Рішення № 95228686, 15.02.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7240/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

15 лютого 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.

при секретарі Осадчої А.Ю.,

за участю представника

позивача за довіреністю Марцішевського Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом (в подальшому уточненими позовними вимогами від 15.02.2021 року), в якому просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, а саме, за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та Внески у розмірі 32352 грн. 75 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 2467 грн. 45 коп. та 3% річних у розмірі 1787 грн. 51 коп., а всього 36607 грн. 71 коп., а також сплачений ними судовий збір в сумі 2102 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ».

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п.18,20,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08.10.1992р. №572, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки,встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Оскільки в будинку АДРЕСА_1 встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири.

У квартирі АДРЕСА_2 встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно п. 20 вищевказаних правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документу (розрахункової книжки,платіжної квитанції, тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Конституції України встановлено, що власність зобов`язує. Відповідно до ст.332 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачі, фактично, споживаючи вищезазначені послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачам житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Згідно інформації Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 27.07.2020 №13812-01-10 за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані всі відповідачі.

Відповідно до інформації (інформаційної довідки) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №225276234 від 23.09.2020 року, відповідачі є співвласниками вищезазначеної квартири. ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_3 49/100 частини вищезазначеної квартири, який був власником даної частини квартири з 16.10.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вона спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Спадкоємці не повідомили позивача про прийняття спадщини, натомість позивач про відкриття спадщини дізнався з інформації (інформаційної довідки) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №225276234 від 23.09.2020 року. Тож, на підставі ч.3 ст.1281 ЦК України, 25.09.2020 року позивачем було направлено вимогу (претензію) про погашення заборгованості перед ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 .

Заходи досудового врегулювання спору з відповідачем ОСОБА_2 не проводилися. Натомість з відповідачем ОСОБА_1 позивачем проводилися вказані вище заходи досудового врегулювання спору.

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст.1216, 1218 ЦК України, позивач вважає очевидним, що обов`язок по оплаті боргу за житлово-комунальні послуги спадкодавця перейшов до спадкоємця.

Вищезазначенга квартира не від`єднана від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання з додержанням вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом №4 від 22.11.2005 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (та Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом №169 від 26.07.2019 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг з відповідачами сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів (відповідачів) від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана позиція повністю співпадає з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного суду від 15.03.2018 року у справі №401/710/15-ц, від 23.05.2018 року у справі №216/5756/15-ц, від 10.12.2018 року у справі №638/11034/15-ц та від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Крім того, відповідно до п.п. 5.10.11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов`язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги» за цінами та тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг, інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

Стаття 9 вищевказаного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 541 ЦПК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників)кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі своєчасно з жовтня 2017 року не вносили плату за отримані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, а також не здійснювали оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019 року (далі -Внески), внаслідок чого утворилася заборгованість, яка на 01.09.2020 року складає 32352 грн. 75 коп., що підтверджується листом-розрахунком по ОР №41248040.

Крім того, відповідачам на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК, нараховані інфляційні втрати в сумі 2467 грн. 45коп. та 3 % річних, що становить 1787грн. 51коп.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд, - стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та Внески у розмірі 32352грн. 75коп., інфляційну складову боргу - 2467грн. 45коп., 3% річних - 1787грн. 51коп., а всього - 36607грн. 71коп. та сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2020 прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

В судове засідання з`явився представник позивача за довіреністю Марцішевський Б.Р. , який суду пояснив, що у прохальній частині позовної заяви були зазначені вимоги до відповідачів про стягнення інфляційної складової боргу в сумі 8011 грн. 23 коп. та 3% річних у розмірі 2521 грн. 90 коп., що є не вірним внаслідок технічної помилки при оформленні позовної заяви. Натомість до позовної заяви були додані листи-розрахунки інфляційної складової боргу в сумі 2467 грн. 45 коп. та 3% річних у розмірі 1787 грн. 51 коп., ці ж самі суми зазначено у мотивувальній частині позову. Тож, просив суд вважати вірними позовні вимоги про стягнення з відповідачів інфляційної складової боргу в сумі 2467 грн. 45 коп. та 3% річних у розмірі 1787 грн. 51 коп., які і просив стягнути із солідарних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , разом із сумою заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та Внески в сумі 32352 грн. 75 коп.

Таким чином, уточнені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх у повному обсязі, про що подав відповідну заяву від 15.02.2021 року.

Зазначив, що відповідачі є співвласниками квартири, до цього часу борг не погасили. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання їм надаються. У будинку наявний будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, у квартирі відповідачів лічильний обліку гарячого водопостачання відсутній. Претензій з приводу кількості чи якості наданих послуг від відповідачів на адресу позивача не надходило.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце судового засідання до суду не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, відзив не подали.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» (в подальшому ПрАТ) покладено обов`язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 № 2444).

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. ПрАТ «Черкаське хімволокно» як суб`єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно №20481476 квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної власності в частці 51/100 ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 виданого 27.09.2007 року органом приватизації Придніпровського районного виконавчого комітету, а також ОСОБА_3 - в частці 49/100 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_2 виданого 18.09.2007 року Придніпровським виконавчим комітетом (а.с.13).

Між тим, на підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 225276234 від 23.09.2020 року, відповідачу ОСОБА_1 стала належати у частці власності - 49/100 квартира АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серії та номер 744, виданому 28.07.2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу - Березій І.І.(а.с.12).

Зазначена інформація підтверджується відомостями доданими представником позивача до матеріалів справи.

Крім того, із відповіді Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради на запит адвоката Колотило Л.М. від 27.07.2020 року за №13812-01-10, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 03.09.2014 року і по теперішній час; відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 також зареєстрований за вказаною вище адресою з 10.04.1996 року і по теперішній час (а.с.9-11).

Судом перевірено зазначену інформацію, на запит Придніпровського районного суду м. Черкаси щодо доступу до персональних даних від 19.20.2020, а тому відповідно до відомостей відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 23.10.2020 року, отриманих судом 02.11.2020 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.09.2014 року і по теперішній час та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10.04.1996 року і по теперішній час (а.с.32-33).

За вказаною адресою відповідачі отримують послуги від ВП «Черкаська ТЕЦ», відкритий о/р 41248040, але ухиляються від перерахування щомісячної оплати за опалення, гаряче водопостачання та Внески, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Відповідно до п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що чинна з 09 червня 2018 року; діє в частині положень частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18 з 1 січня 2019 року; введено Закон в дію з 01 травня 2019 року відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п.2 ч.1 ст. 5 цього ЗУ). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (у редакції, що чинна до дії вище вказаного Закону, тобто й на час виниклих правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875- ІV) визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, в редакції, що чинна з 09 червня 2018 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Крім того, нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

Правовідносини між співвласниками майна як суб`єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачі своєчасно та не в повній мірі вносили плату за надані послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання та Внесків, тож згідно з розрахунком ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованість відповідачів по оплаті вказаних послуг з жовтня 2017 року по 01.09.2020 року становить 32352 грн. 75 коп. Заперечень проти такого розрахунку боргу, відповідачами до суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано уточнений та вірний розрахунок інфляційних втрат в сумі 2467грн. 45коп. за період з жовтня 2017 року по червень 2020 року включно та 3% річних з жовтня 2017 року по липень 2020 року включно в сумі 1787грн. 51коп. у зв`язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг.

Як вбачається зі змісту відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно №20481476 квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної власності в частці 51/100 ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 виданого 27.09.2007 року органом приватизації Придніпровського районного виконавчого комітету, а також ОСОБА_3 - в частці 49/100 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_2 виданого 18.09.2007 року Придніпровським виконавчим комітетом (а.с.13).

Між тим, на підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 225276234 від 23.09.2020 року, відповідачу ОСОБА_1 стала належати у частці власності - 49/100 квартира АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серії та номер 744, виданому 28.07.2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу - Березій І.І.(а.с.12). Тож, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягають до часткового задоволення.

Так, встановлено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, ним були надані відповідні послуги відповідачам, як споживачам таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачами, а тому до стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та Внесків станом на 01.09.2020 в сумі 32352,75 грн., інфляційні нарахування в сумі 2467,45 грн. за період з жовтня 2017 року по червень 2020 року включно та три відсотки річних в сумі 1787грн. 51коп. за період з жовтня 2017 року по липень 2020 року включно, у зв`язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг пропорційно належним їм часткам у праві спільної власності на квартиру, оскільки вони є співвласниками нерухомого майна, до якого позивачем надаються житлово-комунальні послуги і, якими вони користуються.

На думку суду, помилковими є твердження позивача про те, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за борговими зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 2 102 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 113 від 07.10.2020.

Отже, до стягнення із відповідачів на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Черкаської міської ради підлягає сума 2102 грн. (судовий збір) в наступних частках: з ОСОБА_1 - 1029 грн. 98 коп. та ОСОБА_2 - 1072 грн. 02 коп. відповідно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 353, 354 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код дані відсутні, АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання в розмірі 15852грн. 85коп., інфляційні - 1209грн. 05коп., 3 % річних - 875грн. 88коп., судовий збір в розмірі 1029грн. 98коп., а всього 18967грн. 76коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код дані відсутні, АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання в розмірі 16499грн. 90коп., інфляційні - 1258грн. 40коп., 3 % річних - 911грн. 63коп., судовий збір в розмірі 1072грн. 02коп., а всього 19741грн. 95коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 19.02.2021 року.

Головуючий: С. М. Позарецька