Вирок № 95230729, 02.03.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1649/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Соломки Л.М.,

прокурора - Ткаченка О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Солода В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020250000000215, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, діючи умисно, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, місце, за невстановлених обставин придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено-амфетамін у великих розмірах, та електронні ваги для вимірювання психотропних речовин з метою збуту, які зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

08.07.2020, в період часу з 08 годин 30 хвилин до 10 години 00 хвилин, в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.06.2020, за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції, в гаражі домоволодіння, виявлено та вилучено один фольгований згорток з порошкоподібною речовиною, яка згідно з висновком експерта № 2/1402 від 22.07.2020 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено-амфетамін, загальна маса амфетаміну (в перерахунку на основу) становить 0,421 г, другий фольгований згорток та пакет з порошкоподібною речовиною, які згідно з висновком експерта № 2/1403 від 24.07.2020 містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса амфетаміну (в перерахунку на основу) становить 1,441 грам, електронні ваги з нашаруванням порошкоподібної речовини, згідно висновку експерта № 2/1404 від 22.07.2020 в змивах з електронних вагів виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено-амфетамін. Загальна маса виявленої психотропної речовини становить 1,862 грам, що згідно затвердженого наказом № 188 від 01.08.2000 Міністерства охорони здоров`я України являється великим розміром психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу.

Органом досудового розслідування кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України не визнав, визнав себе винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Суду пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У його будинковолодінні є гаражне приміщення, яке він використовує для ремонту автомобілів. Інколи в ремонті йому допомагають його друзі. Третього або четвертого липня 2020 року він поїхав на авторинок, який розташований по вул. Ярославська в м. Черкаси. У вказаному місці, у раніше невідомого йому чоловіка, він придбав за 750 грн. психотропну речовину - амфетамін. Психотропна речовина була запакована у два згортки: в кульок та фольгу. Коли він повернувся до дому то зважив вказані згортки на електронних вагах, потім поклав у сіру коробку, яку залишив в гаражі. Ваги він використовував у своїй роботі, а саме: зважував деталі. 08.07.2020 до нього приїхали працівники поліції з метою проведення обшуку. Оскільки працівники поліції не мали можливість залучити понятих, він зателефонував до своїх знайомих та попрохав останніх, щоби вони були понятими під час проведення вказаної дії. У гаражі він добровільно вказав працівникам поліції де зберігаються заборонені речовини, а саме: у коробці, яка стояла на полоці. Коли він зважував речовину на вагах, він розгортав згортки, а потім знову запаковував. Точну вагу кожного із згортків він не пам`ятає. Їх загальна вага приблизно становить 2,5 грама. Два згортки із речовиною він поклав у коробку. Із вказаних згортків психотропну речовину він не вживав. Під час обшуку працівниками поліції у нього було вилучено три згортки. Звідки взявся третій згорток він не знає. Під час проведення обшуку працівники поліції не питали його кому належить третій згорток. Психотропною речовиною він не торгує, а купив її для власного споживання. Інколи він вживає психотропну речовину, коли потрібно довго працювати. Загалом вживав раз 10-15. Йому невідомо чи вживають наркотики його друзі. Вони заходять самі до нього в гараж тільки з його згоди. Інколи вони заходили, коли він був відсутній на місці, заносили автозапчастини. Були випадки коли вони залишалися в гаражі доробляти роботу. Доступ до коробки, в якій знайшли працівники поліції третій згорток, могли мати особи, які знаходилися в гаражі.

Також в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 зателефонував йому та попросив приїхати до нього додому за адресою: АДРЕСА_1 , для того щоби бути присутнім у якості понятого під час проведення у нього вдома обшуку. Обшук відбувався наступним чином: були роз`яснені права, вручена ухвала про проведення обшуку. В оселі ОСОБА_1 нічого не знайшли. Коли зайшли в гараж на запитання працівника поліції, чи є в ньому заборонені предмети ОСОБА_1 відповів, що є та показав на баночку чи стаканчик, що стояв на полці шафи. У вказаній банці були згортки з білою речовиною, завернуті начебто у фольгу, точно він не пам`ятає. Також речовина, у згортку була виявлена працівниками поліції у картонній коробці. У вказаній коробці також були цигарки та тютюн. Виявлені згортки були поміщені працівниками поліції до пакету та опечатані. Також в гаражі були вилучені ваги. На запитання працівника поліції ОСОБА_1 сказав, що амфетамін він використовує для власного вживання. Про те, чи були зауваження до порядку проведення обшуку він не пам`ятає. Стосовно коробки, в якій був виявлений згорток, то він весь час стояв на своєму місці. Він та інші особи, які приходили до ОСОБА_1 в гараж, мали вільний доступ до неї. ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що він видав добровільно те, що йому належить. Від односельців він не чув чутки про те, що ОСОБА_1 торгує психотропною речовиною або що він сам їх вживає. Також, він не бачив того, щоби інші особи в гаражі вживали наркотичну чи психотропну речовину. Він не чув, щоби під час обшуку, ОСОБА_1 намагався з`ясувати звідки взявся в гаражі інший пакунок. Гараж зачинявся, але в ньому часто залишалися працювати друзі ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що приблизно о 7 год. 00 хв. ранку до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_1 та попросив приїхати до нього додому, для того щоби бути присутнім під час проведення обшуку. Коли він зайшов у двір домоволодіння там були працівники поліції. Вони зачитали ухвалу суду, спитали у ОСОБА_1 чи є у нього заборонені предмети. ОСОБА_1 сказав, що є в гаражі. Коли вони зайшли в гараж, то останній вказав на пластмасову банку, яка стояла на стелажі. У ній були виявлені згортки з речовиною білого кольору. Потім працівники поліції знайшли в картонній коробці, де зберігався тютюн, інший згорток з речовиною білого кольору. Також у коробці були ваги. Із ОСОБА_1 він перебуває у дружніх відносинах. Знайомі приблизно протягом 6-7 років. Часто роблять разом машини. Вважає, що ОСОБА_1 запросив його бути понятим, оскільки він не далеко живе від нього. Раніше ваги в гаражі він не бачив. У коробці зберігались різні речі, тютюн, папір. ОСОБА_2 він теж знає. Також перебуває з ним в дружніх відносинах. ОСОБА_1 казав, що психотропна речовина йому потрібна для власного вживання. Обвинувачений був здивований коли працівники поліції знайшли згорток у картонній коробці. Раніше він не помічав, щоби ОСОБА_1 вживав наркотики та не чув щоби він ними торгував.

У судовому засіданні був оглянутий відеозапис, який є додатком до протоколу обшуку від 08.07.2020 проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_1 . Підставою для проведення обшуку стала ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчика Р.В. від 19.06.2020, яка була оголошена в присутності обвинуваченого та понятих та вручена останньому. Обшук проводився в присутності понятих: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яким слідчим були оголошені їх права. Обвинуваченому було роз`яснено право на залучення під час обшуку захисника. Також, оголошено про право добровільно видати заборонені предмети, на що ОСОБА_1 зазначив про наявність останніх у гаражі. У гаражному приміщенні ОСОБА_1 показав на стелаж, на полці якого знаходилася коробочка сірого кольору з полімерного матеріалу, в середині якої були виявлені два згортки: один в пакеті, інший - у фользі. При відкритті згортків, у них була виявлена грудкоподібна речовина білого кольору. На запитання працівників поліції обвинувачений повідомив про те, що виявлена порошкоподібна речовина є психотропною речовиною - амфетаміном, яка належить йому та призначена для особистого вживання. Вилучена речовина була запакована у сейф-пакет та опечатана. Під час проведення обшуку працівником поліції було поставлено запитання обвинуваченому ОСОБА_1 про те, що знаходиться у картонній коробці, яка стояла поруч із коробкою сірого кольору на стелажі та що в ній знаходиться, на що обвинувачений пояснив, що в ній знаходиться «досточка». Під час огляду працівниками поліції вказаної коробки в останній було виявлено електронні ваги сірого кольору та фольгований згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору. Під час виявлення працівниками поліції вказаного згортка ОСОБА_1 сказав речення з інтонацією запитання « А, есть ще?» Згорток із порошкоподібною речовиною та електронні ваги були запаковані у сейф-пакет та опечатані. Будь-яких зауважень, під час виявлення згортка у картонній коробці та безпосереднього після цього, щодо неналежності йому вказаної речовини висловлено обвинуваченим не було.

Відповідно до відомостям зазначеним у протоколі обшуку від 08.07.2020 (а.с. 68) у учасників обшуку та понятих зауважень щодо ходу проведення обшуку заявлено не було.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Суд вважає, що вищезазначені докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Посилання, у судових дебатах захисника обвинуваченого - Солода В.М. про те, що більша частина доказів, яка надана прокурором є, на його думку, недопустимими, оскільки прокурором не було надано суду витягу з ЄРДР про внесення в реєстр 22.01.2020 відомостей за зверненням голови громадської організації «Захист прав ветеранів АТО» щодо незаконного зберігання та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Черкаси та Черкаської області групою осіб та суду не було надано підтверджень про створення групи слідчих та групи процесуальних керівників, у зв`язку із чим суд був позбавлений можливості дослідити питання законності подання клопотань про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , законності отримання ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, а отже законності самого обшуку та отриманих в результаті його проведення даних, не спростовують вказаних висновків.

Прокурором було надано суду витяг з ЄРДР про внесення у реєстр досудових розслідувань 31.07.2020 виділених матеріалів досудового розслідування за кримінальним провадженням № 12020250000000215 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підставою для внесення яких стало звернення 22.01.2020 до СУ ГУНП в Черкаській області голови громадської організації «Захист прав ветеранів АТО» щодо незаконного зберігання та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Черкаси та Черкаської області групою осіб (а.с.51).

Також, була надана постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 31.07.2020, відповідно до відомостям якої було виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12020250000000029 матеріали досудового розслідування по факту незаконного зберігання психотропної речовини (а.с. 52-53).

Була надана ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчика Р.В. від 19.06.2020, про надання дозволу старшому слідчому СУ ГУ НП в Черкаській області Любивому В.І. на проведення обшуку у житловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 , з метою відшукання речей, а саме: особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин, приладів та засобів для їх виготовлення, предметів для зважування та фасування. Відповідно до відомостям ухвали, 22.01.2020 до СУ ГУНП в Черкаській області надійшло звернення від голови громадської організації «Захист прав ветеранів АТО» щодо незаконного зберігання та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Черкаси та Черкаської області групою осіб. Зазначено, що по даному факту 23.01.2020 СУ ГУНП в Черкаській області були внесені відомості до ЄРДР за № 12020250000000029 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, судом у результаті перевірки матеріалів провадження встановлено, що таку слідчу дію як проведення обшуку будинковолодіння ОСОБА_1 , зокрема: гаражного приміщення було здійснено на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчика Р.В. від 19.06.2020, яка була постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону та приєднана до матеріалів кримінального провадження.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказану слідчу дію було проведено відповідно до положень ст. 236 КПК України за участю обвинуваченого, а також двох понятих.

Хід і результати проведення цієї процесуальної дії було зафіксовано у протоколі від 08.07.2020 та фіксувався на відеокамеру. Обвинуваченому було роз`яснено право на залучення під час обшуку захисника. Протокол після ознайомлення з його змістом підписали всі особи, які брали участь у слідчій дії. Жодних зауважень від указаних осіб не надходило.

Отже, підстав сумніватися у законності проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії, а також вважати протокол обшуку недопустимим доказом, у суду немає.

Стосовно посилання сторони захисту у судових дебатах на те, що прокурором не було надано суду постанови про створення групи слідчих та групи процесуальних керівників, суд зазначає наступне.

22.02.2021 Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 754/7061/15 була ухвалена постанова, яка була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.02.2021, в якій міститься висновок суду про те, що за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

У постанові зазначено, що рішення про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що у Верховному Суді існують різні позиції щодо правозастосування статей 36, 37 КПК України, зокрема, в питанні наділення повноваженнями прокурора (групи прокурорів) у конкретному кримінальному провадженні, та вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 490/10025/17).

Так, у зазначеній постанові від 19 травня 2020 року колегія суддів не погодилася з тим, що відсутність постанови про визначення певного слідчого або прокурора сама по собі означає, що цей слідчий або прокурор не мав відповідних повноважень. На думку колегії КПК не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, викладалось у формі постанови, визначення слідчого чи прокурора не є тим випадком, для якого КПК вимагає винесення постанови, та дійшла висновку про необов`язковість такої постанови для визначення конкретного слідчого або прокурора, яким доручається виконання відповідних повноважень у певній справі.

Натомість колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2018 року (справа № 754/7062/15-к) дійшла протилежного висновку про те, що постанова про призначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) передбачені ст. 36 КПК повноваження в кримінальному провадженні, є обов`язковою, як і підписання відповідною особою, що її винесла. Зауважила, що витяг з ЄРДР за відсутності процесуального рішення керівника органу прокуратури не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним кримінальним судом Верховного Суду у постановах від 19 вересня 2018 року (справа № 761/20108/15-к) та від 17 грудня 2019 року (справа № 235/6337/18).

Однак суд зазначає, що відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування доданого до обвинувального акту (а.с 11) постанова про призначення групи прокурорів від 10.02.2020 міститься у матеріалах досудового розслідування, була відкрита стороні захисту, під час з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами сторона захисту не акцентувала увагу на те, що досудове слідство було проведено не уповноваженими слідчими та прокурорами, також не заявляла відвід прокурору з цих підстав, а тому вказана постанова не надавалася прокурором в підтвердження винуватості обвинуваченого, у зв`язку із чим не досліджувалася судом.

Стосовно не надання прокурором постанови про створення групи слідчих, суд зауважує, що група слідчих зазначена у ЄРДР, серед яких значиться слідчий Любивий В.І., який проводив обшук за місцем проживання ОСОБА_1 . Також, відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчика Р.В. від 19.06.2020 дозвіл на проведення обшуку за адресою проживання обвинуваченого надавався слідчому Любивому В.І., а тому у суду відсутні підстави вважати, що така слідча дія, як обшук був проведений не уповноваженою на те особою.

На підставі вищевикладеного, суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що розслідування у справі здійснювалося неуповноваженими слідчими та прокурорами, а, відповідно, й щодо недопустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування.

Разом з цим, оцінивши в сукупності досліджені по справі докази та даючи їм юридичну оцінку, суд дійшов до висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого органом досудового слідства за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України суд може змінити обвинувачення та перекваліфікувати дії обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи обвинуваченого за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд може перекваліфікувати кримінально каране діяння з однієї статті на статті кримінального закону, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, якщо при цьому не погіршується становище засудженого і не порушується право останнього на захист.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при визначені його громадських прав має право на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом.

Так, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 4 (з наступними змінами і доповненнями) «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» дано визначення дій, які пов`язані з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням тощо наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів. Зокрема, під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України), а також прекурсорів (ч. 2 ст. 311 КК України) потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін`єкцій іншій особі за її згодою тощо) (п.4 постанови).

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх. Відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Злочин, передбачений ст. 307 КК України, визнається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у цій статті альтернативних дій (формальний склад злочину).

Збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів є закінченим злочином з моменту передачі цих предметів від розповсюджувача до набувача.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України, не містить допустимої інформації щодо збуту психотропних засобів обвинуваченим жодній особі, тобто таких фактів органом досудового розслідування не доведено, оперативні закупівлі у вказаному кримінальному провадженні не проводилися.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 307 КК України, характеризується прямим умислом і метою збуту. Однак в ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не надано будь яких доказів та не доведено, що обвинувачений мав умисел на збут психотропних засобів іншим особам.

Разом з тим, вилучена кількість амфетаміну, а також місце та обставини при яких вони були вилучені у обвинуваченого, в даному випадку, за відсутності інших доказів, не можуть бути визначальним доказом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Мета вчинення кримінального правопорушення згідно зі ст. 91 КПК є однією з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути дослідженні обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено те, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.

Під час розгляду кримінального провадження судом встановлено, що під час обшуку у гаражному приміщенні за місцем проживання обвинуваченого, останній добровільно вказав на місце де зберігаються психотропні речовини. У вказаному місці працівниками поліції були вилучені два згортки психотропної речовини - амфетаміну, один згорток з фольги, з речовиною масою 0,744 грама, інший - пакет з полімерного матеріалу, з речовиною масою 1,904 грама. Інший згорток з фольги був виявлений працівниками поліції самостійно, масою 0,941 грама. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що психотропні речовини він придбав для власного вживання у м. Черкаси. Виявлені у гаражі електронні ваги мають нашарування психотропної речовини, оскільки він здійснював на них зважування придбаного амфетаміну.

Отже, суд звертає увагу на те, що виявлена у гаражному приміщенні психотропна речовина не має дозованого розфасування, запакована у різний матеріал (фольга, поліетиленовий пакет), а отже лише виявлення у обвинуваченого трьох згортків із психотропною речовиною, загальна маса якої, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» становить великий розмір, не може достовірно свідчити про наявність у обвинуваченого умислу на збут психотропної речовини.

Також, на думку суду, не може беззаперечно свідчити про наявність умислу на збут, виявлення у гаражі електронних вагів із нашаруванням психотропної речовини, оскільки обвинуваченим аргументована причина їх виявлення на вагах, що не було спростовано стороною обвинувачення.

Отже, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора, які як сторона обвинувачення, здійснюють збирання доказів, у тому числі і шляхом проведення слідчих дій ( ч.2 ст. 93 КПК України).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішення у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту», вимоги норм ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, суд приходить до переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в частині наявності такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, як мети збуту психотропних речовин.

Враховуючи наведене, виходячи із системного тлумачення Закону, оскільки кримінальна відповідальність за ст. 307 КК України настає лише у тому разі, коли відповідні протиправні дії вчинялися зі спеціальною метою - метою збуту, й вчинення протиправних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами без такої мети утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 цього Кодексу, а тому лише факт виявлення психотропних засобів та електронних вагів у ОСОБА_1 за місцем його проживання - АДРЕСА_1 , а саме: у гаражному приміщенні домоволодіння, не може вважатися доказом умислу обвинуваченого саме на їх збут, оскільки, об`єктивно не перевищує потреби особи у власному вживанні, відтак суд тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на його користь та погоджується із доводами сторони захисту про те, що він придбав та зберігав психотропні засоби для власного вжитку.

Однак, суд не погоджується із твердженням сторони захисту про те, що третій згорток, який виявлений у картонній коробці не належить ОСОБА_1 , а тому кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки факт належності вказаного згортку обвинуваченому підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: відомостями протоколу обшуку від 08.07.2020, відеозаписом ходу проведення обшуку, висновком експерта № 2/1402 від 22.07.2020. При цьому суд звертає увагу на те, що ані в протоколі обшуку, ані на відеозаписі ходу проведення обшуку, відсутні відомості того, що обвинувачений заперечував той факт, що згорток, який був знайдений у картонній коробці не належить йому. Вислів обвинуваченого на відеозаписі, після того, як працівниками поліції був знайдений третій згорток, наступного змісту: « А, есть ще?» суд не трактує, як повідомлення останнього про неналежність йому вказаного згортку. Також суд звертає увагу на те, що стороною захисту не було надано суду відомостей стосовно того чи звертався обвинувачений до правоохоронних органів із заявою щодо проведення перевірки стосовно факту знаходження у його гаражі неналежного йому забороненого предмету.

Крім того, суд при оцінці показів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , прийшов до висновків про те, що вони не мають доказового значення у кримінальному провадженні, не підтверджують і не спростовують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Їх покази, як осіб, які були залучені під час проведення обшуку у якості понятих, можуть підтверджувати лише обстановку проведення обшуку, кількості виявлених та вилучених речовин, інших предметів, які не оспорювалися самим обвинуваченим.

Отже, твердження обвинуваченого про те, що виявлений у його гаражі у картонній коробці фольгований згорток із психотропною речовиною - амфетаміном не належить йому, суд розцінює як намір обвинуваченого ухилитися від відповідальності, а тому не враховує його щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України у пом`якшуючу обставину.

Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України, окрім визнання обвинуваченим вини у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту (ч. 1 ст. 309 КК України), підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом обшуку від 08.07.2020 із відеозаписом його проведення, відповідно до якого обшук проводився за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 , під час якого було виявлено та вилучено у гаражному приміщенні вказаного будинковолодіння: на полиці в коробці з полімерного матеріалу, у середині якого знаходились - п/е пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та фольгований згорток, в середині якого порошкоподібна речовина білого кольору. Вказані предмети поміщені до сейф-пакету № 7084723. Також, на даній полиці в паперовій коробці було виявлено та вилучено фольгований згорток в середині якого порошкоподібна речовина білого кольору, яка поміщена до сейф-пакета за № 7084718 та електронні ваги сірого кольору з нашаруванням речовини білого кольору. Поміщено до сейф-пакету за № 7084719;

- висновком експерта № 2\1402 від 22.07.2020, згідно якого наданий на експертизу згорток з фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,941 грама, з сейф-пакету № 7084718, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено-амфетамін. Маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) в наданій на експертизу речовині складає 0,421 грама;

- висновком експерта № 2\1403 від 24.07.2020, згідно якого надані на експертизу: згорток з фольги із грудкоподібною речовиною білого кольору масою 0,744 грама та пакет з полімерного матеріалу з «зіпсовою» застібкою із грудкоподібною речовиною білого кольору масою 1,904 грама, з сейф-пакету № 7084723, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено-амфетамін. Загальна маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) в наданих на експертизу речовинах складає 1,441 грама;

- постановою про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 28.07.2020, згідно якої визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться у сейф - пакеті експертної служби № 3759659, електронні ваги, які знаходяться у сейф - пакеті експертної служби № 3759660, порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться у сейф-пакеті експертної служби № 37596752.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який є раніше не судимим, посередньо характеризується за місцем проживання, згідно довідки КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня» Чорнобаївської районної ради від 14.09.2020 на обліку у лікарня-нарколога не перебуває, відповідно до довідки КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня» Чорнобаївської районної ради від 14.09.2020 на обліку у лікарня-психіатра не перебуває, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Отже, враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути покарання у виді позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням із застосуванням положень, передбачених ст.ст. 75, 76 КК України, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування ст.69 КК України, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення Черкаським НДЕКЦ МВС України експертиз наркотичних та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Арешт накладений на нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 7125155100010000124, яка розташована біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацької Н.М. від 30.10.2020-скасувати, оскільки судом не застосовується до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, продовжений ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.11.2020, закінчив свою дію 26.01.2021 та в подальшому не продовжувався.

Керуючись ст.ст. 7, 22, 91, 92, 94, 100, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, ст.ст.65-68, 307, 309 КК України, суд-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном в 1(один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати при проведенні експертиз у розмірі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) гривень 40 (сорок) копійок на користь держави.

Речові докази: порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться у сейф-пакеті експертної служби № 3759659, електронні ваги, які знаходяться у сейф-пакеті експертної служби № 3759660, порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться у сейф-пакеті експертної служби № 37596752, які зберігаються в камері схову речових доказів СУГУНП в Черкаській області - знищити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацькою Н.М. від 30.10.2020 на нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 7125155100010000124, яка розташована біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили ОСОБА_1 не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Суддя Чорнобаївського

районного суду Черкаської області О. Г. Романова