Рішення № 95226687, 24.02.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/246/21

Провадження № 2/750/569/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря - Левченко А.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення до квартири,

в с т а н о в и в :

13 січня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні житлом, шляхом вселення його до квартири АДРЕСА_1 .

Обгрунтовано позов тим, що позивач є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30.07.2019, інша частина належить відповідачу. Попередній власник подарованої позивачу Ѕ частини квартири ОСОБА_5 була рідною сестрою позивача та дружиною відповідача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні спірною квартирою. З приводу вчинення перешкод у користуванні житлом позивач звертався до органів поліції з відповідною заявою.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що він ніколи не перешкоджав позивачу у користування спірною квартирою і вважає, що між ними взагалі відсутній спір, оскільки ніколи не відмовляв ОСОБА_1 у проживанні в даній квартирі, а ключі йому не давав тому, що він не просив.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спрямовані на затягування вирішення питання про його проживання у спірній квартирі.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суду його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовну в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши учасників справи, допитавши в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії договору дарування від 30 липня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Алаєвою Т.А., реєстровий № 433, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6-7, 8).

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 листопада 2012 року, власником іншої частини квартири є ОСОБА_4 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5).

Як пояснив у судовому засіданні позивач, після смерті ОСОБА_5 , яка була його рідною сестрою та дружиною відповідача, ОСОБА_4 не пускає його до спірної квартири, у зв`язку з чим він був змушений звернутися до органів поліції.

Також позивач зазначив, що на його вимогу про вселення до квартири відповідач ніби і погоджувався впустити у квартиру переночувати, але попереджав, що позивач повинен виходити з квартири рано вранці, коли ОСОБА_4 йде на роботу.

Як вбачається з копії довідки Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області № 13328 від 14.11.2020, за результатами перевірки з ОСОБА_4 була проведена профілактична бесіда про недопущення протиправної поведінки по відношенню до ОСОБА_1 та рекомендовано останньому звернутись до суду, для вирішення питання про примусове вселення його до квартири (а.с. 9).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 суду показали, що позивач після смерті сестри не має змоги вселитися у квартиру, так як відповідач всіляко йому перешкоджає у цьому, ключі від квартири не дає. Були випадки, коли позивач дзвонив відповідачу, щоб прийти у квартиру, останній не заперечував, але у подальшому слухавку не брав. Також відповідач ставив таку умову, щоб позивач переночував у спірній квартирі і виходив з неї вранці, коли ОСОБА_4 йде на роботу.

ОСОБА_8 також суду повідомила, що коли вона доглядала за нині покійною сестрою- ОСОБА_5 , то у неї були ключі від квартири, але після смерті сестри відповідач ще на похороні попросив свідка віддати йому ключі від квартири, що вона і зробила. Свідок зазначила, що позивач, який є її рідним братом, з часу смерті сестри, не має можливості вселитися у квартиру, власником Ѕ частини якої він є, адже відповідач не дав йому ключі від квартири, оскільки не бажає, щоб у його відсутність був у квартирі позивач.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме порушене право та з яких підстав.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 191/4535/16-ц.

Оскільки наявними у справі доказами доведено, що позивач немає можливості вселитися у житлове приміщення, власником частини якого він є, у нього відсутні ключі від квартири, чого в судовому засіданні не заперечувала представник відповідача, а тому, з метою усунення власнику перешкод у користуванні житлом, суд знаходить підстави для задоволення позову шляхом вселення позивача у квартиру АДРЕСА_1 .

У матеріалах справи є копія пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , згідно якого вбачається, що відповідач є інвалідом 2 групи, а тому відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору. За таких обставин, витрати позивача по сплаті судового збору мають бути компенсовані за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення до квартири - задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .

Управлінню Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Київська, 9, м. Чернігів, ідентифікаційний код юридичної особи - 38054398) повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 908 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції № ПН 215600426655 від 12.01.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.03.2021.

Суддя