
Справа № 944/334/21
Провадження №2-а/944/56/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2021 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білецької М.О.
з участю секретаря судового засідання Хархаліс Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №838239 від 13.01.2021,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №838239 від 13.01.2021.
В обґрунтування позову зазначає, що постановою інспектора Садиги Ю.А. від 13.01.2021 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн., за те, що він, не будучи особою з інвалідністю, 13.01.2021 о 10 год. 15 хв. керуючи транспортним засобом марки «Ауді А4», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Львові на пл. Двірцева 1, здійснив зупинку транспортного засобу на місці для інваліда, позначеному дорожнім знаком 5.38, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Позивач покликається на те, що 13.01.2021 він керував транспортним засобом марки «Ауді А4», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Львові на пл. Двірцева, 1. Маючи намір зупинитись, він припаркував свій автомобіль на вільному місці. Одразу до нього підійшов поліцейський та сказав, що він порушив ПДР, оскільки не будучи особою з інвалідністю, здійснив зупинку транспортного засобу під дією знаку 5.38. Після цього, на вимогу інспектора надав посвідчення водія, який пішов до свого автомобіля, звідки виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Наголошує, що 13.01.2021 в м.Львові падав сніг та жодної розмітки видно не було, як і дорожнього знаку 5.38.
Вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки ч.5 ст.121 КУпАП у вчиненні якої його визнано винним, не передбачає відповідальності за зупинку на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньої розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю. Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тобто правопорушення якого він не вчиняв, але в чому його безпідставно визнано винним.
26.01.2021 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 454 грн.
Ухвалою судді від 26.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
23.02.2021 представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Я.Чабан скерувала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частиною 5 статті 122 КУпАП. Частина 5 статті 122 КУпАП встановлює відповідальність за здійснення зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знаку "Водій з інвалідністю". Відтак вважає, що невиконання лише вимог дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки» з табличкою до нього 7.17 «Особи з інвалідністю» є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 122 КУпАП без умови наявності додатково дорожньої розмітки. До відзиву на позовну заяву додає відеозапис з нагрудних камер відеоспостереження. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судове засідання 01.03.2021 позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак 24.02.2021 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача – Управління патрульної поліції у Львівській області, в судове засідання 01.03.2021 не з`явилася, однак у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому суд, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПР №838239 від 13.01.2021, ОСОБА_1 13.01.2021 о 10:15 год. в м.Львові на пл.Двірцевій, 1, здійснив зупинку транспортного засобу на місці для інваліда, позначеному дорожнім знаком 5.38, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 ,,Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Згідно з п.33.5 ПДР України, дорожній знак 5.38 застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів.
В постанові від 13.01.2021 значиться, що водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу на місці для інваліда, позначеному дорожнім знаком 5.38, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Частиною 5 ст. 121 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відтак кваліфікація діяння позивача суперечить викладеним у постанові про адміністративне правопорушення фактичним обставинам.
Крім цього, згідно оскаржуваної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., однак санкцією ч.5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. Відтак, призначене відповідачем згідно постанови стягнення виходить за межі санкції ч.5 ст.121 КУпАП, яка ставиться у вину позивачу.
Разом з цим, з долученої позивачем до матеріалів справи фотокопії місця стоянки транспортного засобу марки «Ауді А4», державний номерний знак НОМЕР_1 вбачається, що даний автомобіль стоїть на місці, яке повністю вкрите сніговим покривом, через який неможливо побачити розмітку, яка вказує на місце для паркування осіб з інвалідністю.
Оскаржувана постанова містить посилання на доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення, а саме: відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.
Як вбачається із огляду відеозапису події, що мала місце 13.01.2021, місце стоянки, де припарковано автомобіль позивача, повністю вкрите снігом та розмітка, яка б вказувала на місце для паркування осіб з інвалідністю, не проглядається.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин
Доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, відповідачем суду не представлено та не спростовано розбіжності між кваліфікацією правопорушення, яке ставиться у вину позивачу та викладом фактичних обставин вчиненого у постанові.
У відзиві на позовну заяву відповідач жодним чином не спростував доводів позивача щодо невірної кваліфікації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , та не навів підстав накладення адміністративного стягнення, яке виходить за межі санкції ч.5 ст. 121 КУпАП.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №838239 від 13.01.2021.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесеної інспектором поліції постанови, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, прийнятою без повного та об`єктивно з`ясування усіх фактичних обставин, а тому підлягає скасуванню. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст.77, 242-244, 246, 268, 286 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДП18 №838239 від 13.01.2021 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову серії ДП18 №838239 від 13.01.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.03.2021.
Позивач: ОСОБА_1 ,
місце проживання:
АДРЕСА_1 .
РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у
Львівській області Департаменту патрульної поліції,
юридична адреса: м.Львів, вул.Перфецького, 19.
ЄДРПОУ 39962825.
Суддя Білецька М.О.
Судове рішення № 95223634, Яворівський районний суд Львівської області було прийнято 01.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 944/334/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: