Постанова № 95220576, 26.02.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/276/21

3/310/377/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 рокум. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Полянчук Б.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2020 року о 21-00 годин стосовно ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно – ОСОБА_2 , а саме ображав потерпілу нецензурною лайкою, вдарив по обличчю в присутності малолітньої ОСОБА_3 , 2010 року народження, чим завдав шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілого.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину визнав частково, зазначив, що дружину не бив.

Згідно ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 281499 від 26.12.2020 року;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.12.2020 року, при складанні якого ОСОБА_2 була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину і повідомила, що в ході конфлікту з ОСОБА_1 , останній висловлювався нецензурною лайкою, принижував гідність та вдарив по обличчю;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , згідно яких ОСОБА_1 голосно висловлювався на адресу потерпілої грубою нецензурною лайкою;

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 186916 від 26.12.2020 року, який було винесено на 3 доби з 22-00 годин 26.12.2020 року до 22-00 годин 29.12.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою;

- відеозаписом, згідно якого ОСОБА_1 відмовився підписувати та отримувати копію протоколу серії ВАБ 281499 від 26.12.2020 року та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 186916 від 26.12.2020 року;

У матеріалах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 міститься копія постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення на останнього за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Аналізуючи зазначені докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена, а невизнання ним своєї вини при розгляді справи про адміністративне правопорушення розцінюю як бажання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Таким чином, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологічного характеру.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, а також вирішуючи питання про застосування виду адміністративного стягнення, зважаючи на те, що ОСОБА_1 протягом року було піддано стягненню за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, вважаю за необхідне притягнути останнього до адміністративної відповідальності в межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та з метою виховання правопорушника і запобігання вчиненню нових правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, оскільки саме таке покарання буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 213, 221, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 3 (три) доби.

Строк адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. 40 коп., стягнувши суму на р/р UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Постанова про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя