Рішення № 95233991, 01.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16286/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2020 року №0000782-0419-0304.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 травня 2020 року позивач отримав податкове повідомлення - рішення від 08 квітня 2020 року № 0016847-5433-0304, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2019 рік на суму 1 091, 24 грн.

Однак, ОСОБА_1 оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 12 серпня 2020 року скаргу задовольнила частково, скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 08 квітня 2020 року в частині податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 281, 87 грн, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишила без змін.

Позивач вказує, що Державна податкова служба України розглядаючи скаргу надано оцінку лише факту, що він є співвласником житлового будинку (частка власності 88/100). Натомість наведені у скарзі аргументи щодо неправомірності нарахування податку у сумі 1 091, 24 грн з підстав неврахування вимог рішення Камінь-Каширської міської ради від 21 грудня 2018 року № 34/14 щодо встановлення пільг для фізичних та юридичних осіб по сплаті податку, залишені поза увагою ДПС, що свідчить про формальність розгляду скарги.

07 жовтня 2020 року винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000782-0419-0304, яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2019 рік в розмірі 810, 06 грн.

Позивач вважає його протиправним оскільки під час надіслання податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2020 року порушено вимоги Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 28 грудня 2015 року № 1204, а саме: пункт 5, 7 розділу ІІ зазначеного Порядку, в частині строків надсилання податкових повідомлень-рішень, які скасовані частково за результатами адміністративного оскарження.

Також, ОСОБА_1 вказує, що 18 грудня 2003 року подарував дванадцять сотих частин житлового будинку своїм онукам. Дана частина будинку, яка була подарована, складається з кімнати площею 18,7 кв.м. та кімнати площею 12,5 кв.м. Разом - 31.2 кв.м. Тобто, після 2003 року мені належить не 224,6 кв.м, а 193,4 кв.м.

Зазначає, що податок повинен складати 139, 80 грн з тих підстав, що відповідно до додатку 2 «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Камінь-Каширською міською радою надано пільгу в розмірі 100% суми податкового зобов`язання за рік для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 180 кв.м. для фізичної особи.

При цьому, аналогічного висновку прийшла Державна податкова служба України, надаючи ОСОБА_1 індивідуальну податкову консультацію, з якою він звертався 13 серпня 2020 року та просив роз`яснити йому чи повинен все ж таки контролюючий орган під час обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нерухомості враховувати пільги, встановлені рішенням міської ради.

Так, у індивідуальній податковій консультації, яка внесена до реєстру індивідуальних податкових консультацій за № 3907/1ПК/99-00-04-05-03-06 від 18 вересня 2020 року, Державна податкова служба України зазначила, що надання пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належить до повноважень місцевих рад.

Тобто, рішення про результати розгляду скарги суперечить індивідуальній податковій консультації одного і того ж органу. В одному документі контролюючий орган вказує на те, що надання пільг по податку належить до компетенції місцевих рад, а в іншому цей же контролюючий орган залишає цей факт поза увагою.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2020 року № 0000782-0419- 0304 підлягає скасуванню, як таке що суперечить приписам чинного законодавства.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 14 січня 2021 року вх. № 1606/21 представник відповідача адміністративний позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні з тих підстав, що ГУ ДПС у Волинській області при винесенні ППР від 08 квітня 2020 року № 0016847-5433-0304 не враховано дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 224,60 кв.м. (частка власності 88/100). Тому, сума податку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки повинна становити 809, 36 грн.

Відповідно до пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись главою 4 ПК України, Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 08 квітня 2020 року № 0016847-5433-0304 в частині податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 281, 87 грн, а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін.

29 січня 2021 року за вх. № 4412/21 ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якому просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 224,6 кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії АБ № 19173 від 26 грудня 2001 року (а. с. 38).

18 грудня 2003 року відповідно до договору дарування частини будинку ВВА № 479590 (а. с. 40-41) позивач подарував в рівних частинах 12/100 (дванадцять сотих) частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Подарована частина будинку складається з кімнати площею 18,7 кв.м. та кімнати площею 12,5 кв.м. (загальна подарована площа 31,2 кв.м.).

Таким чином, фактично після 2003 року ОСОБА_1 належить на праві власності частина будинку загальною площею 193,4 кв.м. (224,6 - 31,2).

08 квітня 2020 року ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0016847-5433-0304, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2019 рік на суму 1 091, 24 грн (а. с. 36).

В червні 2020 року ОСОБА_1 подав скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення (а. с. 47-50), за результатами розгляду якої прийнято рішення від 12 серпня 2020 року № 3441/М/99-00-06-02-04-09 про результати розгляду скарги, згідно якого скасовано ППР від 08 квітня 2020 року № 0016847-5433-0304 в частині податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 281, 87 грн, а в іншій частині зазначене ППР залишене без змін (а. с. 44-46).

Відтак, 07 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Волинській області прийняло нове податкове повідомлення-рішення № 0000782-0419-0304, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2019 рік на суму 810, 06 грн (а. с. 37).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Як встановлено підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 вказаної статті базою оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Згідно із підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України базою оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Статтею 12 ПК України установлено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Пунктом 12.3.1 Кодексу визначено встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно із пунктом 12.4 статті 12 до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать:

- встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

- визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;

- прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Так, рішенням Камінь-Каширської міської ради від 21 грудня 2018 року № 34/14 встановлено ставки та пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Камінь-Каширської міської ради з 01 січня 2019 року (а. с. 54-64). З додатку 1 зазначеного рішення вбачається, що ставка податку за 1 кв.м. для фізичних осіб складає 0,250 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, відповідно до додатку 2 до рішення Камінь-Каширською міською радою надано ряд пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, надано пільгу у розмірі 100% суми податкового зобов`язання за рік для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 180 кв. метрів для фізичної особи.

Однак, відповідач визначив податкове зобов`язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 810, 06 грн (після адміністративного оскарження), без посилання на норми Податкового кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок та не зазначено (не додано) детального розрахунку податкового зобов`язання (за наявності).

Крім того, 13 серпня 2020 року позивач звертався до Державної податкової служби України та просив роз`яснити чи повинен контролюючий орган під час обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нерухомості враховувати пільги встановлені рішенням міської ради.

Так, 18 вересня 2020 року за № 3907/ІПК/99-00-04-05-03-06 Державна податкова служба України надала ОСОБА_1 індивідуальну податкову консультацію, у якій роз`яснили, що надання пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належить до повноважень місцевих рад (а. с. 42-43).

З урахуванням того, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом не враховано рішення Камінь-Каширської міської ради щодо встановлення пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельного, рішення про результати розгляду скарги позивача суперечить наданій індивідуальній податковій консультації, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2020 року №0000782-0419-0304 необхідно визнати протиправним та скасувати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07 жовтня 2020 року №0000782-0419-0304.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер