Рішення № 95233240, 21.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/162/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 Справа № 908/3050/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяна Анатоліївна, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3050/20

за позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізької області (вул. Незалежної України, буд. 72а, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 38025388)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмак” (вул. Чкалова, буд. 63, м. Токмак, Запорізька область, 71700, ідентифікаційний код 31713269)

про стягнення відшкодування шкоди в сумі 14433,02 грн.

за участю представників:

від позивача: Галагуз М.О., самопредставництво, відомості в ЄДР

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція у Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмак” про стягнення відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 14433,02 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3050/20 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/162/20. Підготовче судове засідання призначено на 23.12.2020.

Ухвалою суду від 21.12.2020, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у справі Азізбекян Т.А. на лікарняному, підготовче судове засідання у справі № 908/3050/20 перенесено на 21.01.2021.

21.01.2021 позивачем подано суду клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, згідно якого просить здійснити процесуальне правонаступництво у спірних правовідносинах та замінити позивача у справі № 908/3050/20 з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72А, ідентифікаційний код юридичної особи 38025388) на Державну екологічну інспекцію Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338); залучити до участі у справі № 908/3050/20 позивача - Державну екологічну інспекцію Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338).

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 21.01.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача у підготовчому засіданні 21.01.2021 підтримав клопотання про здійснення процесуального правонаступництва. Просить суд здійснити процесуальне правонаступництво у спірних правовідносинах та замінити позивача у справі № 908/3050/20 з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72А, ідентифікаційний код юридичної особи 38025388) на Державну екологічну інспекцію Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338); залучити до участі у справі № 908/3050/20 позивача - Державну екологічну інспекцію Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338).

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 21.01.2021.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог вказує, що Інспекцією у період з 26.02.2019 по 01.03.2019 проведено планову перевірку дотримання ТОВ «Хліб Токмака» вимог природоохоронного законодавства. За результатами вказаної перевірки 01.03.2019 складено акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 053/83/05. Перевіркою встановлено, що Товариство на промисловому майданчику за адресою: вул. Чкалова, буд. 63, м. Токмак Запорізької області здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На підставі довідки відповідача щодо фактичного часу роботи джерела викидів, відповідно до Методики, сума збитків, заподіяних державі відповідачем за період з 05.02.2019 по 07.05.2019 включно становить 14433,02 грн. Інспекцією на адресу відповідача направлено претензії від 16.01.2020 № 175/12 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду. Однак, відповідач збитки у розмірі 14433,02 грн. не відшкодував, що і стало причиною звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В засіданні 21.01.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Наказом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 83 від 21.02.2019 “Про проведення планової перевірки” наказано організувати проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Хліб Токмака” у період з 25.02.2019 по 01.03.2019.

21.02.2019 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області видано направлення № 77 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Хліб Токмака”. Підстава для здійснення перевірки: план заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 26.02.2019 по 01.03.2019, відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака”.

За результатами вказаної перевірки 01.03.2019 складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 053/03/05.

Перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака” на промисловому майданчику за адресою: вул. Чкалова, буд. 63, м. Токмак Запорізької області здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Порушення природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки у пункті 1 розділу VI «Опис виявлених порушень».

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, відповідачу надано припис № 010/053/83/05 від 03.03.2019.

08.05.2019 ТОВ “Хліб Токмака ” видано дозвіл № 2311000000-33 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

На підставі довідки ТОВ “Хліб Токмака ” про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів за період з 05.02.2019 по 07.05.2019, згідно з приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування в атмосферне збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, розраховано сума заподіяних з боку відповідача державі збитків за період з 05.02.2019 по 07.05.2019 включно, яка становить 14433,02 грн.

Претензією № 175/12 від 16.01.2020 позивач пропонував ТОВ “Хліб Токмака” відшкодувати заподіяну державі шкоду у розмірі 14433,02 грн в добровільному порядку та про результати розгляду претензії повідомити у місячний строк у письмовій формі. Разом з претензіями відповідачу наданий розрахунок збитків.

Оскільки, відповідач збитки у розмірі 14433,02 грн не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначено у статті 202 вказаного Закону, до якої зокрема належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Частиною другою статті 1 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраекології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області (далі - Інспекція, Позивач), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 121 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Таким чином, позивач мав право на проведення спірної перевірки.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно приписів ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання.

У відповідності до ст. 33 Закону України Про охорону атмосферного повітря особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлений принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З урахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено, що у діях відповідача вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків):

1) протиправність поведінки, яка полягає у порушенні правових норм, статей 10 та 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

2) наслідком діяльності відповідача, що пов`язана зі здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, закон визначає спричинення шкоди;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, в порушення статей 10 та 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», спричинивши державі шкоду (причинно-наслідковий зв`язок);

4) вина відповідача полягає у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів, забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання врегульовані Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 0.12.2008 № 639.

Згідно з пп 2.1.2. п. 2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини,;викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.7. Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне: повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно з п. 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача, наявність шкоди (збитки в розмірі 14433,02 грн.) та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Доказів сплати суми шкоди відповідачем суду не надано.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали клопотання позивача про здійснення процесуального правонаступництва та матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення виходячи з такого.

Як вбачається зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 802 “Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції”, постановлено: 1. Утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 1; 2. Ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 2; Установлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міжрегіональним територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Згідно з відповідними переліками (додатки 1 та 2 до вказаної постанови) утворюється Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), ліквідується Державна екологічна інспекція у Запорізькій області.

Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 15.12.2020 № 481 визначено забезпечити можливість здійснення покладених на Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) функцій і повноважень, визначених Положенням про Державну екологічну інспекцію Південного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.10.2020 № 378; Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) забезпечити здійснення покладених на неї функцій і повноважень на відповідних територіях відповідно до Положення; Державній екологічній інспекції у Запорізькій області припинити здійснення функцій і повноважень, визначених Положенням про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області.

Відповідно до наказу голови Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 499 наказано, зокрема голові комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції у Запорізькій області організувати та забезпечити у строк до 31.12.2020 передачу документів (виконавчих документів) та їх копій документів, що містяться у судових справах, стороною (учасником) в яких виступає Державна екологічна інспекція у Запорізькій області за належністю до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), з урахуванням їх юрисдикції та предмету спірних правовідносин.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, стосовно юридичної особи - Державна екологічна інспекція Південного округу, код ЄДРПОУ: 43877338, внесені дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 20.10.2020, 1004991020000023679.

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно зі ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та на підставі ст. 52 ГПК України здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши позивача у справі – Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72А, ідентифікаційний код юридичної особи 38025388) його правонаступником – Державною екологічною інспекцією Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338).

Керуючись ст. ст. 52, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання про здійснення процесуального правонаступництва задовольнити.

2. Здійснити у справі № 908/3050/20 процесуальне правонаступництво, замінивши позивача у справі – Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72А, ідентифікаційний код юридичної особи 38025388) його правонаступником – Державною екологічною інспекцією Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338).

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмак” (вул. Чкалова, буд. 63, м. Токмак, Запорізька область, 71700, ідентифікаційний код 31713269) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 14433 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн 02 коп. та перерахувати за такими реквізитами: Токмацьке УК / м. Токмак, Запорізька область; р/р UА558999980333199331000008014; код за ЄДРПОУ 37942194; код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмак” (вул. Чкалова, буд. 63, м. Токмак, Запорізька область, 71700, ідентифікаційний код 31713269) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а на р/р UA498201720343160002000081154, код ЄДРПОУ 38025388, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.03.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян