Ухвала суду № 95233702, 02.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 березня 2021 р. Справа № 120/4543/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0707 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0707 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 02.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0707 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018;

- зобов`язано Військову частину А0707 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Разом із тим, 16.02.2021 позивачем подано заяву в порядку, визначеному ст. 383 КАС України, в якій останній просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини А0707 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 враховуючи базовий місяць, який використовувався в січні 2016 року;

- зобов`язати Військову частину А0707 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 враховуючи базовий місяць січень 2008 року.

Ухвалою суду від 17.02.2021 заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №120/4543/20-а прийнято до розгляду. Розгляд заяви вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Крім того, даною ухвалою також запропоновано відповідачу в строк до 26.02.2021 подати письмові пояснення з приводу поданої позивачем заяви.

У встановлений судом строк відповідачем подано письмові пояснення, в який останній заперечує щодо задоволення даної заяви. Зокрема зазначає, що Військовою частиною А0707 цілком обґрунтовано при обчислені розміру індексації за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 застосовано базовий місяць січень 2016 року.

Визначаючись щодо поданої позивачем заяви, суд виходив із наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Аналізуючи положення статті 383 КАС України, слід дійти висновку, що судовий контроль у вказаному порядку здійснюється на стадії виконання рішення суду та в межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Забезпечуючи судовий контроль щодо виконання рішення, суд здійснює перевірку виключно в межах обставин досліджених та встановлених судовим рішенням.

При розгляді поданої заяви, судом з`ясовано, що рішення відповідачем виконано шляхом нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Однак, позивач не погоджується із базовим місяцем, який був застосований відповідачем при обрахунку індексації за вказаний період.

Розглянувши заяву та надаючи оцінку твердженням сторін, суд дійшов переконання, що позивачем обраний не вірний спосіб звернення для захисту своїх інтересів.

До такого переконання суд дійшов з огляду на досліджені обставини та наведені висновки в змісті рішення суду, яким захищено право позивача на отримання індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

При цьому, судом не досліджувалось та не наводились висновки щодо базового місяця, який слід враховувати при обрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Крім того, вимоги, заявлені позивачем у заяві від 16.02.2021, не відповідають повноваженням суду при її вирішенні в порядку статті 383 КАС України, адже заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження та не враховано, що за наслідком відповідного судового контролю, судом постановляється окрема ухвала відповідно до вимог статті 249 КАС України, що само собою виключає можливість задоволення заявлених вимог.

Отже, враховуючи, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій, не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановлення ухвали в порядку статті 249 КАС України.

Протилежний підхід призведе до переоцінки обставин у справі та змісту судового рішення, що є неприпустимим.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред`явлення позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені статтею 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані статтею 245 КАС України.

Керуючись ст.ст. 249, 370, 383 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених, суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 02.03.2021.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна