Ухвала суду № 95221565, 01.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/20365/20

Провадження №2/522/3031/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про захист прав споживачів та стягнення пені за договором,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 17.11.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про захист прав споживачів та стягнення пені за договором.

Матеріали позову суддя отримала 18.11.2020 року. Із 23.11.2020р. по 04.12.2020р. суддя перебувала на лікарняному, 10.12.2020р.– у відпустці.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 18.01.2021 року.

Представником відповідача 04.01.2021 року було подано до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 11.12.2020 року про відкриття провадження у справі, яка обґрунтована з посиланням на те, що провадження у справі відкрито з порушенням правил підсудності.

Із 04 по 06.01.2021 року суддя перебувала у відпустці, 07-08.01.2021 року були святковими вихідними днями. Матеріали апеляційної скарги суддя отримала 11.01.2021 року.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» - Авраамова В.В. на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2020 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про захист прав споживачів та стягнення пені за договором – повернуто скаржнику.

Також 04.01.2021 року представником ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» надано суду заяву про направлення справи за підсудністю.

У підготовче засідання призначене на 18.01.2021 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 01.03.2021 року.

23.02.2021 року на адресу суду від представника ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» надійшов відзивна позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Також 23.02.2021 року представником відповідача надано суду заяву про направлення (передачу) справи за підсудністю, в якій просив зазначену справу направити на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області – за підсудністю.

У підготовче засідання призначене на 01.03.2021 року позивачка не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заяв щодо розгляду справи за її відсутністю суду не надано.

У підготовче засідання з`явився представник ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» Герасименко В.М., просив прийняти відзив на позов та підтримав вимоги заяви про передачу справи за підсудністю, просив її задовольнити та направити справу за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області, оскільки договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру та предметом спору є стягнення неустойки за порядком Умов цього договору. Також зазначив, що в позові посилання на ч.5 ст.28 ЦПК України, але вважає, що відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позов з приводу нерухомого майна пред`являється за місцем знаходження майна, посилався на висновок Верховного Суду від 25.02.2018 року по справі №201/12876/17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.072020 року у справі №910/10647/18.

Дослідивши матеріали позову, проаналізувавши заяву про направлення справи за підсудністю, всебічно перевіривши обставини, на яких вона ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суддя дійшов до наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Фраза «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Цей орган має бути встановлений законом - суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «суд» має завжди бути «встановленим законом». Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.

Отже, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Тобто, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч.16 ст.28ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з положеннями ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред`являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК ( 1618-15 ) за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об`єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК ( 435-15 ). При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред`являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

Вказані висновки викладені Судами в Постановах по аналогічних справах №682/3570/19, 759/10457/19.

Згідно Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2018 року по справі №201/12876/17, «Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення».

Відповідно до п.7.29 Постанови Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2020 року в Постанові по справі №910/10647/18, «Виходячи з аналізу чинного законодавства, вбачається, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та відповідачем (Продавець) укладено Договір №36/В3-2 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 18.09.2017 року, згідно з умовами якого Покупець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Предметом даного спору є вимоги ОСОБА_1 про стягнення неустойки за порушення строку передачі нерухомого майна, яке знаходиться за вищевказаною адресою, що не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Приморського районного суду м.Одеси.

Таким чином, суд погоджується з підставами заявленого клопотання та вбачає, що оскільки позивач посилається на право на стягнення пені за договором №36/В3-2 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 18.09.2017 року, а тому позов не підсудний Приморському районному суду м.Одеси.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Статтею 376 ЦПК України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або частково, п.1 ч.3 даної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Приморського районного суду м.Одеси, а позовна заява ОСОБА_1 підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Згідно ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Керуючись ст.ст.3-12, 30, п.1 ч.1 ст.31, 44, 48, 49, 197, ст.ст.258-260, 354 ЦПК України, суддя, –

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про направлення (передачу) справи за підсудністю – задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про захист прав споживачів та стягнення пені за договором передати на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170 м.Київ, вулиця Мельниченка, 1).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 01 березня 2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.