Рішення № 95233090, 27.01.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1307/20

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Шніт А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику

(повідомлення) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Індустрія"

про стягнення 7 000,00 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренамакс" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Індустрія" про стягнення 7 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем зобов`язання з оплати отриманого на підставі видаткових накладних товару.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.205, 526, 610, 854, 837, 901, 903 Цивільного кодексу України, т.181 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 05.11.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 31.12.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27). Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренамакс" (позивач, продавець) на підставі усного договору передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Форест Індустрія" (відповідач, покупець) запасні частини до автомобіля (далі - товар) на загальну суму 40 560,00грн, з яких на підставі:

- видаткової накладної №74 від 11.01.2019 на суму 3 850,00грн (а.с.7);

- видаткової накладної №584 від 12.03.2019 на суму 9 250,00грн (а.с.8);

- видаткової накладної №744 від 03.04.2019 на суму 1 0850,00грн (а.с.9);

- видаткової накладної №842 від 10.04.2019 на суму 1 320,00грн (а.с.10);

- видаткової накладної №843 від 10.04.2019 на суму 7 200,00грн (а.с.11);

- видаткової накладної №844 від 10.04.2019 на суму 7 200,00грн (а.с.12);

- видаткової накладної №845 від 10.04.2019 на суму 890,00грн (а.с.13).

Відповідачем частково проведено оплату отриманого товару на загальну суму 33 560,00грн, з яких:

- 11.01.2019 - на суму 3 850,00грн (а.с.14);

- 26.03.2019 - на суму 9 250,00грн (а.с.15);

- 09.01.2020 - на суму 17 460,00грн (а.с.16);

- 30.01.2020 - на суму 3 000,00грн (а.с.17).

Позивач зазначає, що неоплаченою залишилась частина товару на загальну суму 7 000,00грн, невиконання обов`язку відповідача з оплати якого стало підставою для звернення до суду з вимогою про її стягнення з ТОВ "Форест Індустрія".

2. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених у учасником справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 13, 73, 74, 77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач відзиву на позов та докази сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

3. Розподіл судових витрат.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ч.2 п.1 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 3 вказаної статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем в позовній заяві не обґрунтовано вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не зазначено чи ці витрати уже понесені чи будуть понесені в майбутньому, не надано акт прийому-передачі наданих послуг.

До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи (а.с.20) та довіреність від 05.10.2020, видана адвокату Мазуру Р.В.

Документів, які б підтверджували, що адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу до матеріалів справи не додано, крім того позивачем не визначено суму судових витрат.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів розміру витрат позивача на правову допомогу, детального опису робіт, які виконав адвокат, не вказано вартості таких робіт, - вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу під час прийняття рішення по справі не розглядається.

За приписами ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Індустрія" (11001, Житомирська обл., м.Олевськ, вул.Івана Франка, буд. 10, ідентифікаційний код 41077677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс" (35360, Рівненська обл., Рівненський район, с.Велика Омеляна, вул. Присадибна, буд.15, ідентифікаційний код 37802144):

- 7 000,00грн основного боргу;

- 2 102,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено: 27.01.21

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з пов.) та на електронну пошту 41077677@ukr.net