Рішення № 95233255, 24.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/43/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24.02.2021 Справа № 908/321/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бичківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення у справі №908/321/20

за позовом Фермерського господарства "Сидоренко С.Л." (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Ціолковського, б. 8, кв. 46)

до відповідача Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70005, Запорізька обл., Вільнянський р-н, с. Павлівське, вул. Залізнична, б. 28)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування - АДРЕСА_2 )

про визнання незаконним і скасування рішення, укладення договору оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/321/20 в задоволенні позову Фермерського господарства "Сидоренко С.Л." до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення, укладення договору оренди землі відмовлено.

23.10.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про винесення додаткового рішення у справі №908/321/20 щодо скасування заходів забезпечення позову та стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23.20.2020 у справі №908/321/20 прийнято заяву Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про винесення додаткового рішення №908/321/20 до розгляду. Розгляд заяви призначено на 03.11.2020 о 14 год. 30 хв.

27.10.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла апеляційна скарга від Фермерського господарства "Сидоренко С.Л." на перегляд рішення від 24.10.2020 у справі №908/321/20.

Ухвалою суду від 30.10.2020 зупинено розгляд заяви Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про винесення додаткового рішення у справі №908/321/20 щодо скасування заходів забезпечення позову та стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "Сидоренко С.Л." на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2020 у справі №908/321/20.

16.02.2021 матеріали справи №908/321/20 повернулися до Господарського суду Запорізької області.

17.02.2021 від Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №908/321/20 щодо розгляду про винесення додаткового рішення. До заяви додано копії договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №1/2020 від 04.05.2020, акту завершення етапу робіт за договором на надання правової допомоги від 14.01.2021, банківських виписок про оплату Павлівською сільською радою юридичних послуг.

Ухвалою суду від 18.02.2021 поновлено провадження у справі з розгляду заяви Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про винесення додаткового рішення з 24.02.2021. Судове засідання призначено на 24.02.2021.

22.02.2021 від позивача надійшли пояснення по суті заяви, в яких заперечує проти задоволення заяви Павлівської сільської ради з тих підстав, що, по-перше, скасування заходів забезпечення позову не є підставою для винесення додаткового рішення. По-друге, заявником не надано договору про надання правової допомоги адвокатом Лишенко С.С. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження надання адвокатом Лишенко С.С. професійної правничої допомоги відповідачу. Попередній розрахунок суми судових витрат відповідачем надано суду разом з «Запереченнями на уточнену позовну заяву» від 31.08.2020, тобто з порушенням вимог ст. 124 ГПК України. При цьому, відповідачем не зроблено заяву про те, що ним будуть подані додаткові докази про понесені судові витрати.

За викладених обставин просить відмовити в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення.

В судове засідання 24.02.2021 представники сторін не з`явилися.

Позивач про причини неявки суд не повідомив.

24.02.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без участі відповідача та його представника.

За приписами частин 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про винесення додаткового рішення за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо … судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи № 908/321/20 року, відповідачем до заперечення на уточнену позовну заяву було додано попередній розрахунок суми судових витратна професійну правничу допомогу, розмір якої складає 8000, 00 грн (участь адвоката у судових засіданнях 21.05.2020, 04.08.2020, 08.09.2020 - 4500,00 грн, заява щодо виконання ухвали суду про витребування доказів по справі - 1500,00 грн, заперечення на уточнену заяву - 2000,00 грн). При цьому, ані договору про надання правової допомоги, ані доказів понесення відповідних витрат відповідачем не надано.

Крім того, заява про надання додаткових доказів на підтвердження понесених витрат до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, до закінчення судових дебатів у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідачем зроблена не була.

Із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу відповідач звернувся лише через місяць після ухвалення судом рішення у даній справі.

При цьому в прохальній частині заяви представником відповідача зазначено, що просить, зокрема, стягнути судові витрати на правову допомогу на користь відповідача (без зазначення конкретної суми, яку заявник просить стягнути). В мотивувальній частині заяви зазначено, що відповідач поніс судові витрати у розмірі 8000,00 грн. До заяви додано лише квитанцію до прибуткового касового ордера №36 від 29.09.2020 на суму 8000,00 грн, підстава оплати - договір про надання юридичних послуг №1/2020 від 04.05.2020.

Ані договору про надання юридичних послуг №1/2020 від 04.05.2020, ані актів приймання-передачі наданих послуг до зазначеному договору відповідачем до матеріалів справи надано не було.

17.02.2021 від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій просить, зокрема, стягнути судові витрати на правову допомогу на користь відповідача (без зазначення конкретної суми, яку заявник просить стягнути). В мотивувальній частині заяви зазначено, що відповідач поніс судові витрати у розмірі 19500,00 грн.

До клопотання додано копії наступних документів: договору №1/2020 від 04.05.2020 про надання правової допомоги (юридичних послуг), акту завершення етапу робіт за договором на надання правової допомоги від 14.01.2021; банківських виписок про оплату Павлівською сільською радою на рахунок АО «Юрлюкссервіс» грошових коштів у сумі 19500,00 грн (призначення платежу - юридичні послуги за актом від 04.05.2020, за травень 2020, за липень 2020, за актом від 16.09.2020, за листопад 2020за договором №1/2020 від 04.05.2020, за актом від 22.12.2020 за договором №2/2020 від 07.09.2020).

За умовами п. 1.1. договору №1/2020 від 04.05.2020 про надання правової допомоги (юридичних послуг), укладеного між АО «Юрлюкссервіс» в особі керуючого партнера Лишенко С.С. та Павлівською сільською радою, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (класифікація ДК 021:2015: 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 4.1. зазначеного договору сторони визначили, що юридичні послуги, що надаються АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ, КЛІЄНТ оплачує щомісяця, згідно актів виконаних робіт, сформованих з урахуванням прайсу, що є додатком до даного договору. До даної суми не входять обов`язкові державні платежі (судові збори та іи.), а також відрядні за межі області, які сплачуються КЛІЄНТОМ окремо, на підставі наданих документів.

Пункт 4.2. Договору: За результатами надання юридичних послуг, не пізніше наступного дня, який слідує за останнім днем місяця, який закінчився складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін, в той же день. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ юридичної допомоги і її вартість.

Пункт 4.3. Договору: Акт про надання юридичних послуг вважається підписаним, якщо протягом 1 дня з моменту його отримання КЛІЄНТОМ, останній не надав АДВОКАТСЬКОМУ ОБ`ЄДНАННЮ письмові аргументовані заперечення на акт.

Пункт 4.4. Договору: КЛІЄНТ здійснює оплату за даним Договором в безготівковій формі один раз на місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ зазначений в даному Договорі на підставі виставленого останнім рахунку протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання Сторонами відповідного Акту про надання юридичних послуг, складеного і підписаного у відповідності до п. 4.2-4.3 цього Договору.

Пункт 4.5. Договору: Кінцева грошова сума, визначена у відповідності до п. 4.1 цього Договору, що піддягає оплаті за відповідним Актом про надання юридичних послуг, за результатами місяця, визначається Сторонами в цьому Акті.

Жодного акту про надання юридичних послуг, наданих у справі №908/321/20, відповідачем не надано.

Також не надано прасу, який відповідно до п. 4.1. договору є додатком до цього договору.

З акту від 14.01.2021 завершення етапу робіт за договором на надання правової допомоги вбачається, що сторони підтверджують виконання робіт та згідно п.4.1. Договору, а саме:

- вивчено представлені Клієнтом документи й проінформовано Клієнта про можливі варіанти рішення проблеми;

- підготовлено необхідні документи в Господарський суд Запорізької області, Центральному апеляційному господарському суді і здійснено представництво інтересів Клієнта у суді по справі № 908/321/20;

У відповідності до а. 4.2. Договору Клієнт оплачує за правову допомогу, про в складається Акт завершення етапу робіт за наступні послуги:

- 30.04.2020 - клопотання про закриття провадження у справі 908/321/20 - 2500 грн (при цьому суд зауважує, що зазначене клопотання від 30.04.2020 до суду не подавалося. Натомість, в матеріалах справи є клопотання про закриття провадження у справі від 29.05.2020, складене і підписане попереднім представником відповідача - адвокатом Жовніренко І.В.);

- 13.05.2020 - клопотання про виконання ухвали у справі №908/321/20 - 1500 грн;

- 21.05.2020, 03.06.2020, 04.08.2020, 08.09.2020 - участь адвоката у судових засідання - 6000 грн;

- 31.08.2020 - заява щодо виконання ухвали суду про витребування доказів по справі - 1500 грн;

- 31.08.2020 - заперечення на уточнену заяву - 2000 грн;

- 21.10.2020 - заява про винесення додаткового рішення - 1500 грн;

- 23.11.2020 - відзив на апеляційну скаргу по №908/321/20 - 2000 грн;

21.12.2020 - участь адвоката у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції - 2000 грн.

Згідно з вимогами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

При цьому, суд зазначає, що договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Крім того, відповідачем в порушення вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в акті від 14.01.2021, зокрема щодо обсягу наданих клієнту послуг (робіт), не може вважатись тим самим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Як вже зазначалося, заявником до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано прасу, який відповідно до п. 4.1. договору є додатком до цього договору, у зв`язку з чим як суд, так і позивач, позбавлені можливості надати належну оцінку вартості робіт, зазначену в акті завершення етапу робіт від 14.01.2021. При цьому, в договорі №1/2020 відсутнє посилання про надання юридичних послуг лише у справі №908/321/20.

Крім того, у банківських виписках про оплату Павлівською сільською радою наданих адвокатом послуг є посилання на акти (виконаних робіт), які до матеріалів справи не надано. Тобто, заявником не доведено, що оплати здійснювалися саме за надання юридичних послуг по справі №908/321/20. Більш того, платіж 30.11.2020 здійснено за юридичні послуги, надані по договору №2/2020 від 07.09.2020. також до акту від 14.01.2021 включено роботи, які адвокатом не виконувалися, а також надання юридичних послуг під час перегляду рішення апеляційною інстанцією, в той час, як суд першої інстанції не наділений вирішувати питання розподілу судових витрат під час розгляду справи апеляційною інстанцією.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Досліджуючи надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів не достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги відповідачеві саме у даній справі. Більше того, відповідачем було порушено порядок надання доказів, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України: заяву про надання доказів до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, до закінчення судових дебатів у справі відповідачем зроблено не було; заява про ухвалення додаткового рішення подана через місяць після ухвалення рішення.

За викладених обставин, враховуючи приписи абзацу 3 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, заява Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Щодо вимоги про скасування заборони. Накладеної ухвалою суду від 31.03.2020 суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 31.03.2020 задоволено заяву Фермерського господарства «Сидоренко С.Л.» про забезпечення позову у справі №908/321/20.

Заборонено Павлівській сільській раді Вільнянського району Запорізької області вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровими номерами 2321586100:01:003:0131 та 2321586100:01:003:0132, відчужувати її будь-яким способом, передавати в іпотеку, користування.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Сидоренко С.Л.» до Павлівськоїсільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання незаконним і скасування рішення, укладення додаткової угоди відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 залишено без змін.

За приписами частин 9, 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Господарським судом Запорізької області під час ухвалення рішення у справі №908/321/20 не вирішено питання про скасування заборони, накладеної ухвалою від 31.03.2020.

За таких обставин, вимога відповідача про скасування відповідної заборони підлягає задоволенню, про що буде постановлено відповідні ухвалу

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 42, 46, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області задовольнити частково.

Постановити ухвалу про скасування заборони Павлівській сільській раді Вільнянського району Запорізької області вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровими номерами 2321586100:01:003:0131 та 2321586100:01:003:0132, відчужувати її будь-яким способом, передавати в іпотеку, користування, накладеної ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.03.2020.

В іншій частині заяву залишити без розгляду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 02.03.2021.

Суддя О.А. Топчій