Вирок № 95222593, 01.03.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/227/20

Провадження № 1-кп/444/61/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П., Сагаль Д.А.,

номер кримінального провадження 12019140240001145, внесеного 10.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кульчини Красилівського району Хмельницької області, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, освіта середня-спеціальна, не являється депутатом чи адвокатом, не інвалід, не хворіє, паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , військовозобов"язаний, перебуває на обліку в Хмельницькому РВК, раніше не судимий, українець, громадянин України,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю: прокурора Прокуда Н.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Костик О.М.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників

потерпілих Тимчук С.І., Петрик І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 09.12.2019 року, приблизно о 17.00 год., знаходячись на території АЗС «БРСМ», що за адресою: с. Сопошин, вул. Об`їздна, 2, Жовківського району Львівської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс множинні удари руками, затиснутими в кулак, та ногами по тілу потерпілого ОСОБА_3 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді розриву зв`язок лівого плечового суглобу, вивиху лівого плечового суглобу, п`ять крововиливів в ділянках лівого плечового суглобу, грудях зліва, передній поверхні правої ноги, які викликали тривалий розлад функції лівої руки і по цій ознаці відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав та суду пояснив, що він вказаної дати та години заїхав на АЗС «БРСМ» біля м. Жовква з метою заправити пальним автомобіль. Біля однієї і тієї ж самої колонки стояло припаркованих два автомобіля задом один до одного і один і з таких вже заправився. Він, під`їхавши своїм автомобілем та знаходячись за кермом, звернувся з проханням забрати заправлений вже автомобіль із тією метою, щоб можна було проїхати. Однак на його прохання ніхто не відреагував. Він повторив своє прохання і в цей час ОСОБА_2 почав себе вести неадекватно, висловлюватися в його сторону нецензурною лексикою, після чого підійшов до нього та плюнув в обличчя. Він не стримав свої емоції, вийшов з автомобіля та почав наносити удари ОСОБА_2 . На його захист став ОСОБА_3 , а в подальшому і ОСОБА_4 , і між ними почалася бійка, в ході якої йому також наносили побої. Всього між ними було три бійки, які тривали загалом близько 10-15 хвилин. Не заперечує, що він наніс побої потерпілому ОСОБА_3 , однак вини у вчиненому не визнає з тих підстав, що це його образили, зокрема, плюнувши в обличчя, а він себе захищав. Просив визнати його невинним та відмовити у задоволенні цивільних позовів.

В судових дебатах ОСОБА_1 суду повідомив, що розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати і не позбавляти волі та врахувати, що така його поведінка була на емоціях спровокована негативною поведінкою ОСОБА_2 , який плюнув йому в обличчя, чого він не стерпів. Щодо цивільних позовів то в судових дебатах пояснив, що згідний понести витрати на лікування в сумі 2066,92 грн., щодо витрати на правову допомогу то в такій просить відмовити, оскільки потерпілим не надано суду розрахунку по судових витратах і така суму не обгрунтована належним чином, а також не визнає позови в частині моральної шкоди.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві, які перевірені в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що вказаного дня та години він знаходився на АЗС «БРСМ», що біля м. Жовква із своїм товаришем ОСОБА_4 з метою заправки автомобіля. Також на АЗС заїхав і його батько ОСОБА_2 своїм автомобілем, щоб також такий заправити. Вказані автомобілі припаркували біля однієї ж колонки задом один до одного, щоб заправити на один чек. Коли він заправляв свій автомобіль, його батько стояв обличчям до нього. В цей час під`їхав автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_1 та останній в грубій формі почав вимагати забрати автомобіль, який заправили. Він з батьком не відреагували спочатку ніяк з метою уникнення конфлікту, однак ОСОБА_1 продовжив в грубій формі свої висловлювання, і він йому пояснив, що зараз заправиться та від`їде. Батько запитав у ОСОБА_1 , чому він їм хамить, після чого ОСОБА_1 вийшов із автомобіля та накинувся з ударами на батька. Він став на захист свого батька і ОСОБА_1 почав і йому наносити удари. Також з машини вийшов його товариш ОСОБА_4 та намагався їх розборонити. Під час бійки він відчув сильний удар в плече від ОСОБА_1 , після чого біль не проходила і він не міг рухати рукою. Бійка тривала біля десяти хвилин, впродовж яких ОСОБА_1 тричі нападав на них з побоями. Вони йому удари наносили лише з метою захисту. В подальшому була виклакана поліція та швидка медична допомога, яка надала йому допомогу. Стверджує, що конфлікт розпочав саме ОСОБА_1 без будь-яких на це вагомих причин, батько не плював на ОСОБА_1 , вважає, що в такий спосіб ОСОБА_1 хоче себе виправдати. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 він отримав тілесне ушкодження середньої тяжкості, терпів фізичну біль, переніс моральне страждання через довготривале лікування. Просить суд задоволити позов повністю. Щодо міри покарання, то просить застосувати до ОСОБА_1 саме суворе покарання з ізоляцією від суспільства, оскільки останній жодним чином не розкаявся, впродовж досудового розслідування та судового розгляду не просив пробачення та не намагався жодним чином відшкодувати завданні збитки.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду надав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_3 . Додатково зазначив, що саме ОСОБА_1 розпочав безпричинно конфлікт, виражався нецензурною лексикою в їхню сторону. Стверджує, що він не плював на ОСОБА_1 , а удари, які наносили ОСОБА_1 були з метою самозахисту. Першим бійку розпочав саме ОСОБА_1 . Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 він зазнав глибоких душевних страждань, оскільки його, який є чоловіком поважного віку, ображав молодий хлопець, який в нього на очах побив його і сина. Просить суд задоволити позов повністю. Щодо міри покарання, то просить застосувати до ОСОБА_1 саме суворе покарання з ізоляцією від суспільства, оскільки останній жодним чином не розкаявся, впродовж досудового розслідування та судового розгляду не просив пробачення та не намагався жодним чином відшкодувати завданні збитки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що вказаного дня та години він знаходився на АЗС «БРСМ», що біля м. Жовква в автомобілі свого товариша ОСОБА_3 , який разом із своїм батьком заправляли свої автомобілі. Перебуваючи в автомобілі, в дзеркалі заднього виду побачив автомобіль в якому знаходився ОСОБА_1 та щось жестикулював руками, а в подальшому вийшов з автомобіля та почав наносити удари ОСОБА_2 . Він одразу ж вийшов із автомобіля та став на захист свого товариша та його батька, а саме намагався стати між ними та перешкодити ОСОБА_1 наносити удари. ОСОБА_1 на жодні зауваження не реагував та ноносив удари будь-куди будь-кому. Таких сутичок було декілька і кожного разу ініціатором був ОСОБА_1 . Після бійки ОСОБА_3 жалівся на біль в плечі та говорив, що не може рухати рукою. Він не бачив, щоб ОСОБА_2 плював на ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона знаходилася в одному автомобілі разом із ОСОБА_1 , сиділа на задньому сидінні та щось переглядала в телефоні. ОСОБА_1 до цієї події не знала, він підвозив її до м. Львова з м. Червонограда. 09.12.2019 року біля 17.00 год. ОСОБА_1 заїхав на АЗС «БРСМ», щоб заправити автомобіль. Заїхавши на АЗС, ОСОБА_1 звернувся до водіїв, щоб вони забрали свій автомобіль від колонки, після чого почалася бійка, яка тривала біля 15 хвилин і всього було три сутички. Першим удари почав наносити ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 , на її думку, плюнув йому в обличчя.

Із рапорту працівника поліції від 09.12.2019 р. вбачається, що 09.12.2019 р. отримано повідомлення по телефону 102 про те, що 09.12.2019 р. о 17 год. 03 хв. в с. Сопошин на АЗС «БРСМ» отримав побої ОСОБА_3 від невідомого чоловіка, заявник ОСОБА_3 , тел. НОМЕР_3 ./а.с. 122/

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.12.2019 р. вбачається, що гр. ОСОБА_3 звернулася в правоохоронні органи із заявою про прийняття мір до невідомої особи, яка 09.12.2019 року в в с. Сопошин на АЗС «БРСМ» спричинила йому тілесні ушкодження. /а.с. 123-124/

Із висновку експерта № 153/2019 від 11.12.2019 року - 18.12.2019 року р. вбачається, що у гр. ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: розрив зв`язок лівого плечового суглобу, вивих лівого плечового суглобу, п`ять крововиливів в ділянках лівого плечового суглобу, грудях зліва, передній поверхні правої ноги, які могли утворитися 09.12.2019 року від дії тупих предметів, руками затиснутими в кулак, ногами у взутті, викликали тривалий розлад функції лівої руки і по цій ознаці відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Даних, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитись при падінні з висоти власного росту та ударів об тупі предмети немає./а.с. 126-127/.

Даний висновок експертизи ніхто не оспорює, такий відповідає обставинам події, узгоджуються з показами потерпілих, свідків та обвинуваченого, а тому, суд вважає його правильним і покладає в основу вироку.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 13.01.2020 р. з додатком - диском відеозапису такого, вбачається, що свідок ОСОБА_4 розповів та показав в який спосіб ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с. 128-131/.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 13.01.2020 р. з додатком - диском відеозапису такого, вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 розповів та показав в який спосіб ОСОБА_1 наносив удари./а.с. 132-135/.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 13.01.2020 р. з додатком - диском відеозапису такого, вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 в якості свідка розповів та показав в який спосіб ОСОБА_1 наносив удари./а.с. 136-139/.

Із протоколу огляду предмета від 15.01.2020 року вбачається, що таким здійснено огляд CD-R диск, на якому записані відеофайли із назвами «ch05_20191209165515», «ch05_20191209170315» з камер зовнішнього відеоспостереження АЗС «БРСМ» за 09.12.2019 року. В поле зору камери відеоспостереження з лівої сторони потрапляють автозаправні колонки, а з правого боку будівля АЗС. В центральній частин АЗС, праворуч від автозаправної колонки знаходиться автомобіль сірого кольору марки «Міцубісі» д.н.з. НОМЕР_4 , біля горловин баку якого стоїть чоловік в темному одязі та на голові якого натягнутий капюшон (чоловік №1 ) та заправляє вищевказаний автомобіль. На 52 секунді перегляду відеозапису в полі зору камери спостереження з 'являється задня частина автомобіля темного кольору. На 1хв.15 сек. перегляду відеозапису, в полі зору камери відеоспостереження появляється чоловік одягнений у темну куртку, сірий светр із білим написом в районі грудей, темно сірі джинси та на голові якого кашкет темного кольору (чоловік № 2), який відразу підходить до чоловіка № 1, та починають розмовляти між собою. На 03 хв. 22 сек. перегляду відеозапису в полі зору камери відеоспостереження появляється передня частина автомобіля білого кольору, який зупиняється навпроти двох вище вказаних чоловіків, після чого між ними трьома починається розмова. На 04 хв. 27 сек. перегляду відеозапису, видно як із автомобіля сірого кольору марки «Міцубісі» д.н.з. НОМЕР_4 виходиться чоловік одягнений у світлі штани та світло-синю куртку із капюшоном на голові (чоловік № 3), який обходить автомобіль з переду та переходить на ліву його сторону. У цей момент із автомобіля світлого кольору виходить чоловік одягнений у сірий спортивний костюм (чоловік № 4) та відразу йде до чоловіка № 1 та № 2, які стоять поруч один із другим, та після чого чолові відразу наносить декілька ударів кулаком правої руки в область голови та тулуба чоловікові № 1, після чого між всіма вище вказаними чоловіками розпочинається бійка, яка тривала декілька хвилин, після чого чоловік № 4, повернувся у свій автомобіля марки «Фольксваген Т5» д.н.з. НОМЕР_5 , та від`їхав на декілька метрів у перед, після чого знову вийшов із свого автомобіля та знову пішов до вище вказаних чоловіків, де між ними знову розпочалася бійка, яка через кілька секунд закінчилася. Після початку відтворення другого файлу «сН05_20191209170315», (тривалість вказаного відео файлу 03 хв. 46 сек.), почав відтворюватися запис з камер зовнішнього відеоспостереження АЗС «БРСМ» за 09.12.2019, який є продовженням попереднього відеозапису./а.с. 141-142/.

Із постанови про визнання речовим доказом від 15.01.2020 року вбачається, що таким визнано диск із камер зовнішнього відеоспостереження АЗС «БРСМ» в с. Сопошин вул. Об`їздна, 2 Жовківського району Львівської області за 09.12.2019 року та долучено до матеріалів кримінального провадження. /а.с. 143/.

Із дослідженого в судовому засіданні диску із камер зовнішнього відеоспостереження АЗС «БРСМ» в АДРЕСА_2 за 09.12.2019 року вбачається, що на такому зафіксовано початок конфлікту між потерпілими та обвинуваченим та бійка між ними, що відповідає опису протоколу огляду предмета від 15.01.2020 року./а.с. 144/.

Підстав не вірити показам потерпілих, а також свідка ОСОБА_4 у суду не має, так як такі є послідовними, узгоджуються між собою та з доказами дослідженими в судовому засіданні, а тому, суд такі покази вважає правдивими і покладає їх в основу вироку.

Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_5 в частині того, що конфлікт виник внаслідок того, що ОСОБА_2 плюнув в обличчя ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_5 була зайнята переглядом мобільного телефону, вказана обставина не підтверджується жодними іншими доказами, зокрема і відеозаписом із камер зовнішнього відеоспостереження АЗС, а тому, суд не надає віри поясненням свідка у цій частині.

Суд не надає віри поясненням ОСОБА_1 в тій частині, що конфлікт спровокував ОСОБА_2 , який, з його слів, плюнув йому в обличчя, такі його покази спростовуються поясненнями потерпілих, свідка ОСОБА_4 , а також відеозаписом із камер зовнішнього відеоспостереження АЗС «БРСМ» в м. Сопошин, такі його пояснення суд розцінює як бажання виправдати свою поведінку та свій вчинок.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази потерпілих, свідка ОСОБА_4 , висновок експерта, протоколи слідчих експериментів є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_1 .

Суд також вважає, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обставин які обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Призначаючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та суспільну небезпеку скоєного ним кримінального правопорушення, раніше не судимого, його особу, позицію потерпілих, які вимагають до обвинуваченого самого суворого покарання, на психоневрологічному та наркологічному обліках не перебуває, не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_1 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочин, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, характеризуючі дані, відсутність обставин, що пом`якшують його відповідальність, крім цього судом враховано місце, час та спосіб вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , який був вчинений в громадському місці на території АЗС, а тому, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 статті 122 КК України, у виді обмеження волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ними нових злочинів.

Крім цього, суд, враховує те, що згідно висновку досудової доповіді від 24.04.2020 року виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі чи обмеження волі на певний строк та становить середню небезпеку для суспільства, та пропозицію застосування додаткових обов`язків відповідно ст. 76 КК України, а тому, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому двохрічний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Щодо цивільних позовів.

Потерпілий ОСОБА_3 звернувся до суду з цивільним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 27066 грн 92 копійки, яка складається із 2066 грн 92 копійок витрат на лікування (купівля медикаментів, оплата праці та послуг по наданню меддопомоги) та 25 000 грн витрат на правову допомогу, а також просить стягнути 150000 грн моральної шкоди.

Щодо матеріальної шкоди, то таку обгрунтовує, тим, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 він змушений був понести витрати на ліки та медичне обстеження в розмірі 2066 грн 92 копійки, а також витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 25000 гривень.

Разом з тим, на думку суду в частині відшкодування матеріальної шкоди така підлягає до часткового відшкодування, а саме повністю підлягає стягненню 2066 грн 92 копійок, оскільки така підтверджується документально та визнається самим відповідачем ОСОБА_1 та частково витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, оскільки сума в розмірі 25 000 грн не обгрунтована належним чином, суду не надано розрахунку таких витрат, не подано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та з чого саме такі складаються. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 25 000 грн є не співмірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання тих чи інших робіт та їхнім обсягом/, а тому такі підлягають зменшенню відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України.

Щодо вирішення питання про відшкодування моральної шкоди на користь цивільного позивача ОСОБА_3 , суд виходить з принципу виваженості, розумності, справедливості та бере до уваги характер вчиненого злочину, тяжкість моральних страждань перенесених потерпілим в звязку із отриманим ушкодженням, майновий стан підсудного та його відношення як до вчиненого ним правопорушення так і відношення до самого цивільного позову, який він не визнає в судовому засіданні та не здійснив жодного відшкодування потерпілому впродовж тривалого часу з моменту події, не попросив пробачення.

Суд вивчивши матеріали справи, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, відповідно до ст. ст. 127-129 КПК України та ст. ст. 1167, 1187 ЦК України.

Приймаючи рішення про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди підсудним ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 , судом прийнято до уваги матеріальний стан підсудного, який на даний час не працює, має тимчасові підробітки, має на утриманні двох дітей та можливість ним покрити завдані збитки.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_3 дійсно спричинена моральна шкода, внаслідок дій підсудного ОСОБА_1 , було тимчасово порушено нормальні життєві зв`язки особисто його та його сім`ї, дана ситуація призвела до тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, необхідно було затратити деякий час та зусилля, щоб повернутися до попереднього розкладу життя, в результаті дій ОСОБА_1 потерпілий отримав тілесне ушкодження середньої тяжкості, терпів фізичні страждання, даних та доказів щоб станом на час розгляду справи не повернувся до попереднього ритму життя суду не надано, а також суд враховує відношення ОСОБА_1 до вчиненого ним злочину.

А відтак враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути в користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

Крім цього, потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду з цивільним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 100 000 грн моральної шкоди.

При вирішені питання про відшкодування моральної шкоди на користь цивільного позивача ОСОБА_2 , суд виходить з принципу виваженості, розумності, справедливості та бере до уваги характер вчиненого злочину, тяжкість моральних страждань перенесених потерпілим в звязку із отриманою образою, майновий стан підсудного та його відношення як до вчиненого ним правопорушення так і відношення до самого цивільного позову, який він не визнає в судовому засіданні та не здійснив жодного відшкодування потерпілому впродовж тривалого часу з моменту події, не попросив пробачення.

Суд вивчивши матеріали справи, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, відповідно до ст. ст. 127-129 КПК України та ст. ст. 1167, 1187 ЦК України.

Приймаючи рішення про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди підсудним ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 , судом прийнято до уваги матеріальний стан підсудного, який на даний час не працює, має тимчасові підробітки, має на утриманні двох дітей та можливість ним покрити завдані збитки.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_2 дійсно спричинена моральна шкода, внаслідок чого останній будучи особою значно старшого віку за ОСОБА_1 зазнав від останнього приниження та глибоку образу, було частково порушено нормальні життєві зв`язки особисто його та його сім`ї зокрема і внаслідок спричинення тілесних ушкоджень його сину ОСОБА_3 , а також суд враховує відношення ОСОБА_1 до вчиненого ним злочину.

А відтак враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути в користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обовязки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Гряда, Жовківського району, Львівської області, житель АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_6 , ІПН НОМЕР_7 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кульчини Красилівського району Хмельницької області, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 :

- 2066 грн 92 копійки матеріальних збитків;

- 10 000 грн витрат на правову допомогу та

- 25 000 грн моральної шкоди.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_8 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кульчини Красилівського району Хмельницької області, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 :

- 5 000 грн моральної шкоди.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Речові докази, а саме:

диск із записом із камер спостереження за 09.12.2019 р., що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 143-144) - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя Ясиновський Р. Б.