Рішення № 95229891, 24.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20464/20

Провадження № 2-а/161/33/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року місто Луцьк

головуючого судді - Олексюка А. В.,

за участю секретаря судового засідання - Самсонюк Ю. Л.,

представника позивача Бондаренка В. Г.,

представника відповідача Пікалюка М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кінах Я. В. звернулася в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 червня 2019 року заступником начальника Волинської митниці ДФС (правонаступник Волинська митниця Держмитслужби) Германом В.М. прийнято постанову в справі про порушення митних правил №2128/20500/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 228 600 гривень. ОСОБА_1 , як митний брокер, 05 грудня 2019 року з метою здійснення митного контролю та митного оформлення на Волинську митницю ДФС було подано митну декларацію №UA205090/2018/105339 на товар: легковий автомобіль марки Mercedes-Benz марки Sprinter 318 CD, 2008 року випуску, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 2987 см куб., тип двигуна -дизельний , тип транспортного засобу - легковий універсал, колісна формула 4х2, загальна кількість місць, включаючи водія відповідно до технічного паспорта - 6, категорія транспортного засобу М1, призначення: для перевезення пасажирів на дорогах загального користування, виготовлено на базі кузова легкового автомобіля.

Для митного оформлення даного транспортного засобу до митної декларації було подано пакет документів, зокрема некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість schwackenet від 30 листопада 2018 року. За вищевказаною митною декларацією сплачено митних платежів в загальній сумі 106 077,30 гривень.

В подальшому, відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів ручної поклажі та багажу від 07 грудня 2018 року №UA205090/2018/105339 відповідачем здійснено переогляд вищевказаного транспортного засобу та встановлено, що в салоні автомобіля відсутні ознаки комфорту, бокові вікна вмонтовані кустарним способом, наявний другий ряд сидінь кріплених не заводським методом. У додатковому аркуші до цього акту транспортний засіб визначений як «фургон».

Волинська митниця ДФС 13 грудня 2018 року прийняла рішення про визначення коду товару №КТ-UA205000-0004-2019, відповідно до якого зазначений автомобіль класифіковано за кодом 8704213900 згідно з УКТЗЕД, як «автомобіль, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування».

25 січня 2019 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, де детально роз`яснила на підставі яких документів вона, як митний брокер, визначила код товару.

11 червня 2019 року відповідачем оформлено протокол про порушення митних правил №2128/20500/19, де вказано, що ОСОБА_1 (декларант, митний брокер) під час оформлення транспортного засобу за митною декларацією №UA205090/2018/105339 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 46 200 гривень, тобто заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару УКТ ЗЕД.

12 червня 2019 року було винесено оскаржувану постанову.

Представник позивача зазначає, що при винесенні постанови у відповідача були відсутні докази про наявність в ОСОБА_1 умислу на ухилення від сплати обов`язкових платежів. В матеріалах справи про порушення митних правил №2128/20500/19 відсутні докази належного повідомлення позивача про хід вчинення митними органами дій, спрямованих на притягнення її до адміністративної відповідальності. Щодо суті правопорушення позивач зазначає, що вона жодних дій, спрямованих на заниження вартості декларованого товару не вчиняла.

З урахування вищенаведеного позивач просить поновити строк на оскарження постанови №2128/20500/19 від 12 червня 2019 року в справі про порушення митних правил, скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. від 12 червня 2019 року в справі про порушення митних правил №2128/20500/19 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 МК України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 228 600 грн, провадження у справі - закрити.

Ухвалою судді від 15 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає про безпідставність позовних вимог. Митницею правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил №2128/20500/19 та встановлено ознаки порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України); постанова в справі про порушення митних правил винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. В задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача Бондаренко В. Г. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, які наведено в позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача Пікалюк М. С. в судовому засіданні позов заперечив, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача просить поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №2128/20500/19 від 12 червня 2019 року в справі про порушення митних правил та зазначає, що позивачу стало відомо про наявність протоколу про порушення митних правил від 11 червня 2019 року та оскаржуваної постанови від 12 червня 2019 року лише після отримання відповіді з Волинської митниці Держмитслужби на адвокатський запит. Жодних повідомлень, листів, телеграм, викликів та примірника оскаржуваної постанови позивач не отримувала. З супровідного листа Волинської митниці ДФС від 13 червня 2019 року вбачається, що оскаржувана постанова позивачу була направлена на адресу: АДРЕСА_1 , тобто без зазначення номера квартири.

З матеріалів, доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається, що доказів отримання оскаржуваної постанови позивачем, відповідач суду не надав.

Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, чинне процесуальне законодавство пов`язує початок відліку строку на оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (окрім справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) не з моменту вручення його позивачу, а з моменту винесення такого рішення.

Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких доказів отримання (вручення) позивачу оскаржуваної постанови, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.

Судом встановлено, що постановою Волинської митниці Держмитслужби від 12 червня 2019 року в справі про порушення митних правил №2128/20500/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 228 600,93 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 05 грудня 2019 декларантом (митним брокером) ОСОБА_1 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення на Волинську митницю ДФС було подано митну декларацію №UА205090/2018/105339 та товаросупровідні документи на товар: легковий автомобіль марка з довідником MERCEDES-BENZ модель SPRINTER 318 CDI, 2008 року виготовлення, б/в, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 2987 см куб., потужність - 135kW, тип двигуна - дизельний, тип транспортного засобу - легковий універсал, колісна формула 4х2, загальна кількість місць, включаючи водія згідно технічного паспорта - 6, категорія транспортного засобу М1, призначення: для перевезення пасажирів на дорогах загального користування - виготовлено на базі кузова легкового автомобіля. Згідно з декларацією вказаний товар заявлено за кодом 8703339030 УКТЗЕД .

В подальшому, відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів ручної поклажі та багажу від 07.12.2018 №UА205090/2018/105399 відповідачем здійснено переогляд вищевказаного транспортного засобу та встановлено, що в салоні автомобіля відсутні ознаки комфорту, бокові вікна вмонтовані кустарним способом, наявний другий ряд сидінь кріплених не заводським методом. У додатковому аркуші до даного акта транспортний засіб визначений як «легковий фургон».

Для митного оформлення даного транспортного засобу та підтвердження правильності визначення коду товару до митної декларації було долучено наступні документи:

- Договір купівлі-продажу автомобіля від 28.11.2018 та підтвердження до даного договору від 28.11.2018 №К.5411.5910.2018.MS;

- Рахунок-фактуру (інвойс) від 28.11.2018 б/н;

- Декларацію про походження товару від 30.11.2018 №4295;

- Митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №UА205090/2018/104268 від 03.12.2018;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №№UА209030/2018/68625 від 29.11.2018;

- Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями (звіт) від 30.11.2018 №4295;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.08.2015 № НОМЕР_2 ;

- Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість schwackenet від 30.11.2018.

При цьому, позивачем у графі 33 вантажної митної декларації було зазначено код товару 8703339030, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «автомобіль легковий, призначений для перевезення людей».

13 грудня 2018 року Волинська митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару №КТ-UA205000-0004-2019, відповідно до якого зазначений автомобіль класифіковано за кодом 8704213900 згідно з УКТЗЕД, як «автомобіль, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування».

Мотивуючи оскаржувану постанову, митний орган зазначає, що вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz марки Sprinter 318 CD, 2008 року випуску, в разі заявлення його до митного контролю та митного оформлення за кодом 8704 згідно УКТЗЕД не підлягає пропуску на митну територію України та митному оформленню з метою вільного обігу (а.с. 21-23).

Наведене дає підстави для висновку, що основною підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало рішення Волинської митниці ДФС від 13 грудня 2018 року про визначення коду товару №КТ-UA205000-0004-2019.

Разом з тим, встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 13 грудня 2018 року №КТ-UA205000-0019-2018.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року - без змін (а.с. 26-32).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказаним рішенням апеляційного суду, зокрема встановлено, транспортний засіб був переобладнаний, що встановлено висновком судової автотоварознавчої експертизи №30/19 від 26.02.2019. При цьому, переобладнання проведено до моменту придбання автомобіля, а саме: вікно в лівій боковій панелі та вікно в правих зсувних дверях виготовлені у 2010-2011 роках, що може пояснюватись ремонтною заміною раніше пошкоджених оригінальних вікон, які були встановлені заводом виробником, так і відповідним переобладнанням даного транспортного засобу (установкою вікон) у 2010-2011 роках. Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на території Республіки Польща від 10.08.2015 № НОМЕР_2 за попереднім власником підтверджується той факт, що автомобіль був зареєстрований та експлуатувався на території Республіки Польща як легковий автомобіль.

Враховуючи вказані письмові докази, суд дійшов до висновку, що Волинська митниця ДФС України своїм рішенням про визначення коду товару від 13 грудня 2018 року №КТ-UA205000-0019-2018 безпідставно класифікувала спірний товар за кодом УКТЗЕД 8704213900.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (статті 10 Кодексу України про адміністративне правопорушення), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З огляду на викладене, суд вважає, що під час митного оформлення транспортного засобу позивач, діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованого транспортного засобу та заниження митної вартості.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів, що свідчить про відсутність в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про порушення митних правил.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил винесена з порушенням вимог Митного кодексу України, в зв`язку з чим таку постанову слід скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Волинської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. 62,129 КУ України, ст.ст.77,121,139, 242-247, 286, КАС України, ст.ст. 54, 334,345-354, 485, 486, 487, 489, 531МК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил №2128/20500/19 від 12 червня 2019 року.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. від 12 червня 2019 року в справі про порушення митних правил №2128/20500/19 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 МК України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 228 600 грн, провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Волинської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк