Вирок № 95225158, 01.03.2021, Гусятинський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. Справа № 596/1810/20

Провадження № 1-кп/596/40/2021

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Лисюк І.О.,

за участю секретаря Федорів О.П.,

прокурора Пагут О.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Возьного Я.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області кримінальне провадження №12020210070000176, внесену в ЄРДР від 05 жовтня 2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, розлученої, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2020 року у денний час ОСОБА_1 за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 , святкуючи свій день народженні вживала спиртні напої, унаслідок чого перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

У період з 19 по 20 годину цього дня між ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке проживала у тому ж будинку на ґрунті взаємного висловлювання образ виникла словесна суперечка, в ході якої у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

Надалі, реалізуючи свій умисел, вона взяла дерев`яну палку і умисно нанесла ОСОБА_2 численні удари в область передньої частини голови, шиї та тулуба, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, закриті переломи лівих великих ріжків під`язикової кістки та щитовидного хряща гортані з крововиливами в оточуючих місця переломів м`яких тканинах, відкритий перелом кісток спинки носа, рану на спинці носа, рану на нижній повіці лівого ока, два садна на обличчі, садно в потиличній ділянці голови, два садна на шиї, садно на передній поверхні грудей та садно на спині, два садна на лівій кисті та садно на правому передпліччі, десять синців на обличчі, два синці на лівій вушній раковині, синець в лівій завушній ділянці, три синці на шиї з крововиливами в підлягаючих м`яких тканинах, синець на тулубі, два синці на лівому передпліччі, три синці в ділянці лівого променево-зап`ястного суглоба, два синці на лівій кисті, дев`ять синців на правому передпліччі та синець на правій кисті, крововиливи під кон`юнктивальні оболонки лівого ока та його повік, крововилив під кон`юнктивальну оболонку нижньої повіки правого ока- крововиливи в слизову оболонку обох губ та щік, рана слизової оболонки верхньої губи. Внаслідок заподіяних ушкоджень потерпіла померла.

Спричинені ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження своїй матері перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті останньої.

Обвинувачена ОСОБА_1 вину в пред`явленому їй обвинуваченні за ч.2 ст. 121 КК України визнала повністю. Суду показала, що вона дійсно за обставин, встановлених в обвинувальному акті під час суперечки з матір`ю спричинила їй тілесні ушкодження, від яких остання померла. Суду пояснила, що проживала в с. Жабинці з матір`ю, донькою та співжителем ОСОБА_3 4 жовтня 2020 року напередодні її дня народження до неї прийшли гості. Біля 19 год. вони розійшлись. Її мати теж хотіла вийти на вулицю, про те вона їй не дозволила, бо вже було темно. Відвела її назад і намагалась посадити на диван. Мама пручалася, хотіла її вдарити та замахнулась до неї дерев`яною палкою, за допомогою якої ходить. Вона вирвала в неї палку і нанесла останній три удари в область лиця. Також вона нанесла їй декілька ударів рукою в область голови. Після конфлікту десь біля 20 год. 30 хв. вона з донькою ОСОБА_4 пішли до сусідки ОСОБА_5 , яка допомагала доньці робити уроки. Через 20 хв. вони вже збирались додому, ОСОБА_4 вийшла перша від сусідів, але через пару хвилин вона прибігла і сказала, що бабці щось погано. Коли вони повернулись додому, то її мати ще була жива, про те тяжко дихала, а через пару хвилин померла. Лице її було все в крові.

Додатково пояснила, що через алкоголь вона не пригадує скільки ударів нанесла потерпілій, як саме та в які частини голови та тіла. Про те погоджується з висновками судово-медичної експертизи що кількості, важкості та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених в ОСОБА_2 . Ці тілесні ушкодження вона нанесла під час сварки з потерпілою, яка намагалась вийти з будинку в вечірній час та оскільки була роздратована її поведінкою, сам момент нанесення ударів трапився миттєво, при цьому вона не встигла всього запам`ятати. Очевидців конфлікту, який відбувся не має, тому що в момент нанесення ударів мамі її співжитель перебував на кухні, а донька в іншій кімнаті.

Розкаюється у вчиненому. Просить її суворо не карати.

Суд, оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази приходить до переконання про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Так, в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_7 показала, що проживає через два будинки з обвинуваченою. 04 жовтня 2020 року десь в 20 год. 30 хв. до них прийшла ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 та принесла шматок торта з дня народження. ОСОБА_1 побула в них десь 20 хв. і пішла додому, ОСОБА_4 трошки раніше. Не прийшло і хвилини як прибігла ОСОБА_4 та сказала, що бабця вся в крові, ходіть. Їі донька ОСОБА_5 пішла з нею, а через трошки часу зателефонувала і сказала, щоб та прийшла, бо сталося щось страшне.

Коли вона прийшла, то побачила, що ОСОБА_2 лежала на ліжку. Її лице було в крові і тяжко дихала. Голова її була опухла. Її донька викликала швидку. Поки карета швидкої приїхала, бабця померла. Додатково пояснила, що потерпіла внаслідок свого віку та захворювань не в повній мірі усвідомлювала свої дії. ОСОБА_1 за нею належно здійснювала догляд, про те потерпіла завжди виражалась нецензурною лайкою по відношенню до своєї доньки.

Аналогічні покази надала свідок ОСОБА_5 . Додатково показала, що коли 4 жовтня 2020 року до них прийшла ОСОБА_1 , то вона помітила, що остання була трохи випившою, проте поводила себе спокійно. Принесла торта. Посиділа десь 20 хв. Вона була з донькою. Через 20 хв. вони пішли. Зразу після того повернулась ОСОБА_4 і повідомила, що бабці погано. Вона пішла з ОСОБА_4 та через вікно побачила, що бабця була в крові і зразу ж викликала швидку. Додатково пояснила, що була присутня на дні народження ОСОБА_1 . Вона прийшла до неї десь о 19 год. з сином і десь через 15 хв. пішла додому. Потерпілої вона не чула і не бачила. ОСОБА_2 хворіла на старечий маразм та постійно обзивала ОСОБА_1 нецензурними словами. Обвинувачена до мами добре ставилась та піклувалась про неї. Може охарактеризувати обвинувачену тільки з позитивної сторони.

Неповнолітній свідок ОСОБА_4 в суді підтвердила показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 . Додатково пояснила, що не чула і не бачила конфлікту, який відбувався між матір`ю та бабусею. Коли вони з мамою повертались від сусідки вона почула голос ОСОБА_3 , який кричав: «ОСОБА_1 ходи». Після того як вона з мамою повернулась, то побачила, що лице бабці в крові і побігла до сусідів.

Свідок ОСОБА_15 в суді показала, що 04 жовтня 2020 року біля 21 год. подзвонила ОСОБА_5 та попросила прийти до ОСОБА_1 , бо ОСОБА_2 погано. Вона прийшла і побачивши в якому стані перебуває потерпіла викликала фельдшера ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_17 підтвердила показання ОСОБА_15 , пояснивши, що коли вона прийшла до місця проживання ОСОБА_2 , то побачила, що потерпіла лежала на ліжку, лице набрякле, ніс перебитий. Вона ще дихала, проте ні на що не реагувала. До приїзду карети швидкої ОСОБА_2 померла. Працівники швидкої констатували смерть.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав показання про те, що вони разом з обвинуваченою перебували в цивільному шлюбі та проживали в с. Жабинці. 04.10.2020 року в них були гості у зв`язку з святкуванням дня народження ОСОБА_1 . Він з ОСОБА_1 вживали спиртні напої.

Коли гості розійшлися, обвинувачена з донькою пішли до сусідки ОСОБА_5 готуватись до уроків.

В будинку залишився тільки він та потерпіла ОСОБА_2 , яка перебувала в своїй кімнаті. Він знаходився на кухні та пив каву і почув шум, ніби щось впало. Коли вийшов до дверей будинку, то побачив потерпілу, яка зразу за сходами лежала біля вхідних дверей будинку. Палиці лежали біля неї. Він її підняв та заніс на диван та пішов на кухню. Потім пішов в вбиральню. Коли повернувся до хати і зайшов кімнату, де лежала ОСОБА_2 , то побачив, що обличчя потерпілої було в крові. Він зразу ж побіг до сусідів, що покликати ОСОБА_1 . Всі разом вони повернулись до хати, потім приїхала швидка та поліція.

Додатково пояснив, що ОСОБА_1 доглядала за своєю матір`ю, потерпіла часто виражалась до неї нецензурними словами та проклинала її. Також, на його думку, вона хворіла на старечий маразм, могла кудись піти в село, а донька її потім шукала. Того вечора він не чув, щоб обвинувачена та потерпіла сварились, можливо через те, що перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 та показання обвинуваченої ОСОБА_1 щодо часу, місця вчинення злочину та інших обставин скоєного, підтверджені іншими об`єктивними доказами, зокрема, даними протоколу огляду місця події, висновками судових експертиз.

Так, згідно даних протоколу огляду місця події від 05.10.2020 року, під час огляду зафіксовано обстановку на місці події - домогосподарстві в АДРЕСА_2 . В процесі огляду виявлено труп жінки ОСОБА_2 , який направлено в СМЕ для проведення розтину. Також виявлено та вилучено об`єкти із слідовою інформацією: змиви бурого кольору, хустку, кофту, штани, покривало з нашаруваннями речовини бурого кольору, вирізки зі штори та подушки, ковдри з нашаруваннями речовини бурого кольору, сокиру з нашаруваннями речовини бурого кольору. Під час опилення речей і предметів криміналістичним порошком виявлено та вилучено сліди папілярних узорів, які за допомогою липкої стрічки типу скотч перенесено на аркуш паперу і зафіксовано на 8 липких стрічках, які вилучено з місця події. (а.с. 54-55, 56-58).

Згідно даних протоколів огляду від 05.10.2020 року, об`єктами оглядів є одяг ОСОБА_2 (светр білий, плаття синтетичне, колготки чорні шерстяні), які вилучено, а також дві дерев`яні палки (ціпки із чорними ручками), які оглянуто та вилучено з місця події. (а.с.59-60, 61-62).

Винуватість ОСОБА_1 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що спричинили смерть останньої, доводяться також даними, що містяться у висновках судово-медичних експертиз.

Так, згідно висновків судово-медичних експертиз речових доказів №468 від 6 листопада 2020 року, №458 від 22 жовтня 2020 року, №281 від 24 листопада 2020 року, №461 від 13 жовтня 2020 року, №462 від 13 жовтня 2020 року, у слідах на джемпері (об. №№1-3) та платті (об. №№4-8), які належали потерпілій ОСОБА_2 , знайдено кров.

На колготах потерпілої ОСОБА_2 слідів, подібних на кров, не виявлено.

Встановлено, що в об`єктах №№1-8 - це кров людини. При серологічному дослідженні у об`єктах з кров`ю виявлено антиген Н, крім того, в об`єктах №№ 1, 4, 5, 7 виявлено ізогемаглютиніни анти-А і анти-В.

Кров від трупа ОСОБА_2 належить ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров громадянки ОСОБА_1 належить ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров громадянина ОСОБА_3 належить до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Таким чином, виявлені властивості у слідах крові на джемпері та платті потерпілої ОСОБА_2 можуть походити від особи (осіб) групи крові 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною-системою АВО, що не виключає можливості належати крові як потерпілій ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Мікроскопічним дослідженням слідів, розташованих на джемпері (об. 1) та платті (об.4,5,7,8), знайдено лейкоцити особи жіночої генетичної статі (на що вказує виявлення у препаратах клітин зі статевоспецифічними виростами) та визначено антиген Н системи АВО.

Таким чином, не виключається походження виявлених слідів від ОСОБА_2 або ОСОБА_1 (в разі наявності в останньої пошкоджень, які б супроводжувались зовнішньою кровотечею). Клітин, які б могли належати ОСОБА_3 , в цих слідах не знайдено.

(а.с.68-71,72, 80-81, 82-84, 85-86, 94-95,96, 105-107).

Згідно висновків судово-медичних експертиз речових доказів №466 від 4 листопада 2020 року, №463 від 3 листопада 2020 року, №467 від 4 листопада 2020 року, №265 від 13 листопада 2020 року, №464 від6 листопада 2020 року, у слідах па марлевих тампонах, якими проведено змиви під час огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 знайдено кров.

Таким чином, кров на марлевих тампонах, наданих на експертизу, може походити від особи (осіб), для крові якої (яких) властивий виявлений антиген Н як основний ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належати крові як потерпілій ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

На штанах, у слідах, позначених під №№1-5 на светрі спортивного крою, вилучених під час огляду домогосподарства в АДРЕСА_2 , слідів, подібних на кров, не виявлено.

У слідах, розташованих на фрагментах тканинних виробів, слідчим у постанові зазначено як "вирізка з подушки" (об. №1), "вирізка з ковдри (покривала)" (об. №№2-4), "вирізка з штори" (об. №№5, 6), вилучених під час огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , знайдено кров.

Кров у слідах на вирізках: з подушки, ковдри (покривала) та штори, наданих на експертизу, може походити від особи (осіб), для крові якої (яких) властивий виявлений антиген Н як основний ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належати крові як потерпілій ОСОБА_2 , так громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Мікроскопічним дослідженням слідів, розташованих на вирізках з ковдри, знайдено лейкоцити особи жіночої генетичної статі, що підтверджується виявленням в їх ядрах властивих для жінки статевоспецифічних виростів.. Отже, не виключається походження виявлених слідів від ОСОБА_2 або ОСОБА_1 (у випадку наявності в останньої пошкоджень, які б супроводжувались зовнішньою кровотечею. Судово-медичних даних про присутність у цих слідах клітин ОСОБА_3 не отримано.

У слідах на хустині (об, №1), джемпері (об. №№2-4), покривалі (об. №5), вилучених під час огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , знайдено кров. Таким чином, виявлені властивості у слідах крові на хустині, джемпері, покривалі, наданих на експертизу, можуть походити від особи (осіб) групи крові 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає можливості належати крові як ОСОБА_2 , так ОСОБА_1 та ОСОБА_3

(а.с.118-122, 123-124, 125-126, 127-130, 132-133, 137-140).

Як слідує із висновків судово-медичних експертиз речових доказів (тампонів змивів з рук, піднігтьового вмісту рук) №249 від 6 листопада 2020 року, №250 від 4 листопада 2020 року, №247 від 6 листопада 2020 року, №248 від 4 листопада 2020 року, №251 від 6 листопада 2020 року, при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук ОСОБА_2 (об. 1,2) знайдено кров та епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність у препаратах необхідних для цього виду дослідження елементів. Серологічним дослідженням визначено антиген Н системи АВ0.

В піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_1 (об. 2) знайдено кров та епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність необхідних клітинних елементів. При серологічному дослідженні виявлено антиген Н системи АВО.

Враховуючи отримані результати та групу крові зазначених у постанові осіб, не виключаю походження виявлених слідів від особи (осіб) - носія (носіїв) антигену Н за системою АВ0, в тому числі - як від самої ОСОБА_2 , так і від ОСОБА_1 та (або) ОСОБА_3 .

При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук ОСОБА_3 (об. 1,2) знайдено епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність у препаратах необхідних для цього виду дослідження елементів. Серологічним дослідженням визначено антиген Н системи АВО. Крові в цих об`єктах не виявлено.

З урахуванням групи крові зазначених у постанові осіб, не виключається походження виявлених слідів від особи (осіб) - носія (носіїв) антигену Н за системою АВО, в тому числі - як від самого ОСОБА_3 , так і від ОСОБА_2 так і від ОСОБА_2 .

В тампонах змивах з рук ОСОБА_1 (об. 1, 2) знайдено епітеліальні клітини особи, статеву належність якої становити не вдалося через деструктивні зміни в ядрах. При серологічному дослідженні в цих об`єктах виявлено антиген Н системи АВО. Крові в цих об`єктах не знайдено.

Таким чином, виявлені сліди можуть походити від особи (осіб), для крові якої(яких) властивий антиген Н системи АВО, в тому числі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

При судово-медичній експертизі тампонів змивів з рук ОСОБА_3 (об. 1,2) знайдено епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність у препаратах придатних для цитологічного обліку ядер. Серологічно в цих об`єктах визначено антиген Н системи АВО. Крові не виявлено.

Враховуючи отримані результати та групу крові зазначених у постанові осіб, не виключаю походження виявлених слідів від особи (осіб), якому (яким) властивий антиген Н системи АВО, в тому числі - за рахунок власних клітин самого ОСОБА_3 . З огляду на групову належність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , домішки їх клітин в цих об`єктах допускаються, хоча переконливих даних з цього приводу (присутність у препаратах клітин жіночої генетичної статі) не отримано.

(а.с.87-88, 97-98, 99-100, 108-109,110-111).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №246 від 6 листопада 2020 року, в слідах, розташованих на поверхні палиці № 1 (об.1), знайдено кров особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність в препаратах необхідних клітинних елементів. При серологічному дослідженні виявлено антиген Н системи АВО.

На поверхні ручки палиці № 1 (об. 2) та поверхні палиці № 2 (об. З, 4) крові не виявлено. Отже, виявлені на поверхні палиці № 1 сліди можуть походити від особи (осіб), в крові якої (яких) міститься антиген Н системи АВО, в тому числі - ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (при наявності в них ушкоджень, які б супроводжувались зовнішньою кровотечею). (а.с.112-114, 115).

В судовому засіданні не здобуто доказів, що 04.10.2020 року у ОСОБА_1 чи її співжителя ОСОБА_3 були наявні тілесні ушкодження, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею. Обвинувачена в судовому засіданні не спростовувала зазначені факти. Також ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 підтвердили, що крім ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , неповнолітньої ОСОБА_4 04.10.2020 року після 19 год. в домогосподарстві в момент конфлікту інших осіб не було.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №117 від 05.11.2020 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 виявлені такі травматичні зміни:

-закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку;

-закриті переломи лівих великих ріжків під`язикової кістки та щитовидного хряща гортані з крововиливами в оточуючих місця переломів м`яких тканинах;

-відкритий перелом кісток спинки носа;

-рана на спинці носа та рана на нижній повіці лівого ока;

-два садна на обличчі, садно в потиличній ділянці голови, два садна на шиї, садно на передній поверхні грудей та садно на спині, два садна на лівій кисті та садно на правому передпліччі;

-десять синців на обличчі, два синці на лівій вушній раковині, синець в лівій завушній ділянці, три синці на шиї з крововиливами в підлягаючих м`яких тканинах, синець на тулубі, два синці на лівому передпліччі, три синці в ділянці лівого променево-зап`ястного суглоба, два синці на лівій кисті, дев`ять синців на правому передпліччі та синець на правій кисті;

-крововиливи під кон`юнктивальні облонки лівого ока та його повік, крововилив під кон`юнктивальну оболонку нижньої повіки правого ока, крововиливи в слизову оболонку обох губ та щік;

-рана слизової оболонки верхньої губи.

Всі вищезазначені тілесні ушкодження, враховуючи їх властивості (багряне та синьо- багряне забарвлення синців, їх досить чіткі контури; запалі, підсохлі поверхні саден та їх темно-червоне і рожево-червоне забарвлення; темно-червоне та рожево-червоне забарвлення крововиливів; відсутність ознак загоєння ран, переломів кісток, щитовидного хряща), мікроскопічно встановлені реактивні зміни в крововиливі в м`яких тканинах з лівої лобно- скроневої ділянки голови, утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті.

Відсутність різниці у виразності крововиливів у м`яких тканинах в місцях ушкоджень, в забарвленні синців та властивостях поверхонь саден, відсутність ознак загоєння в ранах та місцях переломів в сукупності вказують, шо всі ушкодження утворилися в один період, у відносно короткий проміжок часу до настання смерті. Протягом цього проміжку часу, до моменту втрати свідомості внаслідок стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою, ОСОБА_2 могла виконувати активні дії (пересуватись, кликати на допомогу тощо).

Рани на спинці носа та в ділянці нижньої повіки лівого ока утворилися від дії під кутом тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, якій притаманні ознаки циліндра невеликого діаметру. Це підтверджується властивостями даних ушкоджень (щілиноподібна форма ран, смугасте осадненкя (шириною ОД-0,4 см) країв на всьому їх протязі, нерівні, розчавлені краї, наявність поперечних перетинок в кінцях ран, тупі одні кінці ран та У-подібні роздвоєння інших кінців цих ран, наявність кишенеподібних розшарувань м`яких тканин в ділянках країв ран, скошеність одних країв ран та підритість протилежних їм країв ран). Види решти тілесних ушкоджень (крововиливи, синці, садна, переломи кісток, щитовидного хряща), форма та розміри крововиливів, синців і саден, властивості рани слизової оболонки верхньої губи вказують на те, що всі вищевказані ушкодження спричинені в результаті дії тупих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, індивідуальні особливості яких не відобразилися у властивостях ушкоджень.

Численність тілесних ушкоджень, їх різноманітний характер (садна, синці, крововиливи, рани, переломи кісток і щитовидного хряща), локалізація ушкоджень на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, форма і розміри ушкоджень, вказують на багаторазову дію тупих предметів, що властиве для побиття - нанесення численних ударів тупими предметами.

Масивність тілесних ушкоджень, їх численність та накладання одне на інше, не дають в повній мірі достовірності висловитися про послідовність їх спричинення.

Зовнішні травматичні зміни ділянки голови (рани, садна, синці, крововиливи в м`які тканини голови, в слизову оболонку губ і щік, під кон`юнктивальні оболонки лівого ока та повік обох очей, перелом кісток носа) є слідами багаторазового прикладання сили, що обумовило виникнення черепно-мозкової травми (крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку), тому вони за цих умов не можуть розглядатися окремо. Кожний удар в ділянку голови, незалежно від того, чим він наносився (рукою, ногою чи іншим тупим предметом), посилював дію попереднього, призводив до настання чи відновлення внутрішньо-черепної кровотечі, травматизації головного мозку та створював реальну небезпеку для життя. Тому комплекс ушкоджень ділянки голови, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Переломи під`язикової кістки та щитовидного хряща гортані за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Тілесні ушкодження у вигляді саден на шиї, на передній поверхні грудей та спині, на лівій кисті та правому передпліччі, синців на шиї, тулубі, лівому передпліччі, в ділянці лівого променево- зап`ястного суглоба, на лівій кисті, правому передпліччі та на правій кисті, крововиливів в м`яких тканинах шиї, як в їх сукупності, так і кожне зокрема, за ступенем тяжкості відносяться до легких.

Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, що підтверджується виявленими при експертизі трупа ушкодженнями та даними мікроскопічного дослідження внутрішніх органів і тканин трупа, при якому встановлено: дрібні крововиливи в речовину головного мозку в ділянці правого зорового горба, поодинокі точкові периваскулярні крововиливи в обох лобних, правих тім`яній та потиличній ділянках та в ділянці лівого зорового горба, субарахноїдальний крововилив у вигляді ділянок геморагічного просякання колагенових волокон в обох лобних, тім`яних, скроневих та правій потиличній ділянках, а також у правій півкулі мозочка, нерівномірний набряк м`якої мозкової оболонки.

Між спричиненням ОСОБА_2 ушкоджень ділянки голови і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Всі інші виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті не перебувають.

Утворення всіх вищезазначених тілесних ушкоджень в комплексі, при простому одноразовому падінні «з висоти власного росту на площину, або на бетонні сходи» неможливе, про що свідчить розташування ушкоджень на різних анатомічних поверхнях та частинах тіла.

При судово-медичній експертизі крові від трупа ОСОБА_2 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

У зразку крові від трупа ОСОБА_2 , висушеному на стерильній марлі, виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, що властиві для групи крові 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Судячи із вираженості трупних явищ (труп охолоджений рівномірно, трупневе заклякання добре виражене у всіх групах м`язів, трупні плями при натисканні на них блідніють і відновлюються в попередньому забарвленні через 10 хвилин, відсутність видимих ознак гниття), смерть ОСОБА_2 настала, приблизно, за 16-24 години до розтину її трупа (а.с.75-79).

Крім наведених доказів, винність обвинуваченої ОСОБА_1 доводиться витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020210070000176 від 05.10.2020 року, рапортом інспектора Напори С.М. від 04.10.2020 року (а.с. 52, 53).

Згідно даних протоколу слідчого експерименту від 05 жовтня 2020 року проведеного за участю підозрюваної ОСОБА_1 , захисника адвоката Возьного Я.В., спеціаліста - завідувача Чортківського відділення СМЕ ОСОБА_19 , у присутності понятих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , підозрювана ОСОБА_1 докладно розповіла учасникам слідчої дії про обставини спричинення потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень та відтворила зазначені події на місці - в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Зокрема, в одній з кімнат будинку « ОСОБА_1 розмістила статиста стоячи перед собою спиною до шиї, лівою рукою утримувала за одяг, а правою вирвала з правої руки статиста імітацію дерев`яної палиці, після чого продемонструвала нею три удари в область обличчя. Після цього розмістила статиста сидячи на ліжку та продемонструвала нею нанесення двох ударів рук в область підборіддя.".

(а.с.63-66).

Як слідує із відеозапису слідчого експерименту, ОСОБА_1 показання щодо обставин нанесення тяжких тілесних ушкоджень давала добровільно в присутності захисника адвоката Возьного Я.В., понятих, інших учасників слідчої дії. Будь-якого тиску зі сторони працівників поліції, експерта-криміналіста на неї не було.

(а.с.67).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №125/117 від 16 листопада 2020 року, утворення частини із виявлених в ділянці голови трупа ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а саме в ділянці обличчя та підборіддя, за обставин, вказаних ОСОБА_1 , під час проведення із нею слідчого експерименту 05.10.2020 року, не виключається. (а.с.73-74).

Як слідує висновку судово-медичної експертизи №222 від 07 жовтня 2020 року, при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на правому передпліччі та синців на лівому стегні. Дані тілесні ушкодження, враховуючи їх вид та властивості, утворилися від дії тупих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями за 1 -2 доби до проведення судово-медичної експертизи. За ступенем тяжкості вищезазначені тілесні ушкодження відносяться до легких.

(а.с.92-93).

Судом встановлено, що досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої складу інкримінованого їй злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів показання допитаних в суді свідків, досліджених письмових доказів у суду немає.

Порушень процесуального порядку при збиранні органом досудового розслідування доказів та їх відкритті судом не виявлено, відсутні підстави для визнання доказів недопустимими.

В своїх рішеннях «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У рішенні «Перес проти Франції» від 12.02.2004 Суд вказав, що дія статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) полягає і в тому, щоб серед іншого зобов`язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належність до справи.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показав, зокрема, що після того як обвинувачена з донькою пішли до сусідів, потерпіла ОСОБА_2 самостійно вийшла з будинку та впала зі сходів. Він почувши шум вийшов до дверей будинку і побачив потерпілу, яка зразу за сходами лежала біля вхідних дверей будинку. Він її підняв та заніс на диван.

Зазначені показання перевірялися в суді і суд визнає їх в цій частині неправдивими, оскільки вони спростовуються висновком судово-медичної експертизи №117 від 05.11.2020 року, згідно якого численність тілесних ушкоджень у потерпілої, їх різноманітний характер локалізація ушкоджень на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, форма і розміри ушкоджень, вказують на багаторазову дію тупих предметів, що властиве для побиття - нанесення численних ударів тупими предметами. Утворення всіх вищезазначених тілесних ушкоджень в комплексі, при простому одноразовому падінні «з висоти власного росту на площину, або на бетонні сходи» неможливе, про що свідчить розташування ушкоджень на різних анатомічних поверхнях та частинах тіла. (а.с.75-79).

Усуваючи зазначені сумніви, у судове засідання був викликаний експерт ОСОБА_19 , який під час його допиту в суді для роз`яснення висновку судово-медичної експертизи показав, що всі виявлені тілесні ушкодження у потерпілої утворились від багаторазової дії тупих предметів (предмету). Зовнішні травматичні зміни ділянки голови (рани, садна, синці, крововиливи в м`які тканини голови, в слизову оболонку губ і щік, під кон`юнктивальні оболонки лівого ока та повік обох очей, перелом кісток носа) є слідами багаторазового прикладання сили, що обумовило виникнення черепно-мозкової травми (крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку).

При цьому експерт виключив можливість ОСОБА_2 після нанесення їй тілесних ушкоджень самостійно пересуватися, а саме самостійно вийти з будинку, пояснивши, що остання у відносно короткий проміжок часу до моменту втрати свідомості внаслідок стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою, могла лише поворухнутись, повернутись на дивані, тощо, а також кликати на допомогу.

Судом також перевірялись показання обвинуваченої ОСОБА_1 , яка чітко не пояснила щодо кількості нанесених нею ударів ОСОБА_2 , механізму та локалізації тілесних ушкоджень, оскільки перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Суд визнає показання обвинуваченої правдивими, оскільки вони узгоджуються з зібраними доказами в справі та не суперечать їм.

Так, факт перебування обвинуваченої в стані алкогольного сп`яніння крім самої обвинуваченої підтверджено показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Згідно акту огляду №303 спеціальної медичної комісії КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР від 22 жовтня 2020 року, у ОСОБА_1 виявлено розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкодою для здоров`я. З описової частини висновку слідує, що обвинувачена психологічно схильна до вживання алкоголю, алкоголь вживає періодично. Толерантність до спиртного висока (300 гр. горілки). (а.с.168).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №467 від 22 жовтня 2020 року, в період інкримінованого їй кримінального правопорушення ОСОБА_1 тимчасовими розладами психічної діяльності не страждала, а страждає на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, тому вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За теперішнього часу страждає на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, тому вона може усвідомлювати свої дії та керувати ними. (а.с.169-170).

Надаючи оцінку сукупності досліджених доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд виходить з того, що досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв`язку доводять як сам факт спричинення тілесних ушкоджень, в тому числі тяжких, у час, в місці та за обставин, які потягли за собою настання смерті ОСОБА_2 так і той факт, що такі тілесні ушкодження були умисно спричинені саме ОСОБА_1 .

За нормативним визначенням, умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (стаття 24 КК).

За встановлених судом фактичних обставин, між обвинуваченою та потерпілою виникли неприязні відносини, під час конфлікту обвинувачена дерев`яною палкою з прикладанням сили умисно нанесла численні удари в область передньої частини голови, шиї та тулуба потерпілої. Наведене в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 бажала спричинити ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, та її умислом не охоплювалося спричинення смерті потерпілій. Обвинувачена усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачала (не могла не передбачати), що внаслідок такої її поведінки буде заподіяно шкоду здоров`ю потерпілій. Водночас вона не конкретизувала у своїй свідомості, яку ж саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично заподіяно нею потерпілій.

З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 має нести відповідальність за ту шкоду, яку фактично нею було заподіяно, а саме за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Що стосується смерті потерпілої, то в її настанні присутня лише необережна форма вини, бо хоча обвинувачена і не бажала її настання і навіть свідомо не допускала її, але повинна була і могла передбачити, що внаслідок її злочинних дій може настати і такий наслідок, як смерть потерпілої.

При цьому суд також враховує кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку обвинуваченої та потерпілої, що передувала події, їх стосунки.

Як встановлено, ОСОБА_1 в емоційному стані, який би суттєво вплинув на її свідомість і діяльність не перебувала. Дії її носили послідовний, цілеспрямований характер, під час експертизи стверджувала, що «не мала наміру вбивати матір», а тільки «вдарила її і пішла», що підтверджується даними висновку судово-психіатричної експертизи № 467 від 22.10.2020 року. (а.с.169-170).

Таким чином, суд доходить висновку, що досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення в межах обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України, як такі що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується особа обвинуваченої, зокрема, те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню доньку, по місцю проживання характеризується посередньо, в громадських місцях поводиться добре, про те періодично вживає спиртні напої, що призводить до сварок у сім`ї. (а.с.163,167).

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку, особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Судом враховується те, що обвинувачена щиро розкаялась у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину.

Суд також враховує відносини, які склалися між обвинуваченою та потерпілою. Те, що потерпіла внаслідок стану здоров`я (згідно показань свідків старечого маразму) систематично ображала ОСОБА_1 , обзивала нецензурними словами, «кидала» в її бік прокльони.

Таким чином протиправні дії обвинуваченої були спровоковані поведінкою потерпілої, дії якої носили системний характер.

Наведені обставини суд на підставі ст. 66 КК України визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченої.

Враховуючи встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 121 КК України відповідно до положень ст. 69 КК України.

Разом з цим суд вважає, що наявність вищевказаних пом`якшуючих обставин, позитивних відзивів та малолітньої дитини, не є підставою для одночасного застосування ст.69 та ст.75 КК України, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 при наявності у ОСОБА_2 значної кількості загрозливих життю тяжких тілесних ушкоджень (висновок експерта №177 від 05 листопада 2020 року) швидку медичну допомогу не викликала, хоча повинна була це зробити, а легковажно розраховуючи на те, що все обійдеться залишила потерпілу з множинними тілесними ушкодженнями і пішла у власних справах.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту щодо звільнення обвинуваченої від відбування призначеного покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України є безпідставним, і звільнення від відбування покарання з випробуванням явно не відповідає тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особі винної та не може слугувати запорукою виправлення ОСОБА_1 без ізоляції її від суспільства.

Призначене покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 69 КК України на думку суду буде відповідати цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приймаючи до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання та приведення вироку до виконання.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченої на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 174 КПК України, слід скасувати арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою в пред`явленому їй обвинуваченні за ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України і з застосуванням ст. 69 КК України призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід - домашній арешт, застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання та приведення вироку до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 378 КПК України зобов`язати службу у справах дітей Васильковецької сільської ради вирішити питання щодо влаштування малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у будинок дитини або встановлення над нею опіки чи піклування.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року (№596/1419/20).

Речові докази:

-кофту, вирізку із штори білого кольору, вирізку з подушки червоного кольору, штани, вирізку з ковдри (покривала), шерстяний светр білого кольору, плаття із синтетичної тканини, світло-сірого кольору, колготи чорні, кофту білого кольору, хустку, покривало комбінованих кольорів, дві дерев`яні палиці (ціпки) з ручками чорного кольору, марлеві тампони із змивами з правої та лівої руки ОСОБА_1 , марлеві тампони із змивами з правої та лівої руки ОСОБА_3 , зрізи нігтьових пластин із правої та лівої руки ОСОБА_1 , зрізи нігтьових пластин із правої та лівої руки ОСОБА_2 , зрізи нігтьових пластин із правої та лівої руки ОСОБА_3 , що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області - знищити;

-сокиру, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області - повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи №3/1-868/20 від 09.11.2020 року в розмірі 1144,15 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою з часу отримання нею його копії.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Гусятинського районного суду І.О.Лисюк