Ухвала суду № 95221524, 25.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/2567/21

Провадження №1-кс/522/1532/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся з клопотаннями про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020160500000356 від 21 січня 2020 року. У клопотанні адвокат ОСОБА_4 просить:

?Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

?Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

?Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_1 .

?Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_2 .

?Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі АДРЕСА_2 .

?Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі АДРЕСА_1 .

?Заборонити Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області та Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі реєструвати декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

?Заборонити Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області та Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі реєструвати декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

В обгрунтування свого клопотання адвокат ОСОБА_4 посилається на наступне.

У провадженні слідчого Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12020160500000356 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160500000356 від 24.01.2020 розпочато за зверненням ОСОБА_3 заволодіння певними особами шахрайським шляхом квартирою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо фактичних обставин справи адвокат ОСОБА_4 у клопотанні зазначив наступне.

ОСОБА_6 постійно проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на наступні об`єкти нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_3 .

09 січня 2020 року за фактом смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесено відомості за № 12019160500000111 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

11 січня 2019 року відповідно до довідки №166 на одержання та підпоховання праху ОСОБА_6 була кремована та підпохована. Замовником у довідці №166 зазначена ОСОБА_7 .

16 січня 2019 року ОСОБА_7 звернулась до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, у якій просила надати їй ключі від квартири АДРЕСА_4 . Саме ОСОБА_7 незаконно заволоділа правовстановлюючими документами на квартиру АДРЕСА_1 з метою заволодіння вказаним нерухомим майном.

10 лютого 2019 року сусід ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований та постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_5 звернувся із власноручно написаною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 .

15 лютого 2019 року приватним нотаріусом ОСОБА_9 зареєстровано спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №55204144 від 20 лютого 2019 року.

27 березня 2019 року ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 яку зареєстровано 23 квітня 2019 року за №147/02-14.

14червня 2019 року Комунальним підприємством «Агенція реєстраційних послуг» (код ЄДРПОУ: 42474669; місцезнаходження: пр. Адміральський, буд. 33-а, офіс 502, м. Одеса) був зареєстрований договір дарування, серії та номер 371 від 08 червня 2012 року, який нібито був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Хоча станом на 23 травня 2019 року власником квартири АДРЕСА_1 значилася ОСОБА_6 , що підтверджується інформаційною довідкою від 23 травня 2019 року, копія якої знаходиться в матеріалах кримінального провадження.

20 червня 2019 року (за 18 днів до спливу строку на прийняття спадщини 08 липня 2019 року) був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: 1-682 від 20 червня 2019 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який нотаріально посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_12 та який виніс рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47437526.

Однак у позовній заяві в цивільній справі №522/12862/19 (провадження № 2/522/6771/19), яка підписана ОСОБА_7 , остання стверджує що оригінали правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 знаходяться у неї. До того ж з матеріалів спадкової справи за підписом приватного нотаріуса ОСОБА_9 вбачається, що правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 надані в оригіналі, що підтверджується позначками «згідно з оригіналом, підпис нотаріуса, дата».

Виходячи з вищенаведеного, договори дарування та купівлі-продажу, які вказані в попередніх абзацах, не могли укладатись, оскільки оригінали правовстановлюючих документів знаходяться у ОСОБА_7 , якими вона у свою чергу теж заволоділа незаконним шляхом. Отже існує вірогідність підробки підпису або підписів у договорі дарування серія та номер 371 від 08 червня 2012 року, що містить ознаки кримінального правопорущення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а заволодіння квартирою АДРЕСА_1 містить ознаки шахрайства вчиненого у великих розмірах (ч. 3 ст. 190).

Більш того, у матеріалах цивільної справи №522/12862/19 міститься лист Одеського державного нотаріального архіву, у якому зазначено, що оригінал договору дарування, який укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 не посвідчувався приватним нотаріусом ОСОБА_13 .. Отже, реєстраційні дії, які вчинялись державним реєстратором та державним нотаріусом були несанкціонованими діями з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ч. 3 ст. 362 КК України).

25 червня 2019 року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 звернулася ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 ..

18 липня 2019 року приватний нотаріус ОСОБА_9 надала лист-відповідь ОСОБА_7 , згідно якого остання моє звернутися до суду для встановлення юридичного факту, а саме факту родинних відносин з померлою ОСОБА_6 .

28 вересня 2020 року Приморським районним судом м. Одеси винесено рішення, яким в задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_11 , про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та про визнання права власності відмовити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси оскаржується щодо зміни мотивувальної частини рішення суду, таким чином не набрало законної сили.

Щодо ходу кримінального провадження 12020160500000356 від 21 січня 2020 р.

14 січня 2020 року ОСОБА_3 звернулась до Одеської місцевої прокуратури №3 із заявою про вчинення злочина.

24 січня 2020 року відомості про вчинення злочину за заявою ОСОБА_14 внесені до ЄРДР за №12020160500000356.

25 квітня 2020 року старшим слідчим СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітаном ОСОБА_15 проведено допит ОСОБА_3 у якості свідка.

У травні 2020 року змінився слідчий по справі, яким став слідчий СВ Приморського ВП в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_16 , який за весь час, що в нього знаходилися матеріали кримінального провадження лише змінив перекваліфікацію злочину з ст. 358 КК України на ч. 3 ст. 190 КК України.

13 жовтня 2020 року представник ОСОБА_3 звернувся до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області із заявою у порядку ст. 60 КПК України, та просив надати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за заявою ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12020160500000356 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та інформацію про стан досудового розслідування просив надати у письмовому вигляді представнику заявника ОСОБА_4 у строк передбачений ч. 3 ст. 60 КПК України.

До цього часу відповідь на заяву ані Заявниця, ані її Представник не отримували, таким чином, порушені строки передбачені ч. 3 ст. 60 КПК України.

13 жовтня 2020 року представником ОСОБА_3 подано до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області заяву, якою просив:

?Залучити ОСОБА_3 у якості потерпілої до кримінального провадження № 12020160500000356 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

?Надати ОСОБА_3 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого по кримінальному провадженню№ 12020160500000356 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

?В порядку ст.221 КПК України надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 12020160500000356 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

До цього часу ані заявниця, ані її представник не отримували пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого по кримінальному провадженню№ 12020160500000356 відомості про яке внесені до ЄРДР від 24 січня 2020 року.

27 жовтня 2020 року представником ОСОБА_3 подано до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області позовну заяву про відшкодування шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення, в порядку ст. 61 КПК України, якою просить стягнути з ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 412297,00 грн на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), стягнути з ОСОБА_11 витрати на правову допомогу в розмірі 50000,00 грн на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

02 лютого 2021 року Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси частково задоволена скарга адвоката ОСОБА_4 та зобов`язано посадових осіб Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області розглянути клопотання від 13 жовтня 2020 року.

ОСОБА_3 зверталась із заявою про вчинення злочину, представник ОСОБА_4 звертався із заявою про залучення ОСОБА_3 у якості потерпілої до кримінального провадження № 12020160500000356 від 24 січня 2020, їй заподіяна майнова та моральна шкода, а відтак ОСОБА_3 є потерпілою у розумінні ст. 55 КПК України та може користуватись усіма правами Потерпілої у кримінальному провадженні, які передбачені КПК України.

ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням заподіяна шкода у розмірі 412 297,00 гривень. Представником ОСОБА_3 подано позовну заяву про відшкодування шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення, в порядку ст. 61 КПК України. Отже ОСОБА_3 є цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12020160500000356 від 24 січня 2020 року та усіма правами Цивільного позивача у кримінальному провадженні, які передбачені КПК України.

З клопотання та доданих до клопотання, матеріалів вбачається, що невстановленими особами вже вчинені дії з неправомірного, незаконного заволодіння майном, єдиним спадкоємцем якого на даний час є ОСОБА_3 . Більш того, групою осібїв вкотре може бути відчужена квартира АДРЕСА_1 , а органами досудового розслідування вже більше року не вживаються засоби забезпечення кримінального провадження №12020160500000356 від 21 січня 2020 року, тому заявник вважає за необхідне з метою забезпечення цивільного позову від 27 жовтня 2020 року накласти арешт на вищезазначене майно.

Таким чином, ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 вбачають необхідність накладення арешту на майно, яке може бути відчуженим у будь-який спосіб з метою унеможливлення стягнення заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди. Розмір шкоди, яка заподіяна ОСОБА_3 складає 412297,00 гривень, що відповідає вартості квартири АДРЕСА_1 . Також, в прохальній частині цивільного позову зазначено, що Позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 50000,00 гривень.

Також адвокат ОСОБА_4 вважає, що обмеження права власності буде розумним та співрозмірним, що відповідає завданню кримінального провадження, а саме захисту майнових прав ОСОБА_3 від злочинних посягань шахраїв на майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Також представник позивача повідомив суду, що можливе перепланування, руйнування несучих конструкцій, оскільки біля квартири знаходиться готель, а відтак існує цілком вірогідний ризик розширення готелю за рахунок квартири АДРЕСА_1 . Якщо не встановити відповідні заборони, то унеможливлюється виконання завдання кримінального провадження.

Більш того, вказана квартира є об`єктом кримінального посягання невстановлених осіб Накладення арешту крім забезпечення Позовної заяви також може забезпечити спеціальну конфіскацію, яка може бути застосована судом у кримінальному провадженні.

У зв`язку з викладеним, у ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4 виникла необхідність у накладанні арешту на вказане в клопотанні адвоката майно.

В судове засідання адвокат ОСОБА_4 не зявився, згідно наданої заяви, підтримав вимоги клопотання, просив розглядати клопотання за його відсутності.

Прокурор, слідчий, в судове засідання не зявились.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши адвоката ОСОБА_4 слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий судддя встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14 червня 2019 року Комунальним підприємством «Агенція реєстраційних послуг» зареєстрований договір дарування, серії та номеру 371 від 08.06.2012 року, який нібито укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Однак, 17 січня 2020 року Одеський державний нотаріальний архів повідомив, що проведеним пошуком документів в матеріалах архівного Фонду поршитих, пронумерованих з засвідченими написами за зазначеною датою та реєстраційним номером відсутні будь-які відомості щодо посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , зазначеного договору (договір дарування від 08.06.2012 року за реєстрованим №371).

Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 зазначив, що договір дарування від 08 червня 2012 року не посвідчувався приватним нотаріусом у відповідності до вимог ст. ст. 203, 209, ч. 2 ст. 719, ч. 4 ст. 722 ЦК України.

Також судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 20 червня 2019 року (до спливу строку прийняття спадщини до 08 липня 2019 року) винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним нотаріусом ОСОБА_12 , індексний номер: 47437526 від 20.06.2019 року та зареєстровано право власносності на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: 1-682, від 20.06.2019 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Таким чином, суд вважає, що

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.170КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.170КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 10 ст.170КПК України Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно до ч. 11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно до п.2 ч. 1 ст.174КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В обґрунтування необхідності застосування арешту відповідної квартири, слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження необхідно застосувати для забезпечення заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову ОСОБА_3 , тобто прав на нерухоме майно володіють даною квартирою (продаж, дарування, міна, надання в заставу для забезпечення кредитних зобов`язань тощо), що може призвести до суттєвих змін юридичних фактів та обставин, які розслідуються у ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження та можуть бути у подальшому предметом судового розгляду кримінального провадження, а також унеможливість відшкодування цивільного позову.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 всеволодівни, - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_1 .

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Приморського районного суду

міста Одеси: ОСОБА_1

25.02.2021