреєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема, про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Держреєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 року №822, згідно з яким відомості з Держреєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Держреєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Держреєстрі.
Для отримання відомостей про себе з Держреєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою №10ДР. Представник додає до заяви за формою №10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Держреєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Також інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Держреєстру можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи.
Вхід до особистого кабінету Електронного кабінету платника за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx.
Таким чином, суддя не наділений правом доступу до Держреєстру для отримання інформації про суми нарахованих та/або отриманих доходів.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Отже, позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання даного позову, у зв`язку з чим заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15.12.2020 року, визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908,00 грн.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивачем заявлено похідні вимоги немайнового характеру.
Отже судовий збір підлягає сплаті за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького міського голови про визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна
Судове рішення № 95234121, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/496/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: