Ухвала суду № 95224774, 22.02.2021, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1347/20

2/579/76/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі – судді Моргуна О.В.,

з участю секретаря Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом, за змістом якого ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ “ПриватБанк” з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву від 25.10.2007 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач своїм підписом у заяві підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вказаною заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ “ПриватБанк”, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_1 в порушення умов укладеного кредитного договору, ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України належним чином не виконала зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 19 травня 2020 року становить 17509 грн. 50 коп., з яких: 2704,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 2704,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 972,20 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 13832,49 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.

За зменшеними позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 25.10.2007 року в розмірі 3677 грн. 01 коп., з яких 2704,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 2704,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 972,20 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 та судові витрати.

Відповідно до поданих суду заяв представник позивача просив розглядати справу без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.45, 47).

Відповідач надала суду відзив на позовну заяву (а.с.61-63, 64-70), за змістом якого вона позовні вимоги не визнає в повному обсязі, зазначає, що у 2019-2020 роках в провадженні суду знаходилася цивільна справа за аналогічним позовом АТ КБ “Приватбанк” до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.10.2007 року. В даній справі її представником подавався відзив, згідно з яким вона позов не визнає, посилаючись на висновки Верховного Суду в аналогічній справі. Відповідачем за весь час користування кредитними коштами, з урахуванням запозичених коштів та сплачених коштів по тілу кредиту, сплачених відсотків за користування кредитними коштами, було повністю погашено тіло кредиту, що свідчить про відсутність заборгованості відповідача перед АТ КБ “ПриватБанк”. У зв`язку з тим, що позивачем не надані суду підписані відповідачем Умови та правила надання банківських послуг або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови, Правила, Тарифи вона розуміла, підписуючи заяву від 25.10.2007 року, або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинна на дату підписання заяви позичальником, а токож враховуючи, що тіло кредиту відповідачем погашено в повному обсязі, просили суд відмовити АТ КБ “ПриватБанк” в задоволенні позову.

У зв`язку з тим, що позивачем не була виконана ухвала суду про витребування доказів, 05.05.2020р. від її представника надійшло клопотання про залишення позову АТ КБ “ПриватБанк” без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України, яке було задоволено ухвалою суду від 05.05.2020р. Незважаючи на вказане рішення суду, позивач не усунув умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, та повторно звернувся до суду, що свідчить про недобросовісну поведінку позивача. В позові АТ КБ “ПриватБанк” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором просить відмовити.

АТ КБ “ПриватБанк” надав суду відповідь на відзив (а.с.71-76; 77-83), за змістом якої відповідачем було підписано заяву про приєднанння до Умов та правил надання банківськіх послуг, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає договір про надання банківських послуг. При укладенні договору сторонами були обговорені всі істотні умови договору. На підставі поданої заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт, вона користувалась грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримала кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Відповідач частково сплачувала заборгованість за договором. Крім того, відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за договором, що свідчить про те, що вона знала про умови кредитування та визнавала свої зобов`язання за договором. Вважає, що твердження відповідача про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Посилаючись на викладене, позивач просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає залишенню без розгляду.

Так, 27 січня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про витребовування доказів у позивача (а.с. 107).

Ухвалою суду від 27 січня 2021 року клопотання представника відповідача задоволено, витребувано у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» докази: довідку про суму позичених коштів та суму сплачених коштів по тілу кредиту, за період з 25.10.2007 року по 19.05.2020 року включно за кредитним договором від 25.10.2007 року (а.с.111).

29 січня 2021 року до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» з доданою випискою по рахунку (а.с.115-122). Витребувані судом докази щодо суми позичених коштів та суми сплачених коштів по тілу кредиту позивачем суду надані не були.

Станом на 22 лютого 2021 року ухвала суду не виконана, витребувані судом докази позивачем не надані.

22 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду фактично на підставі п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України (а.с.133).

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Аналіз даної норми закону приводить до висновку, що визначальною умовою залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є неповажність причини неподання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

Поважних причин неподання витребуваних судом доказів позивачем АТ КБ «ПриватБанк» не наведено та судом не встановлено.

Неподання позивачем витребуваних судом доказів суд розцінює як перешкоджання розгляду справи і невиконання судового рішення, та як зловживання процесуальними правами.

Згідно ч.ч.6, 7 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом пяти днів з дня вручення ухвали.

Згідно із ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд враховує, що докази, які витребовувалися судом у позивача, є необхідними для правильного, справедливого та неупередженого розгляду і вирішення даної цивільної справи.

Зі змісту виписки по кредитному рахунку відповідача, наданої АТ КБ «ПриватБанк», суд не може однозначно встановити суму позичених відповідачем коштів та суму сплачених коштів по тілу кредиту, за період з 25.10.2007 року по 19.05.2020 року включно.

Суд вважає, що без вищезазначених доказів, враховуючи обставини справи, неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними зобов`язаннями, і як наслідок вирішити спір по суті, задовольнити чи відмовити в задоволенні вимог.

У зв`язку з неможливістю ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення без витребуваних доказів, які не надано позивачем без поважних причин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку не суперечить завданню цивільного судочинства та не перешкоджає в доступі до правосуддя, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Керуючись ч.10 ст.84, п.9 ч.1 ст.257, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Рекухи Володимира Георгійовича задовольнити.

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 01 березня 2021 року.

СуддяО. В. Моргун