Рішення № 95233639, 22.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 лютого 2021 р. Справа № 120/7039/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,

представника позивача Коноплі Юрія Михайловича,

представника відповідача Мавроді Рімми Федорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Egui Trade LTD до Подільської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах Equi Trade LTD звернувся представник Конопля Ю.М. до Подільської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 04 жовтня 2020 року в зону митного контролю пункт пропуску "Дністер" Подільської митниці Держмитслужби заїхав вантажний автомобіль з причіпом під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював транзитне перевезення товару (трикотажної тканини) із Туреччини до Республіки Білорусь. Водієм ОСОБА_1 посадовим особам митного органу надані документи для проведення митного контролю.

Проте, під час перевірки таких документів посадовими особами Подільської митниці Держмитслужби вирішено затримати вказаний автомобіль із товаром та провести повний митний огляд без складання будь-яких документів.

Представник позивача стверджує, що проведення митного огляду відбулося з порушенням вимог митного законодавства щодо строку його проведення, оскільки огляд проводився з 04 жовтня по 08 жовтня 2020 року, а не протягом однієї робочої зміни.

Крім того, посадовими особами митного органу несвоєчасно вручено та не надано на підпис водію автомобіля ОСОБА_1 акт про проведення огляду товарів та транспортного засобу.

На думку представника позивача, лист Служби безпеки України, на який посилалися працівники митного органу як на підставу для проведення огляду, не може слугувати підставою для проведення такого.

У зв`язку із цим представник позивача звернувся до суду з цим позовом та просить визнати протиправними дії посадових осіб Подільської митниці Держмитслужби щодо затримання автомобіля та вилучення товару без складання будь-яких документів, а також зобов`язати відповідача повернути вилучений вантаж, товарно-супровідні документи та завершити митне оформлення товару в режимі "транзит" для подальшого його переміщення до Республіки Білорусь.

Ухвалою від 25 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 22 грудня 2020 року.

18 грудня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Подільська митниця Держмитслужби заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, у відзиві йдеться про те, що 04 жовтня 2020 року о 16:35 год. в зону митного контролю пункт пропуску "Могилів-Подільський - Отач" митного поста "Могилів-Подільський" Подільської митниці Держмитслужби на смугу руху "червоний коридор" в`їхав транспортний засіб комерційного призначення з вантажем "Полотна трикотажні", який прямував з Туреччини до Республіки Білорусь через митну територію України в митному режимі "транзит". Водієм автомобіля ОСОБА_1 інспектору митного органу надано необхідні документи. Під час перевірки поданих документів встановлено, що в графі 8 CARNET TIR ХТ80204031 від 28 вересня 2020 року не вказано товарно-супровідних документів. Відтак, митним органом на підставі пункту 8 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №467 від 23 травня 2012 року, вирішено провести повний митний огляд шляхом відкриття до 100% пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, про що було внесено відповідні відмітки до системи АСУР. За результатами проведеного митного огляду вантажного відсіку автомобіля та причепу встановлено, що кількість пакувальних місць вантажу склала 565, що на 7 місць менше ніж заявлено в документах. Окрім того, у відзиві зазначено, що 05 жовтня 2020 року до Подільської митниці Держмитслужби надійшов лист Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №53/14/125-1093, яким повідомлено, що зовнішньоекономічна операція з товаром "Полотна трикотажні", який переміщується транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 , країна реєстрації MD , відправник «MAVIS TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI - TELSIZ MAH. ASIM KAZANCIGIL CAD №17/19 ZEYTINBURNU/ISTENBUL », отримувач "BELTAMOZHSERVICE RUE" (MOGHILEV BRANCH OFFICE, BELARUS MOGILEV STR. KRUPSKAYA 230), мала б здійснюватись за іншими оригінальними документами та запропоновано провести повний комплекс перевірочних заходів, передбачених законодавством України.

Крім того, у відзиві зазначено, що під час здійснення перевірочних заходів щодо законності проведення зовнішньоекономічної операції з товаром "полотна трикотажні" Подільською митницею Держмитслужби на адресу Департаменту протидії митним правопорушенням та контрабанді Держмитслужби України направлено лист від 07 жовтня 2020 року з метою направлення запиту в митні органи Республіки Туреччина для підтвердження автентичності поданих до митного оформлення товарно-супровідних документів, за результатами розгляду якого 09 листопада 2020 року Міністерством митної справи та торгівлі Туреччини надано електронний витяг МД "ЕХ 3", оформленої митними органами Туреччини, відповідно до якого громадянином ОСОБА_2 (ОСОБА_2) управляючим справами підприємства відправника «MAVIS TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI - TELSIZ MAH. ASIM KAZANCIGIL CAD №17/19 ZEYTINBURNU/ISTENBUL» вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості.

В подальшому, 19 листопада 2020 року відповідачем складено протокол про порушення митних правил №0570/401000/20 за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, вказаний товар тимчасово вилучено та поміщено на склад Подільської митниці Держмитслужби в м. Могилів-Подільський Вінницької області, а супровідні документи долучено до матеріалів в якості доказів. Відтак, на думку відповідача, дії митного органу є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

22 грудня 2020 року представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі.

В ході судового засідання, що відбулося 22 грудня 2020 року, суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою витребував у відповідача докази на підтвердження аргументів, наведених у відзиві на позовну заяву, у зв`язку із чим оголошено перерву у судовому засіданні до 28 січня 2021 року.

Під час судового засідання 28 січня 2021 року представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, за результатами розгляду якого ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено в його задоволенні. Окрім того, представником відповідача заявлено клопотання про оголошення перерви у зв`язку із необхідністю підготовки обгрунтованого клопотання про виклик свідків, за результатами розгляду якого ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, таке клопотання задоволено, у зв`язку із чим оголошено перерву у судовому засіданні до 04 лютого 2021 року.

04 лютого 2021 року представником відповідача подано додаткові письмові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких зазначено, що з метою перевірки наявності ризику переміщення товарів через митний кордон України з порушенням встановлених законодавством митних правил, відповідно до вимог статті 338 Митного кодексу України посадовою особою митного органу було ініційовано проведення повного митного огляду з розкриттям до 100% вантажних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, про що було внесено відповідну відмітку до АСМО "Інспектор". За результатами проведеного огляду складено відповідний акт. Водночас, з огляду на те, що проведення повного митного огляду з розкриттям до 100% вантажних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу потребувало значного часу та зважаючи на відсутність у пункті пропуску допоміжного обладнання для проведення вантажно-розвантажувальних робіт, митний огляд було проведено протягом чотирьох днів з 04 жовтня по 08 жовтня 2020 року, про що зазначено в акті митного огляду та засвідчено відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка проводила огляд. Також представник відповідача звернув увагу на те, що під час проведення митного огляду був присутній водій ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис в графі 14 акту про проведення митного огляду. При цьому, відповідно до інформації, наданої інспектором ОСОБА_3, що здійснював митний огляд, водій ОСОБА_1 відмовлявся отримувати другий примірник акта про проведення митного огляду і ставити підпис до приїзду адвоката, і лише 16 жовтня 2020 року після прибуття в пункт пропуску адвоката водій ознайомився з актом про проведення митного огляду від 08 жовтня 2020 року. При цьому, будь-яких застережень, заперечень, зауважень від водія на дії посадових осіб митниці щодо проведення митного огляду не надходило. Крім того, представником відповідача зазначено, що інформація, вказана у листі Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, відповідно до вимог статті 558 Митного кодексу України митницею була взята до уваги, однак, як слідує із акту про проведення митного огляду від 08 жовтня 2020 року, підставами для огляду вказано статті 337, 338 Митного кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467, пункт 4 Переліку індикаторів ризику, направлених листом ДМСУ від 16 червня 2020 року №24/24-03/7/54, вимогу АСУР код 203-1.

Окрім того, разом із письмовими поясненнями до відзиву на позов подано клопотання про виклик свідків.

В ході судового засідання 04 лютого 2021 року представником позивача підтримано клопотання про виклик свідків, за результатами розгляду якого ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, таке задоволено. Також судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів, про що постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати. У зв`язку із задоволенням клопотання про виклик свідків оголошено перерву у судовому засіданні до 16 лютого 2021 року.

Під час судового засідання 16 лютого 2021 року представником відповідача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу допиту водія ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено в його задоволенні.

Крім того, в ході судового засідання допитано свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що 04 жовтня 2020 року проводив перевірку документів під час переміщення товарів транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки виявлено, що у одному з документів не містилося повної інформації, а тому за результатами здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками визначено необхідність проведення повного митного огляду, про що ним внесено відмітку до АСМО. На запитання головуючого судді, ким саме прийнято рішення про проведення повного митного огляду, свідок надав неоднозначну відповідь: спочатку зазначив, що рішення про проведення митного огляду прийнято ним шляхом проставлення в АСМО відмітки про це, однак пізніше вказав, що таке рішення мало б бути прийняте керівником підрозділу митного оформлення і таке рішення прийнято саме його керівником.

З огляду на те, що свідок повідомив про прийняття рішення про проведення митного огляду саме його керівником, що й підтвердив представник відповідача, проте таке рішення відсутнє у матеріалах справи, тому з урахуванням приписів частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України судом ініційовано питання щодо витребування у відповідача належним чином засвідченої копії рішення про проведення митного огляду, що прийняте керівником підрозділу митного оформлення або особою, що виконувала його обов`язки, у зв`язку із чим оголошено перерву у судовому засіданні до 22 лютого 2021 року.

22 лютого 2021 року представником відповідача подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що проставлення відміток про прийняття рішення про проведення митного огляду в модулі "Журнал пункту пропуску" АСМО керівником підрозділу митного оформлення не передбачено.

Крім того, представником відповідача подано клопотання про залучення спеціаліста та про відкладення розгляду справи, за результатами розгляду якого ухвалою суду від 22 лютого 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено в задоволенні такого клопотання.

У судовому засіданні 22 лютого 2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві. Натомість, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях до відзиву на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

02 вересня 2019 року між республіканським унітарним підприємством «Белтаможсервіс» (покупець) та Equi Trade LTD (продавець) укладено договір купівлі-продажу №D3_2/081004-19-06, згідно із умовами якого продавець взяв на себе зобов`язання продати, а покупець - прийняти та оплатити товар відповідно до специфікації.

04 жовтня 2020 року о 16:35 годині в зону митного контролю пункт пропуску "Могилів-Подільський - Отач" митного поста "Могилів-Подільський" Подільської митниці Держмитслужби на смугу руху "червоний коридор" в`їхав транспортний засіб комерційного призначення (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), країна реєстрації MD, з вантажем "Полотна трикотажні", який прямував з Туреччини до Республіки Білорусь через митну територію України в митному режимі "транзит".

Водієм транспортного засобу ОСОБА_1 посадовій особі митного органу для проведення митного контролю надано необхідні документи.

Відповідно до поданих документів відправником товарів виступило турецьке підприємство «MAVIS TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI - TELSIZ MAH. ASIM KAZANCIGIL CAD №17/19 ZEYTINBURNU/ISTENBUL», отримувачем - "BELTAMOZHSERVICE RUE".

Згідно з інвойсом №IHR202000801 від 28 вересня 2020 року на виконання умов згаданого вище договору перевозився товар: "трикотажное полотно безворсовое, напечатаное, машинного вязания 75% полиэстр, 25% хлопок, код ТН ЗЕД 600634900", кількість 211 місць, вага брутто 6026,00 кг, вартість 8136,16 дол. США; "трикотажное полотно безворсовое, напечатаное, машинного вязания 77% полиэстр, 20% хлопок, 3% эластан, код ТН ЗЕД 600634900", кількість 25 місць, вага брутто 666,00 кг, вартість 899,25 дол. США; "трикотажное полотно безворсовое, напечатаное, машинного вязания 70% полиэстр, 25% хлопок, 5% эластан, код ТН ЗЕД 600634900" кількість 36 місць, вага брутто 1068,00 кг, вартість 1441,80 дол. США; "трикотажное полотно безворсовое, напечатаное, машинного вязания 55% полиэстр, 45% хлопок, код ТН ЗЕД 600634900", кількість 235 місць, вага брутто 5671,00 кг, вартість 7656,30 дол. США; "трикотажное полотно безворсовое, напечатаное, машинного вязания 75% полиэстр, 25% хлопок, код ТН ЗЕД 600634900", кількість 11 місць, вага брутто 300,00 кг, вартість 405,02 дол. США; "трикотажное полотно безворсовое, напечатаное, машинного вязания 70% полиэстр, 3% хлопок, код ТН ЗЕД 600634900", кількість 21 місць, вага брутто 650,00 кг, вартість 877,59 дол. США; "трикотажное полотно безворсовое, напечатаное, машинного вязания 65% полиэстр, 30% хлопок, 5% эластан, код ТН ЗЕД 600634900" кількість 33 місць, вага брутто 725,00 кг, вартість 978,78 дол. США.

Під час проведення перевірки документів та відомостей, які подані інспектору митного органу, останнім виявлено, що у одному з документів зазначено неповну інформацію, у зв`язку із чим системою управління ризиками визначено митні формальності, які слід здійснити (зокрема код 203-1 означає необхідність проведення повного митного огляду - з розкриттям 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації; код 911-1 означає необхідність забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки).

За результатами застосування системи управління ризиками старшим державним інспектором Подільської митниці Держмитслужби ОСОБА_3 ініційовано проведення повного митного огляду товару з розкриттям до 100% вантажних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, про що було внесено відповідну відмітку до автоматизованої системи митного оформлення (надалі - АСМО) "Інспектор".

На підставі статей 337, 338 Митного кодексу України, Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467, пункту 4 Переліку індикаторів ризику, направлених листом ДМСУ від 16 червня 2020 року №24/24-03/7/54, вимоги АСУР код 203-1 у період з 04 жовтня 2020 року по 08 жовтня 2020 року проведено митний огляд, про що 08 жовтня 2020 року складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

За результатами проведеного митного огляду товару, що перевозився, встановлено, що загальна кількість вантажних місць становить 565, при цьому в товарно-супровідних документах заявлено 572 місця. Відтак, різниця між фактичними та заваленими відомостями становить 7 місць.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України визначені Митним кодексом України (надалі - МК України).

Частиною 1 статті 4 МК України передбачено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 187 МК України визначено, що транспортні засоби комерційного призначення, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню. Митні формальності, що здійснюються під час митного контролю та митного оформлення транспортних засобів комерційного призначення, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, мають уніфікований характер і не залежать від країни реєстрації або країни - власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону, та відповідними міжнародними актами, в частині застосування санкцій та обмежень у торгівлі з окремими країнами. Митні органи виконують митні формальності в зонах митного контролю, створених відповідно до положень глави 48 цього Кодексу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При цьому, переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (частина 1 статті 195 МК України).

Відповідно до вимог статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 320 МК України передбачено, що форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов`язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю (стаття 329 МК України).

При цьому, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 336 МК України однією із форм митного контролю є митний огляд (огляд та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян).

Частиною 1 статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Статтею 338 МК України визначено, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

За письмовим рішенням керівника митного органу або його заступника огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо: 1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань митної справи; 2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий; 3) декларантом не виконуються обов`язки, встановлені статтею 26 цього Кодексу.

Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов`язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.

За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про: 1) посадових осіб митного органу, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення; 2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем; 3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення; 4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка проводила огляд (переогляд). Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

При цьому, передбачено, що порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На реалізацію вказаного положення МК України наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року №1316 затверджено Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення (надалі - Порядок №1316), який визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при організації, проведенні та оформленні результатів огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктом 1.4 розділу І Порядку №1316 визначено, що огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються шляхом: візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення; розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення.

Огляд проводиться з метою: ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення; перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи; перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи; перевірки дотримання законодавства України з питань захисту прав інтелектуальної власності (пункт 1.5 розділу І Порядку №1316).

При цьому, про порядок прийняття рішення про проведення огляду та організацію його проведення йдеться у розділі ІІ Порядку №1316.

Відповідно до пункту 1.1 розділу ІІ Порядку №1316, якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов`язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду. При цьому, в автоматизованій системі митного оформлення проставляється відмітка про час виявлення необхідності проведення огляду, яка свідчить про інформування керівника підрозділу митного оформлення або особи, яка виконує його обов`язки, з метою прийняття рішення про проведення огляду.

Водночас, рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 Митного кодексу України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов`язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення (пункт 1.2 розділу ІІ Порядку №1316).

Пунктом 1.3 розділу ІІ Порядку №1316 визначено, що рішення про проведення огляду оформляється шляхом: проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов`язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду шляхом проставляння відміток в АСМО.

Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими. За результатами огляду складається Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу(пункти 1.1, 1.2 розділу ІІІ Порядку №1316).

В силу приписів пункту 1.3 розділу ІІІ Порядку №1316, посадові особи митних органів здійснюють огляд не пізніше закінчення робочого дня (зміни). Якщо посадовою особою проведення огляду не завершене у зв`язку із закінченням її робочого часу, то посадова особа, яка проводить огляд, доповідає про це керівнику підрозділу митного оформлення (особі, яка виконує його обов`язки). Керівник підрозділу митного оформлення (особа, яка виконує його обов`язки) визначає іншу посадову особу, яка протягом робочого часу митного органу завершить огляд, про що проставляється відмітка в АСМО.

Отже, аналіз наведених приписів МК України та Порядку №1316 свідчить про те, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, зокрема й із застосуванням системи управління ризиками. При цьому, однією із форм митного контролю є митний огляд. Якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов`язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду. Водночас, рішення про проведення огляду приймає керівник підрозділу митного оформлення або особа, яка виконує його обов`язки, шляхом: проставлення в АСМО відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду шляхом проставляння відміток в АСМО.

В ході судового розгляду встановлено, що рішення про проведення митного огляду прийнято у зв`язку із тим, що в графі 8 CARNET TIR ХТ80204031 від 28 вересня 2020 року не було інформації про деякі супровідні документи.

Як доказ прийняття рішення про проведення митного огляду відповідачем надано витяг із системи АСМО "Інспектор", з якого слідує, що 04 жовтня 2020 року інспектором Подільської митниці Держмитслужби ОСОБА_3 проставлено відмітку про необхідність проведення митного огляду.

Водночас, суд звертає увагу на вимоги пункту 1.3 розділу ІІ Порядку №1316, якими визначено, що рішення про проведення огляду оформляється одним із двох шляхів: проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов`язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками) або надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду шляхом проставляння відміток в АСМО.

В судовому засіданні 16 лютого 2021 року свідок ОСОБА_3 спочатку зазначив, що рішення про проведення митного огляду прийнято ним шляхом проставлення в АСМО відмітки про це, однак пізніше вказав, що таке рішення мало б бути прийняте керівником підрозділу митного оформлення і таке рішення прийнято саме його керівником.

З огляду на те, що свідок повідомив про прийняття рішення про проведення митного огляду саме його керівником, що й підтвердив представник відповідача, а таке рішення відсутнє у матеріалах справи, тому судом витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію рішення про проведення митного огляду, що прийняте керівником підрозділу митного оформлення або особою, що виконувала його обов`язки.

Проте, вимоги ухвали суду залишились не виконаними.

Відтак, як свідчать наявні у матеріалах справи докази, рішення про проведення митного огляду керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконувала його обов`язки, не прийнято.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що доказом прийняття такого рішення є витяг із системи АСМО "Інспектор", у якому інспектором Подільської митниці Держмитслужби ОСОБА_3 проставлено відмітку про необхідність проведення митного огляду, суд оцінює критично, оскільки приписами пункту 1.3 розділу ІІ Порядку №1316 не передбачено можливості прийняття рішення про проведення огляду інспектором, який виявив необхідність проведення такого.

Такі висновки узгоджуються із вимогами пункту 1.1 розділу ІІ Порядку №1316, згідно із якими, якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов`язки, для прийняття останнім рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду.

Таким чином, за відсутності рішення про проведення огляду, яке прийняте керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконувала його обов`язки, дії митного органу щодо проведення митного огляду є протиправними.

За таких обставин слід визнати протиправними дії Подільської митниці Держмитслужби, що полягають у проведенні митного огляду без прийняття рішення про проведення митного огляду.

На переконання суду, проведення повного митного огляду за відсутності належно оформленого рішення про це не потребує аналізу підстав, за яких прийнято рішення про проведення такого огляду, адже незалежно від обгрунтованості/необгрунтованості підстав, що були передумовою для прийняття такого рішення, наслідки такого огляду не можуть мати юридичної сили.

З приводу тверджень представника позивача про те, що проведення митного огляду відбулося з порушенням вимог Порядку №1316 щодо строку такого проведення, то варто врахувати наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що митний огляд проводився у період з 04 жовтня 2020 року по 08 жовтня 2020 року, що не узгоджується із пунктом 1.3 розділу ІІІ Порядку №1316, відповідно до якого, як правило, посадові особи митних органів здійснюють огляд не пізніше закінчення робочого дня (зміни). При цьому, судом встановлено, що рішення про продовження митного огляду не приймалося.

Водночас, вказане порушення було допущено під час проведення митного огляду, який, як встановлено судом, був проведений за відсутності належно оформленого рішення про це, а тому порушення процедури проведення митного огляду в частині неприйняття рішення про продовження строку проведення такого огляду охоплюються протиправними діями Подільської митниці Держмитслужби, що полягають у проведенні митного огляду без прийняття рішення про проведення митного огляду.

Не заслуговують також на увагу твердження представника позивача щодо несвоєчасного вручення водієві транспортного засобу ОСОБА_1 акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, адже ані положеннями МК України, ані приписами Порядку №1316 не визначено строку, протягом якого такий акт повинен бути врученим особі, яка переміщує товари через митний кордон України. При цьому, частиною 10 статті 338 МК України передбачено, що один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

Разом із тим, судом встановлено, що після завершення митного огляду товарів водій ОСОБА_1 відмовився від отримання вказаного акта і лише 16 жовтня 2020 року водій отримав вказаний акт.

Безпідставними слід визнати міркування представника позивача про те, що підставою для проведення митного огляду слугував лист Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, адже у акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, який складений 08 жовтня 2020 року, зазначено підстави проведення огляду, серед яких такий лист відсутній.

З приводу посилань представника позивача на порушення прав та свобод водія транспортного засобу ОСОБА_1 у зв`язку із його затриманням у пункті пропуску та тимчасовим вилученням його паспорта, то суд зазначає, що порушення прав та свобод водія ОСОБА_1 не є предметом судового розгляду, оскільки не охоплюються змістом позовних вимог.

Що ж стосується вимоги про зобов`язання відповідача повернути вилучений вантаж та товарно-супровідні документи, то варто врахувати наступне.

Відповідно до статті 242 МК України товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що також не заперечується сторонами, що митне оформлення товару не завершилося, а відтак відсутні підстави для такого повернення.

Більше того, з пояснень представника митного органу слідує, що відносно уповноваженої особи позивача складено протокол про порушення митних правил №0570/401000/20, тому такий товар та товарно-супровідні документи будуть повернуті лише після завершення розгляду матеріалів справи про порушення митних правил.

Вимога представника позивача про зобов`язання відповідача завершити митний огляд також не підлягає задоволенню, адже вчинення митних формальностей належить до виключної компетенції органів державної митної служби, а тому суд не вправі втручатися в такі.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 2102 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою. А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2102 гривень, а тому на користь Equi Trade LTD слід стягнути 1051 гривню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Egui Trade LTD задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Подільської митниці Держмитслужби, що полягають у проведенні митного огляду без прийняття рішення про проведення митного огляду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби на користь Egui Trade LTD витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1051 (однієї тисячі п`ятдесят однієї) гривні.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Egui Trade LTD (місцезнаходження: Об`єднані Арабські Емірати, 3305, Armada Tower 2 Jumeirah Lakes Towers, Dubai AFZ/OS/2941, Reg.No: 28435206)

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43350542)

Рішення суду у повному обсязі складено 01.03.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович