Рішення № 95220723, 04.02.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2999/13-ц

Провадження № 2/314/192/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 м. Вільнянськ

Справа № 314/2999/13-ц;

провадження № 2/314/192/2021;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

учасники справи:

-позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;

-відповідач ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю: відповідача ОСОБА_1 ,

стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» (з 14.06.2018 змінено найменування позивача ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду 04.06.2013 з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 03.07.2006. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що 03.07.2006 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 6837,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 6837,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 29.03.2013 заборгованість по вказаному договору становить 22851,57 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, але при зверненні представника банку з позовом до суду, в позовній заяві зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПриватБанк» проти заочного розгляду справи не заперечує та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову, заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

04.06.2013 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

01.08.2013 ухвалене заочне рішення суду, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

08.10.2019 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 16.01.2020 заочне рішення від 01.08.2013 скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24.04.2020 відповідно до ст. 14 ЦПК України справа надійшла в провадження судді Кіяшко В.О. у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.

Ухвалою суду від 04.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.07.2020 до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності.

17.07.2020 за клопотанням відповідача із АТ КБ «ПриватБанк» витребувано докази.

17.08.2020 на виконання ухвали суду від 17.07.2020 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані документі.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вислухавши відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд

встановив

03.07.2006 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 6837,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 6837,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 29.03.2013 заборгованість по вказаному договору становить 22851,57 гривень, відповідно до розрахунку заборгованості, що додається.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Обраним позивачем предметом спору у даній справі і способом захисту права, передбаченим ст. 16 ЦК України, є стягнення заборгованості.

Встановлюючи фактичні обставини та визначаючи зміст спірних правовідносин, суд виходив з того, що можливість пред`явлення до суду позову про стягнення заборгованості випливає з положень статей 15, 16, а також статей ст.ст. 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. 1054 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом примусового виконання обов`язку в натурі. Представник позивача, який має намір стягнути суму заборгованості за кредитним договором з відповідача вважає, що в нього є всі законні на це підстави, має право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (відповідач) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 03.07.2006 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 6837,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов`язання за договором виконав. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 29.03.2013 заборгованість по вказаному договору становить 22851,57 гривень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що в порушення норм закону і умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на станом на 29.03.2013 року загальна сума заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором становить 22851,57 грн., яка складається з наступного: 5048,57 грн. - заборгованість за кредитом; 16238,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1064,36 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 3-4).

Однак відповідач позовні вимоги банку не визнає і просить суд застосувати строк позовної давності в три роки.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів. Загальна позовна давність встановлено тривалістю у три роки.

За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в позивача права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідач, скориставшись правом, наданим йому чинним законодавством, просить застосувати строк позовної давності.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Так, до суду представником АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку за договором № б/н станом на 17.08.2020, з якої вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 було здійснено 29.11.2007 у розмірі 550,00 грн., при цьому строк позовної давності не переривався, тобто позивач звернувся до суду (04.06.2013), після спливу строку позовної давності (29.11.2010).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, у зв`язку з чим у позові слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Крім того згідно п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 р. № 5 та п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів, у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Виходячи з наведених обставин та відповідно до вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати у справі понесені та сплачені позивачем і в силу ст. 141 ЦПК України підлягають зарахуванню на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ст.ст. 12, 13, 76-81, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, п.1 ч. 2 ст. 11, ст. 13, ст. 16, ст. 207,, ст. 253, ст. 256, ст. 257, ст. 261, ст. 267, ст. 509, ст. 525, ст. 526, ст. 549, ст. 611, ст. 625, ст. 627, ст. 638, ст. 640, ст. 1049, ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, ст. 61, ст. 124 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», суд, -

вирішив:

1.В задоволенні цивільного позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.02.2021.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»(адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

04.02.2021