Рішення № 95231232, 22.02.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9402/20

Провадження № 2/201/686/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 лютого 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 02 жовтня 2020 року надійшла позовна заява Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по сплаті за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 29 693, 19 грн., з яких обслуговування будинку 13 376, 50 грн.; теплопостачання 100, 45 грн.; вивіз твердих побутових відходів 1 764, 29 грн.; ліфт 4 411, 89 грн.; водопостачання та водовідведення 10 040, 06 грн. Також позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору дарування квартири від 27 квітня 2017 року відповідачам на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та вони є споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються на підставі договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 04 травня 2017 року, договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення від 04 травня 2017 року. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань станом на 01 вересня 2020 року за відповідачами рахується заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі 29 693, 19 грн., з яких 13 376, 50 грн.; теплопостачання 100, 45 грн.; вивіз твердих побутових відходів 1 764, 29 грн.; ліфт 4 411, 89 грн.; водопостачання та водовідведення 10 040, 06 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідачів з вимогами щодо сплати існуючої заборгованості, проте всі вимоги були проігноровані (а.с.2-5).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 02 жовтня 2020 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.27).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів (а.с.28-31).

До суду 30 жовтня 2020 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів (а.с.32-33).

Ухвалою судді від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с.34-35).

Представник позивача просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що згідно із договором дарування квартири від 28 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Нощенко Н.М., відповідачі є співвласниками квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, що підтверджується довідкою № 099 від 01 лютого 2021 року (а.с.54).

04 травня 2017 року між Дніпровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були укладені договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (а.с.9-12).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги станом на 01 вересня 2020 року існує заборгованість у розмірі 29 693, 19 грн., з яких 13 376, 50 грн.; теплопостачання 100, 45 грн.; вивіз твердих побутових відходів 1 764, 29 грн.; ліфт 4 411, 89 грн.; водопостачання та водовідведення 10 040, 06 грн. (а.с.15-23)

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У пункті 30 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що оплачувати послуги в установлені договором строки.

Частина 1 ст. 322 ЦК України визначає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна надає вище перелічені житлово-комунальні послуги і послуги з утримання будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Відповідачем не надано належних доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на користь Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (код ЄДРПОУ 01116130) заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги станом на 01 вересня 2020 року в розмірі 29 693, 19 грн., з яких обслуговування будинку 13 376, 50 грн.; теплопостачання 100, 45 грн.; вивіз твердих побутових відходів 1 764, 29 грн.; ліфт 4 411, 89 грн.; водопостачання та водовідведення 10 040, 06 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на користь Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (код ЄДРПОУ 01116130) судові витрати зі сплати судового збору розмірі по 1 051 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2021 року.

Суддя С.О. Демидова